Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/2055/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 30.05.2025. Зареєстровано: 31.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2025.

Номер судового провадження: 2/645/1586/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 645/2055/25
		Провадження № 2/645/1586/25
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		28 травня 2025 року                                 м. Харків
		 
		Немишлянський районний суд м. Харкова у складі :
		головуючого судді  Спесивцева О.В.,
		за участю секретаря судових засідань  Асєєвої К.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 
		за позовом    Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 
		до  ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" 
		про стягнення надміру виплаченої пенсії,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача суму переплати пенсії в розмірі 47376,42 грн. та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
		В обґрунтування позову вказує, що відповідач перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності II групи з 28.06.2024, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі  Закон №1058) на підставі особистої заяви від 19.07.2024, виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №953755 від 28.06.2024, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. Рішенням від 29.07.2024 за №204650023563 було призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності II групи. Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650023563 від 23.01.2025 припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 29.07.2024 за №204650023563 про призначення пенсії по інвалідності відповідачу відповідно до пункту 1 підпунктів 1,5 статі 49 Закону №1058 на підставі довідки виданої Харківською обласною адміністрацією Департаментом охорони здоров`я Обласний центр медико-соціальної експертизи від 20.12.2024 № 122 про невизнання відповідача особою з інвалідністю з 28.06.2024. Листом від 04.02.2025 №2000-0308-8/19483 відповідач повідомлявся про те, що виплату пенсії призупинено у зв`язку зі скасуванням II групи інвалідності. У зв`язку зі скасуванням довідки відповідачу за період з 28.06.2024 по 31.01.2025 було зайво виплачено пенсію у розмірі 47 376 грн. 42 коп. та запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія. Оскільки відповідач добровільно не відшкодував вказані кошти, позивач звернувся до суду із позовом про їх стягнення у примусовому порядку.
		Ухвалою суду від 07.04.2025 року відкрито провадження по справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено підготовче провадження по справі.
		Ухвалою суду від 06.05.2025 року задоволено клопотання представника та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи". Встановлено третій особі п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали на надання пояснення щодо предмету спору.
		Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у визначеному законом порядку.
		Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, третя особа правом надання письмових пояснень щодо предмету позову не скористалася.
		У судовому засіданні 28.05.2025 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
		Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не прибули, причин неявки до суду не повідомили.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не прибули у судове засідання, проте були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
		Заслухавши пояснення представника позивач, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності II групи з 28.06.2024, яка була призначена згідно рішення від 29.07.2024 за №204650023563 відповідно до Закону №1058 на підставі особистої заяви від 19.07.2024, виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №953755 від 28.06.2024, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. 
		Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650023563 від 23.01.2025 припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 29.07.2024 за №204650023563 про призначення пенсії по інвалідності відповідачу відповідно до пункту 1 підпунктів 1,5 статі 49 Закону №1058 на підставі довідки виданої Харківською обласною адміністрацією Департаментом охорони здоров`я Обласний центр медико-соціальної експертизи, від 20.12.2024 № 122 про невизнання відповідача особою з інвалідністю з 28.06.2024. 
		Листом від 04.02.2025 №2000-0308-8/19483 відповідач повідомлявся про те, що виплату пенсії призупинено у зв`язку зі скасуванням II групи інвалідності. У зв`язку зі скасуванням довідки відповідачу за період з 28.06.2024 по 31.01.2025 було зайво виплачено пенсію у розмірі 47 376 грн. 42 коп. та запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія. 
		Оскільки відповідач добровільно не відшкодував вказані кошти, позивач звернувся до суду із позовом про їх стягнення у примусовому порядку.
		Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Законодавство про пенсійне забезпечення базується наКонституції України, складається зОснов законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України"Про недержавне пенсійне забезпечення","Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи","Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1 ст. 4 Закону №1058).
		Відповідно до ст. 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
		Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б)загального захворювання ( втому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
		Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058затвердженопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі за текстомПорядок № 22-1).
		У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж;індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.
		Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).
		Згідност. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Відповідно дост. 1215 ЦК Українине підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Згідност. 50 Закону №1058, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		Відповідно до п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними, до стягнення, затвердженогопостановою Правління Пенсійного Фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 рокуіз змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		Отже ст. 50 Закону №1058 встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.
		Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.
		Згідно зіст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
		Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першоїстатті 103 Закону №1788-ХІІє, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
		Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).
		Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
		Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
		Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положенняст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
		Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положенняст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».
		Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
		В позовнійзаяви позивачемзазначено,що узв`язку із надходженням до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки Харківською обласною адміністрацією Департаментом охорони здоров`я Обласний центр медико-соціальної експертизи від 20.12.2024 № 122, якою було скасовано рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії м. Харкова про визнання відповідача з 28.06.2024 року особою з інвалідністю ІІ групи, рішенням від 23.01.2025 року №204650023563 відповідачу була припинена виплата пенсії, а рішення про її призначення скасовано з дати призначення пенсії  28.06.2024 року. Розмір зайво виплаченої відповідачу пенсії за період з 28.06.2024 по 31.01.2025 склав 47 376 грн. 42 коп. 
		Разом з тим, позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів подання відповідачем до органів Пенсійного фонду України завідомо неправдивих документів, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності.
		В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17).
		Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
		Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а та від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а.
		Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		З урахуванням наведеного, оскільки в позові відмовлено, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.141, 206,247,258-259,268, 280-282 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про стягнення надміру виплаченої пенсії - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
		Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, адреса: м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під. 2 пов.
		Відповідач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 
		Третя особа: Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", код ЄДРПОУ 03327753, адреса: м.Харків вул.Літературна, буд.6.
		Повний текст рішення складено 30.05.2025 року.
		 
		       Головуючий суддя                     О.В. Спесивцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...