Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 389/667/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 29.05.2025. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.
Дата набрання законної сили: 01.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/389/30/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024121020000716

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.05.2025
		 
		Провадження №1-кп/389/30/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 травня 2025 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,
		прокурора                                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                             ОСОБА_4 ,
		предстваника потерпілого                         ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000716 від 05.09.2024 року стосовно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Знам`янка Кіровоградської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, утриманці відсутні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		 
		    ОСОБА_4   скоїв:
		   привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене в умовах воєнного стану, тобто злочин;
		   привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
		    Згідно наказу № 010210-к/тр від 01.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана торгівельна компанія «ЄВРОПЛЮС» (далі  ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС») ОСОБА_4 прийнятий на посаду касира ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» та фактично працював у магазині «Розетка», розташованому за адресою вул.Кримська,46, м.Знам`янка Кіровоградської області.
		Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника від 02.02.2024, укладеного з директором ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», ОСОБА_4 в межах своєї компетенції несе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому матеріальних цінностей і грошових коштів, а також в його обов`язки входить внесення у встановлені строки до каси або на рахунки в установах банку виручки ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», яка підлягає обов`язковому здаванню, забезпечення збереженості матеріальних цінностей, бережне ставлення до переданих йому матеріальних цінностей та вживання заходів щодо запобігання їх знищенню, псуванню, розкраданню, нестачі, своєчасної доповіді ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» про всі обставини, які загрожують зберіганню ввірених йому матеріальних цінностей, ведення обліку, складання та надавання у встановленому порядку звітів про рух та залишки ввірених йому матеріальних цінностей. ОСОБА_4 як касир магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» ознайомлений під підпис з посадовою інструкцією, ознайомлений з правилами зберігання, прийому, опрацювання, продажу (відпуску), перевезення чи використання в процесі виробництва отриманих матеріальних цінностей. 
		Таким чином, в силу займаної посади та на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, ОСОБА_4 являється особою, якій були ввірені та перебували в її віданні грошові кошти, отримані від реалізації, розташованих в магазині «Розетка» товарів, належних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС».
		На початку червня 2024 року у ОСОБА_4 , який перебував на посаді касира магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», розташованого за адресою вул. Кримська, 46, м.Знам`янка Кіровоградської області, виник умисел на привласнення чужого майна, в умовах воєнного стану, яке перебувало в його віданні, а саме грошових коштів, отриманих від реалізації товарів належних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС».
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, в період з 01.06.2024 по 30.06.2024 ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки касира, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», розташованому за адресою вул. Кримська ,46, м. Знам`янка Кіровоградської області, будучи матеріально-відповідальною особою під час виконання своїх посадових обов`язків, маючи вільний доступ до грошових коштів, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, привласнив грошові кошти від продажу продовольчих товарів в сумі 52 654 грн. із каси магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. 
		   Таким чином, ОСОБА_4 привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні як у касира магазину, чим спричинив ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» матеріальну шкоду на суму 52 654 грн.
		   Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч.4 ст.191 КК України.
		   Крім того, на початку липня 2024 року у ОСОБА_4 , який перебував на посаді касира магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», розташованого за адресою вул. Кримська, 46, м.Знам`янка Кіровоградської області, виник умисел на привласнення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, яке перебувало в його віданні, а саме грошових коштів, отриманих від реалізації товарів належних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС».
		   Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, в період з 01.07.2024 по 31.07.2024 ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки касира, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні магазину «Розетка», де здійснюється продаж товарів ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», розташованому за адресою вул.Кримська,46, м.Знам`янка Кіровоградської області, будучи матеріально-відповідальною особою під час виконання своїх посадових обов`язків, маючи вільний доступ до грошових коштів, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, повторно привласнив грошові кошти від продажу продовольчих товарів в сумі 36202 грн. із каси магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. 
		   Таким чином, ОСОБА_4 привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні як у касира магазину, чим спричинив ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» матеріальну шкоду на суму 36202 грн.
		   Крім того,на початкусерпня 2024року у ОСОБА_4 ,який перебувавна посадікасира магазинуТОВ ОТК«ЄВРОПЛЮС»,розташованого заадресою вул.Кримська,46,м.Знам`янкаКіровоградської області,виник умиселна привласненнячужого майна, вчиненеповторно, в умовах воєнного стану, яке перебувало в його віданні, а саме грошових коштів, отриманих від реалізації товарів належних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС».
		   Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, в період з 01.08.2024 по 31.08.2024 ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки касира, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні магазину «Розетка», де здійснюється продаж товарів ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», розташованому за адресою вул.Кримська,46, м.Знам`янка Кіровоградської області, будучи матеріально-відповідальною особою під час виконання своїх посадових обов`язків, маючи вільний доступ до грошових коштів, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, повторно привласнив грошові кошти від продажу продовольчих товарів в сумі 51005 грн. із каси магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. 
		   Таким чином, ОСОБА_4 привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні як у касира магазину, чим спричинив ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» матеріальну шкоду на суму 51005 грн.
		   Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто злочини, передбачені ч.4 ст.191 КК України
		   У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 КК України, визнав та підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, пояснив, що дійно тричі брав кошти з каси ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» без дозволу. Попросив вибачення у представника потерпілого та пообіцяв повернути кошти.
		   Враховуючите, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязівизнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3ст. 349 КПК Українипро те, що в такому випадку він буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно ч. 3ст. 349 КПК України.
		   Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		   Представник потерпілого в судове засіданняе з`явився. Позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_4 просив задовольнити та призначити суворе покарння.
		   За таких обставин, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії правильно кваліфіковано за ч.4 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене в умовах воєнного стану; привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто злочинів передбачених ч.4 ст.191 КК України.
		   Обставиною, яка в силу ст.66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		   Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		   Пленум Верховного Суду України у своїйпостанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		   Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, а також бере до уваги те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, частково відшкодувала шкоду. Крім того, також враховано відомості, викладені у досудовій доповіді.
		Судом враховано і те, що відповідно дост. 12 КК України, кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4ст. 191 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		   На підставівикладеного,враховуючидумкупрокурора,представникапотерпілого тате,що ОСОБА_4 свою винуускоєннівищезазначених кримінальнихправопорушень визнаєповністю,щиророзкаюється, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши до обвинуваченого положення ст.75 КК України, а саме: звільнити від відбуванняпризначеного покарання з випробуванняміз покладеннямобов`язків,передбачених ст.76 КК України, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_4 є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого. 
		   Згідно роз`яснень, викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового покарання.
		   Згідно ч. 1 ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
		   Покарання, передбачене у ст. 55 КК України, полягає у позбавленні обвинуваченого його суб`єктивного права на посаду, яку він обіймав, або на службову, професійну чи іншу спеціальну діяльність, якою він займався під час вчинення злочину, а також у тимчасовому обмеженні його правоздатності - можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом строку, встановленого вироком суду.
		   Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане зі службовим становищем обвинуваченого або із зайняттям ним певною діяльністю. Призначаючи це покарання, суд має чітко вказати у вироку ті конкретні посади, право обіймати які позбавляється засуджений, або конкретний вид діяльності, права займатися якою він позбавляється.
		   У зв`язку із тим, що вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень пов`язане із зайняттям ним відповідної посади або із зайняттям певною діяльністю, яка сприяла його у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень на підставі роз`яснення, викладеного у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначає йому додаткове покарання за ч.4 ст.191 КК Україниу виді позбавленням права обіймати посади пов`язані з матеріальною відповідальністю на строком 2 роки.
		   Вирішуючи питання щодо цивільного позову ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди, завданої в результаті злочину, суд приходить до наступного.
		   Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження, до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. 
		   Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		   Частиною другою ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		   В силу ст.ст.22, 91-93 КПК України, на потерпілого покладено обов`язок, в установлених законом випадках, доказування розміру шкоди саме потерпілий, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
		   Згідно із п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92 р., із подальшими змінами, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		   Під час судового розгляду встановлено завдання обвинуваченим ОСОБА_4 майнової шкоди ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» в сумі 139861 грн. 
		   Таким чином, суд дійшов висновку, що цивільний позов ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 139861 грн. підлягає задоволенню. 
		   Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
		   Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався, під час судового розгляду таких клопотань також не надходило, а тому суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого.
		   Долю речових доказів суд вирішує на підставіст.100 КПК України.
		Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		   Керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винниму вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.191 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади пов`язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
		Відповідно до ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Цивільний позов ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди, задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» майнову шкоду в розмірі 139861 (сто тридцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 00 копійок.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: DVD-диск із відеозаписами з камер відео спостереження магазину ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», розташованого за адресою: вул. Кримська, 46, м. Знам`янка Кіровоградської області, наданий 26.12.2024 на запит директором ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» ОСОБА_6 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч.2ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Знам`янського
		міськрайонного суду
		Кіровоградської області                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...