Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/5962/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 29.05.2025. Зареєстровано: 30.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2025.
Дата набрання законної сили: 29.05.2025
Номер судового провадження: К/990/16639/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 120/5962/24
		адміністративне провадження № К/990/16639/25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №120/5962/24
		за позовом  ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, 
		за касаційною скаргою адвоката Логойди Яни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є.М., суддів Сушка О.О.,  Залімського І. Г.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1.          У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив: 
		-   визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100000,00 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022;
		-          зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
		2.          На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів), перебуваючи у службовому відрядженні. Проте зазначена винагорода протиправно йому не виплачувалася за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом. 
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення 
		3.          Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття в період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
		4.          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видана позивачу довідка від 05.08.2022 №1260 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Також суд першої інстанції зазначив про те, що відповідач не ставив під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за вказані періоди, водночас реалізація права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі не може порушуватися (залишатися нереалізованим) через формальні недоліки, які не залежать від волі позивача. 
		5.          Суд першої інстанції уважав, що у цій ситуації позивач не може нести тягаря негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.
		6.          Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 . 
		7.          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції послався на відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 14.06.2022, з 24.06.2022 по 25.06.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати йому встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди.
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8.          Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адвокат Логойда Яна Василівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		9.          Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		10.          У касаційній скарзі скаржник указує на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не застосовано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.01.2025 у справі №120/6981/23, від 05.12.2024 у справі №120/4135/23, від 21.03.2024 у справі №560/3141/23, від 21.03.2024 у справі №560/3159/23, від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі №120/4967/23, від 13.06.2024 у справі №580/3131/23 та у постанові від 06.03.2025 у справі №620/18189/23, зокрема, щодо того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
		ІV. Позиція інших учасників справи
		11.          Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		12.          Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А., від 23 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Логойди Яни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року.
		13.          Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. 
		14.          Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 29 травня 2025 року.
		VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		15.          Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України №69/22 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 та у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
		16.          Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.04.2022 № 5-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56-Т.
		17.          Отже, позивач перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить в оперативне угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", в період з 07.04.2022 по 27.06.2022, та перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
		18.          Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1260, молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 №56 гриф.
		VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ 
		19.          Конституція України
		Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		20.          Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
		Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		21.          За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від  03 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
		22.          Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		23.          Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		24.          За приписами частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		25.          Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		26.          На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).
		27.          У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		28.           31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».
		29.          У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
		1) бойового наказу (бойового розпорядження);
		2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
		3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
		30.          Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
		31.          Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
		32.          Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
		33.          В наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100  000,00 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.
		34.          Постановою Кабінету Міністрів України від  07 липня 2022 року №793 в абзаці 1 пункту 1 Постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
		35.          У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, на час виникнення спірних правовідносин не змінювався.
		36.          Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від  07 липня 2022 року №793.
		37.          Відповідно до пункту 2 вказаної постанови ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
		VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		38.          Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		39.          З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
		40.          З аналізу наведених норм законодавства убачається, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000,00 грн,  в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.
		41.          Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв`язку із  невиплатою позивачу збільшеної до 100  000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року. 
		42.          Суд апеляційної інстанції своє рішення про відмову у задоволенні позовних вимог мотивував відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало б йому право на отримання додаткової винагороди до 100  000,00 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.
		43.          Верховний Суд уважає такий висновок помилковим з огляду на таке.
		44.          Як установлено судами, ОСОБА_1 з 07 квітня 2022 року був відправлений у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах, до якого входить військова частина   НОМЕР_2 , на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56-Т. 
		45.          Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1260 вона видана молодшому сержанту ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , про те, що він безпосередньо брав участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року. Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф. 
		46.          Суд першої інстанції встановив, що оформлена та видана на ім`я позивача довідка від 05 серпня 2022 року №1260, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 №56 гриф, за своєю формою та змістом відповідає додатку 1  до наказу №164-АГ та підтверджує безпосередню участь позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а отже і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
		47.          Також суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в межах цієї справи відповідачем не заперечується, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах впродовж вказаних періодів.
		48.          За таких обставин і правового регулювання Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1260 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
		49.          Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно з додатком 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував ОСОБА_1 , оскільки позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв`язку з невиконанням військовою частиною формальних процедур реалізації такого права, оскільки в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонної службою України порядку.
		50.          З огляду на це Верховний Суд наголошує, що надсилання таких списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1260, яка видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф.
		51.          Натомість порушення порядку передання документів між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
		52.           Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі №280/2754/23 та від 23 вересня 2024 року у справі №120/4138/23, від 10 жовтня 2024 року у справі №120/14641/23.
		53.          З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100  000,00 грн розмірі.
		54.          Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість цього позову та наявність підстав для його задоволення. Водночас помилковим є протилежний висновок суду апеляційної інстанції.
		55.          З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.
		56.          Отже, доводи касаційної скарги позивача, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки суду апеляційної інстанцій по суті справи, а тому приймаються Судом як належні.
		57.          Статтею 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		58.            Підсумовуючи наведене, Верховний Суд відповідно до статті 352 КАС України уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		ПОСТАНОВИВ :
		1. Касаційну скаргу адвоката Логойди Яни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
		2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №120/5962/24 скасувати.
		3. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №120/5962/24 залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур          
		Судді:                                                                                           О.Р. Радишевська
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...