Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/5605/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 05.06.2025. Зареєстровано: 05.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/159/194/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024035550000181

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/5605/24
		Провадження № 1-кп/159/194/25
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 червня 2025 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області 
		 
		під головуванням судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретаря судового 
		засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		законного представника 
		неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ,
		представника неповнолітнього 
		потерпілого ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритомусудовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024035550000181 від 03.06.2024 року, про обвинувачення
		 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поліське Старовижівського району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6  03 червня 2024 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у коридорі будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин до свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, при цьому маючи можливість уникнути конфлікту, умисно наніс один удар правою рукою у праву передню частину грудної клітки ОСОБА_7 , внаслідок чого заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді садна на правій передньо-боковій поверхні грудної клітки, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав повністю. Суду показав, що в той день, точної дати не пам`ятає, він з дружиною перебував вдома за своїм місцем проживання. Будучи в своїй кімнаті, почув, що хтось зайшов і почав стукати в двері. Коли відкрив двері, побачив сина ОСОБА_7 , який в грубій формі почав вимагати повернути йому документи. Між ними виник словесний конфлікт, в ході якого син почав йому погрожувати. Під час цього конфлікту він розмовляв з сином на підвищеному тоні. В ході цього він запропонував сину вийти з будинку і почав проводити його до вітальні. Коли проводив до виходу, можливо, й доторкнувся до нього. Однак, будь-якої шарпанини між ними не було, будь-яких ударів йому не наносив. Стверджував, що він "правша", а тому не міг нанести потерпілому удар в праву сторону грудної клітки. Вважає, що син умисно створив конфлікту ситуацію. В той же час, в судових дебатах висловив готовність виконати призначене судом покарання. 
		Не зважаючи повне невизнання своєї винуватості у вчиненому самим обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого протиправного діяння повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.
		Так, неповнолітній потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що він проживав разом з батьком  ОСОБА_6 близько 11-ти місяців та приблизно до кінця травня 2024 року. Коли проживав з батьком, між ними інколи виникали непорозуміння, оскільки батько забороняв бачитись з мамою, яка проживала окремо. В подальшому він зібрав речі та перейшов проживати до мами, однак в будинку батька забув документи. В той день він вирішив забрати документи, попередньо попередивши про це батька шляхом повідомлення в мережі "Вайбер". Він разом з товаришем ОСОБА_8 мотоциклом поїхали до будинку батька, а мама з вітчимом очікували їх біля школи, бо в тата з ними неприязні відносини. Коли приїхали до будинку батька, ОСОБА_9 залишився на вулиці, а він пішов до будинку. Двері відкрила дочка нової дружини батька. Він запитав її, чи батько вдома. В цей час з кімнати вискочив батько та почав кричати: "Чого прийшов?". Він пояснив, що прийшов по документи. В ході цього конфлікту батько, стоячи перед ним прямо, наніс удар кулаком правої руки в грудну клітку. ОСОБА_10 був середній за силою та з поштовхом, від чого він почав відходити назад. В цей час батько взяв його за кофту та своїм ліктем притиснув його за шию до стіни. Під час цього батько постійно кричав. Його дружина забрала його, а він взувся та пішов з будинку. В цей час він відчув біль в грудній клітці, який потім посилився. Вони з ОСОБА_9 поїхали до школи, де він зустрівся з мамою та вітчимом, яким все розказав та поскаржився на біль в грудній клітці. Вони з мамою та вітчимом від`їхали до приміщення сільської ради, де мама викликала поліцію. Коли він сидів в машині та очікував прибуття поліції, в нього боліла грудна клітка. В подальшому його оглядав лікар, проводилась експертиза та слідчий експеримент, під час якого він все розповів без будь-якого тиску. 
		Показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданніпро обставини події об`єктивно підтверджуються показаннями свідків та письмовими доказами (документами), є послідовними, а тому можуть бути покладені в основу вироку.
		Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка неповнолітній ОСОБА_11 суду показав, що десь на початку літа, точної дати не пам`ятає, приблизно в обідню пору, до нього зателефонував ОСОБА_12 та попросив поїхати з ним до будинку батька та сказав, що чекає біля школи в с. Колодяжне. Він під`їхав до нього та підвіз до будинку батька. ОСОБА_13 пішов в будинок, а він залишився чекати на вулиці. Через хвилин п`ять він почув крики, після чого вийшов ОСОБА_13 , який був знервований та сказав, що його вдарив батько, однак видимих тілесних ушкоджень він не бачив. Він підвіз ОСОБА_13 до школи, де ОСОБА_13 чекала мати, та відразу поїхав додому. Коли їхали мотоциклом з ОСОБА_13 , ніде не падали.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю неповнолітнього потерпілого, суду показала, що в той день вони поїхали в с. Колодяжне до обвинуваченого забирати документи. Вони зупинились автомобілем біля церкви. ОСОБА_13 зателефонував до свого товариша, який приїхав до них на мотоциклі. ОСОБА_13 з товаришем на мотоциклі поїхали по документи. Приблизно через 10 хв. вони повернулись. ОСОБА_13 тяжко дихав та повідомив, що батько вдарив в грудну клітку, скаржився на біль в грудній клітці. Вона викликала працівників поліції, з якими поїхали до будинку обвинуваченого, однак там нікого не було. 
		Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_15  інспектор ВРПП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, показав суду, що він разом з іншим інспектором ОСОБА_16 перебували на чергуванні. На службовий планшет прийшло повідомлення про вчинення домашнього насильства. По дорозі на місце виклику їм повідомили, що відбувся конфлікт батька з сином, а заявники будуть чекати в с. Колодяжне біля сільської ради. По приїзду до приміщення сільської ради в с. Колодяжне зустріли хлопця з матір`ю, які повідомили, що батько вдарив сина. Видимих тілесних ушкоджень в потерпілого не було. Приїхавши за адресою проживання батька, двері ніхто не відчинив. Заявники повідомили, що мають бажання написати заяву про вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку з чим їх було доставлено до Ковельського РУП.
		Свідок ОСОБА_16  поліцейський ВРПП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області суду показав, що влітку 2024 року, в обідню пору, прийшло повідомлення на службовий планшет про домашнє насильство. Вони поїхали в с. Колодяжне, де біля приміщення сільської ради була матір з сином. Хтось з них повідомив, що син був в батька, забирав документи, а батько при цьому наніс тілесні ушкодження синові. Особливостей розмови з ними, в тому числі про тілесні ушкодження, не пам`ятає. Очевидних тілесних ушкоджень на потерпілому не було. Вони всі разом поїхали до будинку обвинуваченого, однак нікого не було вдома. Потерпілі вирішили, що будуть писати заяву про вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку з чим їх доставили до Ковельського РУП.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , яка є нинішньою дружиною обвинуваченого ОСОБА_6 , суду показала, що потерпілий ОСОБА_12 дав неправдиві свідчення, оскільки йому ніхто не наносив тілесних ушкоджень. В той день вона перебувала у ванній кімнаті, а тому не бачила як ОСОБА_13 зайшов в хату. Вона почула крик, скандал на коридорі з приводу документів. Коли вийшла з ванної кімнати, побачила, що ОСОБА_13 вже був в другому коридорі, ближче до виходу, та сперечався з ОСОБА_6 , який був трохи злий. Вони спілкувались між собою на підвищених тонах. Вони з чоловіком пояснили ОСОБА_13 , що його документів в будинку немає, після чого він пішов. ОСОБА_18 тілесних ушкоджень не бачила, бо цього не було. 
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_17 , суд звертає увагу на те, що вона є дружиною обвинуваченого, а тому такі її показання можуть бути спрямовані на виправдання обвинуваченого. В той же час, свідок підтвердила наявність конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, початок якого, з її ж показань, вона не бачила, оскільки перебувала у ванній кімнаті.
		Як зазначалось вище, показання неповнолітнього потерпілого підтверджуються також письмовими доказами (документами). 
		Так, згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.06.2024 року, в цей день від ОСОБА_14 прийнято усну заяву про те, що 03.06.2024 року, близько 14:00, колишній чоловік ОСОБА_6 за місцем свого проживання, АДРЕСА_1 , наніс тілесні ушкодження своєму неповнолітньому сину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Очевидцем події вказала ОСОБА_19 .
		Постановою старшого дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_20 від 04.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано потерпілим в даному кримінальному провадженні.
		Обставини, повідомлені як неповнолітнім потерпілим, так і свідком ОСОБА_14 щодо виклику та прибуття працівників поліції на місце події та самої причини такого виклику, повністю підтверджуються протоколом огляду речей від 24.06.2024 року, згідно якого оглянуто копію записаної інформації у вигляді аудіофайла, та протоколом огляду речей, документів від 30.08.20024 року, згідно якого оглянуто відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів поліцейських.
		Згідно висновку експерта № 88 від 06.06.2024 року, при проведенні судово-медичної експертизи в ОСОБА_7 , 2007 року народження, виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна на правій передньо-боковій поверхні грудної клітки. Дане тілесне ушкодження утворилось внаслідок травматичної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмежуючою травмуючою поверхнею, за механізмом удар-тертя, можливо при обставинах, вказаних обстежуваним (внаслідок ударів руками), в мінімальній кількості однієї травматичної дії терміном утворення більше 1-2 доби до моменту обстеження. Судово-медичних даних, що вищевказані тілесні ушкодження утворились при падінні з висоти власного зросту немає. Вказане тілесне ушкодження по ступню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
		Згідно висновку експерта № 124 (додаткова) від 05.07.2024 року, при проведенні судово-медичної експертизи в ОСОБА_7 , 2007 року народження, виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна на правій передньо-боковій поверхні грудної клітки. Дані тілесні ушкодження могли утворитись при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_7 в ході допиту потерпілого 04.06.2024 року.
		В ході проведення слідчого експерименту з участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , що зафіксовано відповідним протоколом від 18.06.2024 року з додатками, потерпілий розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень та детально показав на манекені, яким чином ОСОБА_6 наніс йому удар в грудну клітку. 
		Зазначеними вище висновками експертів та протоколом проведення слідчого експерименту повністю підтверджуються показання потерпілого в судовому засіданні щодо фактичних обставин справи та способу нанесення тілесних ушкоджень, які узгоджуються між собою та повністю спростовують доводи обвинуваченого про те, що він не наносив ніяких тілесних ушкоджень потерпілому.
		Наявність в обвинуваченого неприязних відносин з неповнолітнім потерпілим підтверджується його ж показаннями.
		Так, обвинувачений вказував на те, що його роздратувало повідомлення сина в мережі "Вайбер", де він назвав його "чортом". Через таку поведінку сина в нього частково виникли неприязні відносини.
		Ця ж обставина підтверджується скрін-шотами, що були зроблені з мобільного телефону обвинуваченого та добровільно надані ним, а також протоколом добровільної видачі та огляду речей від 11.07.2024 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто мобільний телефон потерпілого та зафіксовано особисті повідомлення відповідного характеру в додатку "Вайбер".
		Зазначений мобільний телефон у встановленому порядку був визнаний речовим доказом.
		Крім цього, свідок ОСОБА_17 підтвердила, що відносини між ОСОБА_6 та сином зіпсувались з моменту переїзду останнього до мами.
		Таким чином, суд вважає доведеною наявність між обвинуваченим та неповнолітнім потерпілим неприязних відносин.
		Суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими учасниками судового провадження не заявлялось.
		Категорична невизнавальна позиція обвинуваченого з приводу фактичних обставин справи не узгоджується з іншими здобутими доказами, не спростовує його причетності до нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому з мотивів, наведених у вироку, а тому суд розцінює таку його позицію як вперте намагання уникнути відповідальності за вчинене.
		З огляду на викладене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненому повністю доведена зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 125 КК України.
		Таким чином,обвинувачений ОСОБА_6 своїми умиснимидіями,що виразилисьв умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного у їх сукупності, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин справи.
		Так суд враховує, що ОСОБА_6 вчинено кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України (ст. 12 КК України).
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
		До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
		Суд враховує також те, що обвинувачений ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо цього ж неповнолітнього потерпілого; позитивно характеризується по місцю проживання; на диспансерному обліку в психіатра та нарколога не перебуває; своєю поведінкою в судовому засіданні беззаперечно показав відсутність в нього будь-якого розкаяння у вчиненому. 
		Крім цього, суд враховує позицію неповнолітнього потерпілого щодо міри покарання, який при вирішенні цього питання покладався на розсуд суду.
		Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді громадських робіт на строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.
		В судових дебатах обвинувачений вказував на те, що він мав серйозну травму, йому протипоказана тяжка фізична праця, однак інвалідності не має, а тому просив не призначати покарання у виді громадських робіт.
		В той же час, обвинувачений в ході судового розгляду справи не надав суду будь-яких документів щодо стану свого здоров`я, в тому числі документів, що підтверджують його обмежену працездатність.
		За таких обставин, суд вважає за можливе в даному випадку призначити покарання у виді громадських робіт.
		На глибоке переконання суду, виходячи з принципів справедливості,індивідуалізації та законності, таке покарання обвинуваченому відповідаєхарактеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про його особу, а також буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
		Цивільного позову не заявлено.
		Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
		Арешт на майно не накладався.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
		 
		Речові докази:
		-мобільний телефон марки "Iphone 12" (IMEI 1,2: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), переданий на зберігання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити у володінні останнього;
		-два фотознімки екрану мобільного телефону марки "Redmi Note 8"; оптичний диск CD-R з фрагментом відеозапису від 03.06.2024 року; оптичний диск DVD-R з аудіозаписами інформації з системи запису прийняття заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події у Волинській області за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» засобами програмного забезпечення «CallWay Contact», які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...