Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/3238/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 04.06.2025. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.

Номер судового провадження: 2/243/323/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		243/3238/24
		2/243/323/2025
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 червня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді Сидоренко І.О.
		за участю:
		секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
		представник позивача Іванова О.М.,
		відповідача ОСОБА_1 , 
		представника відповідача Марченко А.М.,
		розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії  Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
		В С Т А Н О В И В:
		Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філіїДонецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 22.12.2021 між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філіїДонецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 0271-452, за яким ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 180000,00 грн.
		Відповідно до п. 3.3.2 кредитного договору позивальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 3000,00 грн. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок Основної суми боргу за Кредитом, щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітнім, починаючи з січня 2022 року, шляхом внесення власних коштів на Поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього Договору, списує в рахунок погашення Основної суми боргу за Кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим Договору. 
		Відповідно до п.3.3.3 кредитного договору останній платіж в рахунок повернення Кредиту та процентів Позичальник зобов`язується здійснити не пізніше терміну (дати) остаточного повернення Кредиту, визначеної цим Договором, а саме 21.12.2026 року. 
		21.03.2023 між Банком та Боржником було укладено Додатковий Договір № 1 до Кредитного договору, відповідно до якого змінено основну суму боргу на 160012,06 грн. Викладено п.п.2.4.1 п. 2.4 Проценти за користування кредитом, а саме: розмір процентної ставки, що сплачується Позичальником за користування Кредитом 0,01 % річних з 21.03.2023 року по 20.09.2023 включно; 29,00% річних починаючи з 21.09.2023 року, до дати остаточного повернення Кредиту, визначеного цим Договором. 
		Відповідно до п.п. 3.3.3.1 Додаткового договору до Кредитного договору повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 4000,30 грн. в місяць щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітнім, починаючи з вересня 2023 року та інше. 
		Але, всупереч взятим на себе зобов`язанням, порушивши в односторонньому порядку умови кредитного договору та діюче цивільне законодавство, Позичальник  Новіков кредит та проценти за його користування в повному обсязі та своєчасно не сплачує.
		У зв`язку з тим, що відповідачем допущено порушення зобов`язання за договором з грудня 2022 року (з жовтня 2023 здійснює часткове погашення Кредиту), тобто на день звернення до суду прострочення виконання зобов`язання відповідачем склала більш, ніж 88 календарних днів, то відповідно до п. 3.9.3.2 Кредитного договору строк повернення кредиту є таким, що настав. 
		Станом на 03.04.2024 загальна сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 складає 130998,68 грн., з яких: 127812,06 грн.  заборгованість за основним боргом (кредитом); 3186,62 грн.  проценти за користування кредитом.
		Просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 0271-452 від 22.12.2021 в сумі 130998,68 грн. та судові витрати.
		У судовому засіданні представник позивача Іванов О.М. надав аналогічні пояснення викладені в позовній заяві, та просить суд задовольнити позовні вимоги, а саме відповідно до наданого розрахунку станом на 23.05.2025 року заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 55186,58 грн., що складається з: 51999,96 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 3186,62 грн.  проценти за користування кредитом.
		Відповідач ОСОБА_1 та його представник  адвокат Марченко А.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали аналогічні пояснення викладені у відзиві на позовну заяву, в якому зазначили, що позивачем не підтверджено факт невиконання умов кредитного договору Позичальником. Відповідно до ст. 612 ЦКУ Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В узагальненій судовій практиці ВСУ від 2011р. про практику розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин зазначено, що «Трапляються непоодинокі випадки ухвалення судами рішень без з`ясування обставин щодо невиконання чи неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором. У таких справах самі позовні заяви не містять таких даних, а лише констатують факт наявності розміру всієї суми непогашеного кредиту.» Документи, які можуть підтвердити обставину невиконання кредитного зобов`язання, визначені в спеціальних нормативно  правових актах: ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Постанові правління НБУ №566 від 30.12.1998р. «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України». 
		Крім того, що стосується тих умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, то потрібно зазначити, що в кредитному договорі № 0271-452 відсутні наступні істотні умови визначені законодавством: детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту  п.2, ч. 4, ст 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»; умови дострокового розірвання договору  п. 6, ч. 4, ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»; порядок зміни і припинення дії договору - п. 8 ч.1 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувалися суми грошових коштів, які просить стягнути Позивач. Також визнанню недійсним підлягають п. 2.5, п.п 2.5.1 кредитного договору, які вказують що «за надання Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити банку комісійну винагороду в розмірі 9000 (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень протягом 1(одного) Банківського дня з моменту підписання Договору». Комісійна винагорода банку, яку просить сплатити позивач є незаконною та не може стягуватися з Відповідача виходячи з наступних обґрунтувань: відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Відповідно до ч. 17 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Отже, комісійна винагорода це не діяльність кредитора з надання Позичальнику визначеного договором матеріального чи нематеріального блага і тому не може стягуватися з Позичальника. Потрібно також зазначити, що умови договору про встановлення будь-яких комісій є не справедливими відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів», що є неслідком нікчемності цієї умови. Вказана позиція підтверджується також Постановою ВСУ від 12.09.2012р., листом НБУ від 09.11.2005 та ухвалою ВССУ від 26.12.2012р. Проценти за користування грошовими коштами не мають сплачуватися Позивачу внаслідок пропущення строку позовної давності, внаслідок не доведення Позивачем факту виконання умов кредитного договору Кредитором, внаслідок не доведення Позивачем факту невиконання умов кредитного договору Позичальником та внаслідок наступного обґрунтування: як вказує Позивач «11.09.2023 року було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих. № 55/5.3- 02/55803/2023 від 11.09.2023 року, яка була отримана боржником 06.10.2023 року особисто». Починаючи з цього дня та до моменту подання позовної заяви Позичальник не повідомлявся про відступлення права вимоги взагалі. 
		Також, позивачем не доведений факт отримання ним права вимоги до Відповідача, а саме в матеріалах справи відсутній оригінал договору про передання права вимоги та оригінали додаткових угод до цього договору, що виключає можливість впевнитися, що право вимоги до Відповідача передавалося Позивачу. Також Позивачем під час укладання договору не було надано Відповідачу наступну інформацію в порушення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі, між зобов`язаннями споживача; орієнтовну сукупну кредитну вартість та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, перелік всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення, тощо; повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги(тобто не один варіант, а декілька); переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. У зв`язку з чим, просять суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. 
		24.11.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_1  адвоката Марченко А.М. надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що в 2015 році ОСОБА_1 та іншим співробітникам було запропоновано відкрити рахунки для отримання заробітної плати в АТ «Ощадбанк» та в подальшому він став клієнтом цього банку, отримував зарплатню на картку АТ «Ощадбанк». В 2017 році йому менеджер АТ «Ощадбанк» запропонував отримати додатково кредитну картку на суму 59000 гривень (тобто у розмірі 4-х заробітних плат). На даний момент він також повертає кредитні кошти в розмірі 3000 гривень щомісяця. 22.12.2021 року у зв`язку з тим, що йому не вистачало коштів на придбання власного приватного будинку в с. Сергіївка, Донецької області, він вирішив звернутися до Краматорського відділення АТ «Ощадбанк» з проханням надати йому в кредит грошові кошти. Того ж дня, між ним та Донецьким обласним управлінням АТ «Ощадбанк» було укладено договір про споживчий кредит № 0271-452, відповідно до якого йому було надано кредитну картку на якій були грошові кошти в сумі 180000,00 гривень. Кошти відповідно до умов договору були йому надано на строк 60 місяців, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 21.12.2021 року. Під час укладення договору він просив співробітника банку з яким було укладено договір роз`яснити йому питання щодо можливості дострокового погашення кредиту, щоб мені в подальшому було менше сплачувати відсотків за користування кредитом, проте співробітником банку не було роз`яснено такі умови, було сказано, що для цього потрібно готувати додаткові заяви та інші документи (фактично мені було відмовлено в можливості дострокового погашення кредиту, умови дострокового погашення кредиту мені не роз`яснили). Поручителем по даному договору була моя жінка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, я продовжував знаходиться на території Донецької області, де почалися активні бойові дії та ризикуючи життям продовжував виконувати свої обов`язки на посаді тракториста та працюючі на благо сільськогосподарського майбутнього країни. У зв`язку з повномасштабним вторгненням на роботі почалися складнощі з виплатою заробітної плати та починаючи з квітня 2024 року він продовжував сплачувати кредит, проте не в повному обсязі, у зв`язку з вищезазначеними форс-мажорними обставинами. В подальшому він продовжував сплачувати грошові кошти за погашення кредиту, наскільки йому дозволяло його матеріальне становище. Мети якимось чином взагалі не сплачувати кредит та не виконувати зобов`язання по кредиту у нього не було, він відповідальна людина та якби не ситуація, пов`язана з повномасштабним вторгненням, цього питання не виникло взагалі. В березні 2023 року він почув з новин, що держава надає можливість клієнтам банків, які мають складнощі з погашенням кредитної заборгованості, оформити договір реструктуризації, з метою подальшої розстрочки сплачення платежу без накладення штрафних санкцій за невчасну сплату кредиту. З цією метою він 21.03.2023 року звернувся до Краматорського відділення АТ «Ощадбанк», де було укладено додатковий договір № 1 до договору «Про споживчий кредит 0271-452» від 22.12.2021 року, відповідно до якого змінено основну суму боргу на 160012,06 грн. Також змінилась сума процентної ставки за користування кредитом: 0,01 процентів річних з 21.03.2023 року по 20.09.2023 року. Також починаючі з 21.09.2023 року до дати остаточного повернення кредиту, визначеного договором від 21.12.2021 року розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється 29,00 процентів річних. Також згідно умов даного договору, було змінено п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 пункту 3.3. «Порядок повернення(погашення) кредиту, сплати процентів та інших платежів за цим договором» Розділу 3 «Порядок виконання договору», а саме: п. 3.3.3.1 повернення кредиту рівними частинами в розмірі 4000,30 грн. в місяць щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітним, починаючи з вересня 2023 року.
		Крім того, зазначив, що під час укладення додаткового договору 21.03.2023 року з головною економісткою відділу Кушнарьовою Анною Анатоліївною, вона йому сказала, що одразу після укладання договору йому потрібно сплатити суму 3400 грн. (при цьому чому саме таку суму потрібно сплатити та що входить саме в цю суму вона мені не пояснила). Він згідно умов договору зрозумів, що на протязі півроку, тобто до 20.09.2023 року можу не сплачувати 29 процентів річних, а сплачую лише 0,01 процентів річних (як йому стало відомо від ОСОБА_3 це 100 гривень на півроку, вона йому її порадила сплатити одразу.) Відтак, в подальшому в період з березня 2023 року по вересень 2023 року він сплачував по 1000 гривень, шляхом переводу через мобільний додаток «Ощад-24» на картку, яку мені видали з кредитними коштами 22.12.2021 року. При чому через деякий час після зарахування коштів на дану картку, ці кошти переносились на раніше отриману ним кредитну картку. Таким чином, він вирішив знову звернутися до відділення «Ощадбанку» за роз`ясненнями з цього приводу. ОСОБА_3 пояснила, що так запрограмоване системою банку, що кошти які він сплачує на картку погашення споживчого кредиту автоматично переводяться на мою кредитну картку, яку він оформив раніше і цього не можна якось змінити. Тобто фактично кошти, які ним сплачувались, як він думав за погашення тіла споживчого кредиту переводились просто на кредитну картку. Проте не зважаючи на укладений додатковий договір, 06.10.2023 року він засобами поштового зв`язку «Укрпошта» отримав вимогу «Про дострокове повернення кредиту» (Вих. № 55/5.3-02/55803/2023 від 11.09.2023 року), в якій було вказано, що ним не виконані взяті на себе зобов`язання та недотримані умови, передбачені п. 3.3.2 кредитного договору «Про споживчий кредит» від 22.12.2021 року, при цьому конкретно не вказано які саме зобов`язання не виконані та які саме умови не дотримані. Тобто фактично дана вимога була складена 11.09.2023 року, тобто фактично під час дії умов згідно укладеного додаткового договору від 21.03.2023 року(договору реструктуризації). До отримання вказаної вимоги, йому не було надіслано жодного повідомлення про те, що він порушує умови договору, ніхто з банку з ним не зв`язувався. До вимоги не було долучено ніяких розрахунків щодо того, як само розподілялись кошти сплачені ним по споживчому кредиту, окрім того, що до вимоги було додано тільки розрахунок заборгованості коштів станом на 08.09.2023 року. Також звертає увагу на те, що у вимозі було вказано, що ним нібито не дотримуються умови п. 3.3.3, відповідно до якого «Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 3000,00 гривень та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з січня 2021 року, шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів надане йому згідно з умова и цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом, сплати процентів, комісійних винагород відповідно до черговості, визнаної цим договором». Як взагалі таке можливо, якщо між ним та банком договір про «Споживчий кредит» було укладено 21.12.2021 року, а в вимозі вказано, що я повинен заплатити борг по кредити починаючи з січня 2021 року, тобто майже за один рік до дати складання договору? Окрім цього, на момент направлення йому вимоги (тобто ще діяли умови, згідно додаткового договору, а саме п. 3.3.3.1 «повернення кредиту рівними частинами в розмірі 4000,30 грн. в місяць щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітним, починаючи з вересня 2023 року». Тобто фактично на момент направлення вимоги, ним не було порушено термінів повернення кредиту, а саме він мав час для сплати до 25.10.2023 року. Після отримання вказаної вимоги, він звернувся до Краматорського відділення АТ «Ощадбанк» за роз`ясненнями з приводу отриманої вимоги та отримання інформації з приводу подальших дій, а саме до голови економічного відділу Кушнарьової А.А., у якої він спитав, щодо подальших дій, щоб уникнути судового спору та врегулювати ситуацію засобами досудового порядку. Вона порадила частково сплачувати за кредит, щоб не було проблем в подальшому і щоб можна було уникнути судового спору з банком. Тому, в період з жовтня 2023 по квітень 2024 року він сплачував залишок по кредиту через касу «Ощадбанку». Також в подальшому він продовжував сплачувати грошові кошти згідно умов кредитного договору, це свідчить про те, що він не порушую умови договору та вважає, що звернення банку до суду було передчасним, дане питання можна було вирішити в досудовому порядку.
		09.04.2025 року представником позивача надано до суду відповідь на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07.03.2025 року, в якій також зазначено, що Банком при поданні позовної заяви про стягнення заборгованості за відповідним договором надано банківські виписки по рахунку та розрахунок заборгованості. Тобто виписки за картковими рахунками є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Також зазначають, що після реструктуризації заборгованості Боржником не виконані умови Реструктуризації, а саме: до 25.03.2023 р. боржником не сплачені відсотки за користування кредитом у розмірі 3314,74 грн. (які були нараховані в період з 01.02.2023 по 28.02.2023 та в подальшому вони були перенесені на рахунок простроченої заборгованості (Виписка по рахунку № НОМЕР_1 ); до 25.04.2023 боржником не сплачені відсотки за користування кредитом у розмірі 2368,15 грн. (які були нараховані за період з 01.03.2023 по 20.03.2023 до факту укладання реструктуризації заборгованості, та в подальшому вони також були перенесені на рахунок простроченої заборгованості (Виписка по рахунку № НОМЕР_1 ). Відповідно до Історії активності по кредиту на фінансовий номер відповідача, Банком щомісячно направлялися sms повідомлення з проханням погасити прострочену заборгованість на месенджер Viber. Також відповідачу здійснювалися Операторські дзівнки метою яких є інформування клієнта про необхідність погашення заборгованості та IVR дзвінок спілкуватися з комп`ютеризованою системою. У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених Реструктуризацією заборгованості, укладеною позичальником з Банком, 26.06.2023 заборгованість по кредиту (як строкова так і прострочена винесені на рахунки простроченої заборгованості). За цей період часу, а саме з моменту проведення реструктуризації та перенесення заборгованості на рахунок простроченої заборгованості з 21.03.2023 по 26.06.2023, боржником були спрямовані кошти на погашення кредиту у розмірі 2500,00 грн. (1000,00 грн. 19.04.2023; 500,00 грн. 17.05.2023; 1000,00 грн. 20.06.2025), але цих коштів було недостатньо для погашення простроченої заборгованості, тому за боржником обліковується заборгованість по відсоткам у розмірі 3186,62 грн.). Таким чином, з метою досудового врегулювання спору та на виконання п. 3.9.1, 3.9.2 Позивачем на адресу Відповідача 11.09.2023 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих. № 55/5.3-02/55803/2023 від 11.09.2023, яка була отримана боржником 06.10.2023 особисто. У зв`язку з тим, що відповідачем допущено порушення виконання зобов`язання за договором, тобто на день звернення до суду прострочення виконання зобов`язання відповідачем склало більше, ніж 88 календарних днів, то відповідно до п. 3.9.3.2 Кредитного договору строк повернення кредиту є таким, що настав. Також, у зв`язку з частковим погашення заборгованості відповідачем, станом на 11.03.2025 заборгованість за кредитним договором № 0271-452 від 22.12.2021 становить 76298, 68 грн., де: 73112,06 грн.  заборгованість за основним боргом (кредитом); 3186,62 грн.  проценти за користування кредитом. Враховуючи обставини справи та поведінку відповідача Банк наголошує, що поведінка відповідних учасників справи містить ознаки недобросовісності та є суперечливою. Також Банк зазначає, що направлення Вимоги було не передчасним як зазначив представник відповідача під час судового засідання 07.03.2025 року, та всі витребувані документи ухвалою суду від дати засідання (за винятком платіжних інструкції) додавалися до позовної заяви на момент звернення до суду. 
		Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 22.12.2021 року укладено Договір про споживчий кредит № 0271-452, за яким ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 180 000 грн. на строк 60 місяців, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 21.12.2026, із сплатою: 29 % за користування кредитом. Банк виконав свої зобов`язання за кредитом та надав кредит у розмірі 180 000,00 грн. зарахувавши суму кредиту на поточний рахунок відповідача за № НОМЕР_2 , що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
		21 березня 2023 року між АТ «Ощадбанк» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 укладений Додатковий договір № 1 до Договору про споживчий кредит № 0271-452 від 22 грудня 2021 року (далі - Додатковий договір № 1), яким було внесено зміни та доповнення до Кредитного договору, зокрема наступні:
		-Доповнити п. 2.2. Кредитного договору абзацом наступного змісту: «Сторони домовились, що Позичальник сплачує прострочені проценти за користування Кредитом у розмірі 11012,06 грн. грн шляхом збільшення на відповідну суму залишку заборгованості Позичальника за Основною сумою боргу за цим Договором та що станом на 21 березня 2023 року розмір заборгованості Позичальника за Основною сумою боргу за цим Договором становить 160 012,06 грн. При цьому Позичальник укладенням цього Договору підтверджує розуміння того факту, що визначена цим пунктом Договору сплата прострочених процентів шляхом збільшення на відповідну суму залишку заборгованості Позичальника за Основною сумою боргу за цим Договором, призводить до нарахування Банком у подальшому процентів за користування Кредитом згідно умов цього Договору на залишок Основної суми боргу за цим Договором (з урахуванням суми сплачених, згідно цього пункту Договору. прострочених процентів).»
		-Викласти п.п. 2.4.1. Кредитного договору у наступній редакції:
		«2.4. Проценти за користування Кредитом 
		2.4.1. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в наступній редакції:
		п.п. 2.4.1.1. розмір процентної ставки, що сплачується Позичальником за користування Кредитом 0,01 процентів річних. Період, протягом якого застосовується процентна ставка за користування Кредитом з 21.03.2023 року по 20.09.2023 року включно;
		п.п. 2.4.1.2. розмір процентної ставки, що сплачується Позичальником за користування Кредитом 29,00 процентів річних. Період, протягом якого застосовується процентна ставка за користування Кредитом починаючи з 21.09.2023 року, до дати остаточного повернення Кредиту, визначеного цим Договором. 
		3.3.3 Позичальник зобов`язується здійснювати:
		3.3.3.1 повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 4000,30 грн в місяць щомісячно до 25 числа місяця, починаючи з вересня 2023 року;
		3.3.3.2 сплату процентів, нарахованих Банком на залишок Основної суми боргу за Кредитом, комісійних винагород (у разі їх встановлення за цим Договором) щомісячно до 25 числа місяця. наступного за звітним, починаючи з вересня 2023 року.»
		Відповідач неналежним чином не виконує своїх зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 03.04.2024 року у нього за Договором про споживчий кредит № 0271-452 від 22.12.2021 року виникла заборгованість, у сумі 130998,68 грн., яка складається з: 127812,06 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 3186,62 грн.заборгованість по процентам за користування кредитом.
		Згідно меморіальних ордерів та платіжних інструкції ТВБВ №10004/055, код 09334702, банк платник: Філія-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Краматорськ, здійснювалися перекази на рахунок № НОМЕР_3 , отримувач Новік В.М., код отримувача НОМЕР_4 , банк отримувача: Філія-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Краматорськ, а саме: № 4302178206 від 21.01.2022 р. у сумі 5000,00 грн.; № 2439219506 від 15.02.2022 р. у сумі 8000,00 грн.; № 5145546506 від 27.03.2022 р. у сумі 3000,00 грн.; № 8948045506 від 23.04.2022 у сумі 3000,00 грн.; №5628462306 від 15.07.2022 у сумі 3000,00 грн.; № 8748376006 від 31.07.2022 р. у сумі 7200,00 грн.; № 4238095406 від 22.08.2022 р. у сумі 9000,00 грн.; № 5957772106 від 19.09.2022 р. у сумі 10000,00 грн.; № 8109361406 від 17.10.2022 у сумі 7000,00 грн.; № 2766387106 від 15.11.2022 р. у сумі 3850,00 грн.; № 5446541506 від 18.11.2022 р. у сумі 2000,00 грн.; № 7870930506 від 20.01.2023 р. у сумі 1000,00 грн.; № 7372258206 від 19.04.2023 р. у сумі 1000,00 грн.; № 2372089706 від 17.05.2023 р. у сумі 500,00 грн.; № 1301137688106 від 20.06.2023 р. у сумі 1000,00 грн.; № 1323049855906 від 15.07.2023 р. у сумі 1000,00 грн.; № 1406371562906 від 19.10.2023 р. у сумі 7000,00 грн.
		Згідно квитанцій ОСОБА_1 здійсним погашення протермінованої кредитної заборгованості за кредитним договором № 0271-452 від 22.12.2021 року, а саме: 15.11.2023 р. у сумі 6000,00 грн.; 14.12.2023 р. у сумі 6050,00 грн.; 12.01.2024 р. у сумі 6050,00 грн.; 19.02.2024 р. у сумі 3050,00 грн.; 15.03.2024 р. у сумі 3050,00 грн.; 19.04.2024 р. у сумі 2050,00 грн.; 08.07.2024 р. у сумі 6650,00 грн.; 15.07.2024 р. у сумі 5500,00 грн.; 21.08.2024 р. у сумі 7000,00 грн.; 19.09.2024 у сумі 6500,00 грн.; 15.10.2024 р. у сумі 7000,00 грн.; 12.11.2024 р. у сумі 6000,00 грн.; 06.12.2024 р. у сумі 5000,00 грн; 17.01.2025 р. у сумі 5000,00 грн.; 13.02.2025 р. у сумі 4000,00 грн.; 19.03.2025 р. у сумі 5000,00 грн.; 11.04.2025 р. у сумі 8112,10 грн.
		27.05.2025 року позивачем надано до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором № 0271-452 від 22.12.2021 р. станом на 23.05.2025 р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить у розмірі 55186,58 грн., що складається з: 51999,96 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 3186,62 грн.  проценти за користування кредитом.
		Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Судом встановлено, що кредитний договір укладений сторонами в письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою позивача та відповідачем Новіком В.М.
		Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. Згідно зст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не допускається.
		Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України).
		В свою чергу, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. На цьому неодноразово наголошував Верховний Суд (постанови Касаційного господарського у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
		Підсумовуючи викладене вище, розмір заборгованості станом на 23.05.2025 р. відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 0271-452 від 22.12.2021 р. є законним та обґрунтованим, а також підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми.
		Відповідач порушує умови кредитного договору, оскільки не своєчасно сплачував кредит, проценти за його користування, отже тим самим завдав шкоди АТ «Ощадбанк» - державній банківській установі, оскільки позбавляє Банк отримання доходу, на який він розраховував при укладенні відповідного договору.
		Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання особа може звернутися до суду за його захистом.
		Враховуючи вищевикладене, Банк змушений звернутись до суду із позовом про стягнення кредитної заборгованості.
		11.09.2023 року за вихідним № 55/5.3-02/55803/2023 від 11.09.2023 року, позичальнику ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, що підтверджується списком «133/100.26 (02.10.)» згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) Укрпошта стандарт з описом вкладення. Вимога отримана особисто ОСОБА_1 06.10.2023 р.
		Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
		Відповідно до вимогст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до вимогст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		На підставі ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 ЦК України.
		У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачем, згідно з розрахунком заборгованість за кредитним договором № 0271-452 від 22.12.2021 р., ОСОБА_1 має заборгованість станом на 23.05.2025 р. за вищевказаним кредитним договором у розмірі 55186,58 грн., що складається з: 51999,96 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 3186,62 грн.  проценти за користування кредитом.
		Щодо доводів відповідача стосовно того, що необхідно скасувати нараховану комісійну винагороду у розмірі 9000,00 грн., суд зазначає наступне. 
		Згідно положеньст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
		До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
		Постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.06.2017були затвердженні Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. В Додатку 2 до вказаних Правил міститься Таблиця загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, в якій конкретизовано, що до платежів за додаткові та/або супутні послуги банку входить комісія за надання кредиту.
		Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
		Отже, законодавством, діючим на момент укладення кредитного договору 22.12.2021 р., було передбачено право кредитодавця встановлювати комісію за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, в тому числі комісію за надання кредиту. Таким чином, зазначені доводи відповідача та представника відповідача є безпідставними. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Суд не приймає до уваги доводи викладені відповідачем та представником відповідача у відзиві на позовну заяву, оскільки вони були спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами.
		Таким чином, зважаючи на вищезазначене, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованість за кредитним договором № 0271-452від 22.12.2021року станом на 23.05.2025р.у розмірі55186,58грн.,з яких:51999,96грн. -заборгованість заосновним боргом(кредитом);3186,62грн. процентиза користуваннякредитом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		В порядку розподілу судових витрат, враховуючи, що позивачем позовні вимоги задоволено на 42,12 % (55186,58/130998,68), тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 1275,40 грн. (3028,00*42,12%) судового збору, сплаченого позивачем за подання позову.
		Керуючись ст.ст.525,526,549,638ч. 1,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.4,76-81,258,259,264,265,268 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги Акціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Донецьке обласнеуправління АТ«Ощадбанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філіїДонецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (транзитний рахунок НОМЕР_5 , у філії-ДОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09334702, МФО 335106), місцезнаходження за адресою: вул. Сіверська, буд. 54, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84302, заборгованість за договором про споживчий кредит № 0271-452 від 22.12.2021у загальному розмірі 55 186 (п`ятдесят п`ять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 58 коп., з яких: сума заборгованості за основним боргомв сумі 51999 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 96 коп., сума процентів за користування кредитом в сумі 3186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 62 коп. тавитрати по сплаті судового збору у розмірі1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) грн. 40 коп.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 03 червня 2025 року.
		На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.
		 
		Суддя Слов`янського
		міськрайонного суду І.О. Сидоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...