Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/14220/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 30.05.2025. Зареєстровано: 02.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2025.
Дата набрання законної сили: 30.05.2025
Номер судового провадження: К/990/36818/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа №460/14220/22
		адміністративне провадження № К/990/36818/22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Жука А.В.,
		суддів: Єресько Л.О.,   Мартинюк Н.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Гощанського районного суду Рівненської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року (у складі судді - Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шинкар Т.І., суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М.) у справі №460/14220/22,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.  ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулась до суду з позовом до Гощанського районного суду Рівненської області (далі - відповідач-1) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (далі - ТУ ДСА в Рівненській області, відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про збільшення і уточнення позовних вимог від 18.05.2022, просила: 
		визнати протиправними та скасувати рішення зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 18.03.2022 (протокол № 3) в частині висловлення недовіри керівнику апарату Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 та наказ ТУ ДСА в Рівненській області від 29.03.2022 № 20-к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області; 
		поновити на посаді керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області та стягнути з ТУ ДСА в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01.04.2022.
		2.1. В обґрунтування позовних вимог стороною позивача зазначалося, що висновки зборів суддів не відповідають дійсності та є протиправними, оскільки Наказ керівника апарату від 14.03.2022 №13/а (далі і по тексту - Наказ від 14.03.2022 №13/а) видано позивачем на виконання Рекомендацій судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення, які затверджені Розпорядженням Голови Верховного Суду №6/0/9- 22 від 13.03.2022 (далі - Рекомендації Верховного Суду), і жодного відступлення чи вільного їх трактування в наказі не допущено; цей наказ видано у межах компетенції та повноважень керівника апарату, які встановлені в частині першій статті 155 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), пунктах 14 Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України №131 від 08.02.2019, Положення про апарат Гощанського районного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Гощанського районного суду №1 від 28.02.2019 (підпункти 1, 3, 7, 8, 12, 28, 32, 33), пункті 3 Посадової інструкції керівника апарату суду, затвердженої начальником ТУ ДСА України в Рівненській області 04.02.2021, та погодженої головою Гощанського районного суду 15.02.2021 (підпункти 1, 2, 3, 4). На переконання позивача, Наказ від 14.03.2022 №13/а видано з питань, що відносяться до організаційного забезпечення суду та його дія поширюється виключно на працівників апарату суду: заступника керівника апарату, секретарів судових засідань, помічників суддів та інших працівників апарату Гощанського районного суду; всі, викладені у наказі керівника апарату суду рекомендації, а саме: здійснення оцифрування матеріалів судових справ; забезпечення невідкладного внесення до автоматизованої системи документообігу суду інформації про рух справи, відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили та направлення таких відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, відносяться до безпосередніх службових обов`язків працівників апарату суду відповідно до їх посадових інструкцій, які виконувались ними і до видання вказаного наказу.
		2.2. Стосовно питання поспішності видання наказу, то сторона позивача зауважувала на тому, що саме 14.03.2022 о 05-10 год. в с.Антопіль, поблизу телевежі, пролунали вибухи і внаслідок авіаударів було пошкоджено адміністративну будівлю, де загинуло 21 людей; це місце знаходиться за 10-12 кілометрів від смт.Гоща, де розташований Гощанський районний суд;  у той же день в с.Федорівка Гощанського району пролунав вибух поблизу вежі мобільного зв`язку; це місце знаходиться за 2 кілометри від смт.Гоща. Відтак, на переконання позивача, видання 14.03.2022, після отримання напередодні у неділю ввечері відповідних рекомендацій голови Верховного Суду, керівником апарату суду наказу щодо організації роботи працівників апарату суду на період воєнного стану, не було поспішним.
		2.3. Що стосується погодження видання такого наказу із головою суду, суддями та працівниками суду, то стороною позивача зауважено, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку керівника апарату суду узгоджувати видання наказів такого роду; також керівник апарату суду не уникала відповідальності, як це зазначено в протоколі зборів суддів, оскільки виконання пункту 6 наказу про забезпечення схоронності особових справ та трудових книжок суддів і працівників апарату суду покладено на керівника апарату, з огляду на те, що такі повноваження відносяться до компетенції саме керівника апарату суду.
		2.4. Крім означеного, сторона позивача наголошувала на процедурних порушеннях, покликаючись на те, що про збори суддів, які було призначено на 18.03.2022, позивача повідомлено 15.03.2022, тобто з порушенням трьохденного строку, передбаченого пунктом 3.4 Положення про збори суддів Гощанського районного суду Рівненської області, а про причини висловлення недовіри у повідомленні не було вказано; крім того, 18.03.2022 збори суддів питання про недовіру керівнику апарату суду не розглядали, але і про перенесення його розгляду на 21.03.2022 рішення не приймали. Відтак розгляд даного питання 21.03.2022 позивач вважала неправомірним.
		2.5. Сторона позивача наполягала на тому, що збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду виключно за порушення вимог, зазначених у першому реченні частини третьої статті 155 Закону №1402-VIII, в той час як за результатами заслуховування звіту керівника апарату суду про діяльність за 2021-2022 роки, зборами суддів 21.03.2022 не висловлено жодних претензій. 
		2.6. Також позивач зазначала, що за результатами зборів суддів складено тільки протокол №3 від 18.03.2022, в той час як рішення про недовіру керівнику апарату суду не виготовлено, що свідчить про відсутність такого правового акту індивідуальної дії. Відтак, на переконання позивача, відповідач-2 не мав права видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі протоколу зборів суддів без оформлення окремого рішення про недовіру керівнику апарату суду; крім того, у наказі від 29.03.2022 зроблено посилання на погодження головою суду звільнення керівника апарату суду, в той час як наявність такого погодження жодним нормативним актом не передбачена.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022, в задоволенні позову відмовлено.
		4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скликаючи 15.03.2022 за власною ініціативою збори суддів Гощанського районного суду на 18.03.2022 та визначаючи порядок денний таких зборів, голова суду діяв у межах наданих йому повноважень та не допустив жодних порушень вимог Положення про збори суддів даного суду. Суд першої інстанції зазначив, що збори суддів мали всі повноваження для того, щоб прийняти рішення по усіх питаннях раніше визначеного ними порядку денного. Суд першої інстанції констатував відсутність будь-яких процедурних порушень в роботі зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області та вказав, що повноваження щодо висловлення недовіри керівнику апарату, які закріплені в частині третій статті 155 Закону №1402-VIII від 02.06.2016, є дискреційними та виключною компетенцією уповноваженого колегіального органу суддівського самоврядування - зборів суддів. Суд першої інстанції зазначив, що судді Гощанського районного суду були незадоволені морально-психологічним кліматом, який створила в колективі керівник апарату цього суду, а також її організаторськими здібностями, звинувачували позивача у порушенні правил субординації, у невмінні працювати злагоджено та координувати свої дії та рішення з головою суду та суддями Гощанського районного суду.
		5. Покликаючись на пункти 4.43, 4.46 Положення про збори суддів Гощанського районного суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що відображення рішення зборів суддів Гощанського районного суду про висловлення недовіри керівнику апарату суду безпосередньо у протоколі зборів суддів від 18.03.2022 без виготовлення окремого текстового рішення зборів суддів, не може розглядатись як порушення порядку прийняття відповідного рішення та самодостатня підстава для скасування такого, оскільки протокол №3 зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області 18.03.2022 оформлений відповідним чином, підписаний головуючим і секретарем зборів та відображає як результати голосування по відповідному питанню порядку денного, так і прийняте одностайне рішення. Суд апеляційної інстанції вважав, що у спірному випадку дотримано гарантії об`єктивності та законності юридично значимих рішень зборів суддів, що відповідає волевиявленню більшості суддів у контексті врахування принципу превалювання змісту над формою.
		6. В свою чергу, апеляційний суд підкреслив, що матеріалами справи не підтверджено безпідставність прийнятого зборами суддів рішення, надуманість підстав та не відповідність такого дійсній волі суддів.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї.
		7. Не погодившись із прийнятими у справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №460/14220/22 повністю, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, посилаючись на пункт 1 частини четвертої   статі 328 КАС України, зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновків, які викладено: 
		- в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №825/2346/18 щодо застосування частини третьої статті 155 Закону №1402-VIII;
		- в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №360/4354/19 щодо застосування частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII);
		- в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №2040/6074/18 щодо застосування пункту 19 частини першої статті 4 КАС України;
		- в рішенні Верховного Суду від 30.11.2018 у справі №9901/350/18.
		9. Скаржник зазначає, що їй висунуто недовіру та звільнено з посади за прийняття правомірного, в межах службових повноважень Наказу від 14.03.2022 №13/а на виконання Рекомендацій Верховного Суду. Звертає увагу, що до звіту керівника апарату суду про свою діяльність за 2021-2022 роки, розгляд якого передував розгляду питання про висловлення недовіри, зборами суддів не було висловлено жодного зауваження, недоліку, а звіт було прийнято. Також зауважує, що в ході розгляду зборами суддів питання про недовіру позивачу, як керівнику апарату суду, висловлювалися необґрунтовані претензії, саме через поспішність прийняття Наказу від 14.03.2022 №13/а та про будь-які порушення посадових обов`язків зборами суддів не висловлювалося.
		10. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував у спірних правовідносинах положення частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу». Вказує, що другим реченням частини третьої статті 155 Закону №1402-VIII не передбачено і не визначено чітких підстав та критеріїв висловлення недовіри керівнику апарату суду.
		11. На переконання позивача, судами попередніх інстанцій не взято до уваги приписи Положення про збори суддів Гощанського районного суду Рівненської області, затвердженого рішенням зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 19.09.2020 №4, щодо того, що збори суддів, крім фіксації в протоколі ухвалення про недовіру керівнику апарату суду, мали б прийняти індивідуально-правовий акт - рішення.
		12. Також позивач зазначає, що в порушення норм процесуального права, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не зазначено, між іншим, докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення, не надана мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем; суди попередніх інстанцій не взяли до уваги конституційні гарантії від незаконного звільнення;  є непідтвердженим належними та допустимими доказами висновок про недоліки керівника апарату суду при здійсненні своїх повноважень; чинним законодавством не передбачено надсилання протоколу зборів суддів в інші органи державної влади; судами попередніх інстанцій надана неправильна оцінка щодо результатів виконання завдань позивачем, як державним службовцем за 2019, 2020 та 2021 роки тощо.
		13. У відзивах на касаційну скаргу відповідач-1 та відповідач-2 просять відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача. На переконання відповідачів, оскаржувані судові рішення ухваленні із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а посилання позивача на висновки, викладені Верховним Судом, не є релевантними до застосування у цій справі.
		ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		14. Касаційна скарга позивача до Верховного Суду надійшла 26.12.2022.
		15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.
		16. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №460/14220/22.
		17. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами із 26.05.2025.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 12 січня 2004 року була призначена на посаду помічника судді згідно з наказом Голови Гощанського районного суду Рівненської області №1-к від 12.01.2004, а з 15 березня 2004 року переведена на посаду помічника голови суду. За наказом №7-к від 03.03.2008 ОСОБА_1 була переведена на посаду керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області.
		19. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом №2102-IX від 24.02.2022 і який діє зі змінами, введено в Україні воєнний стан. Цього ж дня, Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку із збройною агресією збоку рф». Згідно з цим рішенням РСУ ухвалила: звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена; у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку; розробити рекомендації судам щодо порядку здійснення евакуаційних заходів та передачі справ; для вирішення невідкладних питань створити оперативний штаб у складі членів Ради суддів, голови ВС, керівника ДСА, голови Служби судової охорони.
		20. 02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з них основні: Особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні; в кожному суді визначається відповідальна особа, яка має забезпечити актуальний облік працівників апарату та суддів, з урахуванням визначеної форми роботи суду (дистанційної тощо); Усі доступні працівники суду, по можливості, переводяться на дистанційну роботу; визначається мінімальна кількість осіб, які повинні знаходитися у приміщенні суду упродовж робочого дня; організується чергування суддів та працівників апаратів судів; громадянам роз`яснюється можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.
		21. 03 березня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни підсудності судів», яким передбачила, що у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, робота суду може бути припинена з одночасним визначенням іншого суду, який буде здійснювати правосуддя на території суду, що припинив діяльність та який найбільш територіально наближений до суду, роботу якого припинено. На виконання зазначеного припису 08.03.2022 Голова Верховного Суду видав розпорядження, згідно з яким було змінено підсудність справ, що розглядались в Харківському та в Чернігівському регіонах.
		22. 04 березня 2022 року видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом: У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом; якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
		23. 04 березня 2022 року зборами суддів Гощанського районного суду Рівненської області було ухвалено рішення «Про визначення особливостей роботи суду в умовах воєнного стану».
		24. 13 березня 2022 року Головою Верховного Суду видано розпорядження №6/0/9-22, яким затверджено Рекомендації судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення. У таких Рекомендаціях вказувалось, що на випадок захоплення або загрози захоплення суду кожен голова суду і суддя мають діяти відповідно до ситуації, що склалася та умов воєнного стану, приймати розумні та ефективні рішення, усвідомлюючи, що збереження життя і здоров`я людей є їх пріоритетним завданням. Тут також містяться окремі рекомендації для судів, розміщених на тимчасово окупованих територіях, з приводу евакуації, збереження судових справ, схоронності і вивезення особових справ та трудових книжок суддів і працівників апарату суду, вивезення або знищення приладів з електронними цифровими підписами суддів і працівників апарату, унеможливлення доступу із технічних засобів суду до Єдиного реєстру судових рішень. У пункті 9 вказаних Рекомендацій зазначено, що забезпечення схоронності печаток суду покладається на голову суду й керівника апарату суду; за неможливості вивезення ці печатки потрібно знищити. У пункті 5 Рекомендацій зазначено наступне: «У судах, розташованих у безпосередній близькості до районів ведення воєнних дій, керівникам апаратів необхідно вжити підготовчих заходів, необхідних для виконання цих рекомендацій в разі ймовірного захоплення населеного пункту та/або суду. Також у цих судах необхідно вжити заходів щодо невідкладного внесення усіх, ухвалених судом судових рішень, до Єдиного реєстру судових рішень. Крім того, необхідно здійснити оцифрування матеріалів судових справ, пріоритетно тих, ознаки яких наведено в пункті 3 цих Рекомендацій, а також підготувати до перевезення сервери з кадровою та бухгалтерською інформацією або інші переносні носії з відповідною інформацією. Переносні носії з копіями судових справ, а також з кадровою та бухгалтерською інформацією, необхідно вивезти за першої ж можливості.».
		25. В першій половині робочого дня 14.03.2022, керівником апарату Гощанського районного суду Рівненської області одноособово видано наказ №13/а «Щодо організації роботи працівників апарату суду на період воєнного стану» наступного змісту:
		«1.Працівникам апарату Гощанського районного суду (далі- Суду) здійснити оцифрування матеріалів судових справ, в тому числі пріоритетно найбільш важливих (резонансних) справ: матеріалів кримінальних проваджень, де особи тримаються під вартою; проваджень щодо неповнолітніх; проваджень щодо особливо тяжких злочинів; інших справ, розгляд яких може мати істотне значення для прав учасників процесу, зокрема щодо справ, що перебувають в провадженні: - судді Пацка Д.В. - секретарем судових засідань Довгалець Н.М. спільно із помічником судді Герусом Б.І.; -                    судді Оленич Ю.В. - секретарем судових засідань Лисанцем М.В. спільно із помічником судді Поліщук С.О.; - судді Тишкуна II.В. - секретарем судових засідань Гуменюк Н.П. спільно із помічником судді Суконнік С.Ю. 
		2. Секретарям судових засідань (Довгалець II.М., Гуменюк Н.П., Лисанцю М.В.) забезпечити невідкладне внесення до автоматизованої системи документообігу суду інформації про рух справи (внесення дат слухання та перенесення судових засідань). У разі відсутності секретаря судових засідань (лікарняний, відпустка тощо), такі обов`язки покладаються на помічника відповідного судді. 
		3. Помічникам суддів (Суконнік С.Ю., Поліщук С.О., Герусу Б.І.) забезпечити невідкладне внесення до автоматизованої системи документообігу суду відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили та направлення таких відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень. 
		4. Відповідальному працівнику апарату суду необхідно заздалегідь скопіювати вміст серверів на переносні носії, в тому числі з копіями судових справ, та за наявної можливості вивезти їх, а також у разі залишення приміщення суду необхідно унеможливити доступ із технічних засобів суду до Єдиного реєстру судових рішень. 
		5. Працівникам апарату суду забезпечити за необхідності вивезення, а в разі неможливості - знищення приладів із кваліфікованими електронними підписами, що використовуються ними в порядку, визначеному Законом України «Про електронні довірчі послуги». 
		6. Відповідальному працівнику апарату суду забезпечити схоронність особових справ та трудових книжок суддів і працівників апарату суду, а за бажанням суддів і працівників апарату суду за необхідності передній ці документи їм під підпис. 
		7. В.о. голови комісії з реорганізації (злиття) ОСОБА_3 забезпечити схоронність печаток суду, за неможливості їх вивезення ці печатки потрібно знищити. 
		8. Заступнику керівника апарату суду Іщенко Ю.В. довести цей наказ до відома працівників апарату Гощанського районного суду, а також забезпечити його виконання. 
		9. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою».
		26. Голова Гощанського районного суду у службовій записці №1 від 15.03.2022 вимагав від керівника апарату надання пояснюючої записки стосовно видачі Наказу №13/а від 14.03.2022 без його обговорення та узгодження з головою суду, суддями та працівниками апарату суду, а також наведення аргументації щодо покладення обов`язків на працівників апарату суду всупереч рекомендаціям голови Верховного Суду.
		27. У відповідь на таку службову записку ОСОБА_1 вказала, окрім іншого, що Наказ №13/а від 14.03.2022 виданий нею в межах повноважень.
		28. 15 березня 2022 року голова Гощанського районного суду ініціював скликання зборів суддів на 18.03.2022 на 14:30 год. з наступним порядком денним: 
		1) Обговорення листа Ради суддів України від 11.03.2022 №9рс-76/22-вих; 
		2) Обговорення питання внутрішньої діяльності суду, особливості роботи Гощанського районного суду Рівненської області в умовах воєнного етану, враховуючи рекомендації судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення, затвердженого розпорядженням Голови Верховного Суду від 13.03.2022 №6/0/9-22; 
		3) Звіт керівника апарату суду про свою діяльність за 2021-2022 роки;
		4) Висловлення недовіри керівнику апарату Гощанського районного суду Рівненської області. Цього ж дня повідомлено усіх суддів, а також керівника та заступника керівника апарату під підпис.
		29. Відповідно до протоколу №3 зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської, 18.03.2022 о 14:50 год. збори суддів відбулися за наявності необхідного кворуму. При цьому здійснювалася фіксація технічним засобом ПЗ «Акорд». Порядок денний було змінено, шляхом виключення першого питання, внаслідок чого змінилася лише нумерація наступних питань раніше визначеного порядку денного.
		30. По першому питанню порядку денного, збори суддів вирішили до 16:30 год. 21.03.2022 підготувати ряд питань та пропозицій по Рекомендаціях судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення, затверджених розпорядженням Голови Верховного Суду №6/0/9-22 від 13.03.2022, а також по Окремих рекомендаціях організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану, затверджених рішенням Ради суддів України №10 від 14.03.2022, які стосуються прийняття рішень в умовах воєнного стану, і обговорити та виробити чіткий алгоритм дій суддів та працівників апарату суду в разі евакуації або залишення приміщення суду, вивезення судових справ або забезпечення їх зберігання тощо, та визначення відповідальних осіб при тимчасовому зупиненні роботи суду або евакуації суду на нараді за участю працівників апарату суду та працівників Служби судової охорони.
		31. Зборами суддів також вирішено заслухати короткий зміст звіту керівника апарату суду, а керівнику апарату надати паперовий примірник звіту зборам суддів для ознайомлення, з огляду на що, у роботі зборів суддів вирішено оголосити перерву до 15.00 год. 21.03.2022.
		32. Після перерви, о 15 год. 23 хв. 21.03.2022, збори суддів за наявності необхідного кворуму продовжили свою роботу і за результатами розгляду другого питання порядку денного ухвалили рішення: «Прийняти до уваги Звіт керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 за 2021 рік та період з 01 січня по 15 березня 2022 року».
		33. По третьому питанню порядку денного виступав голова суду Пацко Д.В. , головуючий зборів, який коротко доповів, що 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. Пізно у вечері 13.03.2022 з`явилася інформація про те, що розпорядженням Голови Верховного Суду від 13.03.2022, затверджено Рекомендації судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення, згідно якого затверджено механізми дій голови суду, суддів, керівника апарату на випадок захоплення або загрози захоплення суду, та всі інші питання, які пов`язані із тимчасовим зупиненням діяльності суду або евакуації. При цьому, керівником апарату Гощанського районного суду без обговорення з суддями, без обговорення з головою суду, 14.03.2022 було видано наказ №13/а «Щодо організації роботи працівників апарату суду на період воєнного стану», яким на керівника апарату жодного обов`язку не покладено, не зважаючи на те, що за рекомендаціями основну відповідальність несе голова суду та керівник апарату суду. Сам наказ було оголошено на зборах з долученням до протоколу копії. Доповідач також зазначив, що про намір видавати такий наказ керівник апарату суду нікого не повідомила, а також не обговорила його ні з головою суду, ні з суддями. Водночас наказ був виданий поспіхом, фактично до обіду наступного дня, коли на території Гощанського району Рівненської області не вирішувалося питання стосовно тимчасового зупинення роботи суду, і всупереч тому, що керівнику апарату суду наголошувалось, в тому числі при проведенні оцінювання два роки тому, що всі питання, пов`язані з організацією діяльності роботи суду в першу чергу обговорювати з головою суду, суддями, а питання по працівниках апарату - обговорювати з особами, в підпорядкуванні яких вони перебувають. Доповідач також зауважував, що з наказу вбачається, що керівник апарату суду самоусунулась від відповідальності, все поклавши на свого заступника в частині забезпечення виконання наказу. Враховуючи те, що вже неодноразово мали місце ситуації стосовно створення негативного морально-психологічного клімату в колективі, а також зважаючи на те, що неодноразово головою суду керівнику апарату суду робилися зауваження, з приводу чого остання відповідних висновків не зробила, головою суду і було ініційовано питання стосовно висловлення їй недовіри. Письмовий варіант доповіді голови суду по питанню висловлення недовіри керівнику апарату був долучений до протоколу зборів суддів.
		34. ОСОБА_1 у своїй доповіді вказала, що з огляду на воєнний період вважала, що потрібно діяти оперативно, а тому і видала Наказ №13/а. При цьому вказала, що все, що вказано в наказі було виконано працівниками апарату суду ще на початку введення воєнного стану - 25.02.2022 (справи, трудові книжки і особові справи оцифровані, ДНЗС проставлені, тощо). Наголосила, що все, про що зазначено в пунктах її наказу - це рутинна щоденна робота працівників апарату суду, яка визначена не тільки цим наказом, а функціональними обов`язками і посадовими обов`язками, це щоденна робота, яку повинні працівники здійснювати і здійснюють, та будь-яких питань у них щодо видачі цього наказу не виникало. Доповідач також вказала, що враховуючи те, що зазначено в наказі, вона могла би наказу і не видавати, це все передбачено функціональними обов`язками працівників апарату, це щоденна рутинна робота працівників апарату суду, і вже вона, тим паче, зроблена. Також зауважила, що вона чітко розмежовує повноваження голови, керівника апарату і зборів суддів, і вважає, що діяла в межах саме своєї компетенції, «оперативно виконавши розпорядження Голови Верховного Суду, яке має вищу юридичну силу».
		35. Надаючи відповіді на запитання суддів, які брали участь у зборах, ОСОБА_1 вказувала, що з огляду на Рекомендації, судді мають обговорити і прийняти рішення по суду, вона ж оперативно прийняла рішення по апарату суду.
		36. На пропозицію судді Оленич Ю.В. щодо відкликання керівником апарату суду виданого нею наказу, спільного обговорення та затвердження за результатами обговорення розпорядженням чи наказом голови суду, ОСОБА_1 відповіла: «...давайте зробимо, не враховуючи наказу, тут іде по апарату». Разом з тим, відповідаючи на запитання цієї ж судді, чи проводилися керівником апарату суду збори колективу з приводу алгоритму їх дій на випадок, якщо війська агресора десь недалеко, ОСОБА_1 відповіла, що це не тільки повноваження керівника апарату, що це треба робити спільно.
		37. Суддя Тишкун П.В. в ході обговорення доповіді звертав увагу керівника апарату суду на наявність субординації, і що для неї керівником є голова суду, при цьому зауважив, що коли голова суду говорить, то не доречно його перебивати, з чим ОСОБА_1 погодилась.
		38. Також головуючий в ході обговорення зауважував на тому, що в колективі неодноразово виникали такі ситуації, непорозуміння мали місце протягом останніх двох років, з приводу чого ним, як головою суду, керівнику апарату суду наголошувалось при проведенні оцінювання, що такі, організаційні моменти, слід обговорювати з керівництвом, з суддями, якщо рішення приймається по працівникам, які з ними працюють. Головуючий вказав також на те, що колектив невеликий, у ньому можливо знайти порозуміння, забезпечити взаємовиручку, створити нормальний клімат, налагоджувати роботу суду, замість того, що б її розхитувати.
		39. За результатами обговорення даного питання відкритим голосуванням судді Гощанського районного суду одноголосно ухвалили рішення «Висловити недовіру керівнику апарату Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ». Вказане рішення відображено в протоколі зборів суддів і окремим документом не викладалося.
		40. 25 березня 2022 року голова Гощанського районного суду скерував до начальника ТУ ДСА в Рівненській області протокол зборів суддів №3 від 18.03.2022, погодивши звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду.
		41. 29 березня 2022 року начальником ТУ ДСА в Рівненській області видано наказ №20-к «Про звільнення ОСОБА_1 . Наказано відповідно пункту 4 статті 154, пункту 3 статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 24 Закону України «Про відпустки», звільнити ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області 31 березня 2022 року у зв`язку з висловленням недовіри зборами суддів Гощанського районного суду Рівненської області та провести з нею повний розрахунок із виплатою компенсації за невикористані дні відпустки. Підставою наказу визначено: протокол зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 18.03.2022 №3 та погодження голови Гощанського районного суду Рівненської області Пацка Д.В. від 25.03.2022 №03/26/2022.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		42. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		44.  Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		45. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
		46. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		47. Відповідно до статті 130-1 Основного Закону для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону діє суддівське самоврядування.
		48. Розділом VII Закону №1402-VIII врегульовані питання суддівського самоврядування в Україні.
		49. Статтею 126 №1402-VIII визначені завдання суддівського самоврядування, відповідно до частини першої якої для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
		50. Відповідно до частин другої, третьої статті 126 Закону №1402-VIII суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
		До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані зі здійсненням правосуддя.
		51. До завдань суддівського самоврядування, за переліком, визначеним в частині четвертій статті 126 Закону №1402-VIII, належить вирішення питань щодо: 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; 2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність; 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; 4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом; 5) призначення суддів Конституційного Суду України; 6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
		52. Відповідно до статті 127 Закону №1402-VIII організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з`їзд суддів України. 
		Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду;  2) Раду суддів України; 3) з`їзд суддів України.
		Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.
		53. Статтею 128 Закону №1402-VIII визначено організаційно-правові засади діяльності та функціонування зборів суддів, як органу суддівського самоврядування.
		54. За визначенням, що міститься в частині першій статті 128 Закону №1402-VIII, збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
		55.  Відповідно до частин другої-четвертої статті 128 Закону №1402-VIII збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів цього суду.
		Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
		Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадських об`єднань, журналісти, інші особи.
		56. Частиною п`ятою статті 128 Закону №1402-VIII визначено, що збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.
		57. Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов`язані розглянути ці пропозиції протягом п`ятнадцяти днів і дати відповідь по суті. Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства. Збори суддів місцевого, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду можуть вносити відповідні пропозиції на розгляд до Верховного Суду (частини восьма та дев`ята статті 128 Закону №1402-VIII).
		58. Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 128 Закону №1402-VIII, збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням. Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.
		59. Участь в організаційному забезпеченні діяльності судів беруть участь такий суб`єкт, як, зокрема, Державна судова адміністрація України (Глава 2 Розділу XI Закону №1402-VIII).
		60. Так, статус Державної судової адміністрації України визначений статтею 151 Закону №1402-VIII, відповідно до частини першої якої Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
		61. Державна судова адміністрація України має територіальні управління (речення 1 частини третьої статті 151 Закону №1402-VIII).
		62. За змістом статті 152 Закону №1402-VIII Державна судова адміністрація України: забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом (пункт 2); розробляє та затверджує за погодженням із Вищою радою правосуддя Типове положення про апарат суду (пункт 12); здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 17).
		63. Відповідно до частини першої, другої статті 154 Закону №1402-VIII територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України. Територіальне управління Державної судової адміністрації України очолює начальник, який призначається на конкурсній основі на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України.
		64. Начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу (частина четверта статті 154 Закону №1402-VIII).
		65. Оцінюючи статус керівника апарату, як посадової особи відповідного суду, колегія суддів враховує, що відповідно до частини першої статті 150 Закону №1402-VIII) призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		66. Відповідно до частини першої статті 155 Закону №1402-VIII організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
		67. За змістом частини третьої статті 155 Закону №1402-VIII керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.
		68. Частиною четвертою статті 155 Закону №1402-VIII визначено, що керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України.
		69. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина шоста статті 155 Закону №1402-VIII).
		70. Предметом даного адміністративного позову є Наказ ТУ ДСА в Рівненській області від 29.03.2022 № 20-к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області, підставою для якого слугував протокол зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 18.03.2022 №3 та погодження голови Гощанського районного суду Рівненської області Пацка Д.В. від 25.03.2022 №03/26/2022 на звільнення позивача з посади керівника апарату суду у зв`язку із висловленням їй недовіри.
		71. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон №889-VIII.
		72. Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону №889-VIII, посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби, зокрема, категорія «Б» - посади: керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників.
		73. Підстави припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення визначені в статті 87 Закон №889-VIII та в ній не передбачено таку підставу, як звільнення керівника апарату суду через висловлення недовіри зборами суддів відповідного суду.
		74. Згідно з вимогами частини четвертої статті 5 Закону №889-VIII, особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
		75. Отже, положення Закону №1402-VIII є спеціальними нормами, які передбачають право Територіального управління Державної судової адміністрації України звільнити керівника апарату суду у разі висловлення недовіри зборами відповідного суду.
		76. Подібні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2020 у справі №812/1749/18.
		77. А тому, колегія суддів Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №360/4354/19, щодо застосування частини першої статті 65 Закону №889-VIII, оскільки в спірному випадку має місце звільнення керівника апарату суду у зв`язку із висловленням недовіри зборами суддів, а не у зв`язку із вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку. Отже, такі посилання позивача не є релевантними до застосування у спірних правовідносинах.
		78. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 18.03.2022 (протокол № 3) в частині висловлення недовіри керівнику апарату суду, колегія суддів зазначає таке.
		79. Обґрунтовуючи протиправність спірного рішення про висловлення недовіри та помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності такого, позивач указує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 29.01.2020 у справі №825/2346/18, щодо застосування частини третьої статті 155 Закону №1402-VIII у подібних правовідносинах.
		80. Аналізуючи норми права, що регулюють подібні правовідносини, суд касаційної інстанції у наведеному судовому рішенні дійшов висновків, що незалежність судді і авторитет суду залежать, як від якісного адміністрування, так і від злагодженої взаємодії між суддями і керівником апарату у організаційно-технічному та інформаційному забезпеченні діяльності суду, передумовою якої є високі професійні та морально-етичні якості керівника апарату суду, а тому, встановивши невиконання керівником апарату суду своїх обов`язків, законодавець наділяє збори суддів як орган суддівського самоврядування повноваженнями висловити недовіру такому керівнику, що тягне за собою звільнення його з посади, при цьому без можливої участі керівника апарату суду на цих зборах та заслуховування звіту про його діяльність.
		Такі повноваження за своєю суттю є дискреційними та виключною  компетенцією уповноваженого колегіального органу суддівського самоврядування - зборів суддів.
		Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.
		Водночас, Законом №1402-VIII не передбачено і не визначено чітких підстав та критеріїв висловлення недовіри керівнику апарату суду.
		Підставами ж для висловлення недовіри може бути будь-яке неналежне виконання керівником апарату суду своїх посадових обов`язків тощо (пункти 24-28 постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №825/2346/18).
		81. Дійсно, як вірно зазначає позивач в касаційній скарзі, структурно частина третя статті 155 Закону №1402-VIII складається з двох взаємопов`язаних речень: у першому реченні встановлено, що керівник апарату суду несе персональну відповідальність за неналежне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, інформує збори суддів про свою діяльність тощо; в другому реченні ж передбачене право зборів суддів на висловлення недовіри керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.
		82. З наведеного можна дійти висновку, що збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду тільки у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених в першому реченні частини третьої статті 155 Закону №1402-VIII та такий висновок відповідатиме позиції Верховного Суду в справі №825/2346/18 (постанова від 29.01.2020).
		83. Повертаючись до матеріалів цієї справи, посилаючись на дискреційність повноважень зборів суддів на висловлення недовіри керівнику апарату цього суду, суди попередніх інстанцій одночасно встановили, що підставою для висловлення недовіри позивачу слугувало не лише видача Наказу від 14.03.2022 №13/а «Щодо організації роботи працівників апарату суду на період воєнного стану», а й не обговорення позивачем як керівником апарату суду питань, пов`язаних з організацією діяльності роботи суду з головою суду, суддями, питань по працівниках апарату - з особами, в підпорядкуванні яких вони перебувають, неодноразові ситуації стосовно створення негативного морально-психологічного клімату в колективі, а також зважаючи на те, що неодноразово головою суду керівнику апарату суду робилися зауваження щодо організації керівником апарату роботи суду. 
		84. Суди попередніх інстанцій також послалися на те, що судді Гощанського районного суду були незадоволені морально-психологічним кліматом, який створила в колективі керівник апарату цього суду, а також організаторськими здібностями позивача як керівника апарату. Вказано на порушення правил субординації, невміння позивача працювати злагоджено, координувати свої дії та рішення з головою суду та суддями Гощанського районного суду.
		85. При цьому, доказів щодо підтвердження таких обставин, окрім як аналізу копій результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019, 2020 та 2021 роки щодо ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій не встановили.
		86. Більше того, судами було встановлено, що за виконання завдань державного службовця позивач отримувала позитивні оцінки, а звіт про діяльність керівника апарату за 2021 рік був заслуханий і прийнятий суддями на зборах суддів, і питань до цього звіту чи інших питань до виконання посадових обов`язків суддями на зборах не висловлювалося.
		87. Колегія суддів Верховного Суду бере до уваги те, що збори суддів і питання, які вирішуються за такою формою організації суддівського самоврядування є вкрай важливим для судової системи України.
		88. Водночас, слід звернути увагу, що згідно усталених висновків Верховного Суду стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
		89.  Таку позицію щодо меж дискреції суб`єкта владних повноважень неодноразово підтримувала Велика Палата Верховного Суду (зокрема у постанові від 14.11.2019 у справі №9901/619/18, від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18), а також Верховний Суд у різних категоріях справ, зокрема, у постановах від 14.07.2022 у справі №420/3082/20, від 27.12.2022 у справі №480/8048/20.
		90. Ключовими питаннями у цій справі в частині оскарження протокольного рішення зборів суддів про висловлення недовіри позивачу як керівнику апарату, є саме об`єктивність та обґрунтованість мотивів спірного рішення. Отже таке рішення, виходячи підстав його оскарження та наведеної позиції, може підлягати судовому контролю.
		91. Звертаючись із цим адміністративним позовом, позивач зазначала, що Наказ від 14.03.2022 №13/а видано нею у межах компетенції та повноважень керівника апарату, які встановлені в частині першій статті 155 Закону №1402-VIII, пунктах 14 Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України №131 від 08.02.2019, Положення про апарат Гощанського районного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Гощанського районного суду №1 від 28.02.2019 (далі - Положення про апарат) (підпункти 1, 3, 7, 8, 12, 28, 32, 33), пункті 3 Посадової інструкції керівника апарату суду, затвердженої начальником ТУ ДСА України в Рівненській області 04.02.2021, та погодженої головою Гощанського районного суду 15.02.2021 (підпункти 1, 2, 3, 4). На переконання позивача, Наказ від 14.03.2022 №13/а видано з питань, що відносяться до організаційного забезпечення суду та його дія поширюється виключно на працівників апарату суду: заступника керівника апарату, секретарів судових засідань, помічників суддів та інших працівників апарату Гощанського районного суду; всі, викладені у наказі керівника апарату суду рекомендації, а саме: здійснення оцифрування матеріалів судових справ; забезпечення невідкладного внесення до автоматизованої системи документообігу суду інформації про рух справи, відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили та направлення таких відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, відносяться до безпосередніх службових обов`язків працівників апарату суду відповідно до їх посадових інструкцій, які виконувались ними і до видання вказаного наказу.
		92. Стосовно питання поспішності видання наказу, то позивач зауважувала на тому, що саме 14.03.2022 о 05-10 год. в с.Антопіль, поблизу телевежі, пролунали вибухи і внаслідок авіаударів було пошкоджено адміністративну будівлю, де загинули люди; це місце знаходиться за 10-12 кілометрів від смт.Гоща, де розташований Гощанський районний суд;  у той же день в с.Федорівка Гощанського району пролунав вибух поблизу вежі мобільного зв`язку; це місце знаходиться за 2 кілометри від смт.Гоща. Відтак, на переконання позивача, видання 14.03.2022 наказу щодо організації роботи працівників апарату суду на період воєнного стану після отримання напередодні у неділю ввечері відповідних Рекомендацій, керівником апарату суду, не було поспішним.
		93. Що стосується погодження видання такого наказу із головою суду, суддями та працівниками суду, то позивачем зауважено, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку керівника апарату суду узгоджувати видання наказів такого роду; також керівник апарату суду не уникала відповідальності, як це зазначено в протоколі зборів суддів.
		94. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Положення про апарат, керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень, зокрема, здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду, взаємодіє з ДСА України та відповідним територіальним управлінням, органами суддівського самоврядування, Службою судової охорони, органами державної влади, органами місцевого (окружного) самоврядування, іншими установами, підприємствами й організаціями, засобами масової інформації з питань забезпечення діяльності суду; вживає заходів для забезпечення належних умов діяльності суду; координує здійснення організаційних заходів щодо підготовки зборів, оперативних нарад; інформує збори суддів про свою діяльність, забезпечує виконання рішень зборів суддів з питань внутрішньої діяльності суду; виконує доручення голови суду та його заступників, рішення зборів суддів щодо-організаційного забезпечення діяльності суду (підпункти 1, 2, 5, 6, 32 пункту 14).
		95. Відповідно до пунктів 16, 17 Положення про апарат, керівник апарату суду несе персональну відповідальність та звітує/інформує перед зборами суддів за належне організаційне забезпечення суду, суддів і судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями (до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), а також згідно із законодавством - за належний рівень службової та трудової дисципліни в апараті суду. Керівник апарату суду підзвітний зборам суддів відповідного суду, які можуть висловити йому недовіру, що має наслідком звільнення його з посади.
		96. Аналізуючи надану судами попередніх інстанцій оцінку спірного протокольного рішення в контексті встановлених обставин у справі, колегія суддів Верховного Суду констатує, що суди у цій справі не встановили фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем трудових та посадових обов`язків, а зборами суддів не в повній мірі враховані пояснення позивача, які остання надавала під час доповідей перед суддями. Оцінка зборами суддів факту непогодження керівником апарату із головою суду прийняття Наказу від 14.03.2022 №13/а, як порушення субординації, має суб`єктивний характер та не може бути самостійною підставою для висловлення недовіри позивачу за відсутності порушень у виконанні обов`язків останньої.
		97. Верховний Суд критично оцінює висновок суду першої інстанції про «недолугість та нікчемність» Наказу від 14.03.2022 №13/а, який керівник апарату прийняла на виконання Рекомендацій Верховного Суду. Дублювання в цьому наказі обов`язків відповідальних осіб за їхніми посадовими інструкціями не може указувати на протиправність дій позивача, і не свідчить про «нікчемність чи недолугість» Наказу від 14.03.2022 №13/а. Зазначення в цьому наказі положень, які, як вважав суд першої інстанції, прямо суперечить Рекомендаціям Верховного Суду (позаяк в наказі обов`язки по схоронності печаток суду покладено на в.о. голови комісії з реорганізації (злиття) ОСОБА_3 , в той час як в розпорядженні голови Верховного Суду рекомендовано забезпечення схоронності печаток суду покласти на голову суду й керівника апарату суду), також не може бути самостійною підставою для висновку про неправомірність дій позивача, як керівника апарату, та про «нікчемність» Наказу від 14.03.2022 №13/а.
		98. Спростовуються також матеріалами справи мотиви, указані в оскаржуваному протокольному рішенні, щодо того, що на керівника апарату Наказом від 14.03.2022 №13/а жодного обов`язку не покладено та що керівник апарату суду самоусунулась від відповідальності, все поклавши на свого заступника в частині забезпечення виконання наказу.
		99. Як видно зі змісту пункту 9 Наказу від 14.03.2022 №13/а, у ньому зазначено: «Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою», - що відповідає вимогам Положенню про апарат, який досліджувався судом першої інстанції.
		100. З урахуванням наведеного та беручи до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №825/2346/18 (щодо необхідності встановлення фактів невиконання керівником апарату суду своїх обов`язків для реалізації права на висловлення недовіри такій посадовій особі (пункт 24 такої наведеної постанови); щодо дискреційності повноважень зборів суддів в частині висловлення недовіри керівнику апарату суду (пункт 25 наведеної постанови)), колегія суддів Верховного Суду висновує, що право на висловлення недовіри керівнику апарату суду не може бути необмеженим, воно повинно базуватися на чинному законодавстві, і до такого акту повинні застосовуватися вимоги, як до індивідуально-правового акту суб`єкта владних повноважень.
		101. Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		102. Відповідно до частин першої-третьої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		103. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що в прецедентній практиці Верховного Суду наявна правова позиція щодо того, що правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання незаконним та скасування його рішення, а тому такий позов не може розглядатися в судах.
		104. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №804/4177/17 (провадження №11-1425апп18) за позовом судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування рішення зборів суддів цього суду, оформленого протоколом від 01-02.06.2017 № 12, про обрання головою суду іншого суддю, який за результатом оскаржуваного рішення призначений на адміністративну посаду голови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		105. Аналізуючи положення КАС України та Закону №1402-VIII, Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі дійшла висновку про те, що збори суддів Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як орган суддівського самоврядування, який обговорює питання внутрішньої діяльності суду та приймає колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), та пункту 7 частини першої статті 4 КАС України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
		106. Велика Палата Верховного Суду вважала, що суд адміністративної юрисдикції не має компетенції щодо розгляду такого спору з огляду на те, що відповідні скарги розглядаються самим органом суддівського самоврядування згідно із Законом №1402-VIII та внутрішнім актом, який регламентує діяльність такого органу тощо.
		107. Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі №804/4177/17 про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень).
		108. Аналізуючи релевантність до застосування підходу, викладеного в наведеному судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду до спірних правовідносин, в частині оскарження протокольного рішення про висловлення недовіри керівнику апарату суду зборами суддів, колегія суддів зазначає таке.
		109. Відносини, що склалися у цій справі, відрізняються від правовідносин у справі №804/4177/17, передусім, статусом керівника апарату суду, який оскаржує рішення органу суддівського самоврядування, яке безпосередньо впливає на подальше проходження публічної служби.
		110. Так, суд першої інстанції правомірно врахував те, що предметом оскарження у даній справі є, в тому числі, і рішення зборів суддів, як підстава для звільнення позивача з посади, а тому розмежовуючи рішення органу суддівського самоврядування, які стосуються реалізації власних управлінських функцій і рішення органу суддівського самоврядування, які стосуються реалізації прав інших осіб на публічну службу, як в даному конкретному випадку, то такий спір розглядається в судовому порядку, позаяк рішення зборів суддів є імперативною підставою для прийняття наказу про звільнення, а відтак стосується захисту прав особи у правовідносинах публічної служби.
		111. В контексті наведеного, встановлених у справі обставин та характеру спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що оскарження рішення про висловлення недовіри керівнику апарату суду зборами суддів цього суду разом із наказом, яким реалізоване таке рішення, є правомірним і відповідає засадам адміністративного судочинства. Відмінність між правовідносинами у справі №804/4177/17 та справі №460/14220/22 не наділяє Суд можливості застосовувати у спірних правовідносинах підхід, викладений Великою Палатою Верховного Суду у наведеному судовому рішенні.
		112. В аспекті гарантування конституційного права на судовий захист, яке повинне бути не ілюзорним, а справжнім та повноцінно реалізованим, Конституційний Суд України зазначає в своїх рішеннях, що «правосуддя за своєю суттю визначається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (перше речення абзацу десятого пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
		113. Як вірно зазначає позивач в касаційній скарзі, частина друга статті 77 КАС України виокремлює процесуальний статус відповідача - суб`єкта владних повноважень. Так, процесуальний закон за змістом наведеної норми, в імперативній формі зобов`язує відповідача довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
		114. Однак, за встановлених обставин у справі на підставі зібраних у ній доказів, відповідач-1 не довів правомірність та об`єктивну необхідність свого протокольного рішення про висловлення недовіри ОСОБА_1 , яке було реалізоване ТУ ДСА в Рівненській області шляхом видання наказу про звільнення позивача. Судами попередніх інстанцій також не встановлено підтвердження фактів неналежного виконання позивачем трудових обов`язків, що могло б слугувати підставою для звільнення у зв`язку із висловленням недовіри.
		115. А тому, протокольне рішення зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 18.03.2022 (протокол № 3) в частині висловлення недовіри керівнику апарату Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , є необ`єктивним та необґрунтованим.
		116. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ТУ ДСА в Рівненській області від 29.03.2022 № 20-к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області, колегія суддів зазначає таке.
		117. Обґрунтовуючи протиправність спірного наказу про звільнення, позивач зазначала, що за результатами зборів суддів складено лише протокол №3 від 18.03.2022, в той час як рішення про недовіру керівнику апарату суду не виготовлено та не оформлено, що свідчить про відсутність такого правового акту індивідуальної дії. Отже, на переконання позивача, відповідач-2 не мав права видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі протоколу зборів суддів без оформлення окремого рішення про недовіру керівнику апарату суду.
		118. Колегія суддів погоджується з такими мотивами позивача та зазначає, що Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 10.01.2020 у справі №812/1749/18, у якій також мало місце звільнення керівника апарату суду у зв`язку із висловленням недовіри зборами суддів, суд касаційної інстанції підкреслив, що, враховуючи правила статей 154, 155 Закону України «Про статус суддів та судоустрій», підставою для звільнення має бути прийняте у встановленому порядку та належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату.
		119. За встановленими у справі №812/1749/18 обставинами, підставами для звільнення керівника апарату у наказі Територіального управління Державної судової адміністрації України також слугував протокол зборів суддів, а зборами суддів рішення про висловлення недовіри керівнику апарату суду прийнято не було.
		120. Погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд у постанові від 10.01.2020 у справі №812/1749/18 вважав, що у зв`язку із відсутністю рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату, були відсутні правові підстави для направлення протоколу зборів суддів до ТУ ДСА для вирішення питання щодо звільнення з посади керівника апарату суду в порядку, встановленому Законом №1402-VIII. В контексті цього, суд касаційної інстанції у наведеній справі дійшов висновку, що за відсутності рішення зборів суддів про висловлення недовіри позивачу, у ТУ ДСА не було підстав приймати наказ про звільнення.
		121. Вважаючи релевантними до застосування указані висновки Верховного Суду та розвиваючи наведену правову позицію щодо правової природи рішення зборів суддів та форми такого рішення, необхідного для звільнення керівника апарату відповідного суду у зв`язку із висловленням недовіри, Верховний Суд звертає увагу на таке.
		122. Відповідно до пункту 1.1 Положення про збори суддів Гощанського районного суду Рівненської області, затвердженого Рішенням зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 18.09.2020 №4 (далі - Положення про збори суддів), яке міститься в матеріалах справи, збори суддів Гощанського районного суду рівненської області (далі - Збори суддів) - це зібрання суддів цього суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
		123. За пунктом 2.1 Положення про збори суддів до завдань зборів суддів належить вирішення питань щодо, зокрема, вирішення інших питань, віднесених до їх повноважень чинним законодавством.
		124. Відповідно до пункту 2.2 Положення про збори суддів Збори суддів, зокрема:
		- обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковим для суддів та працівників апарату цього суду;
		- приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади в суді (голови суду, заступників голови суду) та дострокове звільнення з цих посад в порядку, встановленому законом;
		- заслуховують інформацію керівника апарату суду про його діяльність та можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади;
		- затверджують Положення про збори суддів, Положення про апарат суду, вирішують питання про внесення до цих Положень змін і доповнень;
		- здійснюють інші повноваження, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими нормативно-правовими актами.
		125. Відповідно до абзацу 3 пункту 4.2 Положення про збори суддів проекти документів з питань порядку денного та проекти рішень зборів, якщо такі мажуть бути підготовлені доповідачами заздалегідь, надаються суддям або розсилаються їм по внутрішній мережі документообігу суду, як правило, одночасно з повідомленням про день, час та місце скликання зборів, але не пізніше ніж за день до дати проведення зборів.
		126. Пунктом 4.11 Положення про збори суддів передбачено, що головуючий на зборах, окрім іншого, підписує протокол зборів і рішення зборів.
		127. Секретар зборів, згідно абзацу 7 пункту 4.12 Положення про збори суддів підписує протокол і рішення зборів.
		128. Відповідно до пункту 4.20 Положення про збори суддів після припинення обговорення питання порядку денного головуючий на зборах ставить на голосування рішення зборів з цього питання. Рішення зборів приймаються за всіма питаннями порядку денного.
		129. Згідно із пунктом 4.21 Положення про збори суддів Перед проведенням голосування головуючий на зборах оголошує чітке формулювання кожного із питань, поставлених на голосування. Після обговорення проект рішення ставиться на голосування для прийняття його в цілому чи окремо кожен його пункт. У разі необхідності доопрацювання проекту рішення воно може бути прийнято за основу. Після прийняття проекту рішення за основу судді мають право внести до нього поправки та доповнення. Кожну з пропозицій головуючий ставить на голосування в черговості їх надходження. Після обговорення поправок та доповнень проект рішення ставиться на голосування для прийняття в цілому.
		130. Абзацом 1 пункту 4.26 Положення про збори суддів передбачено, що для підготовки проектів рішень зборів з питань порядку денного, аналізу зауважень та пропозицій суддів щодо проекту рішення та відпрацювання остаточної редакції рішення зборами суддів може бути обрана редакційна комісія.
		131. Рішення приймаються за результатами відкритого або таємного голосування (абзац 1 пункту 4.27 Положення про збори суддів.
		132. Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4.43 Положення про збори суддів прийняте за наслідками голосування рішення зборів підписується головуючим на зборах та секретарем зборів. Підготовка текстових рішень зборів суддів за кожним прийнятим зборами суддів рішення не є обов`язковою.
		133. Положеннями пункту 4.46 Положення про збори суддів на зборах суддів секретарем зборів ведеться протокол, в якому письмово фіксується перебіг засідання. Одночасно може здійснюватися фіксування зборів технічними засобами.
		Протокол зборів складається у письмовій формі та має містити: назву зборів, дату і місце їх проведення; відомості про кількість суддів цього суду на день проведення зборів; відомості про кількість суддів, які присутні на зборах; відомості про розгляд організаційних питань (відкриття засідання, наявність кворуму, обрання головуючого на зборах та секретаря зборів, затвердження порядку денного, затвердження регламенту виступів тощо); зазначення доповідача з кожного питання, суть питання, стислий перебіг обговорення, а також результати голосування та прийняте рішення.
		За необхідності підтвердження результатів голосування з питань, що внесені до порядку денного та за якими зборами прийняте рішення, секретарем зборів суддів можуть готуватися витяги з протоколу зборів та рішення зборів суддів.
		Протокол зборів складається в повному обсязі в п?ятиденний термін з дня проведення зборів і підписується головуючим на зборах та секретарем зборів. До нього додається відповідний носій інформації з даними фіксування зборів технічними засобами.
		Протокол зборів та додані до нього матеріали зборів секретарем зборів передаються до архіву суду та зберігаються в архіві суду постійно.
		134. Отже, за своєю правовою природою протокол - це один з найпоширеніших документів колегіальних органів, у якому фіксують хід і результати проведення зборів, нарад тощо. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення відповідних питань.
		135. З аналізу змісту Положення про збори суддів можна дійти висновку, що протоколом зборів суддів фіксуються перебіг засідання зборів суддів, відомості про розгляд організаційних питань, суть питання, які обговорюються та стислий перебіг такого обговорення, а також результати голосування та прийняте рішення. При цьому, за своєю суттю фіксація входить у складову протоколу, не є самостійним актом і не може вважатися власне рішенням, прийнятим за результатом обговорення питання.
		136. Так, указане випливає, зокрема, із положень пункту 1.1 Положення про збори суддів збори суддів «приймають колективні рішення з обговорюваних питань»; в абзаці 5 пункту 2.2 - «приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади в судах»; в абзаці 3 пункту 4.2 - «проекти документів з питань порядку денного та проекти рішень зборів, якщо такі можуть бути підготовлені доповідачами заздалегідь»; в абзаці 17 пункту 4.11 - «головуючий на зборах підписує протокол зборів і рішення зборів»; в абзаці 7 пункту 4.12 - «секретар зборів підписує протокол і рішення зборів»; в абзацах 1 та 2 пункту 4.20 - «після припинення обговорення питання порядку денного головуючий на зборах ставить на голосування рішення зборів з цього питання, рішення зборів приймаються за всіма питаннями порядку денного»; в абзацах 2, 3, 4, 5 пункту 4.21 - «після обговорення проект рішення ставиться на голосування для прийняття його в цілому чи окремо кожен його пункт, у разі необхідності доопрацювання проекту рішення воно може бути прийнято за основу, після прийняття проекту рішення за основу судді мають право внести до нього поправки та доповнення, після обговорення поправок та доповнень проект рішення ставиться на голосування для прийняття в цілому»; в абзаці 1 пункту 4.26 - «для підготовки проектів рішення зборів з питань порядку денного, аналізу зауважень, та пропозицій суддів щодо проекту рішення та відпрацювання остаточної редакції рішення зборами суддів може бути обрана редакційна комісія»; в абзаці 1 пункту 4.27 - «рішення приймаються за результатами відкритого або таємного голосування»; в абзаці 1 пункту 4.43 - «прийняте за наслідками голосування рішення зборів підписується головуючим на зборах та секретарем зборів».
		137. Колегією суддів береться до уваги зміст абзацу 2 пункту 4.43 Положення про зборів суддів, про те, що підготовка текстових рішень зборів суддів за кожним прийнятим зборами суддів рішення не є обов`язковою.
		138. Однак, з огляду на те, що питання висловлення недовіри керівнику апарату, як спеціальна підстава для звільнення керівника апарату суду з посади, передбачена виключно Законом №1402-VIII, враховуючи висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 10.01.2020 у справі №812/1749/18, колегія суддів Верховного Суду доходить висновків про те, що підставою для звільнення керівника апарату суду в даному випадку мало бути прийняте у встановленому порядку та належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення недовіри. При цьому під «належним чином» мається на увазі окреме рішення, як форма акту колегіального органу суддівського самоврядування, що відповідатиме аспектам правової визначеності. 
		139. І саме належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату цього суду повинно було бути направлене на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України.
		140. Натомість, в контексті встановлених обставин у цій справі, мало місце направлення в ТУ ДСА в Рівненській області протоколу зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області №3 від 18.03.2022 для звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату суду, що не відповідає висновкам, викладеним у цій постанові, постанові Верховного Суду від 10.01.2020 у справі №812/1749/18 та правильному застосуванню норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
		141. Як висновок, зборами суддів Гощанського районного суду Рівненської області допущені також порушення процедури висловлення недовіри та направлення ухваленого рішення, оформленого протоколом, в ТУ ДСА в Рівненській області, а в останньої не було підстав приймати оскаржуваний наказ.
		142. Отже, Наказ ТУ ДСА в Рівненській області від 29.03.2022 № 20-к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області є протиправним і підлягає скасуванню.
		143. Наведеного вище суди попередніх інстанцій не врахували, чим допустили неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та помилковість висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, наслідком чого є необхідність скасування оскаржуваних судових рішень із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову в цій частині.
		144. Водночас, хоча протокольне рішення зборів суддів і визнане Судом як необ`єктивне, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування, позаяк таке рішення не оформлене належним чином, не є самостійним рішенням про висловлення недовіри керівнику апарату суду, і не повинно було би створювати відповідні правові наслідки для сторін у цих правовідносинах. Отже, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
		145. Гарантії проти незаконного звільнення конституйовані в положеннях Основного Закону (стаття 43 Конституції України).
		146. Відповідно до частин першої та другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		147. Враховуючи наведене, позивач підлягає поновленню на посаді керівника апарату керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області з 01 квітня 2022 року із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		148. Проте, з огляду на те, що судами не встановлювалися необхідні для визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суми та періоди, справа в цій частині підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		149. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду встановила необґрунтоване звільнення позивача з посади керівника апарату, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
		150. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		151. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
		152. Відповідно до частин першої-третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		153. З урахуванням зроблених в цій постанові висновків, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення - скасувати, прийнявши у справі нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог: щодо скасування оскаржуваного наказу відповідача-2 та поновлення позивача на посаді. Справу в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині позовних вимог - відмовити.
		154. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність вирішення справи на цій стадії судового розгляду.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		155. В позовній заяві позивач, окрім іншого, просить стягнути з відповідача-2 на її користь судові витрати з надання професійної правничої допомоги.
		156. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документального підтвердження понесення позивачем відповідних судових витрат, розподіл судових витрат є передчасним та судом касаційної інстанції не здійснюється.
		Керуючись статтями 2, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №460/14220/22 скасувати.
		3. Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 29.03.2022 № 20-к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області з 01.04.2022.
		4. Справу в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Рівненського окружного адміністративного суду.
		5. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		А.В. Жук
		Л.О. Єресько
		Н.М. Мартинюк
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...