Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 587/2161/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання служб. становищем.
Надіслано судом: 03.06.2025. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.
Дата набрання законної сили: 03.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/587/211/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025170040001907

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 587/2161/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 червня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040001907 від 01 лютого 2025 року відносно
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця Полтавськоїобласті,смт.Шишаки,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
		 
		за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 410 КК України, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 жовтня 2024 року № 319 старшого солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, призначено на посаду старшого водія 1 десантно - штурмового відділення 3 десантно - штурмового взводу 3 десантно - штурмової роти 1 десантно - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 та враховано таким, що з 29 жовтня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
		Під час проходження військової служби старший солдат ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 2, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
		Однак старший солдат ОСОБА_5 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, близько 18 год. 00 хв. 31 січня 2025 року в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 2, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу військовій частині НОМЕР_2 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою ухилення від військової служби без наміру її проходження в майбутньому, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, за відсутності дозволу командування частини, протиправно, зі зброєю, а саме автоматом АКСУ-74, № НОМЕР_3 , з використанням бронетранспортеру «VAB 03379» № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 , самовільно залишив місце тимчасового розташування 3 десантно - штурмової роти НОМЕР_5 десантно - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 на околицях АДРЕСА_3 , та вибув до місця свого проживання в с. Солониця, Лубенського району, Полтавської області.
		Близько 12 год. 30 хв. 01 лютого 2025 року ОСОБА_5 був виявлений військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 на обочині автомобільної дороги Е-40 сполучення Полтава - Київ, на околицях с. Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області та цього ж дня доставлений до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, (вул. Герасима Кондратьева, 98а, м. Суми).
		Протягом періоду часу з 18 години 31 січня 2025 року по 12 год. 30 хв. 01 лютого 2025 року ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, а займався власними справами, ухиляючись від виконання службових обов`язків.
		Положеннями ст. ст. 1, 3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно  це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
		З моменту надходження майна Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Військові частини (установи) використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
		Проте, старший солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч зазначеним вище вимогам законодавчих актів, близько 18 год. 31 січня 2025 року, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в місці тимчасового розташування 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 на околицях АДРЕСА_3 , протиправно, таємно, з мотивів використання в особистих цілях та вчинення дезертирства заволодів шляхом викрадення військовим майном - бронетранспортером «VAB 03379» № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 , за відсутності дозволу командування частини використав вищевказаний бронетранспортер у своїх особистих цілях, вибув на ньому до місця власного проживання в с. Солониця, Лубенського району, Полтавської області.
		Близько 12 год. 30 хв. 01 лютого 2025 року викрадене військове майно у виді бронетранспортеру «НОМЕР_6 » №121 було виявлено на обочині автомобільної дороги Е-40 сполучення Полтава-Київ, на околицях с. Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_5 вчинив викрадення військового майна  військової техніки, чим спричинив державі в особі військової частини НОМЕР_2 матеріальні збитки на загальну суму 9138986,42 грн.
		Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані зач. 4 ст. 408 КК України  дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, вчинене зі зброєю в умовах воєнного стану, та за ч. 4 ст. 410 КК України  викрадення військовослужбовцем військової техніки, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину визнав, щиро розкаявся та пояснив, що він є військовослужбовцем, пішов служити добровільно та проходить службу з 2024 року, до цього проходив службу за контрактом. Близько 16 год. 00 хв. 31 січня 2025 року приїхав з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , заправив авто та відремонтував його, о 18 год. вирішив поїхати додому. Поїхав додому, при собі мав зброю. Коли приїхав додому, батько повідомив йому, що він перебуває у розшуку. Виїхавши з Лубенського району, зупинився в с. Велика Круча на узбіччі, оскільки був дуже втомився, вирішив перепочити. Коли прокинувся, біля нього вже були працівники ВСП. Автомобіль військовий, броньований та обшитий решіткою. Дозволу їхати на автомобілі йому ніхто не надавав. Спочатку не дуже розумів наслідків свого вчинку, але потім зрозумів наслідки вчиненого. З оцінкою авто згоден, в подальшому повернув його добровільно в неушкодженому стані. Щиро розкаявся у вчиненому та запевнив, що має намір продовжувати проходити військову службу, отримав письмову згоду командира на продовження військової служби.
		Представник потерпілої особи  військової частини НОМЕР_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого відсутні, оскільки все майно було повернуто, з цивільним позовом не звертались.
		Враховуючи, що ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3ст. 349 КПК Українипро те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.
		Таким чином, суддійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, вчинене зі зброєю в умовах воєнного стану, та за ч. 4 ст. 410 КК України  викрадення військовослужбовцем військової техніки, вчиненому в умовах воєнного стану.
		При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , всі обставини справи.
		Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий та тяжкий злочини.
		Також судвраховує даніпро особуобвинуваченого  ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 89 КК України вважається раніше не судимим,на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, бажає продовжувати військову службу, має декілька письмових згод від різних військових частин на продовження проходження військової служби.
		Відповідно до ст. 66 КК України у якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування спричиненої шкоди шляхом повернення транспортного засобу та автомату у військову частину НОМЕР_2 .
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, судом визнановчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 410 КК України, а саме позбавлення волі на строк сім років, оскільки таке покарання, на переконання суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 7 років.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 01 лютого 2025 року, зарахувавши ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Судові витрати у справі відсутні.
		Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнативинним увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.408,ч.4ст.410 КК України, та призначити йому покарання:
		-за ч. 4ст. 408 КК України- у виді позбавлення волі на строк 6 років.
		-за ч. 4ст.410КК України - із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відноснообвинуваченогозалишити  утримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 01 лютого 2025 року - моменту фактичного затримання.
		Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 01 лютого 2025 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Речові докази: автомат АКСУ  74 № НОМЕР_3 та бронетранспортер «VAB 03379» №121, які знаходяться на зберіганні у військовій частині НОМЕР_2 - залишити у розпорядженні зазначеної військової частини.
		Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...