Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/2192/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 06.06.2025. Зареєстровано: 06.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/404/85/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025121010000079

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 404/2192/25 
		Номер провадження 1-кп/404/85/25 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 червня 2025 року        Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		при секретарі                 ОСОБА_2 ,    
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за № 12025121010000079 від 11.01.2025 року, про обвинувачення
		ОСОБА_3 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грейгове Жовтневого району Миколаївської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючого на утриманні осіб похилого віку, маючого середню спеціальну освіту, працюючого механіком сервісного центру ТОВ «НФМ АГРО», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою:   АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора                     ОСОБА_5 ,
		потерпілої                     ОСОБА_6 , 
		представника потерпілої             ОСОБА_7 ,
		захисника                     ОСОБА_8 
		обвинуваченої         ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.01.2025 близько о 17 год. 35 хв. здійснював рух на транспортному засобі «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «НФМАГРО». Рухаючись по вул. Яновського, зі сторони вул. Святослава Хороброго у напрямку вул. Глинки, в м. Кропивницькому, водій ОСОБА_3 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР, п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за… технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
		Рухаючись у вказаному напрямку, маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити дорожній знак № 5.38.1 ПДР (пішохідний перехід), ОСОБА_3 самовпевнено порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ігноруючи вимоги п.п.12.3,18.1та 18.4ПДР (п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п. 18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; п. 18.4 Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека), наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою № 1.14.1ПДР (зебра), не відреагував на зміну дорожньої обстановки, яка полягала у зменшенні швидкості руху попутного автомобіля, що надавав перевагу у русі пішоходу. Однак водій ОСОБА_3 , змінюючи напрямок свого руху з метою випередження попутного транспортного засобу, не переконався у відсутності небезпеки для свого руху (небезпека дляруху  зміна дорожньої обстановки (утому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її)…, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися), що полягала у виході пішохода на проїзну частину дороги, та не вжив жодних заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, у результаті чого, в межах пішохідного переходу, напроти буд. № 62, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля.
		Таким чином, свідоме порушення ОСОБА_3 вищезазначених вимог ПДР, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, у результаті якої пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми: крововиливу під павутину оболонку обох тім`яних часток, забій головного мозку, синці навколо обох очей; тупої травми грудної клітини: перелом лівих та правих ребер з крововиливами в місцях переломів, забій легенів, крововилив в м`які тканини спини; тупої травми заочеревенного простору: крововилив в фіброзну капсулу обох нирок, які призвели до смерті останньої.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав суду, що 10.01.2025 близько о 17 год. 35 хв. він здійснював рух на транспортному засобі «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «НФМАГРО». Рухаючись по вул. Яновського, зі сторони вул. Святослава Хороброго у напрямку вул. Глинки, в м. Кропивницькому, він проявив власну необережність та недбалість, що полягала у не вжитті жодних заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки при виході пішохода на проїзну частину дороги, у результаті чого пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, які призвели до смерті останньої.
		У вчиненому щиро кається, повністю визнає усі обставини злочину, вказані в його обвинуваченні, просить суворо не карати. 
		Обвинуваченому  ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як показав  ОСОБА_3 у судовому засіданні дає покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом обвинуваченого  ОСОБА_3 так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті. 
		Таким чином, обвинувачення, висунуте  ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється. 
		У зв`язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії  ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		При призначенні  ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Так,  ОСОБА_3 вчинила злочин, віднесений до категорії тяжких.
		Як особа  ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, маює на утриманні неповнолітню доньку  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має на утриманні осіб похилого віку, має середню спеціальну освіту, працює механіком сервісного центру ТОВ «НФМ АГРО», осудний, на обліках у лікарнях не перебуває,ранішене судимий. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілій та повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Із врахуванням всіх обставин справи, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого  ОСОБА_3 , який вчинила неумисний закінчений тяжкий злочин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, однак, враховуючи те, що  ОСОБА_3  раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, а також поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема те, що він усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, надав допомогу потерпілій одразу після події, що підтвердила в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , добровільно відшкодував завдані матеріальні та моральні збитки потерпілій, запевнив суд, що виправиться, вибачився перед потерпілою, зважаючи на думку сторони обвинувачення та потерпілої, які просили застосувати положення ст.75 КК України, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, що відповідатиме тяжкості злочину та особі обвинуваченої, буде необхідним для виправлення останньої та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
		Також, суд із врахуванням думки учасників судового провадження вважає за можливе не застосовувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідне право необхідне обвинуваченому для виконання професійних обов`язків, отримання офіційного доходу, а також обвинувачений запевнив у наданні допомоги потерпілій за допомогою використовуваного ним транспортного засобу.
		Цивільний позов, заявлений в ході судового розгляду потерпілою ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого   ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, залишити без розгляду на підставі заяви потерпілої, що відповідає вимогам ЦПК України.
		Судові витрати по кримінальній справі вирішити відповідно до ст. 124 КПК України, які підлягають стягненню із  ОСОБА_3 на користь держави.
		Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 10157 гривень 79 копійок.
		Цивільний позов ОСОБА_6  залишити без розгляду.
		Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.01.2025 року, а саме на автомобіль «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), власником якого є ТОВ «НФМ АГРО», та фактичним володільцем  ОСОБА_3 , із забороною користування та розпорядження транспортним засобом.
		Речовий доказ: автомобіль «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), власником якого є ТОВ «НФМ АГРО», та фактичним володільцем  ОСОБА_3 , який зберігається на території спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, пр. Інженерів, 1-А повернути фактичному володільцю  ОСОБА_3 .
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		 
		  Суддя Фортечного районного суду  міста Кропивницького   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...