Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/9336/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 02.06.2025. Зареєстровано: 03.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2025.

Номер судового провадження: 2/761/1093/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/9336/23
		Провадження № 2/761/1093/2025
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       20 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Савчук Ю.Н.,
		при секретарі - Габунії Н.Г.
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів
		 
		ВСТАНОВИВ :
		Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 39036,34 грн. грн. 00 коп.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві перебувала ОСОБА_1 , яка отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру». В подальшому було встановлено, що підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» були відсутні, оскільки невірно встановлено ознаку роботи «не працює». Оскільки відповідач продовжувала працювати в органах прокуратури, то пенсія відповідно до вимог чинного законодавства їй мала виплачуватися у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з цим утворилася переплата пенсії за період з 09.08.2022 року по 31.12.2022 року. Позивачем з метою досудового врегулювання спору направлено на адресу відповідача лист від 15.12.2022 року щодо добровільного повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 39036,34 грн., проте відповідач кошти не повернула, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2025 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
		Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надала, причини неявки не повідомила.
		Відповідно до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач скористалась своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк подала відзиву на позовну заяву, у якій проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що причиною помилки у розмірі пенсії стало неналежне опрацювання службовими особами ГУ ПФУ України в місті Києві документів, наданих нею при заповненні заяви про призначення пенсії, тобто внаслідок помилки позивача. Оскільки в силу приписів ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, підстави для повернення зайво сплачених сум пенсії відсутні.
		Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві перебувала ОСОБА_1 , якій з 09.08.2022 року було призначено пенсію за вислугу років та яка отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
		Як вбачається із матеріалів справи, 09.08.2022 року ОСОБА_1 було подано заяву про призначення пенсії. В анкеті-опитувальнику на запитання «Чи працюєте Ви за спеціальністю, що дає право на вислугу років» відповідачем зазначена відповідь «Так».
		До заяви про призначення пенсії відповідач додала довідки про складові заробітної плати (грошового забезпечення) від 01.07.2022 року № 21-200, видані Офісом Генерального прокурора.
		Факт працевлаштування відповідача станом на момент подання заяви про призначення пенсії підтверджується копією трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи.
		Таким чином, зловживань з боку відповідача як пенсіонера станом на момент подання документів про призначення пенсії судом не встановлено, оскільки нею було подано позивачу достовірну інформацію.
		Проте, як вбачається з інформації про призначення пенсії, яка міститься в матеріалах справи, у графі «ознака роботи» зазначено «не працює».
		Відповідач була в змозі  ознайомитися зі змістом вказаної інформації у своєму електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) і у разі, якщо застрахована особа в своєму особистому кабінеті виявила некоректні, неактуальні чи неправильні відомості), вона повинна звернутися до Фонду для актуалізації даних, заповнивши "Анкету для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб".
		Оскільки відповідач продовжувала працювати в органах прокуратури, то пенсія відповідно до вимог чинного законодавства їй мала виплачуватися у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в той час, коли відповідач отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
		Згідно із ст. 74, 75 Закону України Про адміністративну процедуру" рішення набирає чинності з дня доведення його до відома особи, яка звернулась за призначенням пенсії. Уразі незгоди з рішенням воно може бути оскаржене протягом 30 календарних днів до Пенсійного фонду України або до суду, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
		Таким чином, вказане рішення доводилося до відома відповідача, а відтак остання була ознайомлена з його змістом.
		Вказане рішення містило інформацію про розмір пенсії та тип пенсії, а відтак відповідачу як фахівцеві в галузі права, яка упродовж тривалого часу обіймала посаду прокурора, було відомо, що пенсія виплачується їй у завищеному розмірі з порушенням вимог закону.
		Відповідно до ст.73 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган може з власної ініціативи або на вимогу учасника адміністративного провадження виправити допущені в прийнятому ним адміністративному акті граматичні, стилістичні описки та арифметичні помилки, не змінюючи при цьому суті акта.
		П. 3. Ч.2 ст.16 Закону № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов`язана:повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
		Однак про помилку позивача, що мало б наслідком перерахунок пенсії, відповідач не повідомила.
		Сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається лише у двох випадках: виплата пенсії внаслідок зловживань з боку пенсіонера та/або подання страхувальником недостовірних відомостей. Суми пенсії, виплачені надміру, можуть бути повернуті отримувачем виплати добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		За таких обставин, оскільки відповідач не повідомила позивача про помилкове призначення пенсії на підставу Закону України «Про прокуратуру» а не Закону № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як вона після призначення пенсії продовжувала працювати,  що призвело до зайво виплаченої за період з 09.08.2022 року по 31.12.2022 року суми пенсії у розмірі 39036,34 грн.
		Суд відхиляє доводи відповідача про те, що вона надала до позивача заяву про призначення/перерахунок пенсії від 09.08.2022 року, в якій в графі «на сьогодні» зазначено «працюю», оскільки до заяви було не надано копію наказу про прийом на роботу, або довідку про працевлаштування, видану роботодавцем.
		Головне управління Пенсійного фонду України листом № 2600-0305-5/162547 від 08.12.2022 року звернулося до Офісу Генерального прокурора з проханням повідомити номер та дату наказу про зарахування на роботу ОСОБА_1 , займану посаду, інформацію щодо того, чи відноситься дана посада до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
		Таким чином, суд констатує, що відповідачем було самостійно встановлено факт роботи відповідача в органах прокуратури.
		З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу лист від 15.12.2022 року № 2600-0504-8/16624, проте зайво виплачені бюджетні кошти відповідачем повернуті не були.
		       У постанові Верховного Суду від 02 серпня 2024 року у справі № 200/2534/22 зазначено наступне. 
		«Оскільки позивачка з 25.05.2020 продовжувала працювати в органах прокуратури, то пенсія відповідно до вимог чинного законодавства їй мала виплачуватися у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-IV і підстави для її перерахунку відповідно до норм Закону № 1697-VII на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 10.12.2020 No21-85-193, були відсутні.
		Своєю чергою, у разі зарахування особи після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, у такої особи виникає обов`язок повідомити в десятиденний строк відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України про настання відповідних обставин. Сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається лише у двох випадках: виплата пенсії внаслідок зловживань з боку пенсіонера та/або подання страхувальником недостовірних відомостей. Суми пенсії, виплачені надміру, можуть бути повернуті отримувачем виплати добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		За таких обставин, оскільки позивачкою не виконано покладений на неї законодавством обов`язок повідомити пенсійний орган в 10 денний строк про обставини (працевлаштування), які безпосередньо впливають на пенсійне забезпечення, що як наслідок призвело до зайво виплаченої за період з 25.05.2020 по 31.05.2021 суми пенсії у розмірі 104780,66 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем рішення про утримання з відповідача надміру виплачених сум пенсії.
		Доводи позивачки про те, що остання в поданій до відповідача заяві від 17.12.2020 в графі «на сьогодні» зазначила «працюю», обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з посиланням на те що до заяви не надано копію наказу про прийом на роботу, або довідку про працевлаштування, видану роботодавцем, або будь-який інший документ що засвідчує відповідні відомості.
		Колегія суддів не ототожнює зазначення позивачкою в графі «на сьогодні» заяви від 17.12.2020 «працюю» із повідомленням органу, що призначає пенсію, у спосіб, встановлений законодавцем.
		Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначено статтею 50 Закону № 1058-IV, згідно із частиною першою якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (далі - Порядок № 6-4).
		За визначенням, наведеним у пункті 1 Порядку № 6-4, переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством;
		Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV.
		Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
		Колегія суддів зазначає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
		Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 489/205/16-а та від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а.
		У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій достеменно встановили, що у спірний період позивачка була працевлаштована, інформацію про працевлаштування відповідачу у встановлений законом спосіб та терміни не повідомила, що в силу приписів статті 50 Закону № 1058-IV є підставою для стягнення виплачених надміру сум пенсій.
		За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновків щодо правомірності оскаржуваного рішення УПФУ».
		Викладене Верховним Судом у вказаній постанові підтверджує правильність правової позиції про те, що кошти надмірно виплаченої пенсії підлягають поверненню.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Приписами ст. 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Тобто, згідно з даною нормою закону поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та в разі недобросовісності з боку набувача.
		Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14, яка, з точки зору ч.4 ст.263ЦПК України, має враховуватися судом.
		Аналіз положень ст. 1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою пенсія не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
		Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182 гс 18) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. 
		Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем було безпідставно набуто кошти у вигляді пенсії в сумі 39036,34 грн., оскільки отримання відповідачем пенсії відбулось як непрацюючим пенсіонером, в той час, коли вона була працевлаштована в органах прокуратури, тобто за відсутності правової підстави.
		За таких обставин вбачається, що у даному випадку отримання пенсії відповідачем відбулось у зв`язку з недобросовісністю її як набувача зазначеної пенсії.
		Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
		Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
		У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів- задовольнити.
		Стягнути із ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) грошові кошти у розмірі 39036 грн. 34 коп., судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2684 грн. 00 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...