Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/3784/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.
Дата набрання законної сили: 22.05.2025
Номер судового провадження: 51-4950км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100100011148

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа №759/3784/19
		провадження № 51-4950км24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча                                ОСОБА_1 ,
		судді                                        ОСОБА_2 , 
		                                                           ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання     ОСОБА_4 ,
		 
		учасники  судового провадження:
		прокурор                                           ОСОБА_5 ,
		захисники                                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		виправдана                                      ОСОБА_8 ,           
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року в  кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100011148, стосовно 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася та проживає в АДРЕСА_1 , визнаної невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 
		ст. 364, ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та виправданої на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України 
		(далі - КПК України).
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, не дав на них вичерпних і переконливих відповідей та не зазначив в ухвалі конкретних підстав, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, формально погодившись із висновками суду першої інстанції, викладеними у виправдувальному вироку.
		Стверджує, що апеляційний суд у судовому засіданні 30 липня 2024 року, порушуючи вимоги ст. 404 КПК України, не розглянув клопотання прокурора про повторне дослідження письмових доказів і допит представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_9 та відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків. 
		Крім того, посилається на розгляд справи в суді апеляційної інстанції без повідомлення представника потерпілої юридичної особи.
		 
		Захисник  ОСОБА_6  надіслав до Суду заперечення, у якому просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни. 
		 
		Зміст судових рішень та зміст пред`явленого обвинувачення, визнаного судом недоведеним
		За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року ОСОБА_8 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362 КК України та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 
		ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю в діянні останньої складу кримінальних правопорушень.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок - без зміни.
		Органом досудового розслідування  ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у тому, що вона, обіймаючи з 04 серпня 2015 року посаду державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, будучи службовою особою, діючи із прямим умислом, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_10 , шляхом використання службового становища всупереч інтересам служби, 21 листопада 2016 року в період часу з 11:04 по 11:19, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 12, достовірно знаючи про невідповідність технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок громадянина України ОСОБА_10 для індивідуального садівництва на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вимогам ст.ст. 29, 56 Закону України «Про землеустрій», порушуючи ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" в частині здійснення перевірки документів вимогам законодавства, а також пунктів 53, 54 Порядку ведення Державного земельного кадастру, внесла до Національної кадастрової системи відомості про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:5147, в результаті чого було створено 45 земельних ділянок.
		В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_8 земельна ділянка з кадастровим номером 3222488200:05:006:5147, яка Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року по справі №369/7227/16-ц була витребувана з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 на користь TOB "ЛА ВІЛЛА", припинила своє існування у зв`язку із поділом, та таким чином ТОВ "ЛА ВІЛЛА" спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди в розмірі 11 536 746 грн, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Крім цього, в такий же спосіб, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_11 , шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, 22 листопада 2016 року в період часу з 09:06 по 09:24, ОСОБА_8 , виконуючи функції державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, внесла до Національної кадастрової системи відомості про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:5148, в результаті чого було створено 
		28 земельних ділянок.
		В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_8 , земельна ділянка з кадастровим номером 3222488200:05:006:5148, яка Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року по справі №369/7227/16-ц витребувана з чужого незаконного володіння ОСОБА_11 на користь ТОВ "ЛА ВІЛЛА", припинила своє існування у зв`язку із поділом, і таким чином, ТОВ "ЛА ВІЛЛА" спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди в розмірі 11 485 662 грн, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.
		Крім того,  ОСОБА_8 , яка обіймала посаду державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області і мала доступ та була наділена повноваженнями щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру, діючи із прямим умислом, направленим на знищення інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинених особою, яка має право доступу до неї, 21 листопада 2016 року в період часу з 11:04 по 11:19, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 12, здійснивши доступ до Державного земельного кадастру з використанням власного електронного цифрового ключа, достовірно знаючи про невідповідність технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок громадянина України ОСОБА_10 вимогам ст.ст. 29, 56 Закону України «Про землеустрій», що у відповідністю з ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" є підставою для відмови в державній реєстрації, внесла до Національної кадастрової системи відомості про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:5147, в результаті чого, створено 45 земельних ділянок, при цьому земельна ділянка з кадастровим номером 3222488200:05:006:5147 припинила своє існування, у зв`язку з чим ТОВ "ЛА ВІЛЛА" спричинено значну шкоду у вигляді матеріальних збитків у розмірі 11 536 746 грн.
		У такий же спосіб 22 листопада 2016 року в період часу з 09:06 по 09:24 ОСОБА_8 , здійснивши доступ до Державного земельного кадастру з використанням власного електронного цифрового ключа, достовірно знаючи про невідповідність технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок громадянина України ОСОБА_11 вимогам ст.ст. 29, 56 Закону України «Про землеустрій», що у відповідністю з ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" є підставою для відмови в державній реєстрації, повторно внесла до Національної кадастрової системи відомості про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:5148, в результаті чого створено 28 земельних ділянок, при цьому земельна ділянка з кадастровим номером 3222488200:05:006:5148 припинила своє існування, у зв`язку із чим ТОВ "ЛА ВІЛЛА" спричинено значну шкоду у вигляді матеріальних збитків у розмірі 11 485 662 грн.
		Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 362 КК України.
		Суд першої інстанції дійшов до висновку, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, що стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_8 , здійснюючи реєстраційні дії, мала намір використовувати службове становище всупереч інтересам служби, робила це на одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_10 та ОСОБА_11 чи для будь-яких інших осіб, із пред`явленого обвинувачення невідомо яку неправомірну вигоду для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи вона мала намір одержати чи одержала і в якій формі. Жодні надані стороною обвинувачення докази не підтверджують наявність у ОСОБА_8 умислу на отримання незаконної матеріальної вигоди на користь третіх осіб або інший корисливий мотив за здійснення нею інкримінованих діянь, а тому недоведеною є суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Також місцевий суд не вбачав у діях ОСОБА_8 об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, оскільки у обвинуваченні не наводиться, яка ж саме інформація була знищена, що є обов`язковою умовою для кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 3 ст. 362 КК України. А припинення існування земельної ділянки з визначеним кадастровим номером не є рівнозначним поняттям скасування інформації. 
		 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор у судовому засіданні підтримала і просила задовольнити касаційну скаргу. Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та виправдана ОСОБА_8 заперечили доводи касаційної скарги прокурора, просили судове рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися.
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Як передбачено ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями 412-414 КПК України.
		Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства та з урахуванням особливостей, передбачених статтями 404, 405 КПК України.
		Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 419 КПК України.
		Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційній скарзі та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
		Тобто, суд апеляційної інстанції повинен перевірити і проаналізувати доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у кримінальному провадженні матеріалами та дати на них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК України завданнями та загальними засадами кримінального провадження.
		Суд апеляційної інстанції наведених вимог закону не дотримався, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, належним чином не перевірив усіх  доводів,  відповідей на них не дав, не провів ретельного аналізу й оцінки обставин, на які посилався прокурор, що є неприпустимим з огляду на вимоги ст. 419 КПК України.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись із вироком місцевого суду, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушував питання про скасування вироку місцевого суду і ухвалення нового вироку.
		У поданій апеляційній скарзі прокурор, зазначав про порушення місцевим судом вимог ст. 410 КПК України, оскільки цей суд обмежив право прокурора на допит свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ; порушення вимог ст. 413 КПК України, оскільки судом не надано належної оцінки письмовим доказам сторони обвинувачення, зокрема Акту перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 06 грудня 2017 року, поданню дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ територіальних органів Держгеокадастру в Київській області щодо розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8 , технічній документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки громадянина ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . 
		На думку прокурора, вина ОСОБА_8 доведена повністю, а суд першої інстанції допустив незастосування закону України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а саме не застосував ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362 КК України.
		Крім цього, прокурор просив дослідити всі письмові докази, долучені стороною обвинувачення, а також допитати представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
		Однак, під час перевірки матеріалів даного кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не в повному обсязі перевірив та спростував наведені в ній доводи. Клопотання прокурора про допит представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_9 , свідків  ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та  ОСОБА_16 вирішено не було.
		Крім того, прокурор посилається на розгляд справи в суді апеляційної інстанції без повідомлення представника потерпілої юридичної особи. 
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
		Згідно з ч. 3 ст. 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має права, зокрема, бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні.
		Виходячи з положень ч. 6 ст. 22 КПК України, саме на суд покладено обов`язок забезпечити реалізацію потерпілим указаних прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
		Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти (ст. 136 КПК України).
		Положенням ст. 325 КПК України встановлено, що суд може вирішити питання про проведення судового розгляду без потерпілого, якщо він не прибув за викликом у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
		Під час касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що ні потерпілий - ТОВ «Ла Вілла», ні його представники ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 жодного разу не були належним чином повідомленими судом апеляційної інстанції про дату, час та місце судового розгляду кримінального провадження стосовно  ОСОБА_8 , будь-яких відомостей, що підтверджують їх належне повідомлення, справа не містить.
		Унаслідок цього не було забезпечено права потерпілого на доступ до правосуддя, не створено необхідних умов для використання прав, наданих як учаснику процесу, чим порушено засади кримінального провадження, визначені у статтях 21, 22 КПК України.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке могло потягти неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Під час апеляційного перегляду необхідно повідомити всіх учасників судового провадження продату, час і місце розгляду кримінального провадження стосовно  ОСОБА_8 , повно та всебічно перевірити і врахувати доводи апеляційної скарги прокурора, і в залежності від встановленого, постановити рішення, яке буде відповідати вимогам закону.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року стосовно ОСОБА_8  скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...