Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14209/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; внесення змін у реєстр акціонерів та оскарження дій реєстратора.
Надіслано судом: 02.06.2025. Зареєстровано: 03.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2025.
Дата набрання законної сили: 26.05.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/14209/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Компанії "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD)
		на ухвалу Господарського суду міста Києва
		у складі судді Джарти В. В.
		від 25.11.2024 та
		на постанову Північного апеляційного господарського суду 
		у складі колегії суддів: Майданевич А. Г., Гаврилюк О. М., Сулім В. В.
		від 10.02.2025
		 
		за позовом Компанії "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD)
		до Міністерства юстиції України
		про визнання протиправним та скасування наказу від 18.12.2023 № 2921/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті"
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог 
		Компанія "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2023 № 2921/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті".
		В обґрунтування своїх позовних вимог Компанія "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD) послалася на те, що спірний наказ не відповідає одному із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень - своєчасність прийняття рішення. Відтак, позивач вважає, що оскільки порушення строків розгляду скарги призвело до прийняття протиправного рішення, це є підставою для скасування наказу. Також позивач послався на те, що Міністерство юстиції України формально прийняло наказ без розгляду скарги колегіально, як це передбачено Порядком №1128 розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від25.12.2015 №1128.
		2. Короткий зміст судових рішень
		Ухвалою від 25.11.2024 у справі № 910/14209/24 Господарський суд міста Києва відмовив у прийнятті позовної заяви Компанії "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD) до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 18.12.2023 № 2921/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті" на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.           
		Постановою від 10.02.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14209/24.
		Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2921/7 від 18.12.2023, позивач діє з метою захисту своїх порушених прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, оскільки предметом спору у даній справі є рішення суб`єкта владних повноважень щодо залишення без розгляду скарги позивача по суті.
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
		Компанія "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 910/14209/24, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу № 910/14209/24 до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
		На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Компанія "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD)  зазначила, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовано пункт 3 частини 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.09.2018 у справі № 910/842/17, від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16, від 24.01.2023 у справі № 500/6428/21 та від 12.06.2024 у справі № 420/8202/23, які не підлягали застосуванню, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними до правовідносин, що склались у цій справі.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір у справі № 910/14209/24 не є публічно-правовим, оскільки, подавши позовну заяву, Компанія "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD)  має на меті відновити свої порушені корпоративні права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб", а тому його необхідно вирішувати за правилами господарського судочинства.
		Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.
		4. Позиція Верховного Суду
		З огляду на пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви №29458/04 та №29465/04).
		Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
		З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародне і національне законодавство передбачає принцип спеціалізації судів.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).
		Критеріями відмежування справ господарської юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору. 
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		За змістом частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. 
		Водночас за правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		З наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції не належить розгляд справ, якщо у спірних відносинах вбачається спір про право.
		Згідно з чиним нормативно-правовим регулюванням у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України та його територіальні органи здійснюють розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства у межах компетенції, визначеної Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
		Частиною 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: - про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); - про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); - про залишення скарги без розгляду по суті.
		Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо: 1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання; 2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні; 3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації; 4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено; 5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень; 6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду; 7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані; 8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у даній справі є Міністерство юстиції України, який є суб`єктом владних повноважень.
		При цьому, предметом даного спору є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2023 № 2921/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті".
		На підставі наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2023 № 2921/7 "Про залишення скарги без розгляду по суті" жодних реєстраційних дій не вчинялось, не скасовувались будь-які рішення державного реєстратора, не вносилось відповідних записів у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Разом з тим, Компанія "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD) не заявляє позовних вимог щодо зобов`язання відповідача скасувати реєстраційну дію та/або вимог до державного реєстратора щодо здійснення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
		Натомість свої позовні вимоги позивач обґрунтував саме порушенням Міністерством юстиції України встановленої процедури розгляду його скарги. 
		У постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 420/8202/23 (яку обґрунтовано врахував суд апеляційної інстанції) зазначено, що висновок про публічно-правову природу спору, зроблений у справах, в яких предметом оскарження були виключно накази Мін`юсту за результатом розгляду скарг на рішення (дії або бездіяльність) державного реєстратора (суб`єкта державної реєстрації) з підстав порушення відповідачем встановленої процедури розгляду відповідних скарг або невідповідністю змісту наказу встановленим вимогам законодавства, але без необхідності безпосереднього втручання суду у самі реєстраційні дії та підстави їх вчинення.
		При цьому, у справі № 420/8202/23, що розглядалася Верховним Судом, позивач оскаржував лише рішення Мін`юсту як суб`єкта владних повноважень щодо неналежного розгляду скарги на дії (рішення) державного реєстратора стосовно внесення змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР з підстав невідповідності відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, та не заявляв позовних вимог щодо зобов`язання відповідача скасувати реєстраційну дію та/або вимог до державного реєстратора щодо здійснення реєстрації змін до відомостей про керівника та/або місцезнаходження юридичної особи.
		Крім того, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 500/6428/21 (який обґрунтовано врахував суд апеляційної інстанції), предмет розгляду якої як і у справі, яка розглядається, не охоплював питання оцінки дій суб`єктів державної реєстрації, а стосувався виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії державного реєстратора, такий спір належить вирішувати за правилами саме адміністративного судочинства.
		Зважаючи на викладене та наведені вище критерії розмежування судової юрисдикції, беручи до уваги, у тому числі предмет і підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.
		Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		Верховний Суд зауважує, що наведена норма права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
		Аргументи касаційної скарги не спростовують викладеного вище та не доводять неправильного застосування або порушення судами попередніх інстанцій норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень.
		Разом з тим, доводи касаційної скарги про те, що подавши позовну заяву, Компанія "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD)  має на меті відновити свої порушені корпоративні права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" є безпідставними, оскільки на підставі оспорюваного наказу Міністерства юстиції України жодних реєстраційних дій не вчинялось, не скасовувались будь-які рішення державного реєстратора, не вносилось відповідних записів у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і відповідно за результатом розгляду даного спору жодного втручання суду у самі реєстраційні дії щодо зазначеної скаржником юридичної особи не відбудеться.
		При цьому Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
		Колегія суддів суду касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
		5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		Згідно з пунктом 1 частини 1      статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
		З огляду на вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
		6. Судові витрати
		Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника. 
		Керуючись статтями  300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		1. Касаційну скаргу Компанії "ВІЄМАР ХОЛДІНГ ЛТД" (VIEMAR HOLDING LTD) залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 910/14209/24  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                    Н. М. Губенко 
		 
		Судді                                                                                                Г. О. Вронська
		 
		                                                                                                         І. Д. Кондратова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...