Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 449/1223/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 05.06.2025. Зареєстровано: 05.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/449/20/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023142400000047

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 449/1223/23 
		 
		 
		Перемишлянський районний суд Львівської області 
		вул.Галицька,67а м. м. Перемишляни Львівський район Львівська область Україна 81200 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02.06.2025 м.Перемишляни
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
		з участю,
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023142400000047 від 21 липня 2023 року, щодо
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перемишляни Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.3692 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		До Перемишлянського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт від 27.09.2023 року, згідно якого ОСОБА_4 обвинувачувався у вимаганні та одержанні від військовозобов`язаного ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, що становить 73 120 грн (згідно курсу Національного банку України станом на 29.07.2023) для себе за вплив на прийняття рішення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 про видачу ОСОБА_5 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного без фактичного проходження військово-лікарської комісії, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України  як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
		Під час судового розгляду були встановленні нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у зв`язку з чим прокурором було змінено правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 
		з ч. 3 ст. 3692 КК України на ч. 2 ст. 3692 КК України.
		Від так, встановлено, що ОСОБА_4 , будучи інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи в порушення вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 3, 6, 8, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військової присяги та ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, а також Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 №610, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи як приватна особа, з прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення за чужий рахунок шляхом одержання неправомірної вигоди, 29.07.2023, приблизно о 09 год 20 хв, знаходячись в салоні за кермом власного автомобіля марки «Hyundaі Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , що стояв на узбіччі дороги поблизу будинку № 62 по вулиці Галицькій в м. Перемишляни Львівського району Львівської області, умисно одержав для себе від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 2 000 доларів США (згідно курсу Національного банку України станом на 29.07.2023  73 120 грн.) за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , з метою видачі ОСОБА_5 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного без фактичного проходження ним військово-лікарської комісії.
		ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушення передбаченому ч. 2 ст.3692 КК України визнав повністю, за обставин наведених у зміненому обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся, просив задоволити заяву ОСОБА_7 та заставу у сумі 134 200,00 грн. звернути на рахунок ЗСУ. 
		До суду надійшла заява ОСОБА_7 , згідно якої вона, як заставодавець, просила після припинення запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_4 звернути в користь ЗСУ, грошові кошти у сумі 134 200,00 грн. 
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Крім повного визнання своєї провини ОСОБА_4 , його вина у вчиненому кримінальному правопорушенні також стверджується дослідженим в судовому засіданні документальними доказами, а саме:
		- Рапортом оперуповноваженого УСР у Львівській області ДСР НП України ОСОБА_8 , яким встановлено, що працівник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , вимагає у військовозобов`язаного ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за сприяння у видачі військового квитка без фізичної присутності під час проходження ВЛК та без подальшої мобілізації до лав ЗСУ;
		- Постановою про залучення особи до проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні;
		- Протоколом допиту свідка від 21.07.2023 року, згідно якого ОСОБА_5 повідомив, що працівник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , вимагає у нього грошові кошти у сумі 2000 доларів США за сприяння у видачі військового квитка без фізичної присутності під час проходження ВЛК та без подальшої мобілізації до лав ЗСУ
		- Протоколом огляду, індефікації та вручення грошових коштів та індефікаційних засобів від 29.07.2023 року;
		- Постановою про проникнення до житла чи іншого володіння особи від 29.07.2023 року;
		- Протоколом обшуку від 29.07.2023 року, яким зафіксовано обшук автомобіля марки «Hyundaі Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , що стояв на узбіччі дороги поблизу будинку №62 вул. Галицька, м. Перемишляни, Львівського району Львівської області, у якому виявлено грошові кошти - 20 купюр номіналом 100 доларів США, крім цього ОСОБА_4 добровільно надав гаманець у якому знаходилися грошові кошти у розмірі 100 доларів США;
		- Постановою про визнання речових доказів від 29.07.2023 року;
		- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.07.2023 року;
		- Протоколом огляду від 29.07.2025 року;
		- Постановою про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 29.07.2023 року;
		- Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 29.07.2023 року, згідно, якого останній повідомив, що ОСОБА_4 , який являється працівником ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час розмови, запропонував посприяти у відновленні військового квитка без проходження військово-лікарської комісії, такі «послуги» обійдуться у 2000 (дві тисячі) доларів США. ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та передав йому документи, які необхідні для відновлення військового квитка, а саме: копію паспорта громадянина України, облікову картку РНОКПП та фотокартку розміром 3x4 см. Після чого, ОСОБА_4 повідомив йому, що зв`яжеться зі ним найближчим часом. 28.07.2023 о 20:16 год. мені надійшло смс-повідомлення у соціальній мережі «Viber» від ОСОБА_4 де він призначив зустріч. 29 липня 2023 він зустрівся з ОСОБА_4 неподалік супермаркету, який знаходиться по вул. Галицькій, 63. ОСОБА_4 під`їхав на автомобілі марки «Нyuindai Santa Fe» білого кольору та він сів в автомобіль. Після чого, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_4 повідомив, передав останньому обумовлені грошові кошти в сумі 2000 доларів США та вийшов із автомобіля, після чого ОСОБА_4 був викритий працівниками правоохоронних органів; 
		- Протоколом огляду речей від 08.08.2023 р., яким проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung», ІМЕI: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім картою за номером НОМЕР_4 , де зафіксовано переписку і дзвінки у месенджері Viber із контактом під ім`ям  ОСОБА_9 ;
		- Протоколом за результатами виготовлення несправжніх (імітаційних засобів) від 25.07.2023 року;
		- Протоколом про результати негласних слідчих (розшукових) дій від 08.08.2023 року, протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відео-звукозапису, зафіксовано факт отримання неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США ОСОБА_4 від ОСОБА_5 , за вирішання питання щодо видачі ОСОБА_5 військового квитка без фактичного проходження ним війсьвово-лікарської комісії.дана подія відбулася в м. Перемишляни по вул. Галицькій біля будинку №62, 29.07.2023 року о 09.17 год.
		- Висновком експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відеозвукозапису №3831-Е від 20.09.2023 року, стверджено, що на досліджуваних фонограмах зафіксоване усне мовлення ОСОБА_4 , на досліджуваних фонограмах ознак монтажу не виявлено;
		- Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 25.09.2023 року, встановлено, що останній працює начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 йому не відомий, ОСОБА_4 до нього не звертався із пропозицією видати ОСОБА_5 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного
		Таким чином, оцінюючи в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчининні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України, доведена повністю. 
		Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Згідно вимоги УІАП ГУНП у Львівській області, відповіді КП Перемишлянська центральна районна лікарня, встановлено, що ОСОБА_4 не притягався до кримінальної відповідальності, на Д обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває.
		Згідно положеннями п.1 ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 53 цього Кодексу.
		Згідно ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Санкцією ч. 2 ст. 3692 КК України передбачено основне покарання, зокрема, у виді штрафу у розмірі від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Виходячи з наведеного, призначаючи ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.3692 КК України у виді штрафу необхідно враховувати положення ч.2 ст.53 КК України та вирішувати питання про визначення штрафу у розмірі, не меншому за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України.
		Оскільки сума отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу обвинуваченим ОСОБА_4 становить 2 000 доларів США (згідно курсу Національного банку України станом на 29.07.2023  73 120 грн.), то обвинуваченому варто призначити штраф в максимальному розмірі передбаченому санкцією статті, а саме 5 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 500,00 грн.
		Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та належним попередженням щодо вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2023 року, до підозрюваного ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 26 вересня 2023 року, з утриманням у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», з визначенням застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200,00 гривень, даний розмір застави внесено 31.07.2023 року та ОСОБА_4 звільнено з-під варти.
		В умовах воєнного стану, збройної агресії та проведення бойових дій на території України, необхідності забезпечення наповнення державного бюджету України перерахування обвинуваченим суми застави на потреби ЗСУ, що забезпечить досягнення завдань Кримінального Кодексу України, які полягають у забезпечення прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства. У зв`язку з чим клопотання про звернення застави підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Питання про речові докази повинно бути вирішене за правилами ст.100 КПК України, відповідно до якої їх залишити при матеріалах справи.
		Керуючись ст.ст. 53, 65-67, 72, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, ч.4 ст. 358 КК України, ст. 100, 124, ст.357, ст.ст. 368-371, 373- 375 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ять тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (отримувач: ГУК Львів/Львівська ТГ/24060300, код отримувача: 38008294, р/рахунок: UA728999980313090115000013933, банк отримувача: Казначейство України), процесуальні витрати на залучення експертів  11 949 грн., з яких: 4 779, 60 грн. за проведення судової технічної експертизи документів експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (висновок експерта № 3321-Е від 22.09.2023) та 7 169,40 грн. за проведення судової криміналістичної експертизи відеозвукозапису експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (висновок експерта № 3831-Е від 20.09.2023).
		Скасувати запобіжний захід призначений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2023 року, до підозрюваного ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з визначенням застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200,00 гривень, які було внесено 31.07.2023 року.
		Грошові кошти в сумі 134 200,00 грн., ОСОБА_7 в якості застави 31.07.2023 року - звернути в дохід держави, шляхом перерахування Національному банку України ( МФО 300001, Рахунок №UA843000010000000047330992708, Код ЄДРПОУ 00032106, Отримувач: Національний банк України, Призначення платежу: допомога ЗСУ ).
		Скасувати арешт на майно накладений ухвалами Галицького районного суду м. Льввова від 02.08.2023 року:
		1) Імітаційні засоби у вигляді 19 (дев`ятнадцять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна, серії МА 48374227 А, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, та такі знищити.
		2) Одну купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії РВ 19132309 Е, яку передано на зберігання до Львівської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», адреса: вул Липинського, 13а, м. Львів, 79007 та грошові кошти в розмірі 100 (сто) доларів США, які передано на депозитний рахунок УФЗБО ГУНП у Львівській області, адреса: площа Генерала Григоренка, 3  конфіскувати в дохід Держави,
		3) Мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕI: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім картою за номером НОМЕР_4 - повернути Оленчуку 1.1.
		4) Автомобіль марки «HUNDAI» моделі «SANTA FE», д.н.з. НОМЕР_5 , VIN (номер кузова, шасі): НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 та ключі до вказаного автомобіля, які передано на зберігання власнику ОСОБА_4  залишити власнику ОСОБА_4 .
		5) Скасувати арешт на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 2 1.3», д.н.з. НОМЕР_8 , VIN (номер кузова, шасі): НОМЕР_9 , місцезнаходження якого не встановлено.
		6) Дві флеш карти об`ємом пам`яті по 16 GB кожна, належним чином завірена копія облікової карти до військового квитка серії НОМЕР_10 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на 1 аркуші, бланки довідок військово-лікарської комісії із підписами та відтисками печаток із зазначенням запису придатний до військової служби без зазначення анкетних даних призовників на 1 аркуші кожна в кількості 9 шт. - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		7) Оригінал посвідчення про приписку до призовної дільниці №33к/2016 на ОСОБА_10 , 1999 р.н. на 1 аркуші  повернути до призовної дільниці.
		8) Мобільний телефон марки «Huawei», ІМЕІ НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , із сім-картками за номерами НОМЕР_13 , НОМЕР_14  повернути власнику ОСОБА_6 .
		Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.    
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...