Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/20937/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 06.06.2025. Зареєстровано: 09.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/344/626/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091010002587

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/20937/24 
		               Провадження № 1-кп/344/626/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		05 червня 2025 року                                                               м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
		головуючої-судді                                       ОСОБА_1 , 
		з участю:
		секретаря судового засідання                   ОСОБА_2 ,
		прокурорів                                                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		                                                                     ОСОБА_5 
		захисника                                                    ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого                                          ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, студента Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, неодруженого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень. 
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, 28.09.2024 близько 01 год 10 хв, ОСОБА_8 , спільно із своїми знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 перебував на території АЗС «ОККО», що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Хриплинська, 9, де слухали музику поруч із припаркованим автомобілем.
		Також в той час, на території АЗС «ОККО» перебував ОСОБА_7 , який зберігав при собі заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме пістолет марки «Форт 17Р 9 мм РА», який відповідно до висновку судово-балістичної експертизи с травматичною зброєю самооборони з вогнепальним принципом метання снаряду - самозарядним гладкоствольним пістолетом (пристроєм) «Форт»-17Р, калібру 9 мм Р.А. серії НОМЕР_2 , промислового виробництва (НВО «Форт», м. Вінниця, Україна), призначений для стрільби (відстрілу) патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії травматичної дії, на який в нього повний дозвіл НОМЕР_5 на право носіння та зберігання.
		Перебуваючи на території вищевказаної АЗС «ОККО», ОСОБА_7 підійшов до місця, де перебував ОСОБА_8 , спільно із своїми знайомими, де в нього виник неправомірний умисел на вчинення хуліганських дій. З метою реалізації свого раптово виниклого неправомірного умислу ОСОБА_7 усвідомлюючи, що він знаходиться в громадському місці, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, проявляючи при ньому елементи вседозволеності та зверхності, з метою провокації конфлікту, почав словесно чіплятися до раніше незнайомого йому ОСОБА_8 та його знайомих.
		Надалі ОСОБА_7 поводячись нахабно, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи особливу зухвалість, безпричинно та несподівано для потерпілого ОСОБА_8 замахнувся в його сторону з метою нанесення удару, після чого почав відходити назад, а ОСОБА_8 почав рухатись в слід за ним. В той час коли ОСОБА_7 відходив назад, він вийняв із своєї наплічної сумки самозарядний гладкоствольний пістолет марки «Форт»-17Р, калібру 9 мм Р.А. та спрямував його в напрямку ОСОБА_8 .
		Після вказаного, при зближення з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , діючи умисно та усвідомлюючи, що від знаходиться в громадському місці, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, проявляючи при цьому елементи вседозволеності та зверхності, з особливою зухвалістю, умисно наніс рукояткою вищевказаного пістолета один удар в ділянку голови ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани в правій лобній та скроневій ділянках.
		У наслідок отриманого удару потерпілий ОСОБА_8 впав на землю та в той час ОСОБА_7 , продовжуючи свої хуліганські дії, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, проявляючи при цьому елементи вседозволеності та зверхності, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів та з хуліганських спонукань, усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_8 лежить та не чинить будь якого йому опору, з особливою зухвалістю, здійснив два постріли із самозарядного гладкоствольного пістолета марки «Форт»- 17Р, калібру 9 мм Р.Л. в сторону ОСОБА_8 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді непроникаючої рани в ділянці передньої черевної стінки справа.
		В результаті вчинення неправомірних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді непроникаючої рани з ділянці передньої черевної стінки справа з ознаками вхідної вогнепальної, яка могла бути заподіяна кулею відстріляною із травматичної зброї самооборони з вогнепальним принципом метання снаряду, про що свідчать дані УЗД черевної порожнини, рани в правій лобній та правій скроневій ділянках, які відповідно до висновку судово-медичного експерта згідно пункту 4.6. «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу N?6. МОЗ України відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, садна в ділянках голови, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що зробив зауваження особам, які голосно слухали музику в припаркованому авто. В результаті в нього з потерпілим ОСОБА_8 виник словесний конфлікт в ході якого він  наніс удар рукояткою пістолета в ділянку голови, а потім здійснив постріл в один в повітря, а інший в його сторону. Шкодує про свій вчинок. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, та просить суд його суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.
		Потерпілий в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Жодних претензій до обвинуваченого не має. Завдані збитки відшкодовані в повному обсязі. Просив суворо обвинуваченого не карати.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за: ч.4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_7 ,  щире каяття,  добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.
		Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено. 
		Також, з досудової доповіді наданої органом пробації, вбачається, що дослідженням інформації, що характеризує особу за місцем його проживання та навчання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його середній рівень імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
		Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Виходячи із встановленої ст. 50 Кримінального кодексу України мети покарання, а саме не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням позиції сторони обвинувачення (прокурора), яка при призначенні покарання обвинуваченому просив призначити основне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України із застосуванням ст. 75 КК України 2 роки іспитового строку, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили суворо не карати та призначити покарання у вигляді 1 року іспитового строку, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання за ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу України, із застосуванням положень ст. 75, 76 Кримінального кодексу України.
		Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, зокрема що наявні декілька обставин, які пом`якшують покарання і такі знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також враховуючи особу обвинуваченого, який усвідомив наслідки своєї поведінки, їх негативне відношення до скоєного після вчинення злочину, розкаяння у вчиненому.
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді застави до вступу вироку у законну силу - залишити без змін. 
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.  
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 370, 373, 374, 393, ч. 15 ст. 615 КПК України, - 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання -  чотири роки позбавлення волі.
		 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік, якщо він в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом пробації.
		Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення 30.09.2024 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Запобіжний у виді застави до вступу вироку у законну силу - залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень - повернути заставодавцю ОСОБА_14 (згідно квитанції від 30.09.2024 року).
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 8 356 гривень 95 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.
		 
		Речові докази:
		- оптичний DVD-диск (постанова від 03.10.2024 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;
		- біологічні взірці (постанова від 30.09.2024 року) - знищити;
		- чоловічу футболку (постанова від 28.09.2024 року) - повернути власнику ОСОБА_8 ;
		- -мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» в чохлі чорного кольору (ІМЕІ НОМЕР_3 із сім-картою з номером абонента - НОМЕР_4 (постанова від 28.09.2024 року) - повернути власнику ОСОБА_7 ;
		- гільзу із маркуванням « Вій 9 мм Р.А.» (постанова від 28.09.2024 року) - знищити;
		- предмет зовні схожий на пістолет чорного кольору із маркуванням «Форт 17Р 9 мм Р.А.» в руків`ї якого наявний магазин із 12-тьма предметами схожими на патрони (постанова від 28.09.2024 року) - повернути власнику ОСОБА_7 ;
		- грошові кошти 17 купюр номіналом по 500 грн, 1 купюра номіналом 20 грн, 2 купюри номіналом 50 грн, 2 купюри номіналом 5 грн, 5 купюр із нашаруванням РБК номіналом 500 грн, 1 купюр із нашаруванням РБК номіналом 200 грн, 1 купюр із нашаруванням РБК номіналом 50 грн. (постанова від 28.09.2024 року) - повернути власнику ОСОБА_7 .
		 
		Арешт накладений: ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 року (справа № 344/17707/24) - скасувати.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                        ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...