Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/13960/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано судом: 30.05.2025. Зареєстровано: 31.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2025.
Дата набрання законної сили: 30.05.2025
Номер судового провадження: 33/814/392/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 554/13960/24  Номер провадження 33/814/392/25Головуючий у 1-й інстанції Сметаніна А. В.  Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
		 
		 
		ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 травня 2025 року м. Полтава
		 
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
		при секретарі  Гонта М.В.
		за участю:
		особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1 
		захисника- адвоката Мілевської І.А.
		потерпілої- ОСОБА_2 
		представника потерпілої-адвоката Черевичної Ю.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05 лютого 2025 року,
		В С Т А Н О В И В:
		Цією постановою    
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Оржиця, Полтавської області, громадянки України, працюючої вчителем ліцею №6 «Лідер» ПМР, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
		визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.173-4КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
		Як встановив суд, в період часу з 15.09.2024 року по 15.11.2024 року, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з однокласником малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи учасниками освітнього процесу, а саме учнями 8-А класу Наукового ліцею №3 ПМР, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, 4, систематично здійснювали булінг відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме в месенжері «Telegram» в чаті групи «8-А без мучителя» та в приватних повідомленнях, поширювали за допомогою голосових повідомлень неправдиві чутки, образливі жарти, насмішки з використанням нецензурної лексики, чим принизили його людську гідність, що могло завдати шкоди його психічному здоров`ю, а отже ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_3 , допустила вчинення ним систематичного булінгу психологічного характеру, відносно малолітньої особи, із застосуванням засобів електронних комунікацій.
		У діях малолітнього ОСОБА_3 убачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 173-4 КУпАП- булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному насильстві, із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчинялось стосовно малолітньої особи, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілого, вчинене малолітнім, групою осіб.
		За такі діяння, згідно з ч. 4ст. 173-4 КУпАП, стягнення накладається на батьків або осіб, які їх замінюють.
		З вказаним рішенням не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій проситьпостанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши та оцінивши пояснення учасників, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до вимогст.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно ст.ст.251,252,280 КУпАПнаявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Нормамист.9 ч.1 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбаченост. 7 КУпАП.
		Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 КУпАП.
		Згідност. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Диспозицієюст.173-4 ч.1 КУпАП, булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		В теорії права, найбільш змістовним визначенням булінгу слід вважити - цькування, булінг (англ. «bully» - залякувати, цькувати, задирати) - різновид насильства, навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).
		Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об`єктами цього правопорушення є: психічне здоров`я, фізичне здоров`я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою).
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченогост.173-4 ч.4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв`язок між діянням і наслідками та вчинення його групою осіб.
		Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (булінг вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років).
		Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.
		Відповідно до п.3-1ст.1Закону України «Про освіту», булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
		- систематичність (повторюваність) діяння;
		- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
		- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Враховуючи наведені вимогиЗакону «Про освіту», апеляційний суд виходить з того, що відповідно до диспозиціїст.173-4 ч. 1 КУпАПобов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є неодноразовість (систематичність) вчинення дій, передбачених даною нормою закону.
		Аналізуючи матеріали справи, пояснення учасників провадження, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність беззаперечних доказів систематичності вчинення дій, які можна розцінювати як правопорушення, передбаченест. 173-4 ч.4 КУпАП, з огляду на наступне.
		Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАВ №211854 від 27.11.2024 , ОСОБА_1 ставилось у вину те, що у період часу з 15.09.2024 року по 15.11.2024 року, її неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з однокласником малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи учасниками освітнього процесу, а саме учнями 8-А класу Наукового ліцею №3 ПМР, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, 4, систематично здійснювали булінг відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме в месенжері «Telegram» в чаті групи «8-А без мучителя» та в приватних повідомленнях, поширювали за допомогою голосових повідомлень неправдиві чутки, образливі жарти, насмішки з використанням нецензурної лексики, чим принизили його людську гідність, що могло завдати шкоди його психічному здоров`ю.
		Суддя першої інстанції прийшов до всиновку. що неповнолітній ОСОБА_3 вчинив булінг, однак апеляційний суд з вказаним не погоджується, оскільки судом не в повному обсязі було досліджено фактичні обставини провадження та при цьому враховано докази, на які посилалася потерпіла сторона та не надано оцінки іншим доказам, які були надані іншою стороною безпосередньо в судовому засіданні. а саме показам ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 .З наданий пояснень вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 дружили з 7 класу, постійно спілкувалися як в групі "Telegram" та і через повідомлення,та при цьому іноді використовували нецензурну лайку, однак таке спілкування відбувалося в жартівливій формі між всіма учасниками групи і не мали наміру когось образити.
		Типовими ознаками булінгу є: систематичні та повторювані дії, спрямовані на приниження, залякування та переслідування. Це включає фізичні, психологічні, соціальні та кібербулінг. Булінг характеризується дисбалансом влади між кривдником та потерпілим, а також наміром завдати шкоди. 
		Наявність спричинення потерпілому ОСОБА_5 фізичної шкоди ОСОБА_3 , окрім довідки від 15.11.2024 року, в якій мається діагноз :" Струс головного мозку?», не підтверджується іншими доказами та матеріалами справи. Потерпіла ОСОБА_2 в ході апеляційного перегляду посилалася на наявність фото з нанесеними ушкодженнями її сину, однак потім зазначила, що фото не збереглося, а тому в цій частині апеляційний суд не знаходить факту булінгу у виді спричинення фізичної шкоди зі сторони ОСОБА_3 ОСОБА_5 .
		В частині спричинення потерпілому психологічної шкоди апеляційний суд вважає, що суддя суду першої інстанції прийшов до висновку про спричинення потерпілому психілогічної шкоди без наявності достатніх та об`єктивно досліджених в судовому засіданні доказів.
		В ході апеляційного перегляду ні потерпілою, ні її представником не було спростовано, що спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 які навчаються в одному класі та повсякденно спілкуються, в тому числі з викорастанням нецензурної лексики, мало лише односторонній характер щодо ОСОБА_5 , тому суд вважає, що умислу ОСОБА_3 на спричинення психологічної шкоди при спілкуванні з ОСОБА_5 у останнього не було.
		З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що органом не було наведено конкретних даних про спричинення ОСОБА_5 психологічної травми, так як не був встановлений даний факт і в судовому завсіданні, так як потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні не був допитаний, а в матеріалах справи відсутній будь-який судово-медичний висновок про спричинення йому психіогічної травми чи шкоди так як відсутня і інша медична документація з цього приводу.
		Встановлення в діях особи, учасника освітнього процесу діяння, яке полягає у психологічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи непоновлітньої особи, відповідно до вимогст. 221 КУпАПналежить до компетенції виключно суду, а тому, посилання представника потерпілої, що шкільною комісією з протидії булінгу було встановлено в діях ОСОБА_3 наявність факту булінгу є безпідставним. 
		Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що справа не містить належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалася наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.173-4 КУпАП, як не було надано належних і допустимих доказів доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні булінгу і в судовому засіданні.
		За наслідками апеляційного перегляду провадження апеляційний суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення відповідно дост. 247 ч.1 п.1 КУпАП.
		Керуючись ст.ст.293,294 КУпАП, суддя -
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
		 Постанову Октябрськогорайонного суду м.Полтавивід 05лютого 2025року,відносно ОСОБА_1  -скасувати.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення заст.173-4 ч.4 КУпАПщодо ОСОБА_1 закрити на підставіст.247 ч.1 п.1 КУпАПза відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя Полтавського апеляційного суду О.І. Захожай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...