Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 160/8924/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 03.06.2025. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.
Дата набрання законної сили: 03.06.2025
Номер судового провадження: К/990/13579/22

ріалів справи та встановлених у ній обставин слідує, що під час спірного моніторингу Держаудитслужба встановила, що згідно із вимогами пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації учасник повинен накласти на документи тендерної пропозиції кваліфікований електронний підпис (КЕП).
		45. Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VIII; у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (пункт 23 частини першої статті 1 Закону №2155-VIII). Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис (пункт 44 частини першої статті 1 Закону №2155-VIII).
		46. Із матеріалів справи слідує, що під час моніторингу відповідач установив, що ПрАТ АВП «Содружество» подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП), під час перевірки якого на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчило про накладення на тендерну пропозицію електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації.
		47. В оскаржуваному висновку контролюючий орган стверджує, що замовник, всупереч приписам частини першої статті 31 Закону №922-VIII, не відхилив тендерну пропозицію, а в зобов`язальній частині Висновку відповідач зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України тощо.
		48. Судом першої інстанції було встановлено, що пунктом 1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації позивача було передбачено, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону №2155-VIII, шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
		49. Наведене в сукупності свідчить, що у тендерній документації замовник самостійно передбачив для учасників тендеру під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки вимогу подання документів з накладенням КЕП із урахуванням положень законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Учасник процедури закупівлі ПрАТ АВП «Содружество» подало свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису.
		50. Варто зазначити, Верховний Суд у постанові від 23.02.2024 у справі №200/14064/21 аналізував, що електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту. При цьому, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис.
		51. У листі-роз`ясненні Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 №1/06-3-1587 наголошується на можливості до 31 грудня 2021 року використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» (далі - Постанова №193; у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
		52. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови №193 експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.
		53. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови №139 удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:
		- використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, а також кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;
		- застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);
		- використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;
		-вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.
		54. Підпунктом 3 пункту 3 Постанови №193 установлено, що результати надання електронних довірчих послуг, пов`язаних із створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, визнаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, та користувачами електронних довірчих послуг.
		55. Отже,   використання удосконалених електронних підписів передбачено Законом №2155-VIII та Постановою №193.
		56. Таким чином, подання третьою особою тендерної пропозиції з накладеним електронним цифровим підписом, у спірних правовідносинах, де уже укладено договір, що є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, не може вплинути на виконання такого договору, передумовою до виконання якого було подання пакету документів та за результатами проведення моніторингу Держаудитслужби, не було виявлено інших порушень.
		57.  Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.02.2024 у справі №200/14064/21. 
		58. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність Висновку Держаудитслужби від 21.05.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-01-001935-а.
		59. При цьому, колегія суддів відхиляє висновки суду апеляційної інстанції, зроблені за результатом перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі.
		60. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з аналізу абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та зазначав, що спосіб підписання документів тендерної пропозиції не відноситься до кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі і не входить в перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, всупереч того, що висновки Держаудитслужби підпадали під вимоги абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, як підставу для відхилення замовником тендерної пропозиції.
		61. Отже, за результатом апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму матеріального права, а саме застосував норму закону який не підлягав застосуванню (абзац 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII) та допустив порушення норм процесуального права, оскільки невірно встановив характер спірних правовідносин та неналежно дослідив обставини справи. Відтак оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 242 КАС України.
		62. Таким чином, доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи.
		63. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		64. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).
		65. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		66. Згідно з положеннями статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		67. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів встановила, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене у зв`язку із правильним застосуванням норм матеріального права та із додержанням норм процесуального права. Натомість, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права. 
		68. А тому, колегія суддів дійшла висновків, що касаційну скаргу слід задовольнити частково та змінити постанову суду апеляційної інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції мотивів цієї постанови; в іншій частині постанову - залишити без змін. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
		69. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.
		70. Судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359, КАС України, Верховний Суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити частково.
		2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №160/8924/21 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишити без змін.
		3. Рішення  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі №160/8924/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
		 
		 
		..................................
		 
		..................................
		 
		..................................
		 
		А.В. Жук
		Н.М. Мартинюк
		Ж.М. Мельник-Томенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...