Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 594/1462/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.
Дата набрання законної сили: 29.05.2025
Номер судового провадження: 51-5023км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023211120000202

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		29 травня 2025 року                                                                              
		м. Київ                                                         
		 
		справа № 594/1462/23
		провадження № 51-5023км24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		 
		головуюча                                             ОСОБА_1 ,
		судді:                                                       ОСОБА_2 , 
		                                                                         ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання                     ОСОБА_4 ,
		учасник  судового провадження:
		прокурор                                                          ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні виправлену касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого  ОСОБА_7 на вирок Тернопільського апеляційного суду від 27 вересня 
		2024 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023211120000202, стосовно 
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		 
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У виправленій касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження,виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскарженого судового рішення та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
		Свої доводи захисник мотивує тим, що вирок апеляційного суду ґрунтується на припущеннях, мала місце провокація з боку правоохоронних органів, відсутні належні докази винуватості ОСОБА_7 .
		Вважає, що апеляційний суд не надав належної оцінки сукупності усіх доказів у цьому провадженні.
		Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що при кваліфікації дій  ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 369 КК України стороною обвинувачення не розкрито об`єктивну сторону кримінального правопорушення, оскільки зазначено його дії як пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, а також не відображено в чиїх інтересах він пропонував неправомірну вигоду.
		Вказує, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що працівники поліції діяли стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 з порушенням вимог Конституції України та законів України, оскільки постановою Борщівського районного суду від 04 жовтня 2023 року справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) було закрито за відсутністю події та складу цього правопорушення, у зв`язку з тим, що до матеріалів справи не було долучено будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, зокрема, не додано показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та працюючими в автоматичному режимі, які б підтверджували факт керування ОСОБА_7 транспортним засобом.
		Вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у працівників поліції станом на 17:08 14 вересня 2023 року не було підстав для проведення огляду обвинуваченого ОСОБА_7 на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з керуванням транспортним засобом, так як доказів керування у них на той час не було. Відповідно у працівників поліції були відсутні й підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а тому ОСОБА_7 не міг пропонувати їм кошти саме за не складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, про що вказано в обвинувальному акті.
		Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, посилаючись на зміст розмови поліцейських із ОСОБА_7 як на доказ його вини, оскільки із відеозапису не вбачається, що останній пропонував кошти саме за не складання протоколу за ч. ст. 130 КУпАП, таких слів він не висловлював.
		Вказує, що працівники поліції, ставлячи     ОСОБА_7 уточнюючі питання, підвели його до висловлення ним пропозиції про кошти, а тому в діях поліції сторона захисту вбачає наявність провокації. 
		Крім того, стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував, що одночасно поліцейським було розпочато розгляд адміністративної справи стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а іншим поліцейським під час розгляду справи запропоновано  пройти огляд на стан сп`яніння і проведено такий огляд.
		 
		Зміст судових рішень, у тому числі оскаржуваного, і встановлені судом апеляційної інстанції обставини
		За вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
		Вироком Тернопільського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року апеляційну скаргу прокурора Чортківської окружної прокуратури задоволено частково.
		Вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2024 року скасовано. Постановлено новий вирок, яким визнано ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
		Як установлено судом апеляційної інстанції, 14 вересня 2023 року відповідно до розстановки нарядів ВП № 1 (м. Борщів) ЧРВП ГУНП в Тернопільській області інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Борщів) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області) ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та поліцейські сектору реагування патрульної поліції цього ж відділення поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували у складі добового наряду групи реагування патрульної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області.
		У подальшому, 14 вересня 2023 року під час несення служби по охороні публічної безпеки і порядку, безпеки дорожнього руху близько 17:10  нарядом СРПП ВП № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області у складі інспекторів сектору ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та поліцейських ОСОБА_10 і          ОСОБА_11 на службовому автомобілі марки «Рено Дастер» (Renault Duster) д.н.з. НОМЕР_1 в с. Козаччина по вул. Нижня,520 Чортківського району виявлено порушення правил дорожнього руху автомобілем марки «Сітроєн Джампі» (Citroen Jumpy) д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , жителя с. Новосілка Чортківського району Тернопільської області, який здійснив стоянку в другій смузі руху, створивши перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив пункт 15.9 «д» Правил дорожнього руху України.
		Під час перевірки документів, на підставі п.2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» нарядом СРПП ВП № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області у складі інспекторів сектору ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та поліцейських ОСОБА_10 і ОСОБА_11 також виявлено, що водій  ОСОБА_7 перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Після цього цими інспекторами та поліцейськими було запропоновано ОСОБА_7 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці стоянки за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810», з метою встановлення ступеня алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_7 погодився та після проходження огляду показник газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» становив 3.81 проміле.
		Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 2 п. 4 і ч. 2 п. 5 розділу І наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» вищевказаним нарядом СРПП ВП № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області було розпочато оформлення матеріалів - протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, під час якого у ОСОБА_7  виник злочинний умисел надати пропозицію неправомірної вимоги наряду СРПП ВП № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області за вчинення дій, з використанням службового становища, щодо не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, 14 вересня 2023 року, близько 17:15, ОСОБА_7 , який був попереджений про здійснення відео фіксації у відповідності до ст. 40 3акону України «Про Національну поліцію», діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є службовими особами правоохоронного органу, розуміючи протиправність своїх дій і настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи біля службового автомобіля поліції «Рено Дастер» (Renault Duster) д.н.з. НОМЕР_1 в с. Козаччина по вул. Нижня, 520, Чортківського району Тернопільської області, в усній формі запропонував вищезазначеним поліцейським неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США за не притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого відразу був попереджений інспектором сектору ОСОБА_9 про кримінальну відповідальність за надання пропозиції неправомірної вигоди службовій особі за ст. 369 КК України.
		Незважаючи на це, з метою завершення свого злочинного умислу, а саме: уникнення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого   ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_7 , діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 369 КК України, перебуваючи біля службового автомобіля поліції «Рено Дастер» (Renault Duster) д.н.з. НОМЕР_1 в с.Козаччина по вул. Нижня,520 Чортківського району Тернопільської області, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в усній формі продовжив пропонувати поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та інспекторам сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 і ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США за вчинення дій, з використанням їх службового становища, щодо не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим висловив пропозицію надання неправомірної вигоди працівникам поліції відділення поліції № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області.
		 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор заперечив доводам касаційної скарги захисника, просив вирок апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. Інших учасників було належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду, проте в судове засідання вони не з`явились. 
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Згідно з вимогами ч.1 ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення. 
		Як убачається з матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції, постановляючи вирок стосовно  ОСОБА_7 , дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
		 
		Так, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши та оцінивши належним чином наявні докази у цьому провадженні, встановив, що ОСОБА_7 здійснив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду дії з використанням наданого службового становища, а тому дії ОСОБА_7 правильно кваліфікував за ч.1 ст.369 КК України, що підтверджується дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, зокрема:
		показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
		протоколом огляду місця події від 14 вересня 2023 року з фотоілюстраціями;
		копіями наказів ГУНП в Тернопільській області: № 292о/с від 12 жовтня 2021 року, № 9о/с від 13 січня 2021 року, № 30о/с від 07 лютого 2021 року;
		копіями посадових інструкцій інспекторів сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ;
		копіями посадових інструкцій поліцейських сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ;
		протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото та кінозйомки, відеозапису від 29 вересня 2023 року;
		протоколом огляду речей від 12 жовтня 2023 року з доданими до нього відеозаписами нагрудних камер поліцейських, з яких встановлено зміст розмови, в ході якої ОСОБА_7 неодноразово та незважаючи на їх застереження про кримінальну відповідальність пропонує працівникам поліції неправомірну вигоду за не складення стосовно нього протоколу за ст.130 КУпАП.
		 
		Доводи касаційної скарги захисника про неврахування судом апеляційної інстанції того, що при кваліфікації дій  ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 369 КК України стороною обвинувачення не розкрито об`єктивну сторону кримінального правопорушення, то вони є безпідставними.
		Суд апеляційної інстанції, перевіривши вирок місцевого суду, зазначив, що висновок суду першої інстанції про відсутність у пред`явленому обвинуваченні усіх ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення суперечить змісту обставин, які викладені в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_7 за ч.1 ст.369 КК України, відповідно до якого ОСОБА_7 обвинувачується у здійсненні пропозиції надання неправомірної вигоди працівникам поліції в сумі 200 доларів США за не притягнення його, тобто ОСОБА_7 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
		Колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано зазначила, що за змістом диспозиції вказаної статті об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення полягає, зокрема, у зверненні до службової особи з таким повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного дати неправомірну вигоду. Таке повідомлення може бути здійснено особисто у будь-якій формі, в тому числі в усній. 
		З таким висновком погоджується й суд касаційної інстанції.
		Крім того, в цьому ж обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_7 пропонував неправомірну вигоду в своїх інтересах, що спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність у пред`явленому обвинуваченні вказівки на те, в чиїх інтересах обвинувачений пропонував неправомірну вигоду, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги захисника є безпідставними.
		 
		Необґрунтованими є й доводи касаційної скарги про порушення працівниками поліції вимог Конституції України, законів України та відсутність підстав для проведення огляду працівниками поліції обвинуваченого ОСОБА_7 на стан алкогольного сп`яніння, з огляду на таке.
		Висновків про доведеність винуватості ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням досліджених доказів, зокрема даних відеозаписів нагрудних камер працівників поліції та їх показань в ході судового розгляду,  ними під час патрулювання було виявлено на проїжджій частині дороги нерухомий автомобіль, за кермом якого перебував обвинувачений ОСОБА_7 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. За результатами проведеного на місці огляду за допомогою газоаналізатора у ОСОБА_7 було встановлено перевищення максимально допустимого для водіїв рівня алкоголю в 19 разів (3,81 проміле). За порушення ОСОБА_7 правил стоянки автомобіля постановою від 14 вересня 2024 року на нього було накладено адміністративне стягнення  у вигляді за ч.3 ст.122 КУпАП, ця постанова є чинною та не була скасована у встановленому законом порядку.
		За наслідками розгляду суддею місцевого суду складеного працівниками поліції стосовно  ОСОБА_7 протоколу за ст. 130 КУпАП Т, постановою Борщівського районного суду від 04 жовтня 2023 року справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП було закрито за відсутністю події та складу цього правопорушення.
		Апеляційний суд, не погоджуючись із висновком місцевого суду про відсутність підстав для складання протоколу працівниками поліції про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, зазначив, що відповідно до приписів ст. 93 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а тому місцевий суд взяв до уваги висновки Борщівського районного суду від 04 жовтня 2023 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, однак проігнорував докази, які були досліджені в ході розгляду цього кримінального провадження, зокрема відеозапис нагрудних камер працівників поліції та їх показань в ході судового розгляду.
		Колегія суддів апеляційного суду зазначила про відсутність підстав вважати дії поліцейських по оформленню матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7 за ст.130 КУпАП такими, що не відповідають Конституції та законам України, оскільки працівники поліції діяли відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 2 п. 4 і ч. 2 п. 5 розділу І наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
		Не ґрунтуються на вимогах закону доводи касаційної скарги про те, що         ОСОБА_7 не міг пропонувати поліцейським неправомірної вигоди за не складення протоколу за ст. 130 КУпАП, оскільки у працівників поліції були відсутні підстави для проведення огляду ОСОБА_7 на стан алкогольного сп`яніння. 
		Кримінальна відповідальність за ст. 369 КК України настає тоді, коли особа, яка пропонує чи надає неправомірну вигоду, усвідомлює статус службової особи та пропонує вигоду саме у зв`язку з можливостями її посади, тобто у даній справі  пропозиція неправомірної вигоди працівникам поліції стосувалась можливостей їх посади (повноважень), зокрема, повноважень щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення.
		Передбачений ст. 369 КК України злочин є закінченим з моменту, коли особа лише запропонувала чи пообіцяла надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди (формальний склад).
		До того ж на момент складення стосовно ОСОБА_7 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, результати розгляду протоколу в суді не могли бути відомі.  
		Щодо доводів касаційної скарги про наявність провокації з боку працівників поліції, які, як зазначено у касаційній скарзі, уточнюючими питаннями спровокували обвинуваченого до висловлення їм пропозиції про надання коштів, колегія суддів зазначає таке.
		Судом апеляційної інстанції були враховані матеріали цього провадження, а саме зміст зафіксованої відеозаписом з нагрудної камери розмови ОСОБА_7 та працівників поліції, те, що саме ОСОБА_7 був ініціатором надання неправомірної вигоди, оскільки він під час того, як працівник поліції встановлював дані про його особу, з`ясовував місце його проживання почав пропонувати "вирішити питання по іншому", а саме: "по грошах". Після цього поліцейський двічі роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за такі дії, на що останній відповів, що розуміє це і продовжив пропонувати поліцейським неправомірну вигоду, зокрема дослівно сказав: "пару рублів кину", "за те, що я нарушив, що був п`яний", "дам пару грошей", "скільки треба? Скільки треба? 100 баксів, 200 баксів стане?".
		Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність провокації в діях працівників поліції, які не були ініціаторами розмови про неправомірну вигоду, а лише ставили уточнюючі питання з приводу самостійно висловлених пропозицій обвинуваченого ОСОБА_7 , який під час розмови перебував у стані алкогольного сп`яніння, говорив уривчасто і пропонував неправомірну вигоду в завуальованій формі, висловлюючись розмовною, а не літературною мовою.
		Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 08 липня 2021 року у справі «Берлізев проти України» визнав непослідовними заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарг на те, що його спровокували. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованого йому діяння, але стверджує, що воно було наслідком незаконного підбурювання з боку працівників поліції.
		У цій справі ОСОБА_7 заперечував факт вчинення ним кримінального правопорушення, що також підтверджує відсутність провокації з боку працівників поліції.
		Твердження у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що під час розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 122 КУпАП іншим поліцейським було запропоновано  пройти огляд на стан сп`яніння і проведено такий огляд, Суд вважає надуманими, оскільки захисник не зазначив яким чином така обставина вплинула на законність та обґрунтованість вироку апеляційного суду у цьому провадженні.
		Даних, які б свідчили, що судом апеляційної інстанції допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення Суд не встановив. 
		Апеляційний суд із додержанням приписів статей 404, 405 КПК України переглянув вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, належно перевірив усі наведені в ній доводи, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування вироку місцевого суду у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, та постановив новий вирок, навівши у вироку мотиви та правові підстави, з яких виходив, постановляючи рішення.
		Вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 420КПК України. 
		Оскільки закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, виправлену касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
		 
		Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Виправлену касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Вирок Тернопільського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...