Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/5950/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 02.06.2025. Зареєстровано: 02.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2025.

Номер судового провадження: 2/361/4204/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 361/5950/24
		Провадження № 2/361/4204/24 
		 
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		12.05.25
		12 травня 2025 р.  м.Бровари
		Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючого судді Писанець Н.В.,
		при секретарі  Бондар Ю.В.,
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача  Солдатенко А.М.,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Бровариу спрощеномупозовному провадженніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захистправ споживачата стягненнягрошових коштів 
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний Ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення грошових коштів. 
		Позивач ОСОБА_1 , в порядкуЗакону України «Про захист прав споживачів»,звернулась з позовом до суду та відповідно до позовних вимог просила суд стягнути з відповідача АТ «Державний Ощадбанк України» грошові кошти в розмірі 53590,00 грн., що були списані на незаконних підставах з рахунку позивача.
		Вимоги позивача обґрунтовані тим, що 28.06.2021 року з АТ «Ощадбанк» позивачем було оформлено та подано заяву про приєднання №52595411/280622 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
		21 лютого 2024 року ОСОБА_1 виявила на балансі картки відсутність грошових коштів в сумі 53590,00 грн., шляхом їх перерахування на створений картковий рахунок № НОМЕР_2 . При цьому жодних дзвінків на її мобільний телефон цього дня з приводу зняття грошових коштів з картки чи будь-яких інших повідомлень не надходило. 
		22.02.2024 року позивач повідомила Контакт-центр АТ «Ощадбанк» про викрадення грошових коштів та Броварське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області де тепер ведеться досудове розслідування. Позивач стверджує, що їй невідомо, яким чином шахраї змогли отримати доступ до її власних коштів, конфіденційну інформацію вона не розголошувала, зокрема номери карток та інші банківські реквізити, нікому не повідомляла свій пін-код та CVV- код, не давала розпоряджень щодо списання грошових коштів зі своїх рахунків, не отримувала SMS повідомлень з кодом підтвердження для перерахування коштів, не передавала свою сім-картку третім особам. 
		Також ОСОБА_1 зазначала, що після отримання картки, зверталась до відділення АТ «Ощадбанк» з метою надання інформації щодо строків нарахування грошових коштів, оскільки, з Управління Пенсійного Фонду України їй повідомили про ймовірне швидке нарахування пенсії, та отримала там допомогу від співробітника Банку по встановленню мобільного додатку «Ощад 24/7». Позивач вважає, що банк не виконав своїх зобов`язань щодо перешкоджання списанню коштів в результаті шахрайських дій третіх осіб та просить стягнути на свою користь списані кошти у розмірі 53590,00 грн. 
		 Присутня у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.
		Присутній у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 не погодився з позовними вимогами, надав суду відзив, в обгрунтування якого зазначив, що несанкціонований переказ грошових коштів міг статися в результаті розголошення клієнтом своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущений на ім`я ОСОБА_1 . При вході до системи дистанційного обслуговування «Ощад24/7» та проведенні операцій з переказу коштів була проведена належним чином електронна ідентифікація електронного платіжного засобу - банківської картки та його користувача - позивача, він несе відповідальність за проведені операції за власним рахунком. На переконання відповідача - позивачем не доведено обставин, що є підставою для задоволення позову. Позивач є потерпілим в кримінальному провадженні, відкритому за його заявою та в разі встановлення винних осіб, які заволоділи його коштами, не позбавлений права звернутися до них з відповідним позовом. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
		Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку. 
		У судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 28.06.2021 року та АТ «Ощадбанк» було оформлено та подано заяву про приєднання №52595411/280622 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . 21 лютого 2024 року ОСОБА_1 виявила на балансі картки відсутність грошових коштів в сумі 53590,00 грн., шляхом їх перерахування на створений картковий рахунок № НОМЕР_2 . 
		З виписки АТ «Ощадбанк» за рахунком позивача за період з 27.01.2024 року по 26.02.2024 року відомо, що грошові кошти з банківської картки позивача списувалися декількома сумами (а.с.34).
		Листом АТ «Ощадбанк» від 25.03.2024р. №100.16-11/37855/2024 повідомило позивача про відсутність підстав для повернення їй грошових коштів, враховуючи використаний біометричний засіб ідентифікації клієнта під час здійснення спірних перерахувань коштів 21.02.2024р. 
		Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111130000517 встановлено внесення 23.02.2024 року відомостей про вчинення крадіжки за ч.4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні потерпілою визначено ОСОБА_1 . 
		Відповідно до ч. 1ст. 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частиною 2ст. 1066 ЦК Українивизначено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Частиною 1статті 1068 ЦК Українивстановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно з ч. 3, 4ст. 1068 ЦК Українибанк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
		За правилами встановленимист.1071 ЦК Українибанк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків врегульовано Інструкцією про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженоюпостановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22. (даліІнструкція)
		В пункті 1.4 Інструкції містяться наступні визначення: безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Дистанційним обслуговуванням є комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта; електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами; розрахунково-касове обслуговування - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов`язані з переказом коштів з/на рахунку(ок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно;
		Згідно з п. 1.7 Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
		Пунктом 1.8. Інструкції встановлено, що платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком. Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.
		Відповідно до п. 2.10 Інструкції клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку. Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.
		Згідно з пунктом 10.1, 10.2 Інструкції дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інших систем дистанційного обслуговування. Програмне забезпечення систем дистанційного обслуговування має відповідати вимогам законодавства, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку, які пред`являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків.
		За правилами встановленими пунктом 10.3 Інструкції юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов`язково мають обумовлюватися права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.
		Пунктами 10.9 та 10.10 Інструкції встановлено, що для здійснення операцій за рахунком клієнта (оплата комунальних послуг, телефонних переговорів тощо) за допомогою системи "телефонний банкінг" (дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою телефонних каналів зв`язку) клієнт у договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку клієнта. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях. Ідентифікація клієнта для доступу до системи "телефонний банкінг" здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом. Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору.
		Відповідно до п. 10.11 ІнструкціїПередавання дистанційного розпорядження за допомогою системи "телефонний банкінг" та реєстрація його банком здійснюються за погодженим каналом доступу в автоматичному режимі. Дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом та прийняте банком до виконання, якщо клієнт: для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації; увів код операції та всі параметри, які запитуються системою; підтвердив це розпорядження.
		Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження платника списання коштів з його рахунку, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Якщо клієнт не підтвердив розпорядження на здійснення операції, то банк операцію не виконує, про що інформує клієнта.
		Відповідно до п. 39.1ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.
		При проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: несанкціонованого доступу до інформації - доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є іншою інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором. (підпункти 1,3 п. 39.2ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»)
		Пунктом 39.3Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»визначено, що суб`єкти переказу зобов`язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, суб`єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов`язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.
		З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2024 року в проміжок часу з 14 год.09 хв. по14 год. 14 хв. з розрахункового рахунку позивача на картковий рахунок відкритий в ПуАТ «КБ «Акордбанк» було 27 разів переказано грошові кошти по 2000,00 грн. у загальному розмірі 53590,00 грн. Як вказує у своїй позовній заяві позивач, вказані дії стали можливими по невідомій їй причині.
		Частиною 1ст. 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 1-3ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Підстави звільнення від доказування чітко визначені вст. 82 ЦПК України. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
		Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
		Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої плати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі № 129/1033/13-ц.
		В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин того, що до телефону позивача отримала доступ стороння особа. З наданої ПАТ «Київстар» інформації вбачається, що 21.02.2024 року в період часу з 08 год.55 хв. по 22 год. 56 хв. на телефон позивача було здійснено 7 вихідних дзвінків, 4 вхідних дзвінків, з яких 4 телефонних дзвінки тривалістю 369 сек., 196 сек., 191 сек.  тобто, після проведення переказу грошових коштів з рахунку позивача, що свідчить про те, що фактично телефон позивача перебував у робочому режимі.
		Доказів того, що позивач зверталася до ПАТ «Київстар» із заявою про відновлення її номеру телефону матеріали справи також не містять.
		Як встановлено в судовому засіданні, при проведенні реєстрації ОСОБА_1 в системі «Ощад 24/7» та проведенні оспорюваних операцій в системі «Ощад 24/7», ідентифікація позивача підтверджувалась за допомогою одноразового цифрового пароля та в подальшому біометрією або кодом доступу. Який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки самим Клієнтом. Згідноп.8.6.9 Публічного договору Клієнтпогоджується з тим, що операції, здійснені з використанням Дистанційних каналів обслуговування визнаються вчиненими Клієнтом та оскарженню не підлягають.
		Отже, посилання позивача в т.ч. наст.1073 ЦК України,Закон України «Про платіжні послуги»є безпідставним та необґрунтованим, оскільки банк виконав вимоги вказаних нормативних актів щодо нерозголошення конфіденційної інформації, виконання належних переказів, та, в подальшому, блокування картки клієнта.
		Із наведених вище обґрунтувань та доказів, які є додатком до відзиву, вбачається, що вхід до системи дистанційногобанківського обслуговування Mobile-банкінг "Ощад 24/7», операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності повного номеру банківської картки, CVV-коду, терміну дії картки, смс-паролів, логіну, пін-коду тощо, які відомі лише позивачу, та який, в свою чергу, міг такого роду інформацію розголосити третім особам. Доказів протилежного позивачем не доведено.
		Відповідно до абз.2 п.140 Положення №164 до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. Клієнт (позивач), виявивши втрату платіжного інструменту та/або отримавши СМС-повідомлення з індивідуальною обліковою інформацією, пов`язані із спробою ввійти в систему «Ощад 24/7»та подальшим входом в дану систему 21.02.2024 року, був зобов`язаний негайно повідомити Банк про таку втрату чи компрометацію картки та вимагати блокування карткового рахунку. 
		Натомість, ОСОБА_1 звернулася до відділення Банку з повідомленням про шахрайські операції (спірні трансакції)та блокування карткового рахунку, лише по завершенню всіх оспорюваних трансакцій. 
		Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Разом з тим позивач всупереч вказаним вимогам процесуального закону не довела того, що доступ до її телефону було отримано сторонньою особою і що у списанні грошових коштів з її рахунку наявна вина банківської установи.
		Враховуючи наведене, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, відсутність у діях відповідача порушень вимог спеціального закону, тому у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовляє.
		 На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,5,11,15,16,20,526,1068,1073 ЦК України, ст. ст.4,12,13,19,42,48,76,81,82,83,95,133,141,258,259,263-265,268,280-284,354 ЦПК України, -
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Суддя Писанець Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...