Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/4831/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 03.06.2025. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.
Дата набрання законної сили: 02.06.2025
Номер судового провадження: К/990/18997/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 червня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №460/4831/21
		адміністративне провадження № К/990/18997/23  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючий - Стародуб О.П.,
		судді - Кравчук В.М., Чиркін С.М.,
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 (судді - Гуляка В.В., Гудима Л.Я.,  Ільчишин Н.В.)
		у справі №460/4831/21 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок» в частині скасування будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200733, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р.№01-П/175), та в частині визнання таким, що втратив чинність наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №37/Б «Про присвоєння адреси об`єкту будівництва».
		В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. 
		Також покликався на безпідставність посилань в оскаржуваному рішенні щодо невідповідності намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема, пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», та зазначив, що державні будівельні норми і правила не містять окремих положень і вимог щодо особливостей будівництва блокованого житлового будинку, але й не забороняють такої форми зведення будівель. 
		Вважає рішення Рівненської міської ради щодо скасування будівельного паспорта на забудову непослідовним, свавільним та таким, що суперечить принципу юридичної визначеності і належного урядування.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 07.12.2020 ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200733, звернувся до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0639, яка розташована в АДРЕСА_2 , та присвоєння адреси об`єкту будівництва - житловому будинку. До заяви було долучено ескізні наміри забудови, викопіювання М 1:500, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.13, 14 т.1).
		Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №37/Б «Про присвоєння адреси об`єкту будівництва» об`єкту будівництва присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
		18.12.2020 Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано замовнику ОСОБА_3 будівельний паспорт забудови земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:0200733 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 01-П/175 (а.с.9-26 т.1).
		04.01.2021 ОСОБА_3 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, об`єкт будівництва: будівництво житлового будинку, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:0200733, наказ про присвоєння адреси об`єкту будівництва: 08.12.2020 № 37/Б Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; вид будівництва: нове будівництво. 
		Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 18.01.2021 за   №РВ051210112342 (а.с.29 т.1).
		18.01.2021 згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 255427929, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:0200733 зареєстроване за позивачем (а.с.27-28 т.1).
		25.01.2021 ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, об`єкт будівництва: будівництво житлового будинку, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:0200733. 
		Повідомлення зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 27.01.2021 за №РВ051210112342-1 (а.с.30 т.1).
		Рішенням Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок», серед іншого, скасовано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200733, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданий Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р.№01-П/175) (пункт 3), а також визнано таким, що втратив чинність, наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №37/Б «Про присвоєння адреси об`єкту будівництва» (пункт 4).
		Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 позов задоволено.
		Визнано незаконним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок» в частині щодо скасування будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200733, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р.№01-П/175), та визнано таким, що втратив чинність наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.12.2020 №37/Б «Про присвоєння адреси об`єкту будівництва».
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції  виходив з того, що будь-яких зауважень щодо повноти наданих замовником документів чи невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, що могло б слугувати підставою для повернення поданого пакета документів для видачі будівельного паспорта, уповноваженим органом містобудування та архітектури встановлено не було. 
		Також суд першої інстанції виходив з того, що спеціальними нормами чинного законодавства України, які регламентують процедуру видачі будівельного паспорта, не передбачено процедури скасування будівельного паспорта, однак визначено можливість внесення до нього змін за наявності визначених до того підстав. Внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення склалася правова ситуація, за якої замовник має відповідно до закону право на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва на підставі будівельного паспорта, подавши повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю, однак у нього фактично відсутня визначена законом підстава для проведення будівельних робіт, в зв`язку з відсутністю будівельного паспорта й адреси об`єкта будівництва. 
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що припинення будівельних робіт в інший спосіб, у тому числі й шляхом скасування будівельного паспорта, чинним законодавством не передбачено. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення від 15.04.2021 №417 (в оскарженій частині) Рівненська міська рада не дотрималась засад обґрунтованості та розсудливості, втрутилась в право позивача на здійснення забудови земельної ділянки з порушенням принципу «належного урядування», без встановлення порушення вимог державних будівельних норм в порядку та у спосіб, що визначені Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про архітектурну діяльність», а тому таке рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.
		Також суд першої інстанції виходив з того, що норми чинного будівельного законодавства допускають будівництво двох житлових будинків із спільною стіною, розташованою по межі окремих земельних ділянок, що й має місце в спірній ситуації. В такому разі відстані до межі земельної ділянки, передбачені пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, апріорі не можуть бути застосовані, позаяк саме відсутність такої відстані та розташування спільної стіни на межі земельних ділянок з різними кадастровими номерами визначає будинок як блокований.
		Також суд першої інстанції виходив з того, що утворена відповідно до Закону № 280/97-ВР тимчасова контрольна комісія з вивчення питання забудови міста Рівного не є органом державного архітектурно-будівельного контролю в розумінні статті 6 Закону № 3038-VI та не наділена повноваженнями щодо встановлення порушень містобудівної документації та державних будівельних норм.
		За встановлених обставин, а також враховуючи висновок експерта № 8496 від 17.06.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявними у справі доказами не підтверджуються висновки відповідача, наведені в обґрунтування спірного рішення, про невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам державних будівельних норм, зокрема пункту 6.1.41 ДБН Б 2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій».
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . 
		Постановою Верховного Суду від 15.02.2023 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виходив з того, що при переході права на будівництво об`єкта до іншого замовника, реєстрації повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, переходить і право на проектну документацію - будівельний паспорт, незалежно від того, хто був його замовником.
		Направляючи справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення органу місцевого самоврядування, яким скасовано будівельний паспорт забудови земельної ділянки (проектну документацію), на підставі якого зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомлення про зміну даних внаслідок заміни замовника будівництва, не порушує права позивача ( ОСОБА_1 ), оскільки він не був замовником будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 рішення суду першої інстанції скасовано.
		В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності у органів місцевого самоврядування права скасовувати акти підпорядкованих виконавчих органів, у тому числі з питань містобудівної діяльності, якщо такі прийняті з порушенням законодавства, оскільки таке право передбачене Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Також апеляційний суд дійшов висновку, що після реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт будівельний паспорт не вичерпує свою дію і залишається чинним до завершення виконання будівельних робіт.
		Також суд виходив з того, що оскаржуване рішення відповідач прийняв на підставі невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам державних будівельних норм, зокрема пункту 6.1.41.ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій», оскільки має місце проектування індивідуального житлового будинку, що будується без жодного відступу від межі сусідньої житлової ділянки. 
		При цьому, як зазначив суд, зі схеми забудови земельної ділянки видно, що північна зовнішня стіна будинку немає взагалі відступу від межі суміжної земельної ділянки, а також по межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 , здійснюється будівництво єдиного суцільного будинку. 
		Також суд дійшов висновку, що земельна ділянка, на якій здійснюється спірне будівництво, використовується позивачем не за цільовим призначенням, оскільки на земельній ділянці позивача з кадастровим номером 5610100000:01:020:0733 (яка має цільове призначення 02.01), дозволено будівництво лише житлових будинків садибного типу, натомість позивачем здійснюється будівництво багатоквартирного будинку.
		Апеляційний суд дійшов висновку, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:0200733 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 01-П/175, що виданий 18.12.2020 Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, не відповідає реальним намірам забудови, оскільки, отримавши містобудівні документи для створення садибної забудови, позивач  фактично мав за мету створення разом з іншим забудовником ОСОБА_3 єдиного багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках з кадастровими номерами 5610100000:01:020:0733 та 5610100000:01:020:0732.
		Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки експерта щодо відповідності будівельних паспортів забудови земельних ділянок на АДРЕСА_1 , 5610100000:01:020:0733 та на АДРЕСА_3 , з кадастровим номером 5610100000:01:020:0732 щодо дотримання граничних показників площі забудови, дотримання протипожежних відстаней між будинками та дотримання допустимих відстаней до меж суміжних земельних ділянок зроблені без врахування усіх наявних будівель та споруд на суміжній земельній ділянці, а також фактичних обставин справи, а відтак вказаний висновок експерта не може бути покладений в основу позовних вимог.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою.
		В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Зокрема, покликається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статті 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. 
		Також покликається на те, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв без будь-яких повноважень та всупереч положенням ст.ст. 6,7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відтак висновок суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача не відповідає положенням чинного законодавства. 
		Покликаючись на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 28.07.2019 у справі №607/9853/18, від 09.04.2020 у справі №810/899/17, від 29.09.2020 у справі №813/2219, скаржник вважає, що будівельний паспорт вичерпав свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт. 
		Також, покликаючись на постанови Верховного Суду  від 23.05.2018 у справі №296/9690/15-а, від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18, від 24.07.2019 у справі №182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016), від 21.08.2019 у справі №461/560/14-а, скаржник зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних інтересів, а суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.    
		Також покликається на те, що рішення про видачу будівельного паспорта є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а отже таке рішення вже не може бути скасовано органом, який його прийняв. Позивач вважає, що рішення міської ради від 15.04.2021 №417 є протиправним.  
		Також, покликаючись на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджену наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, позивач зазначає, що норми чинного законодавства допускають будівництво двох житлових будинків із спільною стіною, розташованою по межі окремих земельних ділянок, що має місце в спірній ситуації, відповідно, відстані до межі земельної ділянки, передбачені пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2.-12:2019, не можуть бути застосовані, оскільки відсутність такої відстані та розташування спільної стіни на межі земельних ділянок з різними кадастровими номерами визначає будинок як блокований.     
		Також скаржник вважає невірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 дозволено будівництво лише житлових будинків садибного типу, а для будівництва колективного житлового будинку чи багатоквартирного житлового будинку земельна ділянка повинна мати цільове призначення за кодом 02.02 (для колективного житлового будівництва) або 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку).   
		Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28.07.2019 у справі №607/9853/18, від 09.04.2020 у справі №810/899/17, від 29.09.2020 у справі №813/2219/17, від 23.05.2018 у справі №296/9660/15-а, від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18, від 24.07.2019 у справі №182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016), від 21.08.2019 у справі №461/560/14-а, від 01.10.2019 у справі №826/9967/18, від 09.04.2020 у справі №810/899/17, від 31.07.2019 у справі №806/5308/15, від 14.07.2020 у справі №916/1998/19, від 14.02.2022 у справі №826/1606/17.
		Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у задоволенні скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
		Також від третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він просить врахувати під час розгляду справи постанову Верховного Суду від 06.11.2024 у справі 460/4832/21, правовідносини в якій є аналогічними правовідносинам у справі, що розглядається.
		Третя особа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення копію ухвали про відкриття провадження у справі з копією касаційної скарги та доданих до неї додатків отримала 20.07.2023, однак не скористалась правом подати відзив на касаційну скаргу. 
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		І
		Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
		Повноваження міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» до уповноважених органів містобудування та архітектури належать виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
		Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Згідно з пунктом 15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад виключно на пленарних засіданнях вирішується, серед іншого, питання про скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, у тому числі, органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування проектної документації.
		Відповідно до ч.9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право скасовувати акти підпорядкованих виконавчих органів, у тому числі з питань містобудівної діяльності, якщо такі прийняті з порушенням законодавства. 
		Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.09.2019 у справі №344/4760/15-а, від 23.12.2019 у справі №127/24194/17, від 06.11.2024 у справі №460/4832/21. 
		ІІ
		Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва будинку з площею до 500 квадратних метрів.
		Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».
		Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.
		Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проєкту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
		Пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.
		За визначенням ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», а саме пунктів 3.3, 3.14, 3.15: багатоквартирний житловий будинок - житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира. Може бути зблокованого, секційного, коридорного, галерейного і терасного типів; зблокований будинок - це будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю; квартира це комплекс взаємопов`язаних приміщень, що використовуються для проживання однієї сім`ї різного чисельного складу, який включає: основні приміщення - житлову (житлові) кімнату та допоміжні приміщення - кухню, ванну кімнату (душову), туалет (або суміщений санвузол), а також передпокій, комору чи вбудовану шафу.
		Додатком Б до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» визначено, що одноквартирний житловий будинок - одноквартирний (садибний) житловий будинок - індивідуальний, як правило, малоповерховий житловий будинок, що має прибудинкову (присадибну) ділянку. У містах, позаміських зонах та сільській місцевості із одноквартирних житлових будинків формується садибна забудова згідно з пунктами 3.4 і 3.18-3.35 ДБН 360.
		У цьому ж додатку до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» визначено, що зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.
		Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) до класу 1110 «будинки одноквартирні» відносяться, зокрема, зблоковані будинки з окремими квартирами.
		Згідно з пунктом 3.56 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» садибний будинок (індивідуальний будинок) - житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства.
		Відповідно до положень пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення багатоквартирних (секційних) будинків у кварталах садибної забудови не допускається.
		Верховний Суд вже вирішував питання законності рішення Рівненської міської ради від 15.04.2021 №417 «Про скасування будівельних паспортів забудови земельних ділянок» в частині скасування будівельного паспорта на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , тобто суміжної земельної ділянки.   
		Так, у постанові від 06.11.2024 справі № 460/4832/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
		«…позивачу видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200732 на «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_4 .
		Тобто будівельний паспорт видано на будівництво окремого індивідуального будинку, тому відповідно до пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» від усіх чотирьох зовнішніх стін будинку мала б бути забезпечена відстань до меж суміжних земельних ділянок щонайменше 1 метр, з урахуванням положень ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».
		Наведені вище нормативні визначення вказують на те, що зблокований житловий будинок є багатоквартирним і не належить до індивідуальних житлових будинків, що виключає можливість його будівництва саме на підставі будівельного паспорту.
		Встановлені у справі обставини свідчать про невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам державних будівельних норм, оскільки отримавши містобудівні документи для створення садибної забудови, мав за мету створення разом з іншим забудовником ОСОБА_1 єдиного багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках з кадастровими номерами 5610100000:01:020:0733 та 5610100000:01:020:0732.»
		Вирішуючи питання чинності будівельного паспорта, Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 справі № 460/4832/21 також дійшов наступних висновків:
		«…право на виконання будівельних робіт за будівельним паспортом здійснюється після подання повідомлення про початок будівельних робіт.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 18 січня 2021 року за № РВ051210112817.
		Колегія суддів КАС ВС вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій у межах цієї справи, що будівельний паспорт вичерпав свою дію, оскільки будівельний паспорт є документом, на підставі якого здійснюється будівництво та подається повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Тобто, за встановлених у цій справі обставин, будівельний паспорт не може вичерпати свою дію до завершення виконання усіх будівельних робіт.
		Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 1.380.2019.006203.».
		Крім того, Верховним Судом у справі №460/4832/21 та судом апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, встановлено, що за даними публічної кадастрової карти України земельні ділянки з кадастровими номерами 5610100000:01:020:0733 та 5610100000:01:020:0732 мають цільове призначення 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно, будівництво на таких земельних ділянках багатоквартирного чи колективного будинку слід розцінювати як використання їх не за цільовим призначенням.
		За таких обставин, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Покликання позивача в обґрунтування своїх доводів на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджену наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, також є безпідставним, оскільки ця Інструкція визначає механізм проведення технічної інвентаризації уже збудованих (реконструйованих) будинків, господарських будівель та споруд.
		Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано висновок експертизи, також є безпідставним, оскільки за правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, при цьому жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
		Також безпідставним є покликання позивача на долучення судом апеляційної інстанції доказів щодо реєстрації за позивачем права власності на квартири, які були відсутні в суді першої інстанції, оскільки рішення суду апеляційної інстанції не містить обґрунтувань з покликанням на такі докази.
		Покликання позивача на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду, також є безпідставним, оскільки такі зроблені у правовідносинах, які не є подібними до спірних, у справі, яка розглядається.
		Так, у справі №607/9853/18 предметом оскарження було рішення Управління містобудування виконкому Тернопільської міськради від 09.10.2017 №479 щодо видачі будівельного паспорта, а не рішення про його скасування. При цьому провадження у справі було закрите.
		У справі  №810/899/17 предметом оскарження було рішення Департаменту ДАБІ у Київській області про зупинення дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки та про повернення декларації про готовність до експлуатації об`єкта. 
		У справі  №813/2219/17 предметом оскарження були дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил будівництва; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; рішення про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки; наказ про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. 
		У справі №296/9690/15-а предметом оскарження було рішення виконавчого комітету міської ради щодо втрати чинності окремих пунктів рішень виконавчого комітету стосовно дозволів на розміщення зовнішньої реклами. 
		У справі №2340/2921/18 предметом оскарження були дії районної державної адміністрації щодо незатвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.  
		У справі №182/2428/16-а(2-а/0182/102/2016) предметом оскарження було рішення сільської ради, яким вона скасувала своє ж рішення про погодження проекту внесення змін до генерального плану м. Нікополь. 
		У справі №461/560/14-а предметом оскарження було рішення міської ради про відміну рішення виконкому про відвід земельної ділянки. 
		У справі №826/9967/18 предметом оскарження був наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта. 
		У справі № 806/5308/15 предметом оскарження були припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; рішення про скасування декларації про прийняття завершеного будівництвом об`єкту до експлуатації та наказ про скасування реєстрації декларації.
		У справі господарської юрисдикції № 916/1998/19 позовні вимоги стосували розірвання договору оренди землі та зобов?язання повернути земельну ділянку. 
		У справі №826/1606/17 предметом оскарження були рішення міської ради та ДАБІ України про передачу земельної ділянки та надання дозволу на виконання будівельних робіт.  
		За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі № 460/4831/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		 
		С.М. Кравчук
		 
		С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...