Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/468/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 29.05.2025. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.

Номер судового провадження: 2/0203/884/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 203/468/25 
		Провадження № 2/0203/884/2025 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28.05.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі судді Єдаменка С.В. розглянувши у спрощеному порядку без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«АТБ-МАРКЕТ»про стягненнякоштів та відшкодування моральної шкоди, 
		 
		встановив:
		 
		21 січня 2025 року позивачка звернулась до суду з позовом доТОВ«АТБ-МАРКЕТ» про стягненнякоштів та відшкодування моральної шкоди. 
		В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що 31 жовтня 2024 року о 18 год. 54 хв. вона на касі № 7 магазину АТБ, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 158, подала касиру 200+200 грн. =400 грн. для розрахунку за покупку товару. Решту касир їй надала як з 250 грн. за придбані товари на 244, 50 грн.=5,50 грн., стверджуючи, що позивачка подала 250 грн., а не 400 грн. Після чого викликали адміністратора з охоронником, вони передивились камери спостерігання, але не побачили, якою була друга купюра, одну, вартістю 200 грн., вони побачили, іншу-ні. Перерахувавши касу, сказали, що в касі сума, на 12 грн. більша, ніж повинна була бути, але не на 150 грн. На її прохання показати їй відеоспостереження з камери, сказали, що можуть це показати тільки поліції. Після виклику та приїзду поліції, охорона не надала їм на огляд відео з камер, сказавши, що також не покажуть, тому що головний офіс їм наказав, що після написання заяви до поліції, поліція буде мати право дивитися відео з їх камер. Того ж дня позивачка написала заяву до поліції, у відповідь на яку їй повідомили, що в ході проведення ними перевірки було встановлено, що питання, зазначені в заяві, відносяться до цивільно-правових відносин та потребують вирішення в судовому порядку в формі приватного обвинувачення. 14 січня 2025 року позивачка написала скаргу до центрального офісу корпорації АТБ, в якій просила розібратися в ситуації та пояснити, з яких підстав вона не може отримати хоча б скріншот з камери спостереження в той час, коли вона розраховувалася за покупку, та яким чином і хто може отримати доступ і в які строки задля встановлення дійсних подій. Відповіддю від 17.01.2025 р. корпорацією АТБ їй пояснено, що розслідування проведено, але порушень не встановлено. Разом з тим, відповіді на жодне питання, які вона ставила у скарзі, так і не отримала. Через незаконні дії адміністрації магазину позивачка вважає, що їй нанесена моральна шкода, оскільки вона три місяці була змушена звертатися до поліції, керівництва самого магазину, писати скарги, заяви, нервувати, відчувала себе шахрайкою та несповна розуму. Через таке нервування в неї погіршився стан здоров`я. Враховуючи викладене позивачка просила суд визнати дії касира каси № 7 магазину АТБ по невидачі їй правильної решти з покупки неправомірними, стягнути з відповідача недодану їй решту у розмірі 150 грн. та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями працівниками магазину АТБ. (а.с.1-2)
		Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Відповідно до ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Ухвалою судді від 23 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі. (а.с.8)
		28 січня 2025 року від позивачки надійшло клопотання про витребування доказів, а саме від відповідача відео з камер спостереження над касою № 7 магазину АТБ за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 158, що знято о 18:54 год. 31.10.2024 р. (а.с.10)
		Ухвалою судді від 28 січня 2025 року було задоволено клопотання позивачки та витребувано від відповідача відео з камер спостереження над касою № 7 магазину АТБ за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 158, що знято о 18:54 год. 31.10.2024 р. (а.с.12)
		31 січня 2025 року від представника відповідача, на ухвалу суду про витребування доказів, надійшла відповідь в якій зазначено, що ухвала суду не може бути виконана, оскільки відеозаписи із камер відеоспостереження, зберігаються не більше 10 календарних днів, а позивачка звернулась до суду із клопотання про витребування доказів в січні 2025 року, тоді як події про які зазначає позивачка відбулися 31 жовтня 2024 року. (а.с.14)
		31 січня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Як зазначала сама позивачка в позовній заяві, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» було проведено внутрішню перевірку за результатами якої жодних порушень зі сторони працівників магазину виявлено не було. Не встановлено будь-яких порушень законодавства, вчинення кримінальних або адміністративних порушень також і співробітниками поліції. Слід зазначити, що на підтвердження вказаного позивачкою не було надано жодного доказу до позовної заяви. Позивачкою також не надано жодних доказів на підтвердження моральних страждань, не зазначено з чого вона виходила при визначенні вимог про відшкодування моральної шкоди. Вважає, що позивачкою не підтверджено належними доказами викладені в позовній заяві обставини. У зв`язку з викладеним просив суд відмовити позивачці у задоволенні позову в повному обсязі. (а.с.21-22)
		03 лютого 2025 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що ані ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», ані поліцією належне розслідування порушення її прав не проводилось, вважає що у діях відповідача наявні ознаки нечесної комерційної практики. (а.с.28-30)
		03 лютого 2025 року від позивачки надійшло клопотання про долучення доказів, а саме результатів клінічних випробувань в доказ нанесення їй відповідачем моральної шкоди. (а.с.34-35)
		03 лютого 2025 року від позивачки надійшло клопотання про витребування доказів, а саме від відповідача матеріалів ретельного розслідування та перевірки, на яке посилається ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у відповіді від 17.01.2025 р. (а.с.36)
		Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року було задоволено клопотання позивачки та витребувано від відповідача матеріали ретельного розслідування та перевірки, на яке посилається ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у відповіді від 17.01.2025 р. (а.с.40)
		11 лютого 2025 року представником відповідача, на ухвалу суду про витребування доказів, надано витребувані документи. (а.с.43-47)
		17 лютого 2025 року від позивачки надійшло клопотання про визнання акту службового розслідування від 17.01.2025 р. недопустимим доказом. (а.с.50-51)
		25 лютого 2025 року від позивачки надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона зазначила, що оскільки на її звернення до адміністрації магазину не було жодної реакції, доступу до відеоспостереження не надавалось, відео навмисно приховується, порушення не встановлено тому що розслідування взагалі не проводилось, тому просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі. (а.с.52-54)
		Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами, виходячи з встановлених наступних обставин.
		Судом встановлено, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» було винесено розпорядження № 1 від 15.01.2025 р. про проведення службового розслідування з метою перевірки, підтвердження або спростування обставин, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 14.01.2025 р. щодо не видачі останній касиром правильної решти за покупку. (а.с.47)
		Актом службового розслідування від 17 січня 2025 року, щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 14.01.2025 р., не встановлено порушень з боку касира. Під час службового розслідування комісією встановлено, що 31.10.2024 о 19:00 год. звернулась покупець зі скаргою на невірний розрахунок, згідно розпорядження Р-3421-ЕЦО (Проведення інкасації в магазинах мережі ТОВ АТБ маркет), каса була перерахована в присутності покупця, надлишків в касі не виявлено. (а.с.45)
		Згідно відповіді ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 18.11.2024 р., на заяву позивачки від 31.10.2024 р,. зазначено, що в ході проведення ними перевірки було встановлено, що питання, зазначені в заяві, відносяться до цивільно-правових відносин та потребують вирішення в судовому порядку в формі приватного обвинувачення. (а.с.3)
		Відповідно до відповіді ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» від 17.01.2025 р., на звернення позивачки, зазначено, що розслідування проведено, але порушень не встановлено. (а.с.4)
		Згідно результатів лабораторних досліджень від 27.12.2024 р., наданих позивачкою, у останньої підвищений показник глюкози у крові. (а.с.35)
		Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування.
		Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч.5 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Ця ж стаття закріплює, що моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб, якщо інше не встановлено законом. Рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.
		Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4: «Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством».
		З наведених норм слідує, що для можливості стягнення відшкодування як моральної так і матеріальної шкоди, перш за все, необхідно встановити наявність цієї шкоди.
		Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Статтею 77 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		На підтвердження позовних вимог щодо не видачі позивачці касиром правильної решти за покупку останньою не було надано жодного доказу до позовної заяви. Однак, представником відповідача на спростування доводів позивачки було надано докази, а саме акт службового розслідування від 17.01.2025 р., який є належним та допустимим доказом, оскільки складений відповідно до вимог Закону та підтверджує правильність дій касира при видачі решти позивачці за покупку.
		Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги позивачки викладені в позовній заяві необґрунтовані, належними доказами не підтверджені, а відтак слід відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		За правилами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Приймаючи до уваги, що позивачку звільнено від сплати судового збору, а у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, то витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 7, 10-13, 76-84, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
		вирішив:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«АТБ-МАРКЕТ»про стягненнякоштів та відшкодування моральної шкоди  відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		Сторони по справі:
		 
		позивачка   ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 . 
		відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ», код ЄДРПОУ  30487219, адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 40.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст. 273 ЦПК України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя         С.В.Єдаменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...