Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 221/5347/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання служб. становищем.
Надіслано судом: 06.06.2025. Зареєстровано: 06.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2025.
Дата набрання законної сили: 11.06.2025
Номер судового провадження: 1-кп/204/890/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021050000000181

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 221/5347/21
		Провадження № 1-кп/204/890/25
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
		головуючого судді                                         ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання                     ОСОБА_2 ,
		учасників кримінального провадження:
		прокурора                                             ОСОБА_3 , 
		захисника                                            ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у залі судового засідання Чечелівського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 62021050000000181 внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань 29.01.2021, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст.410 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Чечелівського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказане кримінальне провадження. 
		Прокурор ОСОБА_6 подав до суду клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410 КК України. Для досягнення мети і завдань кримінального провадження на даний час виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик переховуватися відоргану досудовогорозслідування тасуду підтверджується,тим що ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні тяжкого та особливоготяжкого злочинуза яке,передбачено покаранняу вигляді позбавлення волістроком від5до 12років,у зв`язкуз чим,розуміючи тяжкість покарання,яке загрожуєйому уразі визнаннявинним увчиненні інкримінованих злочинів,останній можепереховуватись відоргану досудового розслідування тасуду зметою уникненняпонесення покарання.При цьому, можливі посиланнясторони захистуна відсутністьна данийчас спробвтечі обвинуваченого будутьбезпідставними,оскільки йогоналежна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю
		запобіжного заходу,що не свідчитьпро неможливість переховування обвинуваченогоу разіне обранняйому запобіжногозаходу.Ризик незаконновпливати насвідків уцьому кримінальному провадженні підтверджуєтьсятим,що обвинуваченийможе вплинутина свідків,які разомз нимпроходили військовуслужбу водній військовійчастині, що фактичностворює умовидля здійсненнявпливу набезпосередніх свідків,у тому числішляхом залякуваннята здійсненнястосовно останніх насильницьких дійта можливістюпогроз застосуваннянасильства до начальника.При цьому,ризик незаконноговпливу насвідків залишається актуальнимз оглядуна встановленуКПК Українипроцедуру отримання показаньвід осіб,які єсвідками укримінальному провадженні,а самеусно шляхомдопиту особив судовомузасіданні відповіднодо положень ст.23КПК України.Суд можеобґрунтовувати своївисновки лише показаннях,які вінбезпосередньо сприймавпід чассудового засідання.Тобто ризиквпливу насвідків існуєне лишена початковомуетапі кримінального провадженняпри зібраннідоказів,а йв подальшомуна стадії судового розглядудо моментубезпосереднього отриманнясудом показаньвід свідків тадослідження їхсудом.Ризик перешкоджатикримінальному провадженню іншим чиномпідтверджується тим,що обвинувачений,розуміючи ступіньтяжкості вчиненого злочину,наслідки таризик втечідля нього,як військовослужбовець маючипевну підтримкусеред військовослужбовців,може будь-якимчином здійснювативплив насвідків.Ризик вчинятиінші кримінальніправопорушення підтверджуєтьсятим,що обвинувачений вчиняючидезертирство,тобто самовільнезалишення військової частини абомісця службиз метоюухилитися відвійськової служби,вчинене в умовах особливогоперіоду,крім воєнногостану,а такожвикрадення та привласнення військовослужбовцеміншого військовогомайна,вчинене в умовах особливогоперіоду,крім воєнногостану,може вказувати,на бажання обвинуваченогоуникнути відповідальностіта покарання,що йому загрожує,що безумовносвідчить проможливість повторноївтечі обвинуваченого. З урахуванням доведеності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, ураховуючи вік обвинуваченого, посаду, стан здоров`я, майновий стан, ураховуючи особливу суспільну небезпеку з боку обвинуваченого прокурор уважав необхідним застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		 
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, просила суд його задовольнити. Вказала, що наявні відомості про те, що приблизно два тижні тому ОСОБА_5 повернувся з полону, наразі проходить реабілітацію у Вінницькому військовому шпиталі.
		Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора в повному обсязі, також вказав, що клопотання не може бути розглянуто за відсутності обвинуваченого. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився.
		Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
		Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
		Відповідно до положень ст.186КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
		Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.
		Ураховуючи викладене, беручи до уваги скорочені строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неявку обвинуваченого до суду, неможливість розгляду даного клопотання за відсутності обвинуваченого, суд дійшов висновку, що клопотання наразі задоволенню не підлягає.
		Крім того, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
		Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
		Згідно положень ст. 194 КПК України визначено, що суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		Як встановлено з обвинувального акту кримінальні правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР за № 62021050000000181 від 29.01.2021, вчинені ОСОБА_5 28.01.2021.
		Згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обрано. 
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021050000000181 разом з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, після відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження, відповідно до ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2024, надійшов до суду 04 червня 2025 року.
		На даний час, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано обвинуваченого, свідків, не досліджено зібрані органом досудового розслідування докази.
		Досліджуючи питання наявності існування ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд доходить до такого.
		Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій. Санкція одного з інкримінованих обвинуваченому діянь передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, що в свою чергу, може зумовлювати настання ризику ухилення обвинуваченого від суду, оскільки саме по собі усвідомлення суворості покарання може спровокувати позапроцесуальну поведінку обвинуваченого. Однак, поряд з викладеним суду не надано відомостей про ухилення обвинуваченого від органів досудового розслідування, а також ухилення обвинуваченого від суду. При цьому, судом ураховуються відомості повідомлені прокурором у даному судовому засіданні про те, що обвинувачений приблизно два тижні тому повернувся з полону та на даний час проходить реабілітацію, що за висновком суду спростовує посилання сторони обвинувачення на здійснення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду, а також унеможливлює його участь у даному судовому засіданні. Окрім цього, судом також ураховується, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання. 
		Таким чином, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від суду.
		Аналізуючи наявність вказаних прокурором у клопотанні ризиків: незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд уважає такі недоведеними, оскільки окрім того, що вказані ризики наведені у клопотанні, вони жодним чином не обґрунтовані, а клопотання не містить будь-яких доводів того, у чому саме будуть полягати такі ризики. Також слід вказати, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовано прокурором можливістю обвинуваченого впливати на свідків, що є самостійним ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Крім того, навівши ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченого, що передбачені п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор не довів обставин, що визначені у п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, зокрема, обставин неможливості запобігання вказаним у клопотанні ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що за вказаних обставин, на даний час клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволенню не підлягає.
		 
		На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 110, 176-178, 183, 193-194, 315, 369- 372, 376, 392-393 КПК України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали складено 06.06.2025. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...