Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1235/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 09.06.2025. Зареєстровано: 09.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		  23.01.2025                                                                                                    Справа №905/1235/21                               
		     Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В, розглянувши у судовому засіданні справу
		за позовом: ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, 
		до відповідача: Садівничого товариства "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, 
		про визнання недійсним рішення загальних зборів, 
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: не з`явився
		від відповідача: не з`явився
		 
		 
		СУТЬ СПОРА:
		 
		До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом №1 від 24.01.2020 у частині виключення ОСОБА_1 із членів відповідача.
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача у зв`язку з безпідставним припиненням членства останнього в садівничому товаристві, неповідомленням членів у встановленому порядку про проведення 24.01.2020 загальних зборів, а також тим, що відповідне рішення, оформлене протоколом №1 від 24.01.2020, прийняте загальними зборами членів товариства за відсутності кворуму. Позивач стверджує, що вказана у оскаржуваному протоколі кількість присутніх на загальних зборах не відповідає дійсності, адже присутніх було приблизно 45 осіб; у протоколі не відображено причину виключення позивача з членів; звинувачення її у порушенні суспільного порядку та правил внутрішнього розпорядку є змовою сусідів, які мають намір заволодіти її земельною ділянкою; внески сплачені до кінця 2019 року.
		Ухвалою господарського суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1235/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		31.08.2021 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив б/н від 27.08.2021 на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не підтримує.
		15.09.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання від 13.09.2021 про долучення до матеріалів справи статуту Садівничого товариства "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" у редакції від 29.01.2016, копія якого не засвідчена належним чином.
		23.09.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшли: відзив на позов б/н від 17.09.2021 з доданими документами; заява б/н від 20.09.2021 про розгляд справи без участі представника; пояснення б/н від 20.09.2021 по справі з доданими документами. Враховуючи, що надіслані документи не скріплені кваліфікованим електронним підписом, вони не прийняті до розгляду судом, про що зазначено судом в ухвалі від 03.11.2021.
		27.09.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 17.09.2021 з доданими документами, заява б/н від 20.09.2021 про розгляд справи без участі представника та пояснення б/н від 20.09.2021 по справі з доданими документами, які прийняті судом до розгляду. Заперечення проти позовних вимог мотивовані тим, що станом на час спірних загальних зборів діяв Статут товариства у новій редакції від 2018 року, станом на 24.01.2020 кількість членів товариства складала 160 осіб. Загальні збори були проведені з додержанням вимог чинного законодавства, збори були правомочні адже на них було присутні 82 особи, тобто більше половини його членів, за виключення позивача з членів товариства проголосувало більше 75% присутніх на зборах. За доводами відповідача, позивач був виключений з членства Садівничого товариства "Павлопіль" на законних підставах, а саме у зв`язку з порушення п.4.12 Статуту, ОСОБА_1 систематично порушувала громадський порядок та правила внутрішнього розпорядку, неодноразово висловлювалась нецензурною лайкою на адресу інших членів товариства, також мали місце дрібні крадіжки з боку позивача, про що свідчать протоколи правління товариства.
		06.10.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла датована 02.10.2021 позовна заява (зі збільшеними позовними вимогами) про визнання недійсними рішення загальних зборів, відповідно до якої просить суд визнати недійсними:
		- рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", яке було оформлено протоколом №1 від 24.01.2020 у частині виключення ОСОБА_1 із членів відповідача;
		- рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", яке було оформлено протоколом №4 від 28.09.2019, яким виключено ОСОБА_1 із членів відповідача та відключено від електроенергії її ділянку №69.
		06.10.2021 також через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на пояснення на позовну заяву датовані 02.10.2021.
		Ухвалою суду від 03.11.2021 відмовлено позивачу у прийнятті до розгляду позовної заяви (зі збільшеними позовними вимогами) про визнання недійсними рішення загальних зборів.
		18.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
		19.11.2021 через канцелярію суду від  відповідача надійшли пояснення по справі до яких додана копія правил внутрішнього розпорядку СТ «Павлопіль» та копія протоколу №4 від 28.07.2018 засідання правління СТ «Павлопіль».
		26.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення б/н від 22.11.21 на пояснення відповідача б/н від 15.11.21.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.12.2021.
		Судове засідання 21.12.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Макарової Ю.В. у відпустці.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.01.2022 розгляд справи по суті призначено на 03.02.2022.
		Судове засідання 03.02.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Макарової Ю.В. на лікарняному.
		Ухвалою від 16.02.2022 розгляд справи по суті призначено на 15.03.2022.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Враховуючи існуванням реальної загрози життю, здоров`ю та безпеці суддів, працівників суду та учасників справи в умовах воєнної агресії проти України, призначене на 15.03.2022 судове засідання не відбулось. 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 зобов`язано сторін висловити свою позицію щодо подальшого розгляду справи, призначення розгляду справи  по суті в умовах воєнного стану, а також розгляду справи без участі представників сторін. 
		21.10.2022 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання/заява №б/н від 21.10.2022, у якій представник просить суд прийняти рішення по суті без участі позивача та представника на підставі документів наявних в матеріалах справи. 
		31.10.2022 на електронну пошту суду без накладення електронного цифрового підпису від позивача надійшла заява №б/н від 29.10.2022 про розгляд справи без участі позивача та його представника.
		Ухвалою суду від 29.11.2024 призначено розгляд справи по суті на 23.12.2024.
		23.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника у іншому судовому засіданні.
		Ухвалою суду від 23.12.2024 відкладено підготовче судове засідання на 23.01.2025.
		22.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява в якій просить суд розглянути спір та прийняти рішення по суті без участі позивача та його представника на підставі наявних в матеріалах справи документів.
		Представники сторін у судовому засіданні 23.01.2025 участь не приймали, позивач був повідомлений про місце та час судового засідання шляхом направлення копії ухвали на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та додатково засобами телефонного зв`язку. Телефонограму 02.01.2025 прийнято представником позивача - адвокатом Лещенко О.Д. 
		Відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Маріупольського району за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, є територією яка з 05.03.2022 тимчасово окупована Російською Федерацією, відділення поштового зв`язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, відтак Господарський суд Донецької області не мав можливості направити кореспонденцію засобами поштового зв`язку на адресу сторін у місті Маріуполь. 
		Щодо повідомлення Садівничого товариства «Павлопіль» Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» після введення в Україні воєнного стану про судові засідання, суд відзначає наступне.
		Згідно з п. 10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).
		Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Садівниче товариство "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" (код ЄДРПОУ 24801453) значиться за наступною адресою: 87142, Донецька область, Волноваський район, село Орловське (ПН).
		Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
		Відповідно до даних з офіційного сайту АТ «Укрпошта» відділення поштового зв`язку у селі Орловське (87142) тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, відтак Господарський суд Донецької області не мав можливості направити кореспонденцію засобами поштового зв`язку на адресу відповідача у с. Орловське.
		Крім того, в матеріалах справи наявна адреса відповідача для листування : 87500, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Меотіди, б. 26 кв.2.
		Як вже зазналося, територія Маріупольського району за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, з 05.03.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією, відділення поштового зв`язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, відтак Господарський суд Донецької області не мав можливості направити кореспонденцію засобами поштового зв`язку на адресу відповідача у місті Маріуполь. 
		Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
		У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача електронної адреси, водночас є інформація про засоби телефонного зв`язку +38 097 0238017. Судом були вживались додаткові заходи для належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи шляхом направлення 04.10.2022, 03.12.2024, 02.01.2025 телефонограм за вказаним номером телефонного зв`язку, однак зв`язок не був встановлений.
		Також суд направляв копії ухвал суду, зокрема, від 29.11.2024 та 23.12.2024 на наявну в матеріалах справи електрону адресу відповідача kskreditstal@gmail.com, відповідно до наявних в матеріалах справи довідок ухвали були успішно доставлені до електронної скриньки.
		У зв`язку з тим, що відповідач не має офіційних електронних адрес та електронного кабінету, господарським судом відповідно до ч.2  ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»  було повідомлено відповідача про винесені судом процесуальні документи шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1235/21.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
		На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи суду по справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".
		Сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
		Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
		Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
		Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).
		Враховуючи, що явка представників учасників справи у судове засідання 23.01.2025 обов`язковою не визнавалась, в свою чергу судом було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, а також додержуючись принципу розумності строків розгляду справи, суд вважає можливим вирішити спір по суті за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.
		Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
		Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на теперішній час. 
		Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.
		Рішенням зборів суддів Господарського суду №2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об?єктивних обставин, пов?язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».
		Розпорядженням суду №6-р від 25.05.2023 продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022р.  №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов?язків в змішаному режимі (дистанційно в доступному для них місці в межах Україні або в приміщенні суду (за необхідністю та в умовах безпеки), яке дає можливість упродовж робочого часу забезпечувати отримання, оброблення, реєстрацію, відправлення вхідної та вихідної кореспонденції та відправлення правосуддя; зазначено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров?ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, учасникам судових засідань рекомендується  утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов?язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.
		Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд встановив:
		Позивач у справі -   ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства  «Павлопіль» Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь», що підтверджується виданою 09.09.1991 року на її ім`я членською книжкою вказаного товариства.
		Судом встановлено, що Садівниче товариство «Павлопіль» Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» діє на підставі статуту, станом на час винекнення спірних правовідносин сторін діяла нова редакція статуту (далі - статут), затверджена протоколом загальних зборів членів товариства №1 від 12.01.2018. 
		Відповідно до п.1.1 статуту товариство зареєстроване розпорядженням голови Тельманівської районної держадміністрації Донецької області від 12.03.1997 №106, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24801453.
		Садівниче товариство «Павлопіль» Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» (надалі - товариство) створено громадянами, які  працювали на Маріупольському металургійному комбінаті «Азовсталь» (далі по тексту - ММК «Азовсталь») та об`єдналися для створення садівничого товариства (п.1.3 статуту).
		За змістом п.1.4 статуту організаційно-правовою формою товариства є обслуговуючий кооператив, по типу діяльності - є садівничим товариством, у напрямі діяльності - садово-городнім.
		Відповідно до п.1.8. статуту  товариство керується в своїй діяльності Конституцією України, Цивільного, Господарського та Земельного кодексу Украйни, Законом України «Про кооперацію», чинним законодавствам і цим статутом.
		Товариство є юридичною особою, користується правами і виконує обов`язки, які пов`язані з його діяльністю, має рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, штампи і інші реквізити. Товариство може від своєї особи набувати майнові і немайнові права, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському і третейському судах  (п.1.9 статуту).
		Товариство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації (п.1.10 статуту).
		Згідно п.1.11 статуту товариство є неприбутковою організацією. Згідно п.п.133.4, 133.4.1, ст. 133 Податкового кодексу України відповідає вимогам неприбуткової організації, товариство не здійснює виробничо-комерційної діяльності, не ставить своєю метою отримання прибутку, забороняє розподіл отриманих доходів (або їх частини) серед засновників (учасників), членів кооперативу, членів органу управління та інших пов`язаних з ними осіб, працівників кооперативу (крім оплати їх праці та відрахувань єдиного соціального внеску). 
		Всі цивільно-правові норми між товариством і його членами, спори, виникаючі через членські відносини, спори майнового характеру і володінням земельними дільницями, вирішуються судом за поданням правління (п.1.12 статуту).
		Відповідно до п.1.13.5 статуту члени товариства несуть відповідальність за порушення статутних вимог товариства, правил внутрішнього розпорядку, рішень органів управління, контролю, посадових осіб товариства.
		Членами товариства є фізичні особи у кількості 220 осіб, які є членами товариства на момент прийняття цього статуту у новій редакції загальними зборами від 12.01.2018 року (п.4.1. статуту).
		Членство в товаристві є добровільним і індивідуальним. Асоційоване членство в товаристві не передбачається. Товариство зобов`язане вести облік своїх членів та видати кожному з них членську книжку. Індивідуальні члени стоять на обліку в товаристві і платять членські внески (п. 4.3 - 4.5 статуту).
		Згідно п. 4.7 статуту прийом і вихід з складу членів товариства здійснюється правлінням товариства на підставі письмової заяви. 
		За порушення своїх зобов`язань, порушення вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку, невиконання рішень загальних зборів та правління, а також інші порушення суспільного порядку в товаристві, до члена товариства можуть бути застосовані міри громадського осуду, попередження, штрафи, а також виключення із складу членів (п.4.8.1 статуту).
		За умовами п.4.8.2. статуту членство в товаристві припиняється у разі:
		добровільного виходу з нього з урахуванням п.4.8.3 цього статуту;
		несплати внесків;
		передання ділянки іншій особі;
		смерті члена товариства-фізичної особи;
		несвоєчасного освоєння виділеної земельної дільниці протягом одного року, використання її не за призначенням;
		самовільного захвату земель, самовільного передавання дільниці іншій особі; 
		систематичного невиконання агротехнічних заходів, відмови або ухилення від участі в загальних роботах товариства;
		систематичного порушення правил внутрішнього розпорядку, коли за вказані вчинки до нього застосовувалися заходи громадського засудження; 
		припинення діяльності товариства.
		При порушенні своїх зобов`язань, порушення вимог статуту щодо сплати членських і цільових внесків, за невиконання норм ведення садових ділянок (в т.ч. порушення санітарних норм і норм пожежної безпеки), порушення правил внутрішнього розпорядку, невиконання рішень загальних зборів і правління, а також інші порушення громадського порядку в товаристві, до члена товариства можуть бути вживані заходи громадського засудження, попередження, накладення штрафу, а також виключення з складу членів товариства (п.4.12. статуту).
		Виключення з членів товариства може бути оскаржене до суду (п.4.13. статуту).
		Відповідно до п.5.1. статуту вищим органом товариства є загальні збори. Загальні збори членів товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
		Загальні збори членів товариства скликаються правлінням або головою товариства у разі потреби, але не рідше одного разу на рік (п.5.2 Статуту).
		Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (п.5.3 статуту).
		До компетенції загальних зборів членів товариства належить, зокрема: затвердження статуту товариства та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності товариства; розгляд скарг членів товариства; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; інші питання, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту (п.5.4. статуту).
		За умовами п.5.11 статуту рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) товариства про прийняття або внесення змін до статуту, вступу до кооперативного об`єднання або вихід з нього, про організацію або ліквідацію товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75 відсотків членів (уповноважених) товариства, присутніх на загал них зборах.
		Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) товариства приймаються відкритим голосуванням (п.5.12. статуту).
		Виконавчим органом товариства є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом товариства. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління товариства - загальним зборам, і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи товариства. (п.п.5.13.1., п.5.13.2 статуту).
		За умовами п.5.14 статуту правління розглядає в тому числі скарги між членами товариства у частині визначення межі дільниці (згідно з документами), та по іншим питанням, складає по цім скаргам протоколи, обов`язкові  для виконання членами товариства. При виникнення незгоди з цим рішенням, член товариства може оскаржити ці рішення до суду. 
		Протоколом №4 засідання правління  Садівничого товариства «Павлопіль» від 28.09.2019  в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виконує рішення загальних зборів від 29.01.2019 продовжує конфліктувати, порушувати правила внутрішнього розпорядку, створювати проблемні ситуації членам товариства, на підставі статуту садівничого товариства розділу припинення членства в товаристві  п.4.8, п.4.8.1, п.4.8.2, п.4.12 за порушення суспільного порядку в товаристві, правління СТ «Павропіль» прийняло рішення виключити її з членів товариства.
		24.01.2020 відбулись загальні збори членів Садівничого товариства «Павлопіль», на яких прийняті рішення з питань включених до порядку денного зборів, що зафіксовано у протоколі №1. Так, на збори винесено перше питання порядку денного: Рішення Правління від 28.09.2019, 18.12.2019 «про виключення з членів с/товариства ОСОБА_1 ділянка 69».
		Відповідно до змісту вказаного протоколу, на загальних зборах присутні 82 особи.
		Як вбачається з протоколу №1, загальними зборами по першому спірному у цій справі питанню порядку денного прийнято наступне рішення - за порушення суспільного порядку в товаристві згідно статуту садівничого товариства розділу «Припинення членства в товаристві» п.4.8.1; 4.8.2; 4.12 рішення Правління  садівничого товариства від 28.09.2019, 18.12.2019 залишити в силі. Виключити з членів товариства ОСОБА_2 без права повторного вступу в СТ «Павлопіль» та користуванням ділянок НОМЕР_1 ; вивезти майно і залишити ділянку до 30.04.2020. Проголосувало за голосів - 79; проти - 2; утримались від голосування - 1.
		Позивач не погоджується з зазначеним рішенням загальних зборів посилаючись на те, що збори були проведенні з порушенням норм статуту та законодавства, про загальні збори члени товариства не були повідомлені належним чином. За доводами позивача, у протоколі відображено, що проголосували 79 осіб, але підписи під протоколом містяться тільки 7 осіб. Крім того позивачка не погоджується з правомірністю підстав виключення її з товариства. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів СТ «Павлопіль», оформлене протоколом №1 від 24.01.2020, у частині виключення позивача з членів відповідача.  
		Відповідач заперечив проти позову, вважає, що спірні загальні збори були проведенні з додержанням вимог чинного законодавства, за спірне рішення відповідно до п.5.11 статуту проголосувало більш ніж 75% від присутніх членів кооперативу. Позивачка була виключення  з членства СТ «Павлопіль» внаслідок порушення п.4.12 статуту, а саме за твердженнями відповідача позивачка систематично порушувала громадський порядок та правила внутрішнього розпорядку, нецензурною лайкою висловлювалась не однократно на адресу інших членів товариства, про що свідчать протоколи правління товариства, також мали місце дрібні крадіжки з боку позивача, про що свідчать протоколи правління. 
		 
		Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
		Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Згідно із статтею 5 зазначеного Кодексу, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		За статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.
		За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.
		З огляду на положення статті 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
		Слід зауважити, що частинами 1 та 2 ст. 87 ЦК України визначено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
		В силу частини 1 статті 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
		У матеріалах справи наявна копія статуту Садівничого товариства «Павлопіль» Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь», затвердженого загальними зборами товариства 12.01.2018 протоколом №1.
		Згідно п.1.4 статуту організаційно-правовою формою товариства - є обслуговуючий кооператив, по типу діяльності - є садівничим товариством, у напрямі діяльності - садово-городнім.
		Відповідно до п.1.8 статуту товариство керується в своїй діяльності Конституцією України, Цивільного, Господарського та Земельного кодексу Украйни, Законом України «Про кооперацію», чинним законодавствам і цим статутом.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц роз`яснила, що садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватись у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.
		Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
		Кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів (стаття 1 Закону України "Про кооперацію") стаття 1 Закону України "Про кооперацію" (тут і далі по тексту - в редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами спірного рішення).
		За змістом положень ст. ст. 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. ст. 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
		Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
		За положеннями ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. В частині 6 цієї статті ЦК України визначено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
		За змістом частини 1 статті 12 Закону України «Про кооперацію» одним з основних прав члена кооперативу є, зокрема участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
		За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
		Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
		Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.
		Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
		Відповідно до статті 13 Закону України "Про кооперацію"  членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
		При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 станом на 24.01.2020 року - дату прийняття загальними зборами членів Садівничого товариства "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" спірного рішення була членом зазначеного товариства. 
		Отже, спірні правовідносини у цій справі виникли між кооперативом та його членом.
		Спірне рішення загальних зборів впливає на права та законні інтереси позивача внаслідок виключення останнього з членів товариства.
		Як уже зазначалося, предметом спору у цій справі є недійсність рішень загальних зборів членів Садівничого товариства "Павлопіль" Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", оформлених протоколом №1 від 24.01.2020 року, з питання першого порядку денного, в частині затвердження рішення правлення від 28.09.2019, 18.12.2019 про виключення позивача із членів товариства. 
		Судом встановлено, що 28.09.2019 відбулося засідання правління садівничого товариства, рішенням якого, оформленим протоколом №4 від 28.09.2019, вирішено виключено з членів товариства ОСОБА_1 через невиконання нею рішення загальних зборів від 29.01.2019, продовження конфліктувати, порушення правил трудового розпорядку, створення проблемних ситуацій членам товариства, на підставі п.4.8, п.4.8.1, п.4.8.2, п.4.12 статуту за порушення суспільного порядку в товаристві.
		Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
		Тобто, з наведеної норми вбачається, що рішення правління, зокрема про припинення членства, підлягає обов`язковому погодженню/затвердженню вищим органом кооперативу - загальними зборами членів кооперативу. Лише після такого затвердження загальними зборами, рішення правління (зокрема, про припинення членства) набуває юридичної сили (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 915/1552/21).
		У постанові від 28.09.2022 у справі №918/638/21 Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку апеляційного суду щодо автоматичного припинення участі у кооперативі у зв`язку із настанням певної обставини, безвідносно до наявності чи відсутності відповідного рішення зборів його членів, свідчить стаття 15 Закону "Про кооперацію", відповідно до якої до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
		Як зазначалося, статтею 13 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
		Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
		Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
		Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів юридичної особи, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
		Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.
		Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
		Подібні висновки Верховного Суду є сталими та містяться у постановах від 18 вересня 2019 року у справі №902/671/18, від 03 березня 2020 у справі №922/756/19, від 28 січня 2021 року у справі №910/15906/19, від 07 вересня 2021 року у справі №916/2506/20, від 05 липня 2022 року у справі №911/2269/20, від 25 травня 2023 року у справі №916/636/22, від 04 травня 2023 року у справі №911/3656/20, від 01 вересня 2023 у справі №909/1154/21 та інших.
		У постанові від 05.09.2023 у справі №916/2660/21 Верховний Суд зробив висновок про те, що неповідомлення члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його прав та обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №916/212/22.
		Разом з цим, зі змісту рішення загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 24.01.2020 року, вбачається, що під час зборів з першого питання порядку денного виступала ОСОБА_1 за порядковим номером десять, що свідчить про відсутність порушення її прав на участь у загальних зборах. 
		Доводи позивача щодо неповідомлення у встановленому порядку нібито інших членів товариства про проведення 24.01.2020 загальних зборів судом до уваги не приймаються та не підлягають дослідженню судом, адже позивачем не обґрунтовано яким чином ця обставина могла вплинути на  порушення саме прав чи інтересів особи, яка звернулася до суду з даним позовом.
		Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення даного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів членів садівничого товариства, оформленого протоколом №1 від 24.01.2020, стало, як вважає позивач, наявність процедурних порушень під час проведення таких загальних зборів, а саме, ухвалення рішення за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), внаслідок чого порушено права позивача бути членом кооперативу, брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах.
		Відповідно до п.5.1. статуту вищим органом товариства є загальні збори. Загальні збори членів товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
		До компетенції загальних зборів членів товариства належить зокрема: розгляд  скарг  членів товариства;  затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства (п.5.4. статуту).
		Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) товариства приймаються відкритим голосуванням (п. 5.12. статуту).
		Оцінюючи позицію сторін, суд вважає першочерговим визначити за умови присутності якої кількості членів кооперативу відповідача загальні збори будуть вважатися правомочними.
		Так, відповідно до частин дев`ятої - одинадцятої статті 15 Закону України «Про кооперацію» загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
		Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
		Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. 
		Такі саме вимоги щодо необхідної кількості присутніх членів товариства на загальних зборах, необхідної кількості голосів для прийняття рішення загальними зборами визначені у п.5.1, п.5.11 статуту.
		Отже, відповідно до вимог закону загальні збори членів кооперативу є правомочними, якщо на них присутні більше половини його дійсних членів.
		Відповідно до п.4.1. статуту членами товариства є фізичні особи у кількості 220 осіб, які є членами товариства на момент прийняття цього статуту у новій редакції загальними зборами від 12.01.2018. 
		Товариство зобов`язане вести облік своїх членів, так відповідно до приєднаної до відзиву довідки за підписом голови СТ «Павлопіль» станом на 24.01.2020, тобто час проведення спірних загальних зборів, товариство складало 160 чоловік.
		Як вбачається з приєднаної до позову виписки з оскаржуваного протоколу загальних зборів №1 від 24.01.2020, на зборах було присутньо 82 члена товариства, за виключення позивача з членів товариства проголосувало за - 79 осіб, проти - 2 особи, утримались - 1 особа. Під протоколом, крім підпису голови СТ «Павлопіль», наявні ще підписи 7 осіб за переліком.  
		За змістом повного тексту зазначеного протоколу також вказано про присутність 82 осіб на зборах, по першому питанню порядку денного за виключення з членів товариства позивача проголосувало за - 79 осіб, проти - 2 особи. Повний текст протоколу підписаний головою ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_4 . 
		Відповідач наполягає на тому, що загальні збори були правомочні, оскільки на них було присутньо більше половини членів кооперативу (82 особи).
		В свою чергу, позивач у відповіді на відзив посилання відповідача на правомочність загальних зборів у кількості 82 осіб вважає хибними, оскільки вважає належним доказом кількості членів товариства саме статут, а не довідку. Крім того, позивач ставить під сумнів вказану у протоколі кількість учасників на зборах, стверджує, що відображена у ньому кількість присутніх не відповідає дійсності. За доводами учасника справи, приміщення, де проводились збори, є маленьким та частина стільців була пустих, присутніх було приблизно 45 осіб. У підтвердження своїх доводів посилається на пояснення одного з членів товариства - ОСОБА_5 (ділянка № НОМЕР_2 ) від 08.11.2021, за твердженнями якого під час зборів 24.01.2020 ніхто з членів товариства не стояв, майже всі сидячі міста були зайняті, два або три місця були вільними. Крім того, на адвокатський запит представника позивача - адвоката Лещенко О.Д. за підписом Голови Ради ветеранів війни та праці комбінату Азовсталь ОСОБА_6 надійшла за вих.№224 від 20.10.2021 відповідь про те, що в актовому залі за адресою: АДРЕСА_1 в наявності 48 посадочних місць, що використовуються для проведення зборів.
		Оскільки для належного дослідження питання наявності/відсутності встановленого законом кворуму на загальних зборах, за результатами яких прийнято оскаржуване позивачем рішення, необхідним є встановити фактичну кількість членів кооперативу присутніх на спірних загальних зборах, права таких членів на голосування, та, відповідно, на підставі таких доказів зробити висновок про наявність/відсутність необхідної кількості голосів членів (кворуму) для прийняття відповідного рішення.
		Кількість присутніх на загальних зборах членів кооперативу має підтверджуватися реєстром присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №910/11661/23.
		Враховуючи твердження позивача, яка приймала участь на загальних зборах, стосовно невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів №1 від 24.01.2020 кількості присутніх фактично присутнім, обов`язок доказування обставин наявності встановленого законом кворуму для проведення загальних зборів членів СТ «Павлопіль», а відтак правомочність присутніх приймати рішення по першому питанню порядку денного зборів щодо припинення членства позивача, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
		Відсутність доказів на підтвердження реального виконання кооперативом приписів статті 15 Закону України "Про кооперацію", з якими кореспондуються положення п.5.1 статуту відповідача, щодо необхідної мінімальної кількості присутніх на зборах, свідчить про порушення прав позивача, як члена обслуговуючого кооперативу.
		Як зазначалось вище, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму є самостійною підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на таких загальних зборах.
		В оскарженому позивачем рішенні загальних зборів вказано, що на зборах присутні члени кооперативу у кількості 82 особи, що відповідає приписам п.5.1 статуту.
		Разом з тим, в матеріалів справи відсутній реєстр присутніх на загальних зборах членів кооперативу осіб, які приймали участь на спірних загальних зборах.
		Крім того, в матеріалах справи відсутній список членів товариства з зазначенням їх даних та займаних ними ділянок.
		За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Належним та допустимим доказом факту реєстрації особи та її присутності на загальних зборах товариства є виключно підпис такої особи у відповідному реєстрі осіб. 
		Таким чином відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що на загальних зборах 24.01.2020 були присутні 82 члена товариства. 
		В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 жовтня 2022 року у справі №916/1010/21 зазначено, що порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
		Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
		Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника юридичної особи.
		В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем кворуму на оскаржуваних загальних зборах, що позбавляє суд можливості здійснити перевірку результатів голосування всіх присутніх на зборах, оскільки до протоколу №1 від 24.01.2020 не долучено списку присутніх членів кооперативу з їх особистими підписами чи іншого документального підтвердження факту присутності необхідної кількості членів товариства та відповідно їх участі у голосуванні з прийняття спірного рішення. Тож суд не має документально засвідчених відомостей про те, яким чином відбувався підрахунок присутніх як при визначенні їх загальної кількості так і для підрахунку голосів щодо кожного окремого питання.
		Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову позивача та визнання недійсним рішення загальних зборів членів СТ «Павлопіль», оформленого протоколом №1 від 24.01.2020, у частині виключення ОСОБА_1 із членів відповідача, оскільки наслідки прийнятого рішення порушують корпоративні права позивача як учасника кооперативу, з урахуванням відсутності належних доказів прийняття загальними зборами цього рішення за наявності кворуму, що є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.
		 
		Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
		Ухвалою суду від 05.07.2021 позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі ч.2.ст 8 Закону України «Про судовий збір».
		Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2270 гривні.
		Таким чином підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 908грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
		 
		 
		         Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252  Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити.
		Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Павлопіль» Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 24801453), оформлене протоколом №1 від 24.01.2020, у частині виключення ОСОБА_1 із членів товариства.
		Стягнути з Садівничого товариства «Павлопіль» Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» (87142, Донецька область, с. Орловське, вул. Третя (Верхня), ділянка 596, код  ЄДРПОУ 24801453) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908грн. 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.
		Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2025.
		 
		          
		Суддя                                                                                                          Ю.В. Макарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...