Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3983/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 29.05.2025. Зареєстровано: 30.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  916/3983/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" 
		на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 (головуючий суддя Савицький Я. Ф., судді Богацька Н. С., Діброва Г. І.) 
		у справі № 916/3983/24
		за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ)
		до Приватного підприємства "Фрог Агросервіс"
		про стягнення коштів,
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Стислий зміст обставин справи
		1.          Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) - 1   240   908,84 грн збитків та 14 890,91 грн судового збору.
		2.          Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство "Фрог Агросервіс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		3.          Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.02.2025 залишив вищезазначену апеляційну скаргу без руху, встановив скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для поновлення строку, та надання доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Чорноморській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
		4.          В межах встановленого ухвалою суду від 17.02.2025 строку від скаржника до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Чорноморській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №   916/3983/24.
		Стислий зміст оскаржуваного судового рішення
		5.          Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.03.2025 відмовив у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі № 916/3983/24 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
		6. Апеляційна інстанція дійшла висновку, що обставини викладені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку не можуть об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення апелянта.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.          Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Приватне підприємство "Фрог Агросервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
		8.          Скаржник зазначає, що позовна заява заявлена до неналежного відповідача, а справу було розглянуто лише судом першої інстанції на підставі доводів та доказів, наданих лише позивачем, за відсутності відповідача та без врахування його доводів, що, додатково, ставить під сумнів справедливість такого судового рішення з огляду на відсутність змагальності процесу.
		9.          Відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, статей 2, 7, 13, 119, 236, частини третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 55, 129 Конституції України, що потягло невірне (безпідставне) застосування пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, що з урахуванням пункту 3 частини першої статті 287 та абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України є підставою для касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.
		10.          Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в порушення принципів забезпечення якості закону, змагальності та рівності сторін, гарантування доступу до суду неправомірно визнав відсутніми підстави поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фрог Агросервіс", що фактично унеможливлює доступ відповідача до суду.
		11.          Також посилається на постанову Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №   904/5995/16, у якій викладено висновок про те, що вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
		Позиція інших учасників справи 
		12.          Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без мін. 
		13. Позивач зазначає, що касаційна скарга дублює аргументи, які вже були всебічно досліджені апеляційним судом і визнані такими, що не підтверджують наявність об`єктивних, непереборних обставин, які б унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою. 
		14. Факт того, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами належним чином, а саме не подав належним чином оформлену апеляційну скаргу у визначені строки та не усунув вказані судом недоліки, на переконання позивача, є виключно наслідком власної недбалості відповідача і не може свідчити про обмеження доступу до правосуддя, що прямо відповідає положенням частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких сторони зобов`язані добросовісно користуватися наданими процесуальними правами.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		15.          Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
		16. Таким чином, з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції зазначеної процесуальної норми.
		17. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
		18. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
		19.          У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
		20.          Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06 від 20.06.2011).
		21.          Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		22. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України (частина третя статті 256 ГПК України).
		23. За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		24. Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
		25. Отже, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише з поважних причин, визнаних такими судом. У кожному конкретному випадку суд встановлює на підставі належних, допустимих та достовірних доказів поважність причин пропуску скаржником строку та ухвалює рішення щодо його поновлення чи відмову у його поновленні. Таким чином, саме на скаржника покладено обов`язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.
		26.          Як встановлено судом апеляційної інстанції, зокрема, в ухвалі про залишення без руху апеляційної скарги відповідача, рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 доставлено до електронного кабінету Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" 12.11.2024. Проте, з апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся лише 05.02.2025, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
		27.          За висновком суду апеляційної інстанції, відсутність контролю за електронним кабінетом або неналежна організація роботи підприємства не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку, оскільки відповідальність за отримання судової кореспонденції несе сам відповідач.
		28.          Крім того, судом встановлено, що представник відповідача ознайомився з рішенням суду 25.12.2024, що давало йому достатньо часу для підготовки апеляційної скарги, однак вона була подана із значним пропуском строку.
		29.          Отже, апеляційна інстанція дійшла висновку, що несвоєчасне подання апеляційної скарги залежало виключно від волевиявлення та суб`єктивної поведінки самого скаржника, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії, а причини, викладені в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, не являються поважними.
		30.          Крім того, апеляційним господарським судом прийнято до уваги, що до апеляційної скарги заявником не були додані докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги на адресу позивача.
		31.          З огляду на вказане, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для поновлення строку, та надання доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Чорноморській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
		32. 26.02.2025 від відповідача до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Чорноморській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі № 916/3983/24.
		33.          В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник апеляційної скарги посилався на існування обмежень щодо доступу до суду з об`єктивних, незалежних від нього обставин, а також внаслідок фізичної неможливості протягом березня 2022 - січня 2025 своєчасно та повноцінно користуватися своїми правами та обов`язками учасника судового процесу (сторони по справі), повноцінно та своєчасно реагувати на повідомлення судової системи та з`являтися до суду, подавати докази та заперечення, що за твердженням відповідача, виникло внаслідок військової агресії російської федерації проти України та її наслідками.
		34.          Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме лише посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на скаржника, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання скарги.
		35.          Крім того, дослідивши доданий до матеріалів справи наказ № 14/2-ОК від 28.02.2022 "Про дистанційну роботу", апеляційна інстанція дійшла висновку, що відповідач не був позбавлений можливості залучити будь-якого працівника для підготовки та надсилання апеляційної скарги у строк встановлений законодавством України.
		36.          Суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема й таке:
		- доданий до клопотання про поновлення строку ордер № 1213631 від 20.12.2024 свідчить про те, що у грудні 2024 року відповідач мав можливість залучити адвоката для отримання правової допомоги. Водночас, відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували відсутність у нього об`єктивної можливості звернутися до адвоката раніше;
		- відповідачем не надано доказів звільнення конкретних працівників, а надані накази стосуються виключно внутрішньої організації роботи скаржника та мають суб`єктивний характер, які не стосуються та не свідчать про об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків;
		- твердження апелянта про втрату ним контролю над Електронним кабінетом суперечить його ж доводам про неможливість доступу до нього через відключення електроенергії. Якщо відповідач дійсно втратив контроль над Електронним кабінетом, то електропостачання не могло вплинути на можливість його використання. Якщо ж єдиною причиною відсутності доступу була відсутність електроенергії, то це означає, що у моменти, коли електроенергія була, відповідач мав доступ до Електронного суду, що прямо суперечить його попереднім твердженням;
		- припинення оренди офісу не могло вплинути на можливість реалізації процесуальних прав, оскільки відповідач не припиняв свою господарську діяльність та мав доступ до документів. 
		- відсутність контролю за Електронним кабінетом або неналежна організація роботи підприємства не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку, оскільки відповідальність за отримання судової кореспонденції несе сам відповідач.
		37.          З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі № 916/3983/24 з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.
		38.          Врахувавши встановлені у справі обставини та доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог ГПК України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом, з огляду на таке.
		39. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		40. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
		41. Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
		42. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
		43. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		44. Пропуск процесуального строку - є юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
		45. Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		46. Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		47. Колегія суддів також наголошує, що вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.
		48. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
		49. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
		50.          Судова колегія також звертає увагу, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. 
		51. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
		52.          Саме лише посилання заявника у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на введення воєнного стану на території України, відсутність електроенергії, скорочення чисельності працівників не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
		Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 922/728/24.
		53.          Відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		54.          Таким чином, законом не передбачений обов`язок суду надсилати документи у паперовій формі особі, яка зареєструвала електронний кабінет. 
		55.          Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник зареєстрував електронний кабінет 29.03.2024, до якого в електронному вигляді направлялися процесуальні рішення суду першої інстанції. Тож скаржник мав бути обізнаний про розгляд цієї справи та проявити розумну обачність з метою вчасного ознайомлення та апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
		56.          Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. 
		57.          З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно суб`єктивної, тобто такої, що залежало виключно від поведінки скаржника, а не об`єктивної причини пропуску встановленого законом процесуального строку, та не можуть вважатися поважними причинами пропуску відповідачем на апеляційне оскарження судового рішення.
		58.          Пунктом 4 частиною першою статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		59.          Отже, суд апеляційної інстанції мав передбачені процесуальним законодавством підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України. 
		60.          Суд зважаючи на межі перегляду справи касаційною інстанцією, передбачені статтею 300 ГПК України дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм процесуального права.
		61.          Доводи та міркування, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
		62.          Посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки оцінка поважності причин пропуску процесуального строку залежить від обставин конкретної справи.
		63.          За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки відповідач не довів існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили би про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
		64.          Доводи скаржника про те, що позовна заява заявлена до неналежного відповідача стосуються суті заявлених позовних вимог і не є предметом касаційного розгляду в межах перегляду ухвали апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка прийнята на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
		65.          При цьому судова колегія вважає на викладене у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №   916/3517/24, але зазначає, що у справі, яка переглядається, апеляційною інстанцією (на відміну від справи №   916/3517/24) надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання у контексті наявності/відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги і така позиція суду, у даному випадку, не суперечить вимогам процесуального законодавства.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		66.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		67. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		68. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, а отже підстав для її зміни чи скасування немає.
		Судові витрати
		69.          Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 916/3983/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                О. В. Случ 
		 
		Судді                                                                                          Н. О. Волковицька
		 
		                                                                                          С. К. Могил

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...