Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/937/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 30.05.2025. Зареєстровано: 31.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2025.

Номер судового провадження: 2/947/1171/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		__________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		Справа № 947/937/25
		Провадження № 2/947/1171/25
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		30.05.2025 року м. Одеса
		Київський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді Скриль Ю.А., 
		за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В інтересах позивачки ОСОБА_1 07.01.2025 до суду звернулась її представник - адвоката Зачепіло З.Я. з позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати недійсним кредитний договір, укладений між нею та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».
		В обґрунтування позову, представник позивача зазначив, що 03.07.2024 року до позивача зателефонувала невідома їй особа, представившись співробітником банку, шахрайським шляхом домоглася перерахунку грошових коштів у розмірі 55 860,45 грн, які знаходились на кредитній картці. Оскільки, в той період ОСОБА_1  хворіла, мала погане самопочуття, вона не придала значення своїм діям. Зрозумівши, що відносно неї вчинено шахрайські дії, нею подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Одеського районного поліції № 1 ГУНП в Одеській області. Разом з тим, позивачка звернулася на лінію АТ КБ «Приватбанк» повідомила про перерахунок коштів шахраям та намагалась скасувати транзакцію. Разом з цим позивачка звернулась до відповідача із заявою про видачу їй копії кредитного договору. Не отримавши відповідь, її представником був поданий адвокатський запит, однак банком було відмовлено у наданні відповіді. Зважаючи на ці обставини, виникла необхідність у визнанні недійсним кредитного договору укладеного між нею та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», оскільки переказ коштів було вчинене шляхом обману під час хвороби позивачки. Посилаючись на ст.ст. 229, 233 ЦК України, просить суд визнати кредитний договір недійсним.
		Ухвалою суду від 09.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.
		Вказаною ухвалою задоволено клопотання сторони позивача та витребувано з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» кредитний договір, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».
		Від представника відповідача АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» 26.02.2025 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої сторона відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, аргументуючи наступним. 09.01.2014 сторонами укладено договір надання банківських послуг, який складається з: Анкети-Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 09.01.2014, підписання якої дозволило позивачу в подальшому користуватися всіма банківськими послугами без укладання окремого договору; Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 24.05.2021, підписаної відповідачем на електронному сенсорному пристрої (планшеті), Умов та Правил надання банківських послуг; Тарифів Банку.
		Підписана позивачем 24.05.2021 заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг визначає наступні погоджені ОСОБА_1 умови кредитування: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія (п.1.2.); ліміт кредиту для картки Універсальна СоШ - 75 000 грн; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією. Пунктом 2.1.1.2.4. розділу 5 підписаної відповідачем заяви встановлено наступне: Строк кредиту - 12 місяців. При цьому Сторони узгодили, що строк користування кредитом продовжується на кожні наступні 12 місяців, якщо щонайменше як за 30 календарних днів до дати повернення кредиту Банк не повідомить Клієнта про припинення кредитування одним із наступних способів на розсуд Банку: смс повідомлення на фінансовий номер телефону Клієнта; повідомлення на електронну пошту Клієнта; інформування у Системі «Приват24»; шляхом направлення листа поштою та іншими каналами, у порядку, визначеному підрозділом 1.1.5 «Зміна та доповнення Умов та Правил надання банківських послуг» цього Договору. Датою повернення кредиту є останній день календарного місяця строку Договору з урахуванням умови про продовження строку Договору; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних - 40,8 % - для карт Універсальна GOLD; порядок повернення кредиту - повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; щодо зміни кредитного ліміту - сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз.1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження із Клієнтом (розділ 5). Даний договір за своєю правовою природою є змішаним договором та поєднує в собі, зокрема, умови договору про відкриття та обслуговування рахунку та кредитування рахунку. 09.01.2014 позивачу було відкрито рахунок у валюті - гривня, на який в подальшому було встановлено також кредитний ліміт. 24.05.2021 позивачу також було відкрито рахунок у валюті - доларах США та видано картку для виплат.
		Щодо вимог про визнання недійсним договору, відповідач зазначає про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору на підставі ст. 229, 233 ЦК України, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оспорюваний договір укладений позивачем помилково чи під впливом тяжкої для позивача обставини. Натомість кожна із заяв, що становлять у сукупності договір, підписані сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі. За час існування правовідносин між сторонами позивачка жодного разу не відмовилась від отримання карток (картка Універсальна Голд, картка для виплат Голд), користувалася ними, проводила банківські операції та не мала жодних заперечень. Підписавши, зокрема, Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка містить усі перелічені вище умови щодо строку кредитування (розмір відсоткової ставки, розмір кредитного ліміту, строки повернення кредитних коштів), позивачка підтвердила обставину безумовного ознайомлення зі всіма істотними умовами кредитного договору, а відтак при укладенні договору остання діяла свідомо і повністю розуміла природу договору, свої зобов`язання за ним та обсяг своєї відповідальності, натомість обставина того, що 03.07.2024 позивачка мала погане самопочуття жодним чином не може слугувати підставою для визнання недійсним кредитного договору, зобов`язання за яким останньою тривалий час належним чином виконувалися. Крім того відповідач також зазначає, що за час існування правовідносин між сторонами позивачка не зверталася до Банку з пропозицією щодо внесення будь-яких змін до запропонованої до підписання редакції кредитного договору, за роз`ясненням положень, які могли бути не зрозумілі, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, тим самим погоджуючись зі всіма умовами такого договору.
		У постанові від 29.07.2020 по справі №753/10779/16-ц Верховний Суд вказав, що якщо особа, підтверджує підписання цього договору або схвалює даний правочин своїми наступними діями, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання такого договору неукладеним або недійсним. Під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг), їх приймання для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.
		Так, позивач не заперечує факт підписання Анкет-заяв про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відкриття рахунків у різній валюті та нею не підтверджено те, що вона не користувалася кредитними картками, які були відкриті їй, та відповідно кредитними коштами. Натомість надана Банком виписка достеменно підтверджує обставину користування позивачем кредитними коштами, їх запозичення, повернення та здійснення нових запозичень.
		Виходячи з правових позицій Верховного Суду України (постанови від 01.06.2016 року у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 року у справі № 910/31110/15) під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного права. За результатами розгляду такого спору вирішуються питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав для недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. 
		Натомість позивачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення її права під час укладання оспорюваного правочину, в той час, як укладений між сторонами договір відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, ч. 1 ст. 1055 ЦК України та волі позичальника, оскільки вчинений у письмовій формі шляхом підписання сторонами анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
		Від сторони позивача 11.03.2025 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої сторона стверджує про відсутність з її боку передбаченого ст. 203 ЦК України волевиявлення, тобто не відповідало її внутрішній волі, і не було спрямоване на настання правових наслідків під час вчинення нею дій з перерахування коштів на рахунок невідомої особи, яка представилась співробітником банку. Просила позовні вимоги задовольнити.
		20.03.2025 від представника відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача, та просить закрити підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 20.03.2025 закрито підготовче засідання справу призначено до розгляду по суті. Судове засідання призначене на 22.04.2025.
		У судове засідання від 22.04.2025 позивачка та її представник не з`явились, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином, заяв та клопотань суду не надали, про причини неявки суду не повідомили. Судове засідання відкладене на 22.05.2025.
		У судове засідання 22.05.2025 повідомлена належним чином сторона позивача не з`явилась, причини неявки суду не повідомила. 
		Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленої про дату судового розгляду позивачки та її представника.
		У судовому засіданні 22.05.2025 представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов, та наголосила, що позивачкою з моменту укладання оспорюваного правочину (2014 року) до подій, що сталися у липні 2024 року, умови договору виконувались належним чином, були їй відомі, жодних заяв та/або повідомлень щодо розірвання вказаного договору або внесення до нього змін від ОСОБА_1 до банку не надходило, ОСОБА_1 постійно користувалась виданими банком картками та здійснювала відповідні платежі за ними. Окрім цього представник відповідача зазначила, що обраний спосіб захисту позивачки не є ефективним, оскільки не відновить її порушені права. Перерахування коштів на вимогу шахраїв здійснила самостійно через застосунок «ПРИВАТ 24». Банк не несе відповідальність за дії своїх клієнтів, пов`язаних із здійсненням операцій, та позбавлений можливості контролювати та перевіряти такі транзакції, здійснені з підтвердженням аутентифікації самим клієнтом.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
		Судом встановлено, що 09.01.2024 позивачка ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та погодилась з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, загальними умовами обслуговування і кредитування складають договір про надання банківських послуг. Також підписання вказаної Анкети-заяви дозволило позивачці користуватися всіма банківськими послугами без укладання окремого договору.
		09.01.2014 банком відкритий на ім`я ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та видано карту, на який в подальшому встановлено кредитний ліміт, що підтверджується Випискою по договору.
		Також ОСОБА_1 24.05.2021 підписала за допомогою електронного сенсорного пристрою (планшет) Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
		Підписана позивачем 24.05.2021 заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг визначає наступні погоджені ОСОБА_1 умови кредитування: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія (п.1.2.); ліміт кредиту для картки Універсальна СоШ - 75 000 грн; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією. Пунктом 2.1.1.2.4. розділу 5 підписаної відповідачем заяви встановлено наступне: Строк кредиту - 12 місяців. При цьому Сторони узгодили, що строк користування кредитом продовжується на кожні наступні 12 місяців, якщо щонайменше як за 30 календарних днів до дати повернення кредиту Банк не повідомить Клієнта про припинення кредитування одним із наступних способів на розсуд Банку: смс повідомлення на фінансовий номер телефону Клієнта; повідомлення на електронну пошту Клієнта; інформування у Системі «Приват24»; шляхом направлення листа поштою та іншими каналами, у порядку, визначеному підрозділом 1.1.5 «Зміна та доповнення Умов та Правил надання банківських послуг» цього Договору. Датою повернення кредиту є останній день календарного місяця строку Договору з урахуванням умови про продовження строку Договору; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних - 40,8 % - для карт Універсальна GOLD; порядок повернення кредиту - повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; щодо зміни кредитного ліміту - сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз.1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження із Клієнтом (розділ 5).
		На виконання вказаного договору, ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТ БАНК відкритий рахунок у валюті долари США та видано картку для виплат № НОМЕР_2 .
		Згідно зі скріншотом системи банківського комплексу, до якого має доступ внутрішня безпека банку, встановлено, що за картковим рахунком № НОМЕР_3 (Валюта карти США) клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , за 03.07.2024 по карті проведено 1 оспорювану клієнтом операцію, в сумі 242,90 доларів США (еквівалент 9849,25 грн).
		Зі скріншоту системи банківського комплексу також вбачається, що по карткових рахунках: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , операції від 03.07.2024 проведені в терміналі: СР980Н48, який належить ПриватБанку (власник терміналу: Приват24, моб. додаток), в якості переказів на карту № НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 .
		Як зазначає відповідач та не оспорює позивачка, з проведеного банком аналізу виборки за період 02.07.2024 - 04.07.2024, яка була отримана з ПК РINNUМ, в ході якого встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_7 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , не змінювався. Перевіркою логів входу до Приват24 під акаунтом НОМЕР_7 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , встановлено, що під час проведення операцій з картрахунками: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 , які відбулися 03.07.2024 у період часу з 17:51:44 години до 18:21:19 години, входи в акаунт Приват 24 клієнта здійснювалися тільки з одного пристрою: М2101К6Р|REDMI (з ідентифікатором банку - 189470СС3СВЕ1В12), який є типовим пристроєм для операцій клієнта ОСОБА_1 , та з типовою ір-адресою НОМЕР_9 (lifecell). В процесі перевірки встановлено місцезнаходження пристрою М2101К6Р|REDMI (з ідентифікатором банку - 189470СС3СВЕ1В12) за 03.07.2024 у період часу з 17:51:44 години до 18:21:19 години за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 150 (Меморіал героїчної оборони Одеси у 1941 році: виставка військової техніки, батарея берегової оборони та парк). 03.07.2024 зміну паролю входу до Приват24 під аккаунтом НОМЕР_7 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , не зафіксовано. 
		03.07.2024 у період з 18:57:37 години по 16:37:09 годину банком зафіксовані звернення клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , до підтримки, за номером 3700.
		Дослідженням аудіо запису телефонного дзвінка ОСОБА_1 на лінію АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (назва файлу «запис 2.mp4» міститься в матеріалах електронної справи) встановлено, що позивачка 03.07.2024 о 18:57:37 годині здійснила дзвінок на лінію 3700 банку та повідомила про те, що на її фінансовий номер як клієнта банку надійшов дзвінок від невідомої особи, яка представилася співробітником Банку та повідомила що з картрахунку клієнта невідома особа намагається зняти грошові кошти в сумі 30000 грн. Потім невідома особа запропонувала пройти спеціальну інструкцію та переказати грошові кошти з рахунків клієнта на рахунок Банку з подальшим поверненням грошових коштів на рахунки клієнта. Після чого клієнт ОСОБА_1 увійшла у свій аккаунт Приват24 та власноруч переказувала грошові кошти зі своїх карткових рахунків на картковий рахунок іншого клієнта Банку, яку було надано невідомою особою в телефонному режимі. Після чого невідомою особою було відправлено на фінансовий номер клієнта фото шахрая, який начебто намагався зняти грошові кошти з карти клієнта в Луганській області. Також клієнту невстановленою особою запропоновано підтвердити створені клієнтом платежі, мотивує тим, що якщо шахраєм грошові кошти будуть зняті то повернути їх клієнту буде неможливо. Оператором підтримки зафіксовано заявку про шахрайство (Код інциденту 46а6393631а9440bа11d6173314f8088). Заблоковано карткові рахунки клієнта та аккаунт Приват24 і рекомендовано звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.
		Також дослідженням вказаного доказу встановлено, що 03.07.2024 о 20:59:43 годині ОСОБА_1 повторно зателефонувала на лінію 3700 банку та повідомила про те, що сьогодні нею були перераховані грошові кошти зі своїх рахунків на рахунок іншого клієнта Банку, під впливом шахрая. Після чого клієнт одразу звернулася до клієнтської підтримки із заявою про шахрайство. Також клієнт наполягала з`єднати її зі службою безпеки, з метою блокування рахунку отримувача грошових коштів та повернення грошових коштів на рахунки відправника - клієнта ОСОБА_1 . Оператором підтримки повідомлено клієнта про те, що інформація про блокування рахунків інших клієнтів є конфіденційною. Врегулювання про повернення грошових коштів з заблокованого рахунку може вирішуватися в рамках відпрацювання кримінального провадження зареєстрованого правоохоронними органами за заявою клієнта.
		Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_1 від 03.07.2024 зареєстроване кримінальне провадження № 12024164480000380 за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом вчинення невстановленими особами шахрайських дій, які полягали у тому, що 03.07.2024 о 19:22 годині зателефонувала особа, яка представилась співробітником банку та шляхом обману за допомогою мобільного номеру телефону НОМЕР_8 заволоділи грошовими коштами, які ОСОБА_1 добровільно перерахувала на банківську карту НОМЕР_5 в розмірі 55860,45 грн. 
		Після подій, які відбулись 03.07.2025 ОСОБА_1 вирішила звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом про визнання недійсним кредитного договору, кладеного між нею та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».
		Суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:1) захист своїх прав державою;2) належну якість продукції та обслуговування;3) безпеку продукції;4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).
		Звертаючись до суду позивачка просила визнати кредитний договір, укладений між нею та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» недійсним, посилаючись на таку підставу, як вчинення правочину особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних для неї умовах, чим друга сторона скористалася.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України:
		- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
		- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
		- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		За нормами частин 5 і 6 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (Постанова КЦС ВС від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17).
		Підстава недійсності правочину має існувати в момент вчинення правочину (Постанова ВС від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14-ц).
		Як встановлено судом позивачка уклала договір з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» 09.01.2014 шляхом підписання власноруч Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. На момент підписання вказаної Анкети-заяви позивачці виповнилось 27 років. Позивачка у наведених аргументах не вказує про примус або відсутність її волевиявлення на момент підписання Анкети-заяви, тобто станом на 09.01.2014.
		Наявність підписів суд сприймає як підтвердження наміру та волевиявлення позивачки та відповідача як учасників правочину, а також забезпечення ідентифікації сторін (Постанова ВП ВС від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).
		При цьому стороною позивача не наводиться жодного аргументу щодо існування тяжких обставин, які б існували на момент саме укладання (підписання) нею Анкети-заяви від 09.01.2014, а також на момент підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписану нею за допомогою планшету 24.05.2021, не конкретизовано які саме це були обставини, які могли змусити її підписати анкету-заяву та заяву, та які умови вона вважає вкрай невигідними. 
		У позовній заяві та відповіді на відзив стороною позивача такі умови не конкретизуються, як і не конкретизовано який саме договір просить визнати недійсним (договір, укладений 09.01.2014, або кредитний договір в редакції від 24.05.2021).
		Суд зауважує, що позивачка уклала договір шляхом подання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які перебувають у вільному доступі на офіційному сайті банку, та вона мала змогу у будь-який час з ними ознайомитись та визначитись з тими чи іншими умовами банківських послуг, які надавались на той час відповідачем.
		Окрім того, підписавши Анкету-заяву від 09.01.2014 та Заяву від 24.05.2021, позивачка підтвердила, що ознайомилась з вказаними Умовами та Правилами. Також позивачкою не зазначаються й обставини зміни умови та правил у 2021 році у порівнянні з первинними, на які вона погодилась, підписавши Анкету-заяву від 09.01.2014. Обставини примушування ОСОБА_1 або ведення її в оману щодо умов банківського обслуговування з боку відповідача на момент укладання оспорюваного кредитного договору, стороною позивача не зазначаються, докази на їх підтвердження не надані. 
		Суд також бере до уваги факт тривалого виконання зобов`язань за оспорюваним договором, а також користування банківськими послугами, які відповідач надає ОСОБА_1 з 2014 року, та відсутність за час існування правовідносин між сторонами до 03.07.2024 від позивачки звернень на адресу банку з пропозиціями щодо внесення будь-яких змін до запропонованої до підписання редакції кредитного договору, за наданням роз`яснень положень, які могли бути не зрозумілі, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, тим самим погоджуючись зі всіма умовами такого договору. Також позивачкою питання щодо розірвання договору, у тому числі через несприятливі умови для неї, перед відповідачем не порушувалось.
		Договір є реальним та фактично виконується з 2014 року, що підтверджується випискою за договором б/н за період з 01.01.2014 по 24.02.2025 (виписка про рух коштів за кредитною карткою).
		При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 як на підставу для визнання договору недійсним посилається на ст.ст. 229, 233 ЦК України. При цьому не заперечує факт підписання Анкет-заяв про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відкриття рахунків у різній валюті, користування кредитними картками та кредитними коштами, а також не посилається на конкретні умови договорів та обставини їх укладання, які можуть свідчити про недійсність правочину.
		Окрім цього суд вважає за необхідне зазначити, що тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 - 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним (Постанова КЦС ВС від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц).
		Посилаючись на тяжкі обставини під тиском та оманою позивач не зазначає та не вказує конкретні обставини, що були наявні під час підписання Анкети-заяви 09.01.2014 та Заяви від 24.05.2021, а вказує лише на транзакцію на суму 55 860,45 грн, яку вона здійснила внаслідок поганого самопочуття та введення її в оману невстановленими особами, які діяли у шахрайський спосіб з метою заволодіння грошовими коштами. При цьому позивачка шляхом введення її в оману здійснила переказ не тільки власних грошових коштів, а й коштів, розміщених на кредитній картці, які належать відповідачу АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».
		Суд зауважує, що за змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Ураховуючи наведене, суд, перевіривши обставини та умови укладання оспорюваних кредитних договорів від 09.01.2014 та 24.05.2021 нормам ЦК України, вважає їх такими, що відповідають дійсності, чинності та виконуваності, та такими, що відповідають нормам ст.ст. 203, 1055 ЦК України.
		Щодо тверджень відповідача про обрання неналежного способу захисту суд зазначає.
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
		Як зазначалося вище, 09.01.2014 позивачка ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та погодилась з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, загальними умовами обслуговування і кредитування складають договір про надання банківських послуг. Також підписання вказаної Анкети-заяви дозволило позивачці користуватися всіма банківськими послугами без укладання окремого договору.
		Також ОСОБА_1 24.05.2021 підписала за допомогою електронного сенсорного пристрою (планшет) Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
		Тривалий час користувалась послугами банку, у тому числі і кредитними коштами. Лише після проведеної у липні 2024 року позивачкою транзакції, у зв`язку із шахрайськими діями невстановлених осіб, вирішила звернутись до суду з визнанням кредитного договору недійсним, умови якого фактично жодним чином не порушують її права та інтереси.
		Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
		Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів)позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Дослідженням матеріалів справи встановлено, що обґрунтування позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним зводяться до неможливості АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» скасувати транзакцію, яку позивачка самостійно здійснила на вимогу невстановлених осіб, які діяли у шахрайський спосіб, за допомогою застосунку ПРИВАТ 24, а також вжити заходів щодо блокування рахунку особи, на картковий рахунок якої була здійснена позивачкою операція з перерахування коштів.
		Також встановлено, що наразі питання щодо неправомірного стягнення банком суми кредитних коштів, перерахованих позивачкою невстановленим особам, які діяли, як стверджує позивачка, у шахрайський спосіб, нарахування та/або стягнення відсотків, пені, штрафів тощо на розмір цих кредитних коштів, сторонами не порушуються. Про наявність вимоги банку повернути вказані кредитні кошти або розрахунків відсотків на вказану суму кредитних коштів, інших дій чи рішень банку, які б порушували майнові права та інтереси позивачки, стороною позивача не зазначається.
		Ураховуючи викладені обставини суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання недійсним кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», має на меті захистити майнові права та інтереси позивачки у майбутньому, у разі здійснення відповідачем нарахування відсотків на розмір кредитних коштів, перерахованих на користь невстановлених осіб через вчинення останніми шахрайських дій, та можливої вимоги про повернення вказаного розміру кредитних коштів.
		Обставини ініціювання позивачкою операцій на суму 55 860,45 грн, не може бути підставою для визнання недійсним укладеного задовго до моменту проведення спірних операцій між сторонами договору.
		Отже, за встановлених фактичних обставин, оцінивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що оспорювані кредитні договори відповідають вимогам ст.ст. 203, 1055 ЦК України, а відповідачем не доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами факт наявності підстав, за яких правочин визнається недійсним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
		Керуючись ст. 42 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 509, 525, 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268 ЦПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПИРАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, e-mail: 14360570@mail.gov.ua.
		Відповідач: ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
		Рішення підписане 30.05.2025.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                    Ю. А. Скриль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...