Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 441/1028/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 04.06.2025. Зареєстровано: 05.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2025.
Дата набрання законної сили: 04.06.2025
Номер судового провадження: 2/441/735/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		441/1028/25
		2/441/735/2025
		 
		У Х В А Л А
		про залишення позовної заяви без руху
		 
		04.06.2025 суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок та про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом
		в с т а н о в и в:
		 
		29.05.2025 рокупозивач звернулася до Городоцького районного суду Львівської області із позовною заявою, у якій просить суд серед іншого визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька  ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Ухвалою судді від 30.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з наявними у ній недоліками, серед яких відсутність інформації про вартість нерухомого майна, що позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати судового збору.
		02.06.2025 року представник позивача подала заяву про усунення недоліків, де зазначила, що згідно Довідки від 19.05.2025 року про вартість майна інвентаризаційна вартість предмета спору становить 160339 грн.
		Положеннями ч. 1ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.
		Під час вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що вони не відповідають вимогамст. 175 ЦПК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 3ст.175ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
		В силу положень ч. 5ст. 177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
		Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.08.2020 у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 12Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
		Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна(ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.
		Проте, аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна. Довідка про інвентаризаційну вартість, на яку посилається представник позивача, таким доказом не є, інвентаризаційна вартістьоб`єктанерухомості являєсобою йоговідновну цінуз вирахуваннямйого зносуі змінивартості напослуги,роботи табудівельні матеріали,її вказуютьу технічномупаспорті наоб`єкті спеціальнійдовідці станомна деньпроведення оцінки, вонавключає всебе всівитрати набудівельні роботи,однак невраховує витрати,спрямовані накупівлю земельноїділянки таінші деталі.Інвентаризаційна вартістьнеобхідна виключнодля розрахунківв державнихорганах таістотно відрізняєтьсявід ринковихпоказників. Ринкова оцінка вище інвентаризаційної оцінки в кілька разів. Виняток становить житло, розташоване у новобудовах. Також це може статися, якщо БТІ займається визначенням ринкової вартості, якщо має на це відповідну ліцензію.
		Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		Відтак, позивачем будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості майнана день подання позовної заяви(зокрема звіту про оцінку майна, висновку експерта) не було надано, а також не наведено обставин і не зазначено доказів щодо неможливості визначення його дійсної вартості на час звернення до суду з позовом та, відповідно, визначення реальної ціни позову.
		Крім цього, відповідно до п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогоНаказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року(у редакціїнаказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об`єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об`єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
		Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогоНаказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року(у редакціїнаказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об`єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначенихстаттею 121 Земельного кодексу України), об`єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно достатті 181 Цивільного кодексу Україниналежить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно доПодаткового кодексу України(крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об`єкт оцінки).
		Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначенихПодатковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.
		Тож позивач не позбавлена можливості самостійно отримати інформацію від Фонду держмайна щодо оцінки нерухомого майна навіть за відсутності правовстановлюючих документів на таке майно.
		Отже, для правильного визначення ціни позову необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогуна день подання позовної заяви до суду.
		З огляду на наведене, суддя дійшов висновку, що позивачу слід долучити до позовної заяви документи щодо вартісної оцінки вищезазначеного об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , станом на 29.05.2025.
		Відповідно до п. 2.1.1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 р. складає не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
		При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипокладається на позивача.
		Отже, оскільки позивачем вартість житлового будинку визначена неналежним чином, то указане позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати суми судового збору та надходження до Державного бюджету України належного платежу у вигляді сплаченого судового збору.
		Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якоїформалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції(рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
		Слід зазначити, щовказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя,оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
		Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду.
		За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків у відповідності до ч. 2ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
		Частиною 3ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
		Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		Разом із тим, суддя роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
		На підставі викладеного та керуючись статтями175,177,185,260,293,294,296,297 ЦПК України, суддя,
		п о с т а н о в и в:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок та про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом -залишити без руху.
		Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Роз`яснити, що згідно з ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175і177цьогокодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
		У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, заявавважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя О.І. Ференц

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...