Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 380/17986/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 30.05.2025. Зареєстровано: 02.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2025.
Дата набрання законної сили: 30.05.2025
Номер судового провадження: К/990/4647/24

німи для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, а отож декларант (уповноважена ним особа) був зобов`язаний подати додаткову митну декларацію.
		86. Аналіз частини першої статті 263 МК України свідчить, що вона визначає строк протягом якого митна декларація має бути подана відповідному митному органу, що становить десять робочих днів, та одночасно вказує на юридичний факт, з настанням якого пов`язаний відлік такого строку, - доставка товару до відповідного митного органу. Тобто обов`язок подання митної декларації зазначена правова норма пов`язує з фактом доставки товару, транспортного засобу до митного органу.
		87. При цьому Суд зауважує, що вимогами пункту 4.5 Порядку № 631 передбачено, що уповноважена посадова особа митного органу при здійсненні митного оформлення митної декларації повинна, зокрема перевірити дотримання строків подання митної декларації.
		88. Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 264 МК України, пункту 4.4 Порядку № 631 подання митної декларації з порушенням вимог, встановлених МК України, є підставою для відмови у її прийнятті та виданні картки відмови за встановленою формою.
		89. У справі встановлено, що транспортні засоби, зазначені у додаткових митних деклараціях від 30.06.2022 № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984,          № UA209180/2022/045940 прибули до митного органу 01.07.2022.
		90. Враховуючи те, що подання додаткових митних декларацій до попередньої можливе лише після доставки товару, транспортного засобу до митного органу, можна констатувати, що подання додаткових митних декларацій для завершення виконання митних процедур за попередніми здійснено в спірному випадку з порушенням частини першої статті 263 МК України.
		91. За таких обставин, позивач повинен був відмовити в прийнятті вказаних додаткових митних декларацій від 30.06.2022 через те, що такі декларації подано без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України. Відтак, митні декларації на транспортні засоби, оформлені за вказаними митними деклараціями, мали бути подані до митного оформлення після 30.06.2022 з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.
		92. Аналогічна висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30.05.2024 у справі № 380/18087/22, від 21.11.2024 у справі № 380/3081/23, від 21.05.2025 у справі № 380/6162/23.
		93. З урахуванням вказаного Верховний Суд погоджується з висновками дисциплінарної комісії, що здійснюючи оформлення транспортних засобів за додатковими митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ від 30.06.2022                                   № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940, поданими до дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю, позивачка діяла з порушенням вимог частини першої статті 263 МК України, що підтверджує неналежне виконання нею посадових обов`язків, що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.
		94. Отже, суть дисциплінарного проступку пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, за який позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження полягав у неналежному виконанні нею посадових обов`язків через оформлення митних декларацій з порушенням норм статті 263 МК України, а не за застосування нею пункту 9 - 11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо яких вона просила Суд сформувати висновок.
		95. За таких обставин, Суд констатує, що застосування норм пункту 9 - 11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не мало безпосереднього впливу на висновки відповідача щодо визначення складу дисциплінарного проступку, за який позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому відсутні підстави для формування висновку щодо вказаних норм саме у цій справі.
		96. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги, стали підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду цієї справи. 
		97. Не заслуговують на увагу також доводи касаційної скарги, наведені на обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування вищевказаних норм Митного кодексу України та Податкового кодексу України, викладених у постанові від 28.06.2023 у справі          № 160/11478/22, з огляду на таке.
		98. Умовою перегляду судом касаційної інстанції судових рішень в адміністративних справах з указаної підстави є їхня невідповідність викладеному у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
		99. Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.10.2021 у справі                             № 233/2021/19 констатувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо оцінки подібності правовідносин на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Тож, суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.
		100. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
		101. Невідповідність правозастосовному висновку Верховного Суду (висловленому за наслідками розгляду (іншої) справи у касаційному порядку) матиме місце тоді, коли суд (суди) попередніх інстанцій, розглядаючи справу за схожих предмета спору, підстав позову, обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо суті заявлених вимог, застосувавши норму права по-іншому, аніж це роз`яснив суд касаційної інстанції (в іншій подібній справі).
		102. Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
		103. Так, у справі № 160/11478/22 предметом спірних правовідносин була картка відмови у митному оформленні (випуску) товару від 29.06.2022                                       № UA110130/2022/000249, складена Дніпровською митницею, щодо товару, ввезеного на митну територію України 10.05.2021, тобто до набрання чинності Законом від 24.03.2022 №2142-ІХ. 
		104. Натомість у цій справі предметом спору є в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 17.11.2022 № 271-дс про застосування до державного інспектора відділу митного оформлення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження за дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, який полягав у неналежному виконанні нею посадових обов`язків через оформлення митних декларацій з порушенням норм статті 263 МК України.
		105. Дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної із зазначених справ, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги в частині посилань на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у вищевказаній справі, оскільки вони не можуть слугувати прикладом (не)правильного застосування норм матеріального чи процесуального права через неподібність правовідносин.
		106. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.
		107. На підставі викладеного, Суд констатує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
		108. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		109. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		110. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 359, 350, 356 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк   В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...