Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/169/25 (235/6323/24) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:; про стягнення заробітної плати.
Надіслано судом: 04.06.2025. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		02.06.2025р. Справа №905/169/25 (235/6323/24) 
		 
		за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; рік народження  ІНФОРМАЦІЯ_1 )
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)
		про стягнення заборгованості у сумі 22970,20 грн, -
		 
		в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ,
		розпорядник майна боржника  арбітражний керуючий Карауш Ю.В. (свідоцтво № 1051 від 11.07.2013)
		 
		Суддя Величко Н.В.
		при секретарі Кравець А.Є.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі № 905/169/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.
		На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (№75623 від 26.03.2025).
		До господарського суду від Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 235/6323/24 (№ провадження 2/208/1597/25) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Трун Ольга Валентинівна, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які виникли внаслідок невчасної виплати нарахованих але не сплачених аліментів, що разом становить 22970,20 грн (вх.№ 2629/25 від 23.04.2025) для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ.
		За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (235/6323/24) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2025 передано на розгляд судді Величко Н.В.
		Ухвалою господарського суду від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/169/25 (235/6323/24); справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.05.2025; визнано явку представників сторін не обов`язковою; встановлено учасникам справи строк для здійснення дій процесуального характеру та вирішено інші процедурні питання.
		Ухвалою від 13.05.2025 господарський суд повідомив позивача та відповідача про відкладення судового засідання на 02.06.2025, визнав явку представників сторін не обов`язковою, встановив сторонам строки для вчинення дій процесуального характеру, вирішив інші процедурні питання. 
		Як встановлено, про хід справи відповідач повідомлений шляхом доставки процесуальних рішень суду у його зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд"; позивач не має зареєстрованого електронного кабінета в системі "Електронний суд", рекомендовану пошту, надіслану судом на вказану у позові адресу, не отримує (поштові відправлення повернуто на адресу суду з відміткою АТ Укрпошта «за закінченням терміну зберігання»), тому для позивача оприлюднені відповідні оголошення на сторінці суду офіційного веб-портала «Судова влада України», роздруківки яких містяться в матеріалах справи.
		Також суд зазначає, що всі процесуальні акти суду по цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-сайта Судова влада України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного цілодобового доступу згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про додаткову можливість учасникам цієї справи довідатись про її хід та необхідність вчинення певних дій.
		Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
		Отже, всі учасники справи вважаються повідомленими про рух справи належним чином.
		У судовому засіданні 02.06.2025 сторони участі не приймали, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку. 
		Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.
		Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі  КузПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Згідно з частиною 4 статті 7 КУзПБ у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
		Позивачем не надано суду письмові пояснення щодо звернення/не звернення до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника з таким самим предметом як у цьому спорі в порядку ст. 45 КУзПБ в межах справи № 905/169/25. Судом таких обставин не встановлено.
		Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, явку представників сторін у судове засідання суд не визнавав обов`язковою, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
		Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
		Як убачається, у позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ 19187,78 грн інфляційних втрат та 3782,42 грн. трьох відсотків річних, які виникли внаслідок несвоєчасної виплати нарахованих але не виплачених аліментів.
		В обгрунтування вимог позивач посилається на те, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2024 у справі № 235/8278/21 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ на користь ОСОБА_1 нараховані, але не сплачені аліменти в розмірі 35551,22 грн. Вказане судове рішення виконано в примусовому порядку лише 17.06.2024, що дає підстави позивачу вимагати на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України з відповідача відшкодування інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме інфляційні за період з листопада 2020 року по червень 2024 року та 3% річних за період з 01.12.2020 по 17.06.2024, що разом становить 22970,20 грн.
		На підтвердження вимог надано суду: квитанцію про сплату судового збору від 14.08.2024 на суму 968,96 грн., документи що посвідчують особу позивача, свідоцтво про шлюб, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2024 у справі № 235/8278/21 (провадження № 2/204/488/24р), відомості АТ «Ощадбанк» про зарахування 17.06.2024 на картковий рахунок коштів у сумі 35551,22 грн.
		Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів. 
		Як встановлено господарським судом та не спростовано відповідачем, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2024 у справі № 235/8278/21 (провадження № 2/204/488/24р) позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості утриманих, але не перерахованих аліментів - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з аліментами, які утриманні з заробітної плати ОСОБА_2 , та не перераховані за виконавчим провадженням №49483256 за період з 01.02.2020 року по 18.11.2020 року у сумі 35551,22 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» в дохід держави судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
		У цьому рішенні судом було встановлено, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2015 року №235/9625/15-ц стягнуто аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Родинське Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 13 листопада 2015 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на другу дитину, - за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Відповідно до довідки-розрахунку Покровського ВДВС у Покровському районі Донецької області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 29.10.2021 року №1718-40482 вбачається, що 08.05.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника та спрямовано за місцем отримання доходу, а саме до ТОВ «Краснолиманське». Згідно наданих звітів з боржника ОСОБА_2 по його заяві утримувались аліменти з 01.02.2020 року по 31.05.2020 у розмірі 33%, а з 01.06.2020 по 18.11.2020 у розмірі 25%. У зв`язку із затримкою виплати заробітної плати за період з 01.02.2020 по 18.11.2020 заборгованість з аліментів складає 35551,22 грн. 
		Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2024 у справі № 235/8278/21 (провадження № 2/204/488/24р) набрало законної сили 15.02.2024, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень. Сторонами протилежного не доведено.
		Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Таким чином, обставини, встановлені Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська у рішенні від 15.01.2024 у справі № 235/8278/21 (провадження № 2/204/488/24р) мають преюдиційний характер і повторному доведенню не потребують.
		З наданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 17.06.2024 заборгованість у сумі 35551,22 грн. сплачена позивачу під час примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 75286602.
		Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Статтею 599 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
		Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
		Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Суд вважає, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
		Позивачем у цій справі пред`явлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2020 року по червень 2024 року у сумі 19187,78 грн. та 3% річних за період з 01.12.2020 по 17.06.2024 у сумі 3782,42 грн., розраховані від боргу у розмірі 35551,22 грн., що разом становить 22970,20 грн.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню у пред`явленому до стягнення розмірі. Відповідач протилежного не довів, вимог позивача не спростував, власного контррозрахунку вимог не надав.
		Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний, оскільки ним доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, що зумовлює задоволення його позовних вимог.
		Сплачений позивачем судовий збір у сумі 968,96 грн. за розгляд справи підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; рік народження  ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) 19187,78 грн. інфляційних втрат та 3782,42 грн. трьох відсотків річних, які виникли внаслідок несвоєчасної виплати нарахованих але не виплачених аліментів, що разом становить 22970,20 грн., - задовольнити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; рік народження  ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість у сумі 22970,20 грн. та 968,96 грн. судового збору.
		Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення підписано 04.06.2025.
		 
		 
		 
		Суддя Н.В. Величко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...