Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/23910/14-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.
Дата набрання законної сили: 02.06.2025
Номер судового провадження: 61-15275ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                   
		 
		02 червня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 127/23910/14
		провадження № 61-15275св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
		               
		учасники справи: 
		заявник (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) -  ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», Акціонерне товариство «Таскомбанк»
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року в складі колегії суддів Голоти Л. О., Панасюка О. С., Рибчинського В. П., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
		 
		У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк», банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Компанія страхування життя «Універсальна» (далі -                ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна», страхова компанія) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до                       ПАТ «БМ Банк» про визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки, стягнення безпідставно отриманих коштів.
		 
		Справа неодноразово розглядалася судами.
		 
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня                2015 року, позов ПАТ «БМ Банк» задоволено. Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь              ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі                                 96 689,49 швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 1 317 396,14 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року залишено без змін.
		 
		Постановою Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області                    від 18 березня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області                              від 15 травня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року у частині вирішення вимог ПАТ «БМ Банк» до  ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна», про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
		 
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2016 року               у задоволенні позовних вимог ПАТ «БМ Банк» відмовлено. 
		 
		Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «БМ Банк» задоволено частково, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ «БМ Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором, а саме: 39 162,54 швейцарських франків - заборгованість за тілом кредиту; 17 553,55 швейцарських франків - проценти за користування кредитом; 101 738,83 грн - пеня. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційні скарги                         ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд у порушення вимог пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання, касаційна скарга якого містить посилання на зазначені процесуальні порушення.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 листопада 2018 року клопотання Акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - АТ «ВТБ Банк») про заміну сторони у справі задоволено. Замінено сторону позивача ПАТ «БМ Банк» її процесуальним правонаступником - АТ «ВТБ Банк» у зв`язку з укладенням                  13 вересня 2018 року між ПАТ «БМ Банк» та АТ «ВТБ Банк» договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами №13092018.
		 
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2019 року апеляційну скаргу АТ «ВТБ Банк» задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ «ВТБ Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь          АТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором станом на 30 вересня          2014 року у розмірі 63 377,72 швейцарських франків, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 42 902,54 швейцарських франків; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 17 553,55 швейцарських франків, пеня -          2 921,63 швейцарських франків.
		 
		Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Вінницького апеляційного суду від 08 січня              2019 року залишено без змін.
		 
		23 грудня 2021 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у цій цивільній справі.
		 
		Заява обґрунтована тим, що у цій справі задоволено позовні вимоги                               ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1/94/150808 від 15 серпня 2008 року. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 листопада 2018 року замінено сторону позивача                      ПАТ «БМ Банк» його правонаступником АТ «ВТБ Банк». Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року стягувача АТ «ВТБ Банк» замінено його правонаступником АТ «Універсал банк». 29 квітня 2021 року згідно з договором факторингу № Н1/11/2-Ф АТ «Таскомбанк» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , який має зобов`язання перед АТ «Універсал банк» за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808.
		 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2022 року в задоволенні заяви АТ «Таскомбанк» відмовлено. 
		 
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2022 року у цій справі скасовано. Заяву АТ «Таскомбанк» про заміну сторони стягувача у цивільній справі задоволено. Замінено сторону стягувача АТ «Універсал банк» його правонаступником АТ «Таскомбанк» за виконавчими документами                                      № 127/23910/14-ц від 22 квітня 2021 року, виданими на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області за позовом АТ «БМ Банк» до                ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808.
		 
		Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року залишено без змін.
		 
		10 жовтня 2024 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року.
		 
		У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року положення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи).
		 
		Зазначеними обставинами, на думку заявника, є те, що:
		- 15 лютого 2021 року головним державним виконавцем Вінницького РВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Федоринським С. П. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». За період з 04 жовтня 2016 року (дата видачі виконавчого листа ПАТ «БМ Банк») до 15 лютого 2021 року (дата закінчення виконавчого провадження) не відбулося заміни сторони виконавчого провадження ПАТ «БМ Банк» на АТ «ВТБ Банк». Тому АТ «ВТБ Банк» не було стороною виконавчого провадження, а на момент постановлення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року виконавче провадження відкрито не було;
		- заява АТ «Таскомбанк» від 16 лютого 2022 року про заміну сторони виконавчого провадження була обґрунтована тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року замінено АТ «ВТБ Банк»                                          (як правонаступника позивача) у цивільній справі № 127/23910/14-ц в порядку правонаступництва на належну сторону «АТ «Універсал Банк». Однак постановою Вінницького апеляційного суду від 24 лютого 2022 року ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 28 лютого 2021 року була скасована та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви АТ «Універсал Банк». 
		 
		На думку заявника, зазначені обставини не були встановлені судом під час розгляду заяви АТ «Таскомбанк» про заміну стягувача у цій справі, а тому є нововиявленими обставинами.
		 
		Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 127/23910/14-ц за заявою АТ «Таскомбанк» про заміну сторони стягувача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. Таким чином, за змістом норм цивільного процесуального законодавства, постанова апеляційного суду, якою було замінено стягувача у виконавчому провадженні, не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а тому не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		14 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у цій справі, у якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2024 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження                      № 12-158гс19) та постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі                 № 910/30/19, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 
		 
		Крім того, заявник у касаційній скарзі заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема вказує, що:
		- справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України), оскільки в день реєстрації заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суддя Голота Л. О. перебувала у відпустці;
		- справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). 
		 
		Інші учасники справи не скористалися правом подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Провадження у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано справу із суду першої інстанції.  
		 
		Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 388 ЦПК України.
		 
		У грудні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.  
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є неприйнятними з огляду на таке.   
		 
		Суди встановили, що у цій справі ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року, якою замінено сторону стягувача АТ «Універсал банк» його правонаступником АТ «Таскомбанк» за виконавчими документами. 
		 
		Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		 
		Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи за нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
		 
		Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18), від 03 червня 2021 року у справі № 2-1210/11 (провадження № 61-1537св21), від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21) зазначено, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
		 
		У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) зроблено правовий висновок про те, що перегляду                  у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції            (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалені за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. При цьому ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.
		 
		Разом із тим інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не належать до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня                2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18),                             від 06 березня 2020 року справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19). Відповідно, не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами і судові рішення судів апеляційної інстанції, ухвалені за результатами апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції, які не належать до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Таким чином, постанова апеляційного суду, якою виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню, як судове рішення суду апеляційної інстанції, що постановлене за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, якою не закінчено розгляд справи, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
		Подібний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 335/8527/20 (провадження № 61-20053св21).
		 
		У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 2-1244/11 (провадження № 61-6739св22) вказано, що прийняття судом до розгляду заяви про перегляд за з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а тому процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
		 
		Отже, процесуальним наслідком звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, що не належить до тих судових рішень, якими закінчено розгляд справи, є постановлення апеляційним судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
		 
		Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 лютого              2024 року  у справі № 2018/15050/2012 (провадження № 61-12154св23) та                        від 23 квітня 2025 року у справі № 2-664/11 (провадження № 61-14373св24).
		 
		У цій справі апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року, якою замінено сторону стягувача за виконавчими документами, відповідно до вимог ЦПК України відмовив у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної постанови апеляційного суду.
		 
		З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується. 
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду колегія суддів визнає безпідставними.
		 
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду                             від 10 жовтня 2024 року (том 4, а. с. 222) визначено колегію суддів апеляційного суду у складі Голоти Л. О., Рибчинського В. П., Панасюка О. С., та на час ухвалення рішення відсутні докази, що суддя Голота Л. О. перебувала у відпустці. 
		 
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання є безпідставними. Суд апеляційної інстанції не відкривав провадження за заявою ОСОБА_1 , не призначав справу до розгляду та не переглядав за нововиявленими обставинами судове рішення апеляційного суду, а відмовив у відкритті провадження за заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції у такий спосіб. Тому ці доводи касаційної скарги зводяться до власного розуміння заявником положень чинного процесуального законодавства, що також не дає суду касаційної інстанції підстав для скасування оскарженого судового рішення.  
		 
		Перевіряючи доводи заявника про неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2024 року у справі                № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 30 червня 2020 року у справі                        № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19) та постанові Верховного Суду                      від 22 грудня 2021 року у справі № 910/30/19, колегія суддів враховує таке.  
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2024 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) не розглядалося питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки предметом касаційного перегляду було питання щодо заміни сторони виконавчого провадження та вирішення скарги на дії державного виконавця. 
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19) судом касаційної інстанції не розглядалося питання щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки предметом касаційного перегляду були судові рішення про скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів, визнання права власності та витребування майна.
		 
		У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 910/30/19 суд касаційної інстанції погодився із судом апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення по суті. При цьому судове рішення, яке заявник просив переглянути за нововиявленими обставинами, було судовим рішенням, яким завершено розгляд справи, на відміну від обставин справи, яка переглядається.  
		 
		Таким чином, судові рішення Верховного Суду у справах, на які посилається заявник у касаційній скарзі, не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм права апеляційним судом у цій справі, а тому є нерелевантними. 
		 
		Отже, доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з оскарженим судовим рішенням і не дають передбачених законом підстав для його скасування, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості. 
		 
		Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права під час ухвалення апеляційним судом оскаржуваного судового рішення.
		 
		За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		 
		За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав для скасування оскарженого судового рішення.
		 
		Враховуючи, що колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, судові витрати не розподіляються.  
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду   
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.   
		 
		Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		СуддіВ. В. Сердюк   С. О. Карпенко    І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...