Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/294/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них.
Надіслано судом: 02.06.2025. Зареєстровано: 03.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		02.06.2025р. Справа №905/294/25 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
		розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства Акцент-Банк, м.Дніпро, 
		до відповідача Фізичної особи-підприємця Опалько Наталії Олександрівни, м.Волноваха, Донецька область, 
		про стягнення 160445,65 грн
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Акціонерне товариство Акцент-Банк звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Опалько Наталії Олександрівни, про стягнення 160445,65 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № N20.70.0000000626 від 27.09.2021.
		Хід розгляду справи та процесуальні дії.
		Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/294/25; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
		Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Судом встановлено, що відповідач у справі електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» не зареєстрував. 
		За змістом позовної заяви, та за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача значиться місто Волноваха, Донецької області. На даний час до міста Волновахи поштові відправлення не здійснюються.
		Ухвалою суду від 01.04.2025 в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України судом зобов`язано Міністерство соціальної політики України, Державну міграційну службу України надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Опалько Наталії Олександрівни.
		08.04.2025 від Державної міграційної служби України до суду надійшов лист № 6.2-4101/6.01-25 від 08.04.2025 в якому повідомлено, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
		11.04.2025 від Міністерства соціальної політики України до суду надійшов лист №9145/0/290-25/13 від 10.04.2025 в якому повідомлено, що станом на 07.04.2025 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 відсутня інформація щодо ОСОБА_1 .
		Задля повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі Судова влада було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали про відкриття провадження у справі. Роздруківка оголошення наявна в матеріалах справи.
		Також, згідно ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
		Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
		Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.
		Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
		Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
		У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з ч.4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.
		27.09.2021 між позивачем, Акціонерним товариством Акцент-Банк (скорочена назва АТ А-Банк) (далі - банк, кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Опалько Наталію Олександрівною (далі  позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір №N20.70.0000000626 (далі-договір), за умовами п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
		Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначається у п. А.3 цього договору.
		За приписами п. 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору  Істотні умови кредитування.
		Згідно з пунктами А1, А2, А3 Розділу А істотними умовами кредитування є вид кредиту  строковий кредит з лімітом у розмірі 100000,00 грн на поповнення обігових коштів, термін повернення кредиту - 25.09.2024, позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (Додаток №1 договору).
		Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
		Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за Договором * ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процентна ставка за місяць) / ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
		Сума щомісячного платежу за %= (залишок заборгованості за Кредитом * річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
		Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.
		Згідно зі статей 212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 25.09.2024.
		У п.А6 договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
		У п.А7 договору сторони передбачили, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А.3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням.
		Відповідно до п.А8 нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів факт/360). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з Графіком платежів.
		Пунктами А9, А10, А11 визначено, що позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору; щомісячно винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% річних від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% річних від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. 
		Відповідно до п.п. 2.2.2-2.2.3, 2.2.5. кредитного договору, позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору та сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 договору. 
		За умовами п. 4.1 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, згідно з п. 1.2., 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.
		Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1., 4.2. цього договору, здійснюється відповідно до п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дати фактичного повного погашення кредиту є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3 договору).
		Відповідно до пунктів 4.4.-4.6. договору позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п. А.9 договору; кредитне обслуговування згідно з п. А.10 договору; винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А.11 цього договору.
		Якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п.4.7 договору). 
		За змістом п.5.2. договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8., 2.2.11, 4.9, 7.1 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту.
		Банк має право застосувати штраф у розмірі 25% від суми кредиту використаної позичальником не за цільовим призначенням (п.5.3).
		Відповідно до п.5.8. договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку досудових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн + 5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
		Пунктами 6.1-6.3 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
		Договір підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем, а також скріплено печаткою позивача.
		Додатком 1 до кредитного договору №N20.70.0000000626 від 27.09.2021, який є невід`ємною його частиною, сторонами погоджено графік погашення, який містить такі складові: термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, гривня; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; сума комісійних винагород; кредит та проценти та комісія разом, гривня. 
		Як встановлено судом, відповідно до графіку відповідач взяв на себе зобов`язання з повернення кредиту частинами, починаючи з 27.10.2021 по 25.09.2024.
		Суд встановив, що свої зобов`язання за кредитним договором №N20.70.0000000626 від 27.09.2021 позивач виконав, надавши відповідачу кредит на суму 100000 грн на поповнення обігових коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи: меморіальним ордером №TR.19441688.36861.64999 від 27.09.2021, випискою банку за період з 27.09.2021 по 17.03.2025, розрахунком заборгованості. 
		Позивач вказує, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на теперішній час становить 160445,65 грн, з яких: 91758,70 грн  загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 34246,95 грн  залишок заборгованості за процентами; 28440,00 грн  залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн  штраф (фіксована складова); 5000,00 грн  штраф (змінна складова).
		Невиконання позичальником обов`язку зі сплати заборгованості за кредитним договором №N20.70.0000000626 від 27.09.2021 і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на порушення відповідачем умов кредитного договору в частині здійснення оплат.
		Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Правове обґрунтування і оцінка суду.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
		Пунктом 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.
		Відповідно до приписів ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.
		Дослідивши кредитний договір №N20.70.0000000626 від 27.09.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою цей договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. 
		Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується меморіальним ордером №TR.19441688.36861.64999 від 27.09.2021 на суму 100000,00 грн.
		Відповідач отримання суми кредиту не спростовує та не заперечує.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
		Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		У п. А3 Розділу А кредитного договору сторони погодили, що термін повернення кредиту 25.09.2024 Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 договору).
		За графіком погашення термін повернення кредиту частинами визначено з 27.10.2021 по 25.09.2024.
		За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на умови кредитного договору №N20.70.0000000626 від 27.09.2021, додатку №1 до нього (графік погашення), суд дійшов висновку, що термін повернення відповідачем грошових коштів, що були отримані відповідачем за спірним правочином є такими, що настав.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
		З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 91758,70 грн.  заборгованість за тілом кредиту.
		Щодо заборгованості за процентами, комісією.
		Окрім суми заборгованості за тілом кредиту позивачем заявлено до стягнення заборгованість за процентами в сумі 34246,95 грн за період з 27.09.2021 по 28.12.2024 та комісією в розмірі 28440,00 грн за період з 28.03.2022 по 28.02.2025.
		Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно частини першої статі 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статі 1050 ЦК України).
		Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 сформувала наступні правові позиції.
		Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
		На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
		Сторони можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.
		З наданих позивачем розрахунків заборгованості та банківської виписки з рахунку слідує, що останній нарахував проценти за період з 27.09.2021 по 28.12.2024 та комісію за період з 28.03.2022 по 28.02.2025.
		Як зазначалось, відповідно до п.А.3 договору термін повернення кредиту  25.09.2024. 
		Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку процентів та комісії, суд встановив, що відповідне нарахування суперечить вимогам чинного законодавства та погодженим умовам договору, а тому розрахунок є арифметично неправильним, оскільки нарахування відсотків та комісії є правомірним до 25.09.2024 (термін повернення кредиту) включно. 
		За перерахунком суду розмір процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача за період з 27.09.2021 по 25.09.2024 складає 33939,57 гривень, розмір комісії за період з 28.03.2022 по 25.09.2024  24490,00 гривень. Ппозовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі.
		Щодо вимоги про стягнення штрафу.
		У зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів, позивачем також нарахований та заявлений до стягнення згідно з п. 5.8. кредитного договору штраф (фіксована складова) у розмірі 1000,00грн. та штраф (змінна складова) у розмірі 5000,00грн.
		Відповідно до п. 5.8. договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку досудових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн+5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
		Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. 
		Водночас, положеннями п.15 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
		Аналогічні приписи містяться і у п.8 розділу 9 Прикінцеві положення Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України з 12.03.2020 встановлено карантин. Дія карантину неодноразово продовжувалась. 
		27.06.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (набрала чинності 30.06.2023), пунктом 1 якої, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Також, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
		24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено.
		Отже, з 19 грудня 2020 року включно і до 30.06.2023 в силу п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, та з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні в силу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, позичальник звільняється від відповідальності від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором.
		Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та ту обставину, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України з 12.03.2020 встановлено карантин який діяв до 30.06.2023, та що Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який продовжено станом на теперішній час, суд дійшов висновку, що позичальника звільнено від обов`язку сплати штрафу за кредитним договором у зв`язку з виникненням таких зобов`язань під час дії карантину в Україні, та під час дії воєнного стану в Україні.
		Зважаючи на викладені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 5000,00грн штрафу (змінна складова) задоволенню не підлягають.
		Згідно статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства Акцент-Банк, до відповідача Фізичної особи-підприємця Опалько Наталії Олександрівни, про стягнення 160445,65 грн, задовольнити частково - в сумі 150188,27 грн.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Опалько Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Акцент-Банк (49074, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) 91758,70 грн  загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 33939,57 грн  залишок заборгованості за процентами; 24490,00 грн  залишок заборгованості за винагородою; судовий збір у розмірі 2834,41 грн. 
		В іншій частині вимог відмовити.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
		 
		 
		Суддя К.С. Харакоз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...