Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/16879/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: 51-5323км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023035610000107

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 161/16879/23
		провадження № 51-5323 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючої                                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року щодо
		  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лище Луцького району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 
		ст.126-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2024 року засуджено за ст. 126-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов`язків передбачених ст. 76 КК.
		2. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК застосовано до ОСОБА_6 обмежувальні заходи, а саме покладено обов`язок пройти програму кривдників строком 3 місяці. 
		3. Волинській апеляційний суд ухвалою від 27 серпня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
		4. За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що він в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в період з 24 квітня 2019 року по 20 квітня 2023 року, умисно, систематично вчиняв фізичне та психологічне домашнє насильство щодо ОСОБА_7 , що призвело до фізичних і психологічних страждань потерпілої.
		5. Зокрема, 24 квітня 2019 року, 16 липня 2020 року ОСОБА_6 , вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_7 домашнє насильство психологічного характеру, за що його було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП Луцьким міськрайонним судом Волинської області відповідно 12 червня 2020 року та 18 серпня 2020 року.
		6. 19 грудня 2022 року, ОСОБА_6 в ході словесного конфлікту із колишньою дружиною ОСОБА_7 , вчинив щодо неї психологічне насильство, за фактом якого було складено терміновий заборонний припис серії АА № 219930 від 24 грудня 2022 року. Надалі, 31 грудня 2022 року, ОСОБА_6 , порушив правила припису, що виразилось у словесному конфлікті, образах, нецензурних висловлюваннях, призвело до психологічних страждань потерпілої, за що його було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП Луцьким міськрайонним судом Волинської області 01 лютого 2023 року.
		7. Продовжуючи свої протиправні дії, 20 квітня 2023 року, близько 20:00 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із колишньою дружиною ОСОБА_7 вчинив щодо неї домашнє насильство фізичного характеру, а саме шарпав за руки та в подальшому повалив на землю, що спричинило тілесні ушкоджень у вигляді подряпин на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя, які згідно висновку експерта № 209 від 21 квітня 2023 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвело до фізичних страждань потерпілої.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		8. У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
		9. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що органом досудового розслідування йому було оголошено дві ідентичні за змістом підозри, що, на думку засудженого, свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності. Вважає, що після вручення другого повідомлення від втратив статус підозрюваного. Вказує, що в його діях відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК, оскільки за діяння 24 квітня 2019 року та 16 липня 2020 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності.
		10. Також засуджений зазначає, що місцевий суд:
		- за наявності підстав для закриття провадження не вирішив відповідне клопотання сторони захисту та не закрив провадження; 
		- не повернув обвинувальний акт, як такий що не відповідає вимогам ст. 291 КПК, оскільки він не містить обов`язкових складових і є неконкретизованим; 
		- не вірно встановив фактичні обставини справи, перекрутивши пояснення судово-медичного експерта. При цьому, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у його допиті;
		- необґрунтовано відмовив у допиті неповнолітнього свідка захисту;
		- не витребував матеріали справи про адміністративне правопорушення, не здійснив переоцінку доказів та не встановив чи були вчинені інкриміновані йому адміністративні правопорушення 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року;
		- безпідставно відмовив у задоволенні заяв про відвід судді.
		11. Вказані порушення не були усунуті судом апеляційної інстанції. Вважає судові рішення такими, що не відповідають вимогам статей 370 і 419 КПК. 
		12. На адресу Суді від прокурора надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких він, наводячи відповідні аргументи, просить касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.
		Позиції інших учасників судового провадження
		13. Прокурор вважала касаційну скаргу сторони захисту необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		14. Заслухавши доповідь судді, доводи сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		15. Статтею 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		16. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. 
		17. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій. 
		18. Вимогами ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
		19. Як убачається з матеріалів провадження, висновок суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
		20. Статтею 126-1КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
		21. Ознакою об`єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення є систематичність, яка характеризується як кількісним критерієм, тобто багаторазовістю періодично здійснюваних дій, так і якісним, яким є взаємозв`язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.
		22. Як ознака кримінально-караного діяння систематичність означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі хоча й може створювати враження незначного діяння, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією ст. 126-1 КК (фізичні або психологічні страждання, розлади здоров`я, втрата працездатності, емоційна залежність або погіршення якості життя). При цьому, для кваліфікації дій винуватої особи систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у ст. 126-1 КК, так і різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї і тієї самої потерпілої особи чи осіб.
		23. Кількісний критерій систематичності, як ознаки домашнього насильства полягає в учиненні трьох і більше актів насильства, про що раніше зазначав Верховний Суд.
		24. Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту домашнього насильства якимось певним видом доказів. Діяння та наслідки, зазначені у ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК.
		25. Для доказування систематичності має значення факт документування домашнього насильства, але не більше ніж інші передбачені законом докази. Систематичність домашнього насильства, яке наполегливо продовжує вчиняти винувата особа, у тому числі, але не виключно, може бути підтверджена попереднім притягненням її до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.
		26. При цьому, те, що особу раніше притягували до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, не виключає наявності в її діях складу кримінального правопорушення, якщо вона продовжує вчиняти домашнє насильство, кількість епізодів яких загалом не менше трьох і ці систематичні дії потягли наслідки, визначені ст. 126-1 КК.
		27. Тобто попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а підтверджує систематичність дій винуватої особи.
		28. Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 постановами Луцького міськрайонного суду Волинської області, які набрали законної сили, було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, які мали місце 24 квітня 2019 року, 16 липня 2020 року, 31 грудня 2022 року. Разом з тим, саме після вчинення ним епізоду домашнього насильства, яке відбулося 20 квітня 2023 року було внесено відомості до ЄРДР та притягнуто до кримінальної відповідальності. З огляду на що, доводи засудженого про подвійне притягнення до відповідальності за одні і ті ж правопорушення у зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності є безпідставними, а кваліфікація дій ОСОБА_8 за ст. 126-1 КК є правильною.
		29. Крім того, суд зауважує, що для доказування систематичності має значення факт документування домашнього насильства, при цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факти актів насильства, з огляду на що доводи засудженого про те, що судом не встановлено чи були вчинені інкриміновані йому адміністративні правопорушення 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року є неприйнятними. При цьому, як убачається з матеріалів провадження, у судовому засіданні 25 січня 2024 року, місцевий суд розглянув клопотання сторони захисту про витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення, однак відмовив у його задоволенні, зазначивши, що сторона захисту не позбавлена можливості безпосередньо ознайомитися в суді з відповідними матеріалами. Апеляційний суд, спростовуючи аналогічні за змістом доводи обґрунтовано зазначив, що ці обставини жодним чином на висновки не впливають місцевого суду.   
		30. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.
		31. Доводи засудженого про порушення місцевим судом вимог процесуального закону в частині не вирішення клопотання про закриття провадження та безпідставної відмови у задоволенні клопотання про повернення прокурору обвинувального акта, суд вважає необґрунтованими. 
		32. Як убачається з матеріалів провадження, у судовому засіданні 02 листопада 2023 року захисником було оголошено клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, однак суд, заслухавши думку учасників, задовільнив його частково та приєднав до матеріалів провадження, при цьому зазначив, що оскільки він позбавлений можливості вирішити таке клопотання без дослідження всіх доказів у даному кримінальному провадженні, то воно буде вирішено після дослідження та оцінки доказів, у ході прийняття остаточного рішення.
		33. Разом з тим, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що вони у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_6 , у його діях є склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК та ухвалив обвинувальний вирок.   
		34. Крім того, в підготовчому судовому засіданні 08 листопада 2023 року судом було розглянуто клопотання захисника про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_6 через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для прийняття рішення, передбаченого ст. 314 КПК відсутні, а обвинувальний акт, який містить відомості, визначені ст. 291 КПК, може бути призначений до розгляду в судовому засіданні. При цьому, суд зазначив, що на стадії підготовчого провадження не може оцінювати правильність та обґрунтованість правової кваліфікації кримінального правопорушення, наявність чи відсутність його складу, та призначив судовий розгляд.
		35. Неприйнятними є й доводи сторони захисту щодо необґрунтованої відмови суду у допиті неповнолітнього свідка, а саме доньки засудженого ОСОБА_9 , оскільки за змістом ст. 354 КПК за розсудом суду, допит неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності - лікаря. 
		36. Як убачається з матеріалів провадження, у судовому засіданні 25 січня 2024 року суд, відмовляючи у задоволенні клопотання сторони захисту про допит неповнолітнього свідка, наголосив, що, з урахуванням вимог КПК, після забезпечення стороною захисту явки до суду відповідних осіб, які повинні бути присутніми під час допиту неповнолітньої особи, таке клопотання буде вирішено у разі його повторного заявлення. Разом з тим, у судовому засіданні 20 лютого 2024 року, у зв`язку з тим, що стороною захисту не було забезпечено явку таких осіб, суд обґрунтованого відмовив у задоволенні повторного клопотання про допит неповнолітнього свідка. 
		37. Безпідставними є й доводи засудженого про допущені судами порушення у частині допиту експерта ОСОБА_10 . Так, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 209 від 21 квітня 2023 року при огляді ОСОБА_7 було виявлено подряпину на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя, яка виникла в результаті контакту з тупим твердим предметом, не виключається можливість при обставинах та в час вказаних як обстежуваною так і в постанові, та яка за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Анатомічна ділянка, на якій розташоване ушкодження у ОСОБА_7 , дозволяє можливість утворення його в результаті падіння з висоти власного зросту.
		38. У судовому засіданні 25 січня 2024 року за клопотанням сторони захисту судом було допитано експерта ОСОБА_10 , якому головуючим було роз`яснено його права, приведено до присяги та попереджено про кримінальну відповідальність. В ході допиту, експерт підтвердив та роз`яснив надані ним висновки у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , зокрема, зазначив, що отриманні нею тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, які повідомила потерпіла. Дослідивши та оцінивши зібрані досудовим слідством докази, зокрема і висновки експерта, його показання, місцевий суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку, як такі, що в сукупності з іншими доказами підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. 
		39. Апеляційний суд, у судовому засіданні 27 серпня 2024 року, розглянувши клопотання сторони захисту, зокрема і про допит експерта ОСОБА_10 , не встановивши підстав, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК відмовив у його задоволенні. Обмежившись у своєму рішенні аналізом доказів, безпосередньо досліджених і сприйнятих судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не порушив установленого законом порядку апеляційного розгляду, оскільки з огляду на вищезазначене їх повторне дослідження не є обов`язковим для цього суду, і іншої оцінки цим доказам, ніж ту яку їм дав суд першої інстанції, апеляційний суд не давав.  
		40. Суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого, на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи, аналогічні доводам у касаційній скарзі, та визнав їх необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви прийнятого рішення.
		41. Спростовуючи доводи ОСОБА_6 , щодо подвійного притягнення до відповідальності у зв`язку із тим, що йому було двічі вручено аналогічні за змістом повідомлення про підозру, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що з огляду на зміст повідомлень про підозру ОСОБА_6 від 18 серпня 2024 року та від 28 вересня 2024 року вони не є ідентичним, оскільки в повідомленні про підозру від 28 вересня 2024 року при викладені обставин події 31 грудня 2022 року вказано про цивільний стан потерпілої ОСОБА_7 щодо ОСОБА_6 , а саме доповнено, що вона є його колишньою дружиною. 
		42. Не знайшли свого підтвердження і доводи касаційної скарги засудженого про безпідставну відмову у задоволенні заяв про відвід судді. Як убачається з матеріалів провадження, у судових засіданнях 12 грудня 2023 року та 20 лютого 2024 року стороною захисту заявлені відводи судді ОСОБА_11 з підстав того, що суддя допустив ряд істотних порушень кримінального процесуального закону, які свідчать про його необ`єктивність, упередженість та унеможливлюють його участь у судовому засіданні, зокрема не вирішив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, на думку сторони захисту прийшов до неправомірного висновку про відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК, призначивши справу до судового розгляду, відмовив у клопотанні сторони захисту про витребування матеріалів та дослідження протоколів слідчих експериментів та висновків судово-медичних експертиз за участю експерта, зміні порядку дослідження доказів, а тому, на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст.75 КПК не має права брати участь у розгляді кримінального провадження та підлягає відводу.
		43. Ухвалами Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2023 року та від 29 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяв захисника про відвід судді, оскільки наведені ним обставини не вказують про можливі заінтересованість в результатах кримінального провадження, існування сумнівів щодо неупередженого розгляду справи безстороннім судом та про упередженість чи необ`єктивність головуючого, підстав вважати, що суддя ОСОБА_11 всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства не об`єктивно розглядатиме кримінальне провадження немає. 
		44. Крім того, спростовуючи аналогічні доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б свідчили про зацікавленість судді у результатах розгляду даного провадження або наявність інших обставин, які викликали б сумнів у неупередженості судді, підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК, для відводу головуючого судді ОСОБА_11 під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не було. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
		45. За змістом статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зобов`язаний перевірити всі викладені у ній доводи, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, у своїй ухвалі дати на них вичерпну відповідь та зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		46. Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , дотримався зазначених норм кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає положенням ст. 419 КПК.
		47. Доводи касаційної скарги засудженого щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, нездійснення судом переоцінки доказів, не перевіряються судом касаційної інстанції, з огляду на його повноваження визначені ст. 433 КПК.
		48. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були підставами для скасування судового рішення, про що йдеться в касаційній скарзі засудженого, Верховний Суд не встановив.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                               ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...