Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/924/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 05.06.2025. Зареєстровано: 05.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2025.
Дата набрання законної сили: 12.08.2025
Результат оскарження 12.08.2025 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/354/18/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023090000000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 354/924/23
		Провадження № 1-кп/354/18/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 червня 2025 року м.Яремче
		 
		Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого-судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		представника потерпілої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Татарів, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_6 скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а також за місцем свого проживання зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.
		Так, 15.01.2023, близько 02 години 30 хвилин, ОСОБА_6 знаходився за місцем свого проживання, а саме, у будинку АДРЕСА_1 , де спільно зі своїми знайомими, серед яких був присутній ОСОБА_9 , вживав алкогольні напої.
		Під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт, в ході якого останній, з метою його припинення, вийшов із житлового приміщення курити. Після цього ОСОБА_6 закрив вхідні двері до свого помешкання. 
		Маючи на меті забрати свої особисті речі, що залишились у помешканні ОСОБА_6 , ОСОБА_9 розпочав стукати у двері.
		ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та будучи обуреним діями ОСОБА_9 , а саме тим, що той намагається потрапити до його помешкання, взяв до рук обріз карабіну «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870 калібру 7,92 мм та вирішив умисно позбавити життя останнього. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_9 , ОСОБА_6 через скляний отвір у дверях направив у напрямку потерпілого обріз карабіну «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870 калібру 7,92 мм та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та їх наслідки, здійснив один постріл в область верхньої лівої частини грудної клітки ОСОБА_9 , тим самим спричинивши йому вогнепальне поранення від якого останній помер у кареті швидкої медичної допомоги.
		Окрім цього, ОСОБА_6 незаконно, без передбаченого дозволу, зберігав по місцю свого проживання, а саме, у будинку АДРЕСА_1 карабін «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870 калібру 7,92 мм та чотири боєприпаси до вогнепальної нарізної зброї, які є 8 мм мисливськими патронами калібру 8?57 JS центрального бою, зі SP кулями, промислового виробництва. 
		Відповідно до п. 3 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 (надалі Положення), громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система.
		Пунктом 1 Положення передбачено, що дозвільна система  це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, метою якого є охорона інтересів держави та безпеки громадян. Згідно із п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, належать, серед іншого, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, вибухові матеріали і речовини.
		У відповідності до п. 9 Положення, видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин здійснюється: на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойових припасів до неї, здійснюється у порядку, визначеному МВС, а на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення - у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС.
		Відповідно до пункту 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998 (надалі Інструкція), здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
		Отже, громадянам заборонено придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, окрім вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв, на які необхідно одержати спеціальний дозвіл. 
		15 січня 2023 року в ході проведення огляду місця події у помешканні ОСОБА_6 , а саме, у будинку АДРЕСА_1 , працівниками поліції вилучено ненормативну нарізну вогнепальну зброю  обріз, обладнаний складним прикладом, котрий виготовлений на основі конструкції військового нарізного карабіну «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870, під патрон 7,92?57 мм, промислового виробництва, шляхом вкорочення ствола до довжини 187 мм та заміни штатної ложі на саморобну ложу з пістолетним руків`ям та прикладом, а також чотири 8 мм мисливські патрони калібру 8?57 JS центрального бою, зі SP кулями, промислового виробництва, які є цивільними боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї, призначеними для стрільби з гвинтівок та карабінів, патронник яких розрахований на дані патрони, які ОСОБА_6 незаконно зберігав у себе без передбаченого на те дозволу.
		Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України не визнав, посилаючись на те, що в ніч з 14.01.2023 на 15.01.2023 перебував за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , де спільно із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 святкували день народження його дружини, який був напередодні, та вживали алкогольні напої. Випили майже дві пляшки горілки ємністю по 0,5 л. Під час застілля вимкнули електроенергію та його дружина пішла включати інвертор, ОСОБА_9 вийшов за нею в коридор, після чого він почув звуки та її плач. Дружина йому сказала, що ОСОБА_9 її вдарив. Після цього між ним та ОСОБА_9 розпочався конфлікт та вони побились. Бійка почалася в коридорі квартири та перейшла в коридор, зовні перед входом у квартиру, де ОСОБА_9 його вдарив, внаслідок чого ОСОБА_6 втратив свідомість. Прийшовши до тями, ОСОБА_6 зайшов в квартиру та зачинив двері на ключ, залишивши ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зовні. Світла при цьому не було. ОСОБА_9 почав стукати в двері, голосно кричати, вигукуючи нецензурні слова, ломитись всередину квартири, взяв дерев`яну табуретку, яка знаходилась зовні в коридорі та розбив нею віконну вставку вхідних дверей, захищену металевою ковкою, яку також почав виривати та просовувати руку в отвір з розбитого скла. Дружина ОСОБА_6 дзвонила родичам ОСОБА_9 та в поліцію з даного приводу. Дії ОСОБА_9 налякали його сім`ю, вдома були двоє маленьких дітей, він злякався, що ОСОБА_9 увірветься всередину квартири та щось їм заподіє, у зв`язку з чим, пішов у спальню, взяв обріз, підійшов до вхідних дверей та вистрілив. Попереджувальних пострілів не здійснював, також не попереджав ОСОБА_9 , що буде стріляти. Здійснив один постріл прямо в напрямку дверей. Куди точно стріляв не бачив, оскільки не було світла. Між ним та дверима стояла його дружина, а з іншої сторони дверей, зовні квартири були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Після вистрілу він почув крик ОСОБА_10 та зрозумів, що зробив, сховав зброю та пішов у кімнату до дітей, заспокоїти їх. З квартири не виходив, не бачив, що відбувалось ззовні. Приїхала поліція, його затримали.
		З ОСОБА_9 знайомий ще з дитинства, товаришували, раніше конфліктів між ними не було.
		В частині обвинувачення за ч.1 ст. 263 КК України обвинувачений визнав себе винним частково та пояснив, що карабін, з якого він здійснив постріл в ОСОБА_9 , та який вилучений працівниками поліції, приніс йому ОСОБА_9 у 2022 році для самозахисту, оскільки почалася війна. З того часу, карабін зберігався в нього за місцем проживання в кладовій за спальнею. Про бойові припаси, які знаходилися в магазині карабіну, він не знав, тому в цій частині обвинувачення не визнає себе винним.
		Вина обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, за обставин, визнаних судом доказаними та викладеними у вироку, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів:
		Показами потерпілої ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила про те, що 14.01.2023 її чоловік був у гостях в ОСОБА_6 вона нічого не знала. Розмовляла з ним по телефону десь о 22 год., чоловік повідомив, що через кілька годин буде вдома. У подальшому телефонувала йому, однак телефон був вимкненим. 
		Близько 03 год. 15.01.2023 їй зателефонувала знайома ОСОБА_12 та повідомила, що її чоловіка вбили. Поїхала на місце події і неподалік побачила автомобіль швидкої допомоги, в якому знаходилось тіло чоловіка. Їй повідомили, що його вбив ОСОБА_6 , внаслідок якогось конфлікту. Цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити. Матеріальна шкода в розмірі 81692,70 грн. складається з витрат на організацію похорону, поминок та витрат на догляд могили, що підтвердила квитанціями, доданими до позову. Моральну шкоду оцінила в 500000 грн., оскільки внаслідок злочинних дій обвинуваченого втратила чоловіка, який був опорою в її житті та годувальником, внаслідок вказаних обставин погіршився її стан здоров`я. Їхня дитина  ОСОБА_7 , 2015 р.н., залишилася напівсиротою, вона має побоювання, що це відобразиться на всьому подальшому житті сина та на стані його здоров`я. 
		Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні 25.10.2023 пояснив, що добре знайомий з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , будь-яких неприязних стосунків із ними не мав. 14.01.2023 до нього додому прийшов ОСОБА_9 та сказав, що ОСОБА_6 запросив до себе в гості і вони разом пішли до ОСОБА_6 , де вживали алкогольні напої. Світло завжди було включено як в квартирі, так і в коридорі зовні квартири. Не знає чи був включений інвертор чи це було централізоване освітлення. 
		Виходили з квартири в коридор курити. Він вийшов першим, оскільки його взуття знаходилось в коридорі, почав взуватись, обернувся та побачив, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 почалась сутичка, вони лежали на підлозі в коридорі квартири та боролись. Боротьба між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 відбувалася в середині квартири, на зовнішній коридор не переходила.
		Він схопив ОСОБА_9 , тому що він знаходився найближче до дверей та вивів його з квартири в зовнішній коридор і за ними зачинили двері квартири. Вони були без верхнього одягу, в квартирі ще залишилися телефон та взуття ОСОБА_9 , тому вони почали стукати у вхідні двері, щоб їм віддали речі. ОСОБА_10 взувався, сидячи на кріслі спиною до дверей, а ОСОБА_9 спочатку смикав ручку вхідних дверей, а потім вдарив у двері табуретом, який знаходився зовні квартири, можливо, розбив віконце вхідних дверей, після чого ОСОБА_10 почув постріл. До пострілу ніяких попереджень не було, від ОСОБА_13 нічого не було чутно через вхідні двері. ОСОБА_9 почав хилитися, ОСОБА_10 його підхопив, але, побачивши кров на своїх руках, в нього потемніло в очах, у зв`язку з чим, як в подальшому розвивалися події, він погано пам`ятає. Піднявши голову, він побачив ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , та вони разом віднесли ОСОБА_9 до автомобіля та повезли в лікарню. ОСОБА_10 сидів в автомобілі з ОСОБА_9 на руках. Лікар, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 перенесли ОСОБА_9 в автомобіль екстреної швидкої допомоги, але від ОСОБА_14 узнав, що останній помер. Після цього вони повернулися на місце події. 
		Допитаний в судовому засіданні повторно за клопотанням прокурора 16.07.2023 свідок ОСОБА_10 пояснив, що конфліктів під час їх святкування в квартирі не було, що було причиною сутички між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 йому невідомо. ОСОБА_9 стукав у вхідні двері один. ОСОБА_9 почав смикати дверну ручку, голосно стукати в двері, та кричати, щоб ОСОБА_6 віддав їм речі. ОСОБА_10 не бачив,чи бив ОСОБА_9 табуретом вдвері тачи розбиввіконну вставкув дверях,оскільки сидівв крісліі взувався.Будь-якоїзброї у ОСОБА_9 та унього небуло.  ОСОБА_10 не бачив хто здійснив постріл, оскільки знаходився збоку від дверей. Також зазначив, що не бачив, щоб ОСОБА_9 бив ОСОБА_16 або чіплявся до неї. Світло у коридорі було включено, світилась лампочка і йому добре було видно ОСОБА_9 та вхідні двері.
		Показами свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні пояснила, що є дружиною обвинуваченого, також була знайома з ОСОБА_9 та дружила з його дружиною ОСОБА_17 . Неприязних стосунків до події злочину у них не було. 14.01.2023 близько 23 год. до них з чоловіком в гості прийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вона накрила на стіл і вони вчотирьох святкували її день народження, який був напередодні. В ході святкування вживали алкогольні напої, випили близько 1 л горілки. Близько 01 год 00 хв виключили світло і вона пішла включити інвертор, щоб було резервне живлення. Включила його, освітлення було, а саме, на кухні світився прожектор, у внутрішньому та зовнішньому коридорі квартири горіли лампочки. Чоловік залишився на кухні та розмовляв з ОСОБА_10 . В цей час ОСОБА_9 вийшов з кухні, йшов курити і вдарив її по сідницях. Вона відштовхнула його і він вдарив її в обличчя. Вона почала плакати, вибіг ОСОБА_6 і штовхнув ОСОБА_9 . Між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розпочався конфлікт, вони почали шарпатись та боротись між собою. ОСОБА_10 їх розборонив та вони вийшли з квартири в зовнішній коридор. Після цього ОСОБА_16 пішла до дітей, щоб заспокоїти їх. Почула стукіт та вийшла подивитись в коридор. Побачила, що ОСОБА_6 забіг у квартиру та зачинив двері на ключ. ОСОБА_9 пробував увірватись у квартиру, голосно стукав у двері та кричав, при цьому, вибив декоративну віконну вставку. Так тривало упродовж певного періоду часу. Телефонувала двічі в поліцію та брату ОСОБА_9 , щоб його забрали та заспокоїли. Через деякий час почула ззаду себе один постріл, обернулась та побачила чоловіка зі зброєю в руках. Про те, що ОСОБА_6 за місцем проживання зберігав зброю, вона не знала. Вона відкрила вхідні двері та побачила ОСОБА_9 , який лежав та був у крові, ОСОБА_10 його тримав на руках. Вона викликала бригаду швидкої медичної допомоги. Через 5 хвилин в коридор прибігло двоє хлопців, ОСОБА_9 ще дихав. Чоловік в цей час був з дітьми. Вона разом з хлопцями перенесли ОСОБА_9 на вулицю та положили його в автомобіль. Про те, що буде стріляти, ОСОБА_6 нікого не попереджав. Після пострілу ОСОБА_6 нічого не пояснював, виглянув за двері, побачив, що вистрілив в ОСОБА_9 та пішов до дітей. Через деякий час приїхали працівники поліції та затримали ОСОБА_6 .
		Показами свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що добре знайомий з ОСОБА_9 , ОСОБА_6 декілька разів бачив.
		15.01.2023 біля 02 год. його розбудив ОСОБА_19 та сказав спуститись до ОСОБА_20 , який повідомив, що у його брата виник конфлікт з ОСОБА_6 , він чув постріл, та попросив їх з ОСОБА_19 з`ясувати що сталось і вони побігли на місце події. По дорозі зустріли ОСОБА_21 , який повідомив, що ОСОБА_9 стікає кров`ю. ОСОБА_18 подзвонив у швидку. Після того, як вони прибігли на місце події, побачили, що ОСОБА_9 лежав у крові в зовнішньому коридорі перед квартирою ОСОБА_6 , його тримав ОСОБА_10 , там також знаходилась дружина ОСОБА_6 . В коридорі було яскраве світло, оскільки він бачив багато крові та розбите скло. В певний момент через вхідні двері також виглянув обвинувачений, подивився, кивнув, відразу сховався та зачинив двері. На тілі ОСОБА_9 побачив рану в області грудної клітини. Під`їхав ОСОБА_19 на своєму автомобілі Skoda Superb та вони разом з ним та дружиною ОСОБА_6 знесли ОСОБА_9 на вулицю і положили на задні сидіння автомобіля. Поїхали назустріч машині швидкої допомоги. В с. Микуличин зустріли автомобіль швидкої та перенесли ОСОБА_9 туди. Лікар швидкої констатував смерть ОСОБА_9 . Після цього вони повернулись до місця події, однак, туди працівники поліції вже нікого не пускали.
		Показами свідка ОСОБА_19 , який в судовому засіданні пояснив, що він товаришував з ОСОБА_9 , з ОСОБА_6 також знайомий.
		15.01.2023 біля 02 год. його розбудили та повідомили, що ОСОБА_20 чув постріл, та попросив його з ОСОБА_18 з`ясувати що сталось і вони побігли на місце події. По дорозі зустріли ОСОБА_21 , який повідомив, що ОСОБА_9 стікає кров`ю. ОСОБА_18 подзвонив у швидку. Після того, як вони прибігли на місце події, побачили, що ОСОБА_9 лежав у крові в зовнішньому коридорі перед квартирою ОСОБА_6 , його тримав ОСОБА_10 , там також знаходилась дружина ОСОБА_6 . В коридорі світила лампочка над дверима, було світло, він бачив розбите скло, металеву ковку в двері. Він впав на коліна та допомагав ОСОБА_10 тримати ОСОБА_9 . Дружина ОСОБА_6 кричала, він також чув стук вхідних дверей в квартиру ОСОБА_6 , але не бачив чи виглянув з дверей ОСОБА_6 . Він побіг за машиною ОСОБА_22 , повернувшись, вони знесли ОСОБА_9 на вулицю і положили на задні сидіння автомобіля, ОСОБА_10 також сів в його машину і вони поїхали назустріч машині швидкої допомоги. В с. Микуличин зустріли автомобіль швидкої та перенесли ОСОБА_9 туди. Лікар швидкої констатував смерть ОСОБА_9 . Після цього вони повернулись до місця події, однак, туди працівники поліції вже нікого не пускали.
		Показами свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що ввечері 14.01.2023 він зі своїм сином ОСОБА_10 та його товаришем ОСОБА_9 були вдома у ОСОБА_10 , після чого вони повідомили, що йдуть в гості до ОСОБА_6 . Вночі 15.01.2023 йому подзвонив син і сказав терміново викликати швидку. Він пішов до ОСОБА_6 додому, піднявся по сходах та побачив у коридорі свого сина ОСОБА_10 , в якого на колінах лежав ОСОБА_9 у крові. Світло в коридорі перед квартирою світило, він бачив кров, розбите скло та те, що коліна його сина були в крові. Він вибіг на вулицю за допомогою та побачив ОСОБА_23 і ОСОБА_24 . Розповів їм, що сталося та ОСОБА_25 подзвонив у швидку. Вони побігли наверх, знесли ОСОБА_9 на вулицю, положили в автомобіль Skoda Superb та поїхали назустріч швидкій, а він залишився на місці події. Про те, що трапилося, він знає зі слів сина ОСОБА_10 .
		Показами свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні пояснив, що він є працівником поліції та в ніч з 14.01.2023 на 15.01.2023 заступив разом з ОСОБА_27 на чергування. Екіпаж з ними у складі виїхав в с. Татарів на виклик повідомлення про злочин. Приїхали до місця події, де вже був інший екіпаж поліції. На місці події була дружина ОСОБА_6 , та діти з обвинуваченим, які спали. Інший екіпаж поліції поїхав до машини швидкої допомоги, в якій на той час вже помер ОСОБА_9 . На місці події було багато крові, осколки розбитого вікна, як в середині квартири, так і зовні. В квартирі було світло. До години часу приїхала слідчо-оперативна група, а вони до того часу забезпечували порядок на місці події. В слідчих діях участі не приймали. ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, виглядав побитим. ОСОБА_16 повідомила, що між ОСОБА_9 та її чоловіком був конфлікт, однак нічого не сказала про зброю та її використання.
		Показами свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні пояснив, що він є працівником поліції та в ніч з 14.01.2023 на 15.01.2023 заступив разом з ОСОБА_27 на чергування. Екіпаж з ними у складі виїхав в с. Татарів на виклик повідомлення про злочин. Приїхали до місця події, де вже був інший екіпаж поліції. В коридорі біля вхідних дверей квартири світила лампочка, було багато крові, розбите скло та поламані дерев`яні тріски. Двері квартири були зачинені, йому їх відкрила жінка ОСОБА_6 , з якою він піднявся з вулиці. Вона повідомила, що у чоловіка з ОСОБА_9 стався конфлікт і зараз чоловік на ліжку. ОСОБА_6 спав біля дітей, він його розбудив. ОСОБА_6 був в крові, з ротової порожнини відчувався запах алкоголю. Зброю ОСОБА_6 добровільно не видавав, вона знаходилася в другій кімнаті і її знайшли пізніше. До години часу приїхала слідчо-оперативна група, а вони до того часу забезпечували порядок на місці події. В слідчих діях з ОСОБА_26 участі не приймали. 
		Показами свідка ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні пояснила, що знайома з ОСОБА_6 як з сусідом, також була знайома з ОСОБА_9 , неприязних стосунків не мала, підстав оговорювати не має. Повідомила, що два роки тому була запрошена в якості понятої при огляді місця події, де бачила сліди крові, уламки дерев`яної меблі, пляшки. Її та другого понятого водили по приміщенню під час проведення огляду. Бачила упаковані вилучені речі. Протокол було зачитано вслух слідчою, зауважень та доповнень в неї не було і вона його підписала. 
		Показами свідка ОСОБА_29 , який в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_6 , проживає з ним в одному будинку на першому поверсі, з ОСОБА_9 не знайомий. Два роки тому був запрошений в якості понятого при огляді місця події  квартири ОСОБА_6 , де бачив сліди крові, отвір у вікні у дверях, щось розкидане схоже на поламану меблю, пляшки на столі. Його та другу поняту водили по приміщенню під час проведення огляду дві дівчини  одна мала камеру, а друга все розказувала та показувала. Свідок пригадує, що давали читати протокол та розписатися в документах. Бачив упаковані в пакети вилучені речі. Щодо обставин скоєння злочину йому нічого не відомо  в ніч з 14.01.2023 на 15.01.2023 нічого не чув  ні конфлікта, ні сварки, ні пострілу.
		Показами слідчої ОСОБА_30 , яка за клопотанням прокурора була допитана в якості свідка в судовому засіданні, та пояснила, що у даному кримінальному провадженні проводила огляд місця події в квартирі ОСОБА_13 , який проводився на підставі добровільної згоди дружини ОСОБА_6 , про що остання написала відповідну заяву. Фіксувався огляд спочатку на фотокамеру, оскільки у квартирі та коридорі не було електроенергії та на камеру було погано видно, а зачитування протоколу та обстановку на місці події - зафіксували на відео. В огляді місця події, окрім понятих, приймала участь спеціаліст-криміналіст ОСОБА_31 , яка на даний час звільнена з органів поліції та постійно проживає за кордоном. Слідча підтвердила зазначені у протоколі огляду місця події відомості. Окрім цього, зазначила, що поняті були присутні упродовж всієї слідчої дії. Їм зачитано протокол під відеозапис, будь-яких доповнень чи зауважень до протоколу огляду місця події вони не мали.
		Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023090000000016, згідно якого 15.01.2023 о 08 год 36 хв до ЄРДР внесено відомості за фактом умисного вбивства ОСОБА_9 , яке відбулось 15.01.2023, близько 02 год., в АДРЕСА_1 . 
		Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023090000000017, згідно якого 15.01.2023 о 11 год 46 хв до ЄРДР внесено відомості за фактом виявлення в ході проведення огляду місця події  будинку АДРЕСА_1 , предмету зовні схожого на карабін. 
		Протоколом огляду місця події від 15.01.2023 з фототаблицею, під час проведення якого оглянуто домоволодіння в АДРЕСА_1 . Огляд проведено слідчою ОСОБА_30 за участі понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_32 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_33 . Огляд місця події, а саме, квартири ОСОБА_13 проводився на підставі добровільної згоди ОСОБА_16 , яка проживає за вказаною адресою, її згода підтверджується відповідною заявою, долученою до матеріалів судового провадження. Оглядом місця події зафіксовано загальний опис об`єкту огляду, обстановка на місці події, розташування кімнат та обстановка в них, розташування та опис речей і слідів, зразків, які було вилучено. Після огляду місця події учасникам слідчої дії під відеозапис зачитано протокол. Будь-яких зауважень та доповнень від учасників до протоколу та самої слідчої дії не поступило. В ході огляду місця події вилучено змиви РБК зі стін, підлоги та дверей, куртку, п`ять фрагментів стільця, мобільний телефон марки «NOKIA», нарізний обрізаний карабін, три бойових припаси до нього, які були оглянуті судом під час судового розгляду.
		Відеозаписом до даного протоколу, оглянутим в судовому засіданні, який зафіксував момент зачитування протоколу учасникам слідчої дії, обстановку на місці події та місця, з яких вилучались речові докази.
		Протоколом огляду місця події від 15.01.2023 з фототаблицею, під час проведення якого оглянуто автомобіль марки Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_19 , який надав добровільну згоду на проведення огляду місця події, що підтверджується відповідною заявою, долученою до матеріалів кримінального провадження. В ході огляду описано зовнішній вигляд автомобіля та його місцезнаходження, виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору та два металевих предмета жовтого кольору. Учасники слідчої дії розписались у протоколі, будь-яких зауважень до слідчої дії не мали. Вилучені речі визнано речовими доказами, що підтверджується відповідною постановою слідчого від 15.01.2023, долученою до матеріалів кримінального провадження та було оглянуто судом в судовому засіданні під час судового розгляду. 
		Протоколом огляду місця події від 15.01.2023 з фототаблицею, під час проведення якого оглянуто автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , в якому констатовано смерть ОСОБА_9 , який знаходився на узбіччі дороги Н-09 із сполученням Мукачево-Львів в с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області по вул. Грушевського. В ході огляду автомобіля швидкої допомоги виявлено труп ОСОБА_9 та проведено його попередній огляд. Встановлено, що на тілі ОСОБА_9 є видимі тілесні ушкодження, описано їх розташування, розміри та характерні ознаки. Також описано одяг, в якому був одітий ОСОБА_9 . В ході огляду місця події одяг вилучено, а труп направлено в морг для детального огляду. Учасники слідчої дії розписались у протоколі, будь-яких зауважень до слідчої дії не мали. 
		Постановою слідчого від 15.01.2023 вилучений одяг ОСОБА_9 визнано речовим доказом, а ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16.01.2023 на нього накладено арешт. Вказаний речовий доказ був оглянутий судом в ході судового розгляду. 
		Протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 15.01.2023. Огляд проводився в приміщенні моргу КНП «Надвірняська ЦРЛ». Огляд проведено за участі двох понятих та судово-медичного експерта, анкетні відомості яких зазначено в протоколі, фіксувався за допомогою фотокамери, характеристики якої зазначено. В ході огляду проведено розтин трупа ОСОБА_9 , детально описано його зовнішній вигляд та наявні тілесні ушкодження, з трупа вилучено три металеві предмети зовні схожі на частину кулі, які у відповідності до висновку експерта є частиною кулі, зразок крові ОСОБА_9 , мікрооб`єкти з рук, змиви з рук, зрізи з нігтьових пластин, відбитки пальців рук. Учасники слідчої дії розписались у протоколі, будь-яких зауважень до слідчої дії не мали. Вилучені речі та об`єкти визнано речовими доказами, що підтверджується відповідною постановою слідчого, долученою до матеріалів судового провадження, та оглянуті судом під час судового розгляду.
		Протоколами отримання біологічних зразків для проведення експертиз від 15.01.2023 та 17.01.2023. Відібрання зразків відбувалось на підставі постанови прокурора від 15.01.2023, долученої до матеріалів кримінального провадження. Відібрання проведено за участі двох понятих. В ході проведення слідчих дій у ОСОБА_6 відібрано змиви з рук, зрізи нігтьових пластин, відбитки пальців та взірці крові. Відібрані зразки визнано речовими доказами, що підтверджується відповідною постановою слідчого, долученою до матеріалів кримінального провадження, та, у подальшому, направлено для проведення експертиз. Учасники слідчих дій розписались у протоколах, будь-яких зауважень до слідчих дій не мали.
		Протоколом затримання ОСОБА_6 від 15.01.2023, під час якого ОСОБА_6 роз`яснено підстави затримання, його права та обов`язки, повідомлено орган з надання безоплатної правової допомоги, вилучено одяг, в якому він був одягнутий на момент затримання.
		Вилучений в ОСОБА_6 одяг визнано речовими доказами, що підтверджується відповідною постановою слідчого, долученою до матеріалів судового провадження, та оглянуті судом під час судового розгляду.
		Довідкою КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради», яка підтверджує, що ОСОБА_6 на момент вчинення злочину перебував у стані легкого алкогольного сп`яніння.
		Протоколом огляду оптичного диску, з маркуванням Verbatim DVD-R 4.7 GB 120 MIN. Огляд проведено у службовому кабінеті слідчого, за допомогою комп`ютерної техніки, характеристики якої зазначено в протоколі. Огляд розпочато о 10 год. 00 хв., завершено о 11 год. 30 хв. В ході огляду встановлено, що на даному диску є кілька аудіофайлів, а саме, телефонних повідомлень на лінію «102». На першому аудіофайлі відтворюється телефонна розмова між оператором лінії «102» та фельдшером швидкої медичної допомоги 184 бригади ОСОБА_34 . Фельдшер зателефонував у поліцію та повідомив, що їм по дорозі з Татарова везли хворого, який виявився мертвим з пораненням в грудну клітку, поранення вроді вогнепальне, отримано в результаті конфлікту. Фельдшер зазначив, що їх викликали для надання допомоги через травму руки, порізався склом. Зазначив, що ОСОБА_9 на момент передачі вже був мертвим. Також зазначив, що швидку викликали о 2 год 52 хв. На другому аудіофайлі записано телефонний дзвінок ОСОБА_16 на лінію «102» з повідомленням про те, що до неї додому в АДРЕСА_1 , хтось ломиться, розбили скло в дверях, виламують двері, каже, що знає хто ломиться, він неадекватний. Чути також гуркіт, стук у двері. В повідомленні ОСОБА_16 весь час повторює він, тобто констатує, що стукає одна особа. На третьому файлі записано також телефонний дзвінок ОСОБА_16 на лінію «102». В ході розмови ОСОБА_16 питає в диспетчера скільки ще буде їхати поліція. Зазначений диск долучено до матеріалів судового провадження та досліджено в ході судового розгляду.
		Протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_6 від 24.02.2023, під час якого на місці - в квартирі ОСОБА_6 відтворено дії учасників конфлікту та свідків, обстановку та обставини скоєного злочину, ОСОБА_6 розказав та показав при яких обставинах виник конфлікт між ним та ОСОБА_9 , як і в якій частині квартири і зовні квартири вони боролись, як ОСОБА_9 стукав у вхідні двері квартири і яким чином ОСОБА_6 застосував зброю, зокрема, звідки взяв зброю, яким чином здійснив постріл та куди після цього її поклав. Слідчий експеримент проведено за участі адвоката підозрюваного, двох понятих, анкетні відомості яких зазначено у протоколі. Слідчий експеримент у квартирі ОСОБА_6 проведено з його дозволу, про що зазначено у протоколі. 
		Відеозаписом слідчого експерименту, дослідженим в ході судового розгляду, на якому відтворено хід слідчої дії у відповідності до протоколу.
		Протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 29.03.2023, під час проведення якого на місці - в квартирі ОСОБА_6 відтворено дії учасників конфлікту та свідків, обстановку та обставини скоєного злочину, ОСОБА_10 розказав та показав за яких обставин відбувався конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , як і в якій частині квартири вони боролись, як ОСОБА_9 стукав у вхідні двері квартири і в який момент відбувся постріл. Слідчий експеримент в квартирі ОСОБА_6 проведено на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22.03.2023, яка долучена до матеріалів судового провадження, за участі свідка ОСОБА_10 та двох понятих, анкетні відомості яких зазначено у протоколі. 
		Відеозаписом слідчого експерименту, дослідженим в ході судового розгляду, на якому відтворено хід слідчої дії у відповідності до протоколу. 
		Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 № 03 від 16.02.2023, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала внаслідок вогнепального кульового поранення передньої лівої половини грудної клітки у вигляді рани підключичної ділянки, перелому тіла ключиці, розриву підключичної артерії та вени, що призвело до гострої крововтрати, яка ускладнилась геморагічним шоком та і було безпосередньою причиною смерті. З моменту смерті на момент експертизи пройшло в межах півтора доби, що відповідає даті події злочину. На трупі ОСОБА_9 виявлено наступні тілесні ушкодження: одне сліпе вогнепальне поранення передньої поверхні грудної клітини зліва у вигляді вхідної рани в підключичній ділянці, перелому тіла ключиці, розриву підключичної артерії та вени, та розтрощенням м`яких тканин, численні садна обличчя, шиї, ділянки верхнього плечового суглобу та плеча, передньої поверхні грудної клітки. Характер виявленого сліпого вогнепального поранення передньої поверхні грудної клітки зліва, а саме: наявність вхідної рани в підключичній ділянці, її розміри, нерівні дрібнозубчасті краї з дефектом м`яких тканин, осаднення довкола, накладення свинцю та міді, наявність ранового каналу, який починається з вхідної рани лівої підключичної ділянки та складових кулі в його кінці дають підстави вважати, що дане поранення є вогнепальним та кульовим з близької дистанції. Загальний напрямок ранового каналу йде справа наліво, спереду дозаду, дещо зверху донизу під гострим кутом, пересікаючи походу підключичну артерії та вену, тіло ключиці, м`які тканини грудної клітки, де і завершується на рівні 2-3-го ребер на межі передньої та середньої пахвинним лініями. Дане вогнепальне поранення отримане незадовго до настання смерті на що вказує характер і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння та перебуває в причинному зв`язку з настанням смерті. Решта тілесних ушкоджень отримано незадовго до настання смерті від додаткових факторів пострілу з вогнепальної зброї, на що вказують їх морфологічні ознаки та мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Не виключено, що вказані садна могли бути спричинені уламками скла, на що вказує їх характер. На передній поверхні шиї виявлено поперечно розташоване ушкодження поверхневого шару епідерміса у вигляді смуги, що могло мати місце від дії кулі по ходу її руху справа наліво до входу в рановий канал. В момент отримання вогнепального поранення та інших тілесних ушкоджень ОСОБА_9 був обернений до дульного зрізу вогнепальної зброї правою передньо-боковою поверхнею тіла та перебував у вертикальному або близькому до нього положенні. Також вказаною експертизою підтверджено перебування ОСОБА_9 в стані тяжкого алкогольного сп`яніння та приналежність його крові до групи В з ізогемаглютиніном анти-А.
		Висновком судово-медичного дослідження рідкої крові трупа ОСОБА_9 № 42 від 20.01.2023, у відповідності до якого кров ОСОБА_35 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А.
		Висновком судово-медичної експертизи крові та сечі трупа ОСОБА_35 № 124 від 26.01.2023, згідно якого останній перед смертю перебував в стані алкогольного сп`яніння. В крові виявлено етиловий спирт в концентрації більше 6 грам на літр крові (проміле), в сечі виявлено 1,81 г/л (проміле).
		Висновком судово-медичної експертизи № 27 від 14.02.2023, згідно якого на клапті шкіри передньої поверхні грудної клітки виявлено вхідну вогнепальну рану, яка заподіяна кулею внаслідок пострілу з близької дистанції, при цьому, внаслідок дії додаткових факторів пострілу могли утворитись решта ран та садно, які виявлені на клапті. На клапті шкіри передньої поверхні правого плечового суглобу виявлено одинадцять саден, які могли утворитись внаслідок дії додаткових факторів пострілу при пострілі з вогнепальної зброї. На вказаних клаптях шкіри виявлено накладення свинцю та металу. 
		Висновком судово-медичної гістології препаратів від трупа ОСОБА_9 № 156/23 від 21.02.2023, який засвідчив наявність крововиливу в м`які тканини передньої поверхні грудної клітки з раневого каналу.
		Висновком судової медично-криміналістичної експертизи кофти ОСОБА_9 № 94 від 16.06.2023, у відповідності до якого на передній поверхні кофти зліва у верхній частині виявлено вхідне вогнепальне пошкодження, яке за розташуванням зіставляється з ділянкою рани на передній поверхні грудної клітки ОСОБА_9 зліва та могло бути заподіяне кулею внаслідок пострілу з вогнепальної зброї з близької відстані, при цьому, внаслідок дії додаткових факторів пострілу могли утворитись розриви тканини на стійці коміра справа, передній поверхні кофти справа, передній поверхні правого та лівого рукавів, які за розташуванням зіставляються з ділянками саден на передній поверхні грудної клітки, на передньо-зовнішній поверхні ділянки правого плечового суглобу з поширенням на передньо-зовнішню поверхню плеча, множинними саднами на передньо-зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча. Слід вважати, що в момент слідоутворення потерпілий перебував у вертикальному чи наближеному до нього положенні та був обернений до дульного зрізу зброї передньо-правою поверхнею. 
		Висновком судової медично-криміналістичної експертизи куртки ОСОБА_9 № 35 від 02.03.2023, у відповідності до якого на куртці останнього наявні ушкодження, які могли утворитись внаслідок боротьби.
		Висновком судово-медичної експертизи № 27 від 17.02.2023, згідно якого в ОСОБА_16  дружини обвинуваченого будь-яких тілесних ушкоджень та їх слідів не виявлено. 
		Висновком судово-медичного експерта № 25 від 21.04.2023, у відповідності до якого в обвинуваченого ОСОБА_6 виявлено наступні тілесні ушкодження: 1 синець в ділянці нижньої та верхньої повік правого ока, 2 синці в ділянці правого вуха, 1 синець в ділянці правого плеча та 1 синець в ділянці правого стегна, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів такими предметами у вказані вище ділянки тіла, так і при ударах цими ділянками тіла до таких предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Судово-медичних даних, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону, не виявлено.
		Висновком судово-медичної експертизи рідкої крові обвинуваченого ОСОБА_6 № 40 від 17.01.2023, у відповідності до якої кров ОСОБА_6 відноситься до групи О ізогемаглютинінами анти-А та анти-В.
		Висновком судово-медичної експертизи № 91 від 10.02.2023, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерелогічною системою АВО. В плямі на марлевому тампоні - змиві зі стіни сходової квартири ОСОБА_6 , вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ ізосерелогічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 92 від 10.02.2023, згідно якого в плямі на марлевому тампоні - змиві зі стіни сходової поряд з вхідними дверима квартири ОСОБА_6 , вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ ізосерелогічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 95 від 09.02.2023, згідно якої в плямі відрізу тканини - вирізці з килима, вилученого поруч вхідних дверей до квартири ОСОБА_6 в ході огляду місця події, знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерелогічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 90 від 10.02.2023, згідно якої в плямі на ватному тампоні - змиві із салону автомобіля марки Skoda Superb, вилучених в ході огляду місця події, знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерелогічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 89 від 10.02.2023, згідно якої в плямах на двох марлевих тампонах - змивах з рук ОСОБА_6 , знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ ізосерелогічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 88 від 10.02.2023, згідно якої в плямах на двох марлевих тампонах - змивах з рук потерпілого ОСОБА_9 , знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ ізосерелогічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 96 від 09.02.2023, згідно якої в плямах на п`яти дерев`яних фрагментах, вилучених поруч вхідних дверей до квартири ОСОБА_6 в ході огляду місця події, знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 99 від 10.02.2023, згідно якої в плямах на футболці, спортивних штанах, кросівках свідка ОСОБА_10 , знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 98 від 09.02.2023, згідно якої в плямах на спортивних штанах ОСОБА_6 , знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 93 від 10.02.2023, згідно якої в плямі на марлевому тампоні - змиві з підлоги кухні, вилученого в ході огляду місця події, знайдена кров людини, яка може належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_9 .
		Висновком судово-медичної експертизи № 8 від 23.02.2023, згідно якої при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук потерпілого ОСОБА_9 знайдена кров людини, яка може належати особі, в крові якої міститься антиген В за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає її походження від самого потерпілого ОСОБА_9 . Походження виявлених слідів крові в піднігтьовому вмісті рук потерпілого ОСОБА_9 від підозрюваного ОСОБА_6 виключається.
		Висновком судово-медичної експертизи № 9 від 02.03.2023, згідно якої при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_6 знайдена кров людини, яка може належати особі, в крові якої міститься антигени В та Н ізосерологічної системи ОСОБА_36 не властивий підозрюваному ОСОБА_6 , міг виникнути за рахунок крові особи, в крові якої, цей антиген міститься, в тому числі, і за рахунок крові потерпілого ОСОБА_9 . 
		Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-23/1446БД від 21.04.2023, згідно якого встановлені генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_9 та зразка букального епітелію ОСОБА_6 .
		Висновком комплексної молекулярно-генетичної та судово-балістичної експертизи № КСЕ-19/109-23/1389 від 27.04.2023, згідно якого на карабіні, наданому на дослідження, виявлено кров людини та клітини з ядрами, встановлено їх генетичні ознаки, які збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_9 .
		Висновком комплексної судово-біологічної експертизи та судово-балістичної експертизи № КСЕ-19/109-23/1389 від 08.05.2023, згідно якого предмет зовні схожий на зброю, вилучений в ході огляду місця події по місцю проживання ОСОБА_6 , є ненормативною нарізною вогнепальною зброєю  обрізом, обладнаним складним прикладом, котрий виготовлений на основі конструкції військового нарізного магазинного 7,92-мм карабіна «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870, під патрон 7,92х57мм, промислового виробництва, шляхом вкорочення ствола до довжини 187 мм та заміни штатної ложі на саморобну ложу з пістолетним руків`ям та прикладом, справний та придатний для стрільби. Конструкція 7,92-мм карабіна «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870, зазнала змін унаслідок переробки саморобним способом, реалізовані не в умовах виробничої діяльності підприємств, що виготовляють ці вироби, внаслідок чого настала невідповідність первинному промисловому зразку, зміна функційних властивостей і перехід до іншої класифікаційної групи. Предмет жовтого кольору зовні схожий на гільзу, який знаходився у магазині вогнепальної зброї, є складовою частиною цивільного боєприпасу та є стріляною гільзою 8-мм мисливського патрона калібру 8х57 JS центрального бою, промислового виробництва, відстріляною із вказаної зброї. 
		Згідно інформації Сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Івано-Франківській області мисливський карабін «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870, під патрон 7,92х57мм, на обліку як зареєстрована зброя не перебуває та з метою реєстрації ніхто не звертався.
		Висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/109-23/1388-БЛ від 28.02.2023, згідно якого, надані на дослідження три предмета, подібних на патрони, із маркуванням «8х57 JS S&B», є цивільними боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї. Надані боєприпаси є 8 мм мисливськими патронами калібру 8х57 JS центрального бою, зі SP кулями, промислового виробництва, придатні для стрільби. Дані патрони призначені для стрільби з гвинтівок та карабінів, патронник яких розрахований на дані патрони. 
		Висновком судово-балістичної експертизи № СЕ-19/109-23/1658-БЛ від 08.03.2023, згідно якого металеві предмети № 1 та № 3, які вилучені із автомобіля Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 є складовою частиною одного патрону, а саме однієї деформованої оболонки кулі. Три наданих на дослідження металеві предмети є деформованими (стріляними) частинами оболонки кулі, що призначена для стрільби із вогнепальної зброї. Встановити, складовою частиною якого саме патрона є дані предмети неможливо. Наявні загальні та окремі ознаки не утворюють комплексу, що притаманний конкретному виду патронів. Три частини оболонки кулі відстріляні з нарізної вогнепальної зброї.
		Висновком судової експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № СЕ-19/109-23/1393-ФХВР від 31.05.2023, згідно якого на змивах із внутрішньої поверхні дверей виявлено присутність речовин, що відносяться до продуктів пострілу, які характерні для вибухового перетворення нітроцелюлозних «бездимних» порохів і відносяться до продуктів пострілу, що утворюються внаслідок згоряння порохового заряду бездимних нітроцелюлозних порохів. 
		Висновком судової експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № СЕ-19/109-23/1392-ФХВР від 31.05.2023, згідно якого на наданій на дослідження кофті ОСОБА_9 виявлено неорганічні окисники нітрит- та нітрат-іони, які відносяться до продуктів пострілу. 
		Висновком судової експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № СЕ-19/109-23/1394-ФХВР від 02.06.2023, згідно якого на змивах з обох рук ОСОБА_6 виявлено сліди продуктів пострілу. 
		Що стосується заявленого стороною захисту клопотання про визнання доказів, а саме, протоколів огляду місця події та похідних від них доказів, недопустимими, то суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи із наступного.
		Частиною першою ст. 86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Статтею 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит.
		Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
		За змістом статей 223, 237КПК огляд є слідчою дією, яка спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
		Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
		Частинами 1,2 ст. 237 КПК України визначено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей документів та комп`ютерних даних.
		Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Схожість обшуку та огляду обумовлюється спільністю завдань цих слідчих (розшукових) дій - пошук і виявлення об`єктів, які мають значення доказу у кримінальному провадженні. Разом з тим обшук, на відміну від огляду, має примусовий характер, який проявляється в тому, що обстеження житла чи іншого володіння особи, а також особистий обшук можуть проводитися без згоди особи, яку обшукують, всупереч її волі і направлений на відшукування речей і документів, які мають значення у кримінальному провадженні.
		Також відмінністю між обшуком та оглядом є конкретно визначений суб`єктний склад осіб, які можуть проводити вказані дії. У випадку проведення огляду це ті особи (слідчий, прокурор), які безпосередньо прибули на місці вчинення злочину.
		Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. При наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і зумовлюють необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення.
		Процесуальний закон, зокрема, надає право на проведення огляду місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), що є відмінністю від обшуку, який може бути проведений лише коли кримінальне провадження зареєстровано та відповідні відомості внесено до ЄРДР.
		Рішення слідчого, прокурора про проведення огляду, яке прийнято до внесення відомостей до ЄРДР, ніде спеціально не фіксується, оскільки необхідність вчинення таких дій зумовлена настанням невідкладного випадку та необхідністю фіксації даних про подію злочину. Таким чином, відмінністю між вказаними процесуальними діями є процесуальні підстави їх проведення. Для проведення огляду достатньо відповідного рішення слідчого, прокурора, яке не вимагає письмової форми, для проведення обшуку - виключно судове рішення.
		Підставою для проведення огляду місця події у даному кримінальному провадженні стало повідомлення лікаря швидкої медичної допомоги про те, що по дорозі на виклик в с. Татарів вони зустріли автомобіль Skoda Superb, з якого до них перенесли ОСОБА_9 без ознак життя.
		Для перевірки вказаної інформації та з`ясування обставин події, до внесення відомостей в ЄРДР 15.01.2023 було здійснено огляд житлового будинку, а також двох автомобілів, в одному з яких виявлено труп потерпілого з ознаками насильницької смерті. Місце виявлення трупа вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть людини. Можливе місце смерті людини також є місцем події. Зазначені слідчі дії були невідкладними, здійснювалися з метою перевірки отриманої інформації та не потребували попереднього дозволу суду.
		Так, протоколом огляду місця події від 15.01.2023 з фототаблицею, а саме, автомобіля екстреної швидкої медичної допомоги Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , в якому констатували смерть ОСОБА_9 , який знаходився на узбіччі дороги Н-09 із сполученням Мукачево-Львів в с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області по вул. Грушевського. Огляд розпочато о 06 год. 50 хв., а завершено о 07 год. 30 хв. Огляд місця події проведено за участі двох понятих, анкетні відомості яких зазначено в протоколі, за участі судово-медичного експерта та фіксувався за допомогою фотокамери, характеристики якої зазначено. Перед початком огляду всім учасникам роз`яснено їх права та обов`язки. В ході огляду автомобіля швидкої допомоги виявлено труп ОСОБА_9 та проведено його попередній огляд. Встановлено, що на тілі ОСОБА_9 є видимі тілесні ушкодження, описано їх розташування, розміри та характерні ознаки. Також описано одяг, в якому був одягнутий ОСОБА_9 . В ході огляду місця події одяг вилучено, а труп направлено в морг для детального огляду. Учасники слідчої дії розписались у протоколі, будь-яких зауважень до слідчої дії не мали. 
		Після огляду трупа в спеціальному автомобілі екстренної медичної допомоги, його було направлено в морг КНП «Надвірнянська ЦРЛ» для проведення детального огляду за участю судово-медичного експерта, що було зроблено в ході продовження огляду місця події.
		Протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 16.01.2023, який проводився в приміщенні моргу КНП «Надвірняська ЦРЛ». Огляд проведено за участі двох понятих та судово-медичного експерта, анкетні відомості яких зазначено в протоколі, фіксувався за допомогою фотокамери, характеристики якої зазначено. Перед початком огляду всім учасникам роз`яснено їх права та обов`язки. В ході огляду проведено розтин трупа ОСОБА_9 , детально описано його зовнішній вигляд та наявні тілесні ушкодження, з трупа вилучено три металеві предмети зовні схожі на частину кулі, які у відповідності до висновку експерта є частиною кулі, зразок крові ОСОБА_9 , мікрооб`єкти з рук, змиви з рук, зрізи з нігтьових пластин, відбитки пальців рук. Учасники слідчої дії розписались у протоколі, будь-яких зауважень до слідчої дії не мали.
		Положенням ч. 5 ст. 237 КПК України встановлено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вказаною нормою не встановлено заборони для особи, яка проводить огляд, вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, у випадку, якщо в поле зору слідчого потрапили предмети, які, на його переконання, несуть в собі доказове значення. Саме по собі вилучення названих предметів не свідчить про те, що органом досудового розслідування проводився обшук, а не огляд. 
		Також, по даному кримінальному провадженню проведено 15.01.2023 огляд місця події, а саме, автомобіля Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_19 . Власник автомобіля надав добровільну згоду на проведення огляду місця події. Огляд розпочато о 10 год. 00 хв., завершено о 10 год. 30 хв. Огляд місця події проведено за участі двох понятих та власника автомобіля, анкетні відомості яких зазначено в протоколі, фіксувався за допомогою фотокамери, характеристики якої зазначено. Перед початком огляду всім учасникам роз`яснено їх права та обов`язки. В ході огляду описано зовнішній вигляд автомобіля та його місцезнаходження, виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору, яку у відповідності до висновка експерта ідентифіковано як кров загиблого ОСОБА_9 та два металевих предмета жовтого кольору, які згідно із висновком експерта ідентифіковано як складовою частиною одного патрону, а саме, однієї деформованої оболонки кулі. Зазначеним автомобілем пораненого ОСОБА_9 везли в лікарню з місця, де він отримав поранення, та, зустрівши по дорозі автомобіль швидкої медичної допомоги, передали останнього медичним працівникам. Учасники слідчої дії розписались у протоколі, будь-яких зауважень та доповнень до слідчої дії не мали.
		Крім того, слідчою ОСОБА_30 , за участю понятих ОСОБА_29 , ОСОБА_32 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_31 проведено огляд місця події  квартири обвинуваченого по АДРЕСА_1 та зазначено, що слідча дія фіксується за допомогою фотоапарата та відеокамери, характеристики яких відображені в протоколі. Огляд проводився на підставі добровільної згоди ОСОБА_16 , яка проживає за вказаною адресою, що підтверджується відповідною заявою, долученою до матеріалів кримінального провадження. Присутнім роз`яснено їх права та обов`язки. Оглядом місця події зафіксовано загальний опис об`єкту огляду, обстановка на місці події, розташування кімнат та обстановка в них, розташування та опис речей і слідів, зразків, які було вилучено. Огляд проводився при природньому освітленні у світлу пору доби. Згідно інформації з АТ «Прикарпаттяобленерго» було здійснено вимкнення електроенергії в ніч із 14.01.2023 на 15.01.2023. В ході огляду місця події вилучено змиви РБК зі стін, підлоги та дверей, куртку, п`ять фрагментів стільця, мобільний телефон марки «NOKIA», нарізний обрізаний карабін, три бойових припаси до нього. До початку огляду місця події непорушність обстановки на місці забезпечували працівники поліції. Після огляду місця події учасникам слідчої дії під відеозапис зачитано протокол. Будь-яких зауважень та доповнень від учасників до протоколу та самої слідчої дії не поступило.
		Фототаблицею до протоколу огляду місця події зафіксовано обстановка на місці події, обстановка в кімнатах, розташування та опис речей і слідів, зразків, які було вилучено.
		Відеозаписом до даного протоколу, оглянутим в судовому засіданні, який фактично зафіксував момент зачитування протоколу учасникам слідчої дії, обстановку на місці події та місця, з яких вилучались речові докази. Поняті підписали кожний аркуш протоколу огляду місця події, зауважень та доповнень до якого під час проведення даної слідчої дії не мали. Про зачитування їм протоколу слідчою та відсутність зауважень та доповнень до його змісту поняті ОСОБА_29 , ОСОБА_32 підтвердили суду і під час допиту в судовому засіданні. При цьому, суд враховує, що з моменту участі у проведенні вказаної слідчої дії понятих минув значний час, тому певні суперечності та неповнота в їх показах  щодо обстановки та вилученого майна, може свідчити про те, що вони не в повній мірі пригадують всі обставини проведеної слідчої дії.
		Підтвердила дотримання вимог КПК України при проведенні огляду місця події і допитана в судовому засіданні в якості свідка слідча ОСОБА_37 . 
		Суд також не погоджується з доводами сторони захисту щодо визнання протоколу огляду місця події від 15.01.2023  квартири обвинуваченого по АДРЕСА_1 , оскільки, крім іншого, та обставина, що огляд місця події було проведено без безперервної аудіо-відеофіксації, не свідчить про недопустимість результатів цієї слідчої дії як доказу, оскільки відповідно до вимог ч. 7 ст.237КПК здійснення аудіо-відеофіксації такої слідчої дії як огляд місця події є правом слідчого та/або прокурора, а не обов`язком.
		Що стосується посилання сторони захисту на порушення прав обвинуваченого при оформленні протоколу затримання від 15.01.2023, оскільки обвинувачений був затриманий 15.01.2023 приблизно о 3 год., а протокол затримання складений 15.01.2023 о 08 год. 50 хв., суд зазначає наступне.
		Затримання є комплексною слідчою (розшуковою) дією, яка включає в себе як безпосереднє фізичне обмеження у можливості пересування затриманої особи, так і обшук затриманого й процесуальні дії - повідомлення захисника з центру надання правової допомоги, близького родича затриманого, тощо. Понад те, протокол затримання ОСОБА_6 від 15.01.2023 свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог КПК України - обшук затриманого проводився у присутності понятих ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , процесуальні права ОСОБА_6 на повідомлення захисника та близького родича були реалізовані, заяв та зауважень до протоколу від ОСОБА_6 не надходило.
		Суд зауважує, що положення ст. 208 КПК України не вимагають складання протоколу затримання негайно, в ході затримання. Такий протокол має бути складений, як тільки це стане практично можливим. Про наведене свідчить і вказівка у ч. 5 ст. 208 КПК України про те, що в протоколі затримання, крім часу складання протоколу, має зазначатися місце, дата і точний час затримання відповідно до положень ст. 209 цього Кодексу.
		Отже, факт складання протоколу затримання ОСОБА_6 дещо пізніше, однак, із зазначенням точного часу затримання обвинуваченого, повністю узгоджується із вимогами кримінального процесуального закону.
		Таким чином, судом не встановлено істотного порушення прав та свобод обвинуваченого, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, допущених органом досудового розслідування при проведенні досудового слідства, а, відтак, досліджені письмові докази  протоколи оглядів місця події та похідні від них докази суд визнає такими, що відповідають положенням ст.ст. 85, 86КПК України на предмет їх належності та допустимості та не вбачає підстав для визнання вказаних доказів недопустимими.
		Суд, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, вважає досліджені докази, надані стороною обвинувачення, належними, допустимими, достовірними та послідовними і такими, що узгоджуються між собою.
		Що стосується доводів сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, оскільки останній перебував в стані необхідної оборони і, відповідно, до ч.5 ст. 36 КК України не може нести кримінальної відповідальності, а також доводів самого обвинуваченого щодо вчинення умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони ( ст. 118 КК України ), суд вважає їх неприйнятними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються наведеними вище доказами.
		Так, умисне вбивство, передбачене ст. 115 КК України, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони  умисною формою вини ( прямим або непрямим умислом ), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає, або свідомо припускає їх настання.
		На відміну від умисного вбивства, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння, який обумовлений захистом винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Згідно з ч.1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту ( ч.3 ст. 36 КК України ).
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно-небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Таким чином, стан необхідної оборони існує лише протягом суспільно-небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент, а також лише за умови необхідності негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільно-небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронних інтересів.
		Вирішуючи питання про відсутність чи наявність в діях особи стану необхідної оборони у разі вчинення злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи, слід оцінювати акт суспільно-небезпечного посягання й акт захисту, встановлювати їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		Разом із тим, згідно з ч.5 ст. 36 КК України незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної людини або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
		Враховуючи викладене, КК України передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цим випадком, крім іншого, є протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У такому випадку шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами. 
		Згідно встановлених судом обставин, які передували скоєнню злочину, а саме, під час сумісного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_9 виник конфлікт, тобто сутичка, в процесі якої вони шарпали один одного. ОСОБА_10 намагався їх розборонити та вивів ОСОБА_9 в коридор зовні квартири, після чого вхідні двері квартири зачинили, а ОСОБА_9 з ОСОБА_10 залишилися в коридорі, а їхній верхній одяг та мобільний телефон ОСОБА_9 залишилися в середині квартири.
		Залишившись в коридорі зовні квартири, потерпілий ОСОБА_9 почав смикати дверну ручку вхідних дверей, стукати в двері, кричати, згодом, стукнув в скляний отвір дверей дерев`яним табуретом, який знаходився зовні квартири, внаслідок чого розбив скло у віконці вхідних дверей. 
		Вказані обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_10 , даними в судовому засіданні. Не дивлячись на те, що свідок, двічі допитаний в судовому засіданні, плутався в інших обставинах, які мали місце в ніч з 14.01.2023 на 15.01.2023, не міг пояснити дії потерпілого ОСОБА_40 та їх послідовність, посилаючись на стан здоров`я  поганий зір, свідок майже не бачить на одне око, суд приймає його покази у вказаній частині, оскільки вони узгоджуться з сукупністю інших доказів, досліджених судом.
		При цьому, суд оцінює критично покази обвинуваченого ОСОБА_6 та покази свідка ОСОБА_16 , яка є дружиною обвинуваченого, а, відтак, може бути особою, заінтересованою в результаті розгляду справи, щодо бійки та боротьби, яка виникла між обвинуваченим та потерпілим та яка завершилася в коридорі зовні квартири, внаслідок чого обвинувачений втратив свідомість, оскільки це спростовано дослідженими судом доказами, а саме, показами свідка ОСОБА_10 , висновком судово-медичної експертизи № 25 від 21.04.2023, згідно якого, судово-медичних даних, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону у ОСОБА_6 не виявлено; висновком судово-медичної експертизи трупа № 03 від 16.02.2023, згідно якого, експертизою трупа ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону, не виявлено.
		Також, суд враховує наявність кримінального провадження № 42023090000000034 від 23.06.2023 за ч.2 ст. 345, ч.2 ст. 365 КК України, досудове розслідування по якому проводиться СВ ТУ ДБР у м. Львові.
		На думку суду, обставини, які передували злочину, не свідчать, що такі дії потерпілого, потребували захисту, який був застосований обвинуваченим. А, з урахуванням того, що обвинувачений здійснив постріл з вогнепальної зброї без будь-якого попередження, без попереджувального пострілу, прицільно у віконце вхідних дверей, за яким знаходився потерпілий, з близької відстані, в ліву частину грудної клітини, де знаходиться життєво важливий орган, наслідки його діяння у виді смерті потерпілого та причинний зв`язок між діями та наслідками, тому суд висновує, що такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони.
		Про прицільний постріл ОСОБА_6 свідчить та обставина, що дружина обвинуваченого під час здійснення пострілу знаходилася також біля вхідних дверей, про що не заперечував і сам обвинувачений в судовому засіданні, тобто, здійснення пострілу без прицілу, на чому наполягав обвинувачений в судовому засіданні, поставило би під загрозу життя та здоров`я члена сім`ї обвинуваченого, що, на думку суду, спростовує версію обвинуваченого про здійснення пострілу будь-куди. Крім того, постріл було здійснено чітко у віконце вхідних дверей  розміром 98 х 16 см, і під час освітлення приміщення квартири та коридору зовні квартири включеним дружиною обвинуваченого інвертором. Факт наявності світла підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та працівники поліції, які прибули на виклик ОСОБА_27 та ОСОБА_26 .
		Здійснення пострілу з близької відстані підтверджується як безпосередньо показами обвинуваченого, який під час проведення слідчого експерименту за його участю показав, що здійснив постріл приблизно за 2 метри від вхідних дверей квартири, так і висновками судово-медичних експертиз № 03 від 16.02.2023, № 27 від 14.02.2023, судової медично-криміналістичної експертизи № 94 від 16.06.2023.
		Суд вважає, що будь-яких доказів, які б свідчили, що потерпілий ОСОБА_9 вчинив суспільно-небезпечне посягання щодо ОСОБА_6 та членів його сім`ї або інші дії, які за своїм характером та об`єктивними проявами могли бути розцінені як такі, що досягли ступеню суспільної небезпечності, властивого для злочину, у зв`язку з чим, обвинувачений міг перебувати в стані необхідної оборони, в судовому засіданні не встановлено.
		Таким чином, обвинувачений, здійснивши прицільний постріл з близької відстані з вогнепальної зброї в скляний отвір вхідної двері, за якою знаходився потерпілий, у ліву частину грудної клітини, де розташовані життєво важливі органи, не міг не передбачити, що в результаті його дій потерпілий отримає смертельне поранення.
		Враховує суд також і подальшу поведінку обвинуваченого після здійсненого ОСОБА_6 пострілу, а саме, те, що обвинувачений, зрозумівши наслідки своїх дій, не намагався викликати бригаду швидкої медичної допомоги, надати допомогу потерпілому, замість того, переконавшись, що потерпілий знаходиться в тяжкому стані, під час того, як виглянув з квартири, зачинив двері, поклав вогнепальну зброю, з якої здійснив постріл у кладову кімнату, і ліг на ліжко з дітьми спати. Тобто, після здійсненого пострілу, обвинувачений виконав усвідомлені послідовні чіткі дії, що також, на думку суду, свідчать про наявність умислу на вбивство потерпілого. 
		Отже, доводи обвинуваченого про необхідність кваліфікації його дій за ст. 118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, є безпідставними.
		Також, стороною захисту не було спростовано доводи прокурора про відсутність протиправного насильницького вторгнення у житло з боку потерпілого, а саме, раптових, непередбачуваних для ОСОБА_6 агресивних дій з боку потерпілого, що викликало би невідкладну необхідність заподіяння шкоди здоров`ю останнього. Лише за умов встановлення такого виняткового чинника, як протиправне, насильницьке вторгнення в житло, не настає кримінальна відповідальність відповідно до ч.5 ст. 36 КК України.
		Суд також не погоджується з доводами сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, з тих підстав, що на думку сторони захисту не встановлені достатні докази для доведеності винуватості обвинуваченого в суді і вичерпані можливості їх отримати, виходячи з наступного.
		Так, карабін та бойові припаси, які ОСОБА_6 зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу, були вилучені в присутності двох понятих за місцем проживання останнього під час огляду місця події 15.01.2023. Вказаний протокол огляду місця події визнаний судом належним та допустимим доказом. Згідно висновку комплексної судово-біологічної експертизи та судово-балістичної експертизи № КСЕ-19/109-23/1389 від 08.05.2023 вилучений під час огляду місця події предмет зовні схожий на зброю, є ненормативною вогнепальною зброєю  обрізом. Відповідно до висновку судової експертизи зброї № СЕ-19/109-23/1388-БЛ від 28.02.2023, три предмета, подібних на патрони, із маркуванням «8х57 JS S&B», є цивільними боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї. 
		Визнав факт зберігання вказаної вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу і сам обвинувачений в судовому засіданні.
		Разом з цим, суд оцінює критично покази обвинуваченого щодо необізнаності про знаходження бойових припасів у магазині вогнепальної зброї, оскільки сама послідовність дій, при вчиненні вмисного вбивства ОСОБА_9 , зокрема, те, що обвинувачений взяв вогнепальну зброю та здійснив постріл, спростовує його покази в цій частині.
		Таким чином, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому діяння та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Доводи сторони захисту щодо не конкретизованого мотиву вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що на думку захисника, є обов`язковою умовою кваліфікації за ч. 1ст. 115 КК України, також є неприйнятними.
		Як ужезазначив суд,із суб`єктивноїсторони,умисне вбивство,передбаченест.115КК Українихарактеризуєтьсявиною уформі умислу.Мотив імета злочинупідлягають з`ясуванню,оскільки уряді випадківвони єкваліфікуючими ознакамицього злочину.Однак,при кваліфікаціїслід виходитиз того,що ч.1ст.115КК Українипередбачаєвідповідальність заумисне вбивствобез кваліфікуючихознак,що узгоджуєтьсяз позицієюВС ( Постанова №202/1267/20від 14.02.2024). 
		Також, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому діяння та кваліфікує його дії також за ч.1 ст. 263 КК України, як зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		При цьому, суд виключає з формулювання обвинувачення таку ознаку складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, як придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, оскільки орган досудового розслідування не інкримінував обвинуваченому таку ознаку складу злочину при кваліфікації його дій.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 50/2023 ОСОБА_6 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_6 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає часткове відшкодування заподіяної шкоди.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Згідно зі ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12КК України - передбачене ч.1 ст. 263 КК України, є тяжким злочином, а передбачене ч.1 ст. 115 КК України, є особливо-тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, викладені вище у вироку; обставину, яка пом`якшує покарання, а також обставину, яка обтяжує покарання.
		Тому, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, потерпілої, а також відсутність критичного ставлення в обвинуваченого до скоєного, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		При цьому, визначені КК України підстави для застосування положень статті 75цього Кодексу відсутні.
		На переконання суду, призначене покарання обвинуваченому відповідатиме також принципу співрозмірності конкретного злочинного діяння вчиненого ним, з покаранням призначеним останньому.
		Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		При вирішенні цивільного позову, суд приймає до уваги необхідність дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.
		При вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілої суд враховує положення ч. 5 ст. 128 КПК України, згідно якої суд, якщо процесуальні відносини у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, може застосувати норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Положеннями ч. 1 ст.129КПК України встановлено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Дослідивши матеріали цивільного позову, суд доходить висновку, що він в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст.1201ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Згідно зі ст.1Закону України«Про похованнята похороннусправу» поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого; забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих; надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
		Згідно ст.2вказаного Закону поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
		Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати.
		Враховуючи положення ст.1201ЦК України суд дійшов висновку, що з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілої витрати на поховання чоловіка у загальному розмірі 14570 грн., розмір яких підтверджується товарним чеком №45 від 16.01.2023 року, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо стягнення з обвинуваченого іншої частини витрат на поминки та поминання 9 днів та 40 днів, догляду за могилою, суд зазначає наступне.
		Стаття 2Закону України«Про похованнята похороннусправу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.
		Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
		Тобто, виходячи із визначення поняття поховання, відповідно до закону, до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.
		Отже, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання (а саме поминальні обіди та роковини), не відносяться до витрат на поховання.
		Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 554/1793/15-ц.
		Таким чином, позовні вимоги в іншій частині про відшкодування витрат на поминальні обіди задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 3 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
		Оцінюючи вимоги потерпілої про стягнення моральної шкоди, яка оцінена нею в загальній сумі 500000 гривень, суд виходить з характеру і обсягу фізичних страждань потерпілої, що виникли в результаті протиправних дій обвинуваченого, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв`язку з втратою чоловіка, принципів виваженості та справедливості, враховує те, що потерпілій в результаті протиправних дій обвинуваченого безумовно завдано суттєвих моральних страждань.
		У постанові Великої Палати ВС від 15 грудня 2020 року № 752/17832/14-ц визначено, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру.
		При цьому, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм законодавства (постанова ВП ВС від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц). Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ (рішення від 22 лютого 2005 року у справі «Новоселецький проти України» (Novoseletskiy v. Ukraine, заява № 47148/99).
		У постанові Об`єднаної палати Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказано, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. В деяких випадках в законодавстві визначено мінімальний розмір моральної шкоди. При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).
		Таким чином, суд визнає доведеними ті обставини, що потерпіла зазнала душевних страждань у зв`язку зі смертю чоловіка; втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню; потерпіла позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки чоловіка в подальшому своєму житті, відновити попередній стан життя потерпілої неможливо.
		За викладених вище обставин, приймаючи до уваги вимоги законодавства, суд приходить до висновку про те, що потерпілій з вини обвинуваченого була заподіяна моральна шкода, котра полягає у тому, що вона втратила чоловіка. Неправомірні дії обвинуваченого погіршили соціальне благополуччя потерпілої та вимагають від неї додаткових зусиль для нормалізації свого життя.
		Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнала потерпіла, їх тривалість, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення, а з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілої 500000 грн. моральної шкоди.
		Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст.1167ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання 
		за ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років,
		за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 8 років.
		Початок строкувідбування покарання ОСОБА_6  рахувати з 15.01.2023 року. Зарахувати ОСОБА_6 до покарання строк тримання під вартою з 15.01.2023 року.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6  до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 в частині стягнення матеріальної шкоди, спричиненої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок матеріальної шкоди, спричиненої злочином, 14570 грн., в іншій частині позову  відмовити. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 в частині відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, 500000 грн., а всього стягнути 514570 грн. 
		Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвал: слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.10.2023р. по справі №344/694/23; слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.10.2023р. по справі №344/695/23.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи:
		- № СЕ-19/109-23/1446-БД від 21.042023 року в сумі 7670,17 грн.
		- № КСЕ-19/109-23/1389 від 27.04.2023 року в сумі 17341,60 грн.
		- № КСЕ-19/109-23/1389 від 27.04.2023 року в сумі 4302 грн.
		- №СЕ-19/109-23/1388-БЛ від 28.02.2023 року в сумі 943,90 грн.
		- №СЕ-19/109-23/1658-БЛ від 08.03.2023 року в сумі 1887,80 грн.
		- №СЕ-19/109-23/1532-ФХД від 28.03.2023 року в сумі 1434 грн.
		- №СЕ-19/109-23/1393-ФХД від 31.05.2023 року в сумі 1434 грн.
		- №СЕ-19/109-23/1492- ФХВР від 31.05.2023 року в сумі 1434 грн.
		- №СЕ-19/109-23/1394-ФХВР від 02.06.2023 року в сумі 1434 грн., а всього стягнути 37881,30 грн. 
		Речові докази:
		- два змиви з речовиною бурого кольору та два предмети жовтого кольору овальної та продовгуватої форми, які вилучені в ході огляду автомобілю Skoda SUPERB д.н. НОМЕР_1 - знищити;
		- три металеві предмети, зовні схожі на частину кулі, зразок крові, мікро об`єкти з рук, змиви з рук, зразки нігтьових пластин, відбитки пальців, які вилучені в ході розтину трупа ОСОБА_9 - знищити;
		- флеш носій із записом слідчого експерименту з ОСОБА_6 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- флеш носій із записом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- DVD-R диск із аудіо записом дзвінка на лінію «102» - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- зразок букального епітелію, змиви з рук за допомогою дистильованої води, змиви з рук за допомогою спирту, зрізи нігтьових пластин, відбитки пальців рук, взірець крові, вилучені в ході отримання біологічних взірців ОСОБА_6 - знищити;
		- марлевий тампон зі змивом зі стіни сходової помешкання ОСОБА_6 , марлевий тампон зі змивом зі стіни сходової поряд з вхідними дверима помешкання ОСОБА_6 , вирізку з килима, змив із салону автомобіля марки Skoda Superb, два марлевих тампона зі змивами з рук потерпілого ОСОБА_9 , п`ять дерев`яних фрагментів, марлевий тампон зі змивом з підлоги кухні, зрізи нігтів з обох рук потерпілого ОСОБА_9 , зрізи нігтів з обох рук ОСОБА_6 , два марлевих тампона зі змивами з рук ОСОБА_6 , обріз військового нарізного магазинного карабіна «Mauser» моделі 98b, № 6711/7870, три боєприпаси до вогнепальної нарізної зброї, дві складові частини одного патрону, змиви із внутрішньої поверхні дверей - знищити;
		- кофту чорного кольору з довгими рукавами, яка була вилучена при огляді трупа ОСОБА_9 при огляді автомобілю Volkswagen д.н. НОМЕР_2 , яка передана на зберігання в камеру речових доказів ГУНП в Івано-Франківській обл.  повернути потерпілій, а при відмові отримати - знищити.
		- кофту зеленого кольору із чорними вставками з написом «Columbia», штани спортивні чорного кольору із написом «Under Armour», яка передана на зберігання в камеру речових доказів ГУНП в Івано-Франківській обл. - повернути власнику.
		Вирок можебути оскарженошляхом подачіапеляційної скаргидо Івано-Франківськогоапеляційного судучерез Яремчанськийміський судІвано-Франківськоїобласті протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
		 
		 
		Головуючий суддя:  ОСОБА_41

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...