Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/1934/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 29.05.2025. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/932/241/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024052220000351

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 932/1934/25 
		Провадження № 1-кп/932/241/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       28 травня 2025 року                                Шевченківський районний суд міста Дніпра
		у складі:
		       головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,
		за участю 
		       секретаря                                         ОСОБА_2 ,
		       прокурора                                         ОСОБА_3 ,
		       представника 
		       потерпілого                                         ОСОБА_4 ,
		       захисника                                         ОСОБА_5 ,
		       обвинуваченого                                 ОСОБА_6 , 
		       розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052220000351 від 01 серпня 2024 року, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		       Так, Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався строком на 30 та 90 діб, а останній раз Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3684-IX від 08.05.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб (тобто до 11 серпня 2024 року), далі Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №4024-IX, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 29.10.2024 строком до 06.11.2024. Указом Президента України від 06.11.2024 №4025-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 на 90 діб, тобто до 08.02.2025 до 05 години 30 хвилин. 
		З 1992 року ОСОБА_6 , проживав разом зі своїм батьком - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та знав, що останній перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком, та щомісячно отримує пенсійні виплати на свій власний банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» за номером фізичної картки - НОМЕР_2.
		У зв`язку з погіршенням стану здоров`я та знищенням фізичної картки № НОМЕР_2 , приблизно в серпні 2023 року, ОСОБА_7 доручив подальше отримання пенсійних коштів ОСОБА_6 шляхом встановлення мобільного додатку «Приват 24» та перевипуску віртуальної картки № НОМЕР_3 за його пенсійним рахунком НОМЕР_1 , відкритим у АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим останній з цього часу отримав доступ до вказаного банківського рахунку ОСОБА_7 .
		Згідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 від 29.05.2024, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про факт та дату смерті ОСОБА_7 було достовірно відомо ОСОБА_6 з моменту її настання.
		Згідно п.18 «Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача або про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим уповноважений банк зобов`язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача або місяцем набрання законної сили рішенням суду про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим, і зробити відповідну відмітку в примірнику списку, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду України та органу соціального захисту населення.
		Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом із нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача або місяцем набрання законної сили рішенням суду про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим, підлягають поверненню уповноваженим банком Пенсійному фонду України та органам соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня після надходження таких відомостей.
		Відповідно до п.п.3,7 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5, із змінами станом на 13.12.2022) державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого (п.7), яка подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті чи виявлення трупа.
		Відповідно до п.1 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства Юстиції № 52/5 від 18.10.2000 державну реєстрацію смерті мають право проводити відділи державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. 
		Заяву у порядку п.п.3,7 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» ОСОБА_6 мав подати до Костянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно до п.п.1,8 розділу І «Порядку розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану - учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2015 №1187/5, із використанням веб порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) з накладенням електронних підписів, або згідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, в редакції наказу Міністерства Юстиції України від 24.12.2010 №3307/5, з урахуванням вимог наказу Міністерства юстиції України від 26.02.2022 №606/5 «Про внесення змін до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника, тобто до найближчих органів реєстрації актів цивільного стану у містах Дружківка, Покровськ, Краматорськ чи Слов`янськ Донецької області. 
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.49Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Порядку передання Міністерством юстиції України Пенсійному фонду України інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2018 №434/5, Постанови правління Пенсійного фонду України від 20.02.2018 №3-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 21.02.2018 за №214/31666, факт смерті ОСОБА_7 та його реєстрація є підставою до припинення пенсійних виплат, а у разі здійснення таких виплати після його смерті - підставою до повернення відповідних грошових коштів до бюджету Пенсійного фонду України.
		Приблизно в грудні 2023 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, на фінансовий номер телефону НОМЕР_5 мобільного оператора ПрАТ «Водафон», встановленого в мобільному телефоні ОСОБА_6 , в якому було завантажено мобільний додаток - інтернет-банкінг «Приват24» за віртуальною карткою № НОМЕР_3 пенсіонера ОСОБА_7 , надійшло смс-повідомлення про зарахування 4765 грн. пенсійних коштів на банківський рахунок ОСОБА_7 , а саме НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
		В цей час у ОСОБА_6 , який достовірно знав, що органи Пенсійного фонду України не повідомлялись про факт смерті його батька - ОСОБА_7 та йому продовжуються нараховуватись пенсійні виплати, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України, що будуть надходити, на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
		Так, ОСОБА_6 у період дії воєнного стану в Україні, починаючи з 12 січня 2024 року по 13 травня 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які нараховувалися щомісячно ОСОБА_7 , як отримувачу пенсії за віком, маючи доступ до банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , через мобільний додаток «Приват24» та віртуальну банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту за допомогою зареєстрованого номеру свого мобільного телефону НОМЕР_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, систематично здійснював викрадення грошових коштів, що нараховувались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області шляхом зняття у терміналах, поповнення рахунків мобільних телефонів, здійснення інтернет-платежів, а саме:
		- у період часу з 12.01.2024 по 13.05.2024 ОСОБА_6 здійснив зняття готівки у терміналі АТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Костянтинівка, вул. К. Вініченко (колишня Громова), буд. 33А, маг. «7 ВЕТРОВ», на загальну суму 16 208 грн.;
		- у період часу з 12.01.2024 по 13.05.2024 ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив поповнення рахунків мобільних номерів на загальну суму 2 886 грн.;
		- у період часу з 14.03.2024 по 08.05.2024 ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив платежі на онлайн платформі «OLX» на загальну суму 175 грн.;
		- у період часу з 12.01.2024 по 13.05.2024 ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив переказ грошових коштів на інші банківські карти на загальну суму 1550,24 грн.
		Тим самим, в результаті указаних дій у період з 12.01.2024 по 13.05.2024 ОСОБА_6 незаконно, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів заволодів грошовими коштами Пенсійного фонду України на загальну суму 20 819 грн. 24 коп., розпорядившись ними на власний розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток бюджету Пенсійного фонду України на вказану суму.
		Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що він дійсно, у період воєнного стану, починаючи з 12 січня 2024 року по 13 травня 2024 року, діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які нараховувалися щомісячно його батькові, як отримувачу пенсії за віком, маючи доступ до банківського рахунку відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , через мобільний додаток «Приват24» та віртуальну банківську картку, відкриту за допомогою зареєстрованого номеру свого мобільного телефону, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, систематично здійснював викрадення грошових коштів, що нараховувались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області шляхом зняття у терміналах, поповнення рахунків мобільних телефонів, здійснення інтернет-платежів. Тим самим, в результаті указаних дій у період з 12.01.2024 по 13.05.2024 він незаконно, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів заволодів грошовими коштами Пенсійного фонду України на загальну суму 20 819 грн. 24 коп., розпорядившись ними на власний розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток бюджету Пенсійного фонду України на вказану суму.
		Свою провину обвинувачений ОСОБА_6 визнав повністю, погодившись із усіма обставинами скоєного кримінального правопорушення та обсягом спричиненої шкоди, щиро покаявся, зазначив про відсутність намірів в подальшому вчиняти подібне. Цивільний позов визнав повністю. Має намір на відшкодування заявлених позовних вимог, однак, зазначив, що наразі така можливість в нього відсутня у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. 
		 
		Представник потерпілого  ОСОБА_4 цивільний позов підтримала та просила суд його задовольнити у повному обсязі. Прохала призначити обвинуваченому покарання в межах визначених діючим законодавством.
		Оскільки всі наявні учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 
		Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , згідно з вимогами ст.ст.65-67КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винуватого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		 
		Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_6 , відповідно до ст.12КК України, є тяжким злочином.
		Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , судом встановлено, що він є особою - раніше не судимою, відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності протягом останнього року суду не надано; має місце мешкання та місце реєстрації; за сімейним станом - неодружений; неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні - не має, працездатний; офіційно - не працевлаштований, на диспансерному обліку у лікаря нарколога за місцем реєстрації не перебуває; перебуває на обліку у лікаря психіатра з 11.06.2018 року; за місцем проживання характеризується позитивно, свою провину у скоєному визнав у повному обсязі та готовий відповідати за скоєне, визнав цивільний позов та загальний розмір спричиненої ним майнової шкоди.
		Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №46-к від 30.01.2025 року ОСОБА_6 в період інкримінованого йому діяння виявляв та в теперішній час виявляє психічний розлад у формі емоційно нестійкого розладу особистості. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. 
		Як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , суд враховує його щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		Судом приймається до відома досудова доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого за висновком якої рівень ризику вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінується як середній, де орган пробації вважає, що виправлення  ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, та не становить високої небезпеки для суспільства. 
		Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
		При визначенні застосування необхідного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).
		Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Додержуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185КК України, наближене до нижчої межі, оскільки саме це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
		Разом з тим, судом зазначається, що із постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23.01.2014 року (справа №5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст.65КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		З урахуванням наведеного, ретельно вивчивши інформацію про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до якої він є особою раніше не судимою, відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності не має, вік та стан його здоров`я, його поведінку в період досудового слідства і судового розгляду, наслідки вчиненого, визнання вини, щирого каяття щодо скоєного та критичного ставлення до спричиненого, наміру уникати в подальшому повторення подібного та й інших кримінальних правопорушень, визнання цивільного позову та намагання на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, позицію представника потерпілого щодо застосування необхідного покарання, в сукупності з іншим дає суду підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а тому суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , положень ст.75КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених у ст.76КК України, вважаючи, що цього буде достатньо для позитивних змін в його особистості і створення в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.
		Вирішуючи питання про заявлений цивільний позов, суд приходить до такого.
		 
		Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, із застосуванням норм ЦПК України.
		 
		Згідно з ч.1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		 
		В обґрунтування заявлених позовних вимог представником потерпілого Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначено, що в результаті скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення Пенсійному фонду України була завдана майнова шкодана загальну суму 20 819 грн. 24 коп.
		Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду кримінального провадження обставини, а саме: факт протиправного заволодіння обвинуваченим ОСОБА_6 майнової шкоди Пенсійному фонду України, суд приходить до висновку, що цивільний позов, підлягає задоволенню у повному обсязі, як такий, що знайшов своє підтвердження під час судового розгляду та беззастережно визнаний обвинуваченим.
		Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз - відсутні.
		Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - не застосовано, прокурор до постановлення вироку, щодо обрання будь-якого запобіжного заходу, з клопотанням до суду - не звертався, та, на час постановлення вироку, у суду не має підстав для його застосування.
		Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395КПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_6 - визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст.75КК України  ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням на нього відповідно до ст.76КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Нагляд за ОСОБА_6 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.
		       Цивільний позов задовольнити.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20819,24 грн. (двадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень, 24 копійки.
		       Речові докази: 
		- оптичний диск СD-R з написом «13183072» - після набрання вироком законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		- сім-карту мобільного оператора «Vodafone» з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , яка поміщена до сейф пакету PSP 1402499, який відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №189 від 29.11.2024 року зберігається в камері схову речових доказів (номер книги обліку 403, порядковий номер 189), після набрання вироком законної сили - повернути за приналежністю ОСОБА_6 .
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		Суддя Шевченківського районного 
		суду міста Дніпра                                                                 ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...