Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/27908/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано судом: 30.05.2025. Зареєстровано: 31.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/607/1406/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024216040001077

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30.05.2025  Справа №607/27908/24 Провадження №1-кп/607/1406/2025
		        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого        судді         ОСОБА_1 
		                               при секретарі         с/з                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024216040001077 від 12 грудня 2024 року про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Самбір Львівської області, українки, громадянки України, працюючої менеджером ФОП « ОСОБА_5 », одруженої, на утриманні одна неповнолітня дитина, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, 
		за участю прокурора                 ОСОБА_6 
		обвинуваченої                         ОСОБА_4 
		потерпілого                                 ОСОБА_7 
		представника потерпілого        адвоката ОСОБА_8 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		06 грудня 2024 року близько 23.07 год., у обвинуваченої ОСОБА_4 , яка перебувала в дворі житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_7 виник протиправний умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_7 без спричинення тілесних ушкоджень. 
		Реалізуючи свій протиправний умисел, 06 грудня 2024 року близько 23.07 год., обвинувачена ОСОБА_4 , перебуваючи в дворі житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдала потерпілому ОСОБА_7 удар рукою у ділянку голови ззаду, чим завдала фізичного болю та не спричинила тілесних ушкоджень. 
		Вказаними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 126 КК України - тобто, умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень. 
		 
		Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, визнала та в судовому засіданні вказала, що 06 грудня 2024 року близько 23.00 год. вона викликала таксі фірми «Уклон» на АДРЕСА_2, оскільки мала намір з компанією друзів їхати після святкування додому. Після приїзду автомобіля таксі виникли неприємні обставини, а саме: кількість осіб у компанії яка мала їхати була більшою ніж пасажиромісць у транспортному засобі, тому водій, яким як в подальшому встановлено був потерпілий ОСОБА_7 , відмовився здійснювати перевезення, відтак йому було запропоновано більшу суму грошей, на що він не погодився. Після цього, вона вийшла із автомобіля та гучно закрила передню дверку із сторони пасажира, на що із транспортного засобу вибіг водій ОСОБА_7 та почав до неї кричати і вживати лайливі слова. На вказане, вона не втрималася, та будучи під негативними емоціями, нанесла удар своєю правою рукою ззаду голови ОСОБА_7 , по потилиці, після чого останній у відповідь наніс удар їй. В подальшому вони викликали працівників поліції, а потерпілий сів у автомобіль та недалеко від`їхав, однак коли поліцейські вже під`їжджали на місце події, ОСОБА_7 на швидкості поїхав у невідомому їй напрямку. Разом з тим зауважила, що як таких погроз у сторону потерпілого вона та її знайомі не висловлювали, а лише з`ясували чому він не служить в ЗСУ. Також вказала про те, що цивільний позов заявлений потерпілим не визнає, оскільки вона не вимагала звільняти його із служби таксі чи блокувати, а лише звернулася до керівництва фірми із проханням надати інформацію про їх водія, та повідомила їм усі обставини, що відбулися 06.12.2024. 
		Крім визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її вина у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду. 
		Зокрема, показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 , який суду пояснив, що 06 грудня 2024 року близько 23.00 год він вийшов підпрацювати, оскільки на той час надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі фірми «Уклон». Так, він приїхав на виклик на АДРЕСА_2 де побачив групу п`яних людей в кількості 6-7 чоловік, які були із дітьми. Вказані особи сіли до нього у автомобіль, зокрема обвинувачена ОСОБА_4 на переднє пасажирське сидіння, а всі інші позаду. Оскільки кількість людей перевищувала кількість можливого перевезення його автомобілем, він відмовився виконати таке замовлення на що почув у свою сторону погрози, а саме якщо він їх не відвезе то вони викличуть ТЦК. Також на його відмову, особи, що перебували на задньому сидінні відреагували агресивно, хтось із них почав бити руками по сидінні, а ОСОБА_4 показово вийшла із транспортного засобу, при цьому дуже гучно закрила двері, на що він також вийшов та зробив їй зауваження. Надалі він хотів сісти у автомобіль, однак коли повернувся лицем до дверки із сторони водія, в цей момент ОСОБА_4 завдала йому удару рукою по потилиці, в результаті чого він відчув сильний фізичний біль. Після цього він перепаркував свій автомобіль та мав намір викликати працівників поліції, однак вищевказані особи обступили його транспортний засіб та продовжували висловлювати погрози та образи, а тому він простояв на місці допоки не розпочалася комендантська година, після чого поїхав додому. Разом з тим зауважив, що за весь період від подій що відбулися 06 грудня 2024 року жодного вибачення від ОСОБА_4 він не почув, а тому просить суворо покарати обвинувачену. Крім того просить задовольнити поданий ним цивільний позов з підстав викладених у ньому.
		Окрім того винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, повністю доведена дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, оголошеними в судовому засіданні:
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.12.2024, з якого слідує, що громадянин ОСОБА_7 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому жінку на ім`я ОСОБА_9 , яка 06.12.2024 близько 23.00 год біля житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , завдала йому 2 удари рукою в область голови ззаду, спричинивши цим сильний фізичний біль.
		(а.м.к.п. 71-72);
		       - протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.12.2024, відповідно до якого в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_7 за рисами обличчя, впізнав  ОСОБА_4 зображену на фото під №2 та вказав, що саме вона06.12.2024 близько 23.00 год біля житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , спричинила йому фізичний біль.
		(а.м.к.п. 73-76);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2024 з таблицею ілюстрацій, проведеного в присутності понятих, за участі потерпілого ОСОБА_7 , в ході якого останній на статистові відтворив механізм спричинення йому сильного фізичного болю гр. ОСОБА_4 , що мало місце 06.12.2024 близько 23.00 год. за адресою АДРЕСА_2 .
		                                                                                        (а.м.к.п. 77-81);
		       - протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-та кінозйомки, відеозапису від 18.12.2024, згідно якого в присутності ОСОБА_10 здійснено вилучення записів із камер відеоспостереження, що розміщені на фасаді житлового будинку між (першим та другим під`їздами) за адресою АДРЕСА_2 , за період часу із 22:45 год по 23:15 від 06.12.2024. Інформацію вилучено на носій інформації у вигляді компакт-диск DVD-R.
		(а.м.к.п.85-86);
		- протоколом огляду відеозапису з фототаблицею до нього від 19.12.2024, згідно якого проведено огляд компакт-диску DVD-R4,7 GB, 16x, 120 Min, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 06.12.2024 близько 23:00 год. в дворі житлового будинку за адресою АДРЕСА_2. 
		При відкритті відео файлу «ехроrt 06-12-2024 (1)» встановлено, що відеозапис здійснювався на відеокамеру спостереження, що знаходиться на фасаді житлового будинку між (першим та другим під`їздами) за адресою АДРЕСА_2. Запис ведеться у темну пору доби, при вуличному освітленні.
		При відкритті відео файлу «ехроrt 06-12-2024 (1)» встановлено, що відеозапис триває 00:07:18 хв. У верхньому лівому куті спостерігаємо зазначення дати та часу «06-12-2024 23:03:26». Під час перегляду відеозапису спостерігається, що у об`єктиві камери відео спостереження з`являється група невідомих осіб, а саме: перша невідома особа візуально чоловічої статі одягнена у чорного кольору куртку та коричневого кольору штани (особа - 1), поруч дитина одягнена у рожевого кольору куртку (особа - 2), друга невідома особа візуально жіночої статі одягнена у темну куртку довжиною до колін та в руці тримає рожевий рюкзак, як зазначає потерпілий, що даною особою являється пані ОСОБА_9 , яка замовляла таксі у додатку «Уклон» із моб.тел. НОМЕР_2 , надалі по тексту протоколу огляду особа - 3, також невідома особа візуально жіночої статі, одягнена у темне довге пальто, надалі по тексту протоколу огляду особа - 4 із дитиною, одягненою в коричневу куртку, надалі до парковки підходить ще три невідомих особи чоловічої статі, невідомий чоловік, одягнений у темну куртку та штани (особа - 5) бере на руки дитину у коричневій куртці.
		На «06-12-2024 23:05:59» на парковку під`їжджає автомобіль темно-сірого кольору, як зазначає потерпілий, що це його автомобіль марки «Кіа» моделі «К5», на якому він працював 06.12.2024 надаючи послуги таксі у додатку «Уклон» та приїхав на замовлення із моб.тел. НОМЕР_2 . Після цього до вказаного автомобіля підходять особа - 1 із дитиною у рожевій куртці на руках до дверки сидіння пасажира ззаду автомобіля, особа - 3 підходить до дверей місця пасажира біля водія, особа - 4 підходить до дверки сидіння пасажира ззаду автомобіля, особа - 1 з дитиною та особа - 4 сідають в автомобіль, далі до автомобіля підходить особа - 5 тримаючи на руках дитину в коричневій куртці, особа - 3 також сідає у автомобіль на переднє місце біля водія, особа - 5 тримаючи на руках дитину в коричневій куртці сідає в автомобіль. Інші особи покидають парковку та виходять за межі поля зору камери.
		На «06-12-2024 23:07:08» особа - 3 виходить із автомобіля, на «06-12-2024 23:07:13» з автомобіля зі сторони водія виходить невідома особа візуально чоловічої статі одягнена темного кольору куртку, блакитні штани, білі кросівки, надалі по тексту протоколу огляду особа - 6 «як зазначає потерпілий, що даною особою являється він гр. ОСОБА_7 », підходить до особи - 3 та згодом розвертається до неї спиною.
		На «06-12-2024 23:07:19» особа - 3 кулаком правої руки завдає один удар в область голови ззаду особі - 6, на що особа- 6, розвертаючись до особи - 3, рукою відштовхує особу - 3, особа - 6 розвернута до поля зору камери спиною, у відповідь на дії особи - 6, особа - 3 затуляє голову рукою. У цей час особа - 5 виходила з автомобіля, та була повернута спиною до особи-3 та особи-6. Особа - 1 вийшла із автомобіля та підійшла до особи - 3 та особи - 6, згодом з автомобіля вийшла особа - 4. Далі особа - 6 сіла в автомобіль на місце водія, однак особа - 1 не давала зачинити дверку у автомобіль особі - 6.
		На «06-12-2024 23:09:52» особа-1 хапає особу - 6 рукою за шию. На «06-12-2024 23:10:40» особа - 6 зачиняє дверку в автомобіль «06-12-2024 23:10:44», відеозапис завершується.
		При відкритті відео файлу «ехроrt 06-12-2024 (2)» встановлено, що відеозапис здійснювався на відеокамеру спостереження, що знаходиться на фасаді житлового будинку між (першим та другим під`їздами ) за адресою м. Тернопіль вул. Тролейбусна 4Д. Запис ведеться у темну пору доби, при вуличному освітленні. При відкритті відео файлу «ехроrt 06-12-2024 (2)» встановлено, що відеозапис триває 00:03:11 хв. У верхньому лівому куті спостерігаємо зазначення дати та часу «06-12-2024 23:10:57».
		На «06-12-2024 23:11:02» відеозапису спостерігаємо як проїжджає автомобіль темно-сірого кольору, як зазначає потерпілий, що це його автомобіль марки «Кіа» моделі «К5» та паркується на місце на парковці. На «06-12-2024 23:11:54» до цього автомобіля підходить особа - 1 та згодом підходить до дверки водія. В подальшому до цього автомобіля на «06-12-2024 23:13:16»підходить також особа - 3. В подальшому дані особи йдуть, а автомобіль їде із парковки. Надалі, при перегляді вказаного відео файлу «ехроrt 06-12-2024 (2)», іншої інформації, що могла б становити слідчий інтерес не виявлено. На «06-12-2024 23:14:11», відеозапис завершується.
		(а.м.к.п.89-98).
		 
		Аналізуючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення. Зазначені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають. У своїй сукупності всі докази підтверджують доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті.
		Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч.1 ст.126 КК України - тобто, умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком,особу винної, яка раніше не судима, має утриманні неповнолітню дитину, думку потерпілого, який просить суворого покарання обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, судом не встановлено. 
		На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення у виді штрафу, оскільки саме таке покарання на думку суду є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
		 
		Також до початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_7 було заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення з неї в його користь моральної шкоди в розмірі 25000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, йому спричинено моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі, моральних переживаннях і стражданнях, які виникли від протиправних дій обвинуваченої, приниженні гідності, особистої недоторканості, отриманні психологічного стресу. Також вказав про те, що втратив роботу водія таксі від фірми «Уклон», так як після подій, які мали місце 06.12.2024, ОСОБА_4 подала скаргу щодо «його неправомірних дій як водія таксі» і 09.12.2024 йому було заблоковано та заборонено здійснювати від фірми «Уклон» пасажирські перевезення, дана обставина вплинула на реалізацію його робочих планів та ділових стосунків. Також зазначає про те, що змушений витрачати свій вільний час на судові засідання по даній справі, докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав. При цьому ОСОБА_4 так і не вибачилася перед ним за свої протиправні дії, при цьому вчиняє дії з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене, що також негативно вплинуло на його емоційний стан.
		Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 позовну заяву потерпілого підтримав та просить її задовольнити, стягнути в користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
		Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд виходить із наступних обставин справи та вимог закону.
		Відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		При цьому, за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Із вимог ч.1 ст.1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02.07.2004р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» роз`яснено судам, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. 
		При цьому суд приймає до уваги, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, тощо. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути співмірним. 
		Стосовно доведеності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд враховує, що потерпілому ОСОБА_7 неправомірними діями  ОСОБА_4 дійсно було спричинено фізичного болю, це діяння мало місце у громадському місці і діями обвинуваченої було принижено гідність потерпілого, а також те, що потерпілий втратив роботу водія таксі від фірми «Уклон» після подій, які мали місце 06.12.2024. Таким чином із врахуванням вищевикладеного, а також глибини фізичних та душевних страждань, із врахуванням матеріального становища обвинуваченої та потерпілого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позов щодо стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково на суму 10000 грн.
		З врахуванням обставин, викладених потерпілим ОСОБА_7 , суд вважає, що зазначена потерпілим сума моральної шкоди у розмірі 25000 грн., є явно завищеною, такою, що не відповідає характеру правопорушення, та його реальним стражданням.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні а саме: компакт-диск DVD-R4,7 GB, 16x, 120 Min, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 06.12.2024 близько 23:00 год. в дворі житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 по факту спричинення фізичної болі гр. ОСОБА_7 , на думку суду слід залишити при матеріалах кримінального провадження №12024216040001077 від 12 грудня 2024 року, після набрання вироком законної сили.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд - 
		 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити їй за даним кримінальним проступком покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним проступком, задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
		У решті заявлених позовних вимог відмовити.
		Речовий доказ - компакт-диск DVD-R4,7 GB, 16x, 120 Min, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 06.12.2024 близько 23:00 год. в дворі житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 по факту спричинення фізичної болі гр. ОСОБА_7 , залишити при матеріалах кримінального провадження №12024216040001077 від 12 грудня 2024 року, після набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...