Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/1560/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 06.06.2025. Зареєстровано: 06.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/444/244/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025140110001577

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/1560/25
		Провадження № 1-кп/444/244/2025
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		05 червня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
		головуючий суддя                 ОСОБА_1 
		секретар судового засідання         ОСОБА_2 ,
		номер кримінального провадження №62025140110001577, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025 року,
		 
		про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Нижнє Висоцьке, Турківського району Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня неповна, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у військовому званні "солдат", одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, не депутат, раніше не судимий, звільнений 20.11.2024 року у зв`язку із закриттям кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, 
		з участю прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінальне провадження №62025140110001577, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025 року, 
		                    В С Т А Н О В И В :
		Обвинувачений ОСОБА_3 у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», будучи військовослужбовцем Збройних Сил України під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 05.02.2025 року самовільно залишив тривалістю понад три доби військову частину НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 до моменту добровільної явки в ТУ ДБР у м. Львові, а саме до 17.04.2025 року. 
		Відтак, у період 05.02.2025 року по 17.04.2025 року солдат ОСОБА_3 , проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.
		Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями вчинив самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та надав суду показання, які повністю підтвердили обставини, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що він щиро розкаюється, та має намір повернутися до військової служби для захисту України. Зазначив, що він несе військову службу з 2022 року добровільно. Однак, на даний час має проблеми зі здоров`ям. Пояснив, що їх мали відправляти на передову, але він поїхав до сина та доньки у м. Луцьк, однак нікого з командування про це не повідомив. 
		Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України.
		З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого. 
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
		Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні ним вказаного вище кримінального правопорушення, його вина повністю та об`єктивно доведена доказами, які стороною обвинувачення та захисту не оспорюються та визнаються допустимими та належними.
		Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наступне.
		Обставиною, яка передбачена ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
		При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, посередньо характеризується за місцем проходження військової служби, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, був звільнений 20.11.2024 року у зв`язку із закриттям кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 КК України, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст.407 КК України.
		Зважаючи на положення статті 75 КК України, з врахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, а підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відсутні.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.04.2025 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави, що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90840 грн.
		Відповідно до ст. 374 КПК України, у вироку суду зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, а тому суд дійшов до переконання, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою належить залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
		Цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		 
		Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_3 з 17.04.2025 року.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		 
		Суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...