Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/1208/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано судом: 09.06.2025. Зареєстровано: 09.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/348/2/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013090200000232

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 348/1208/16-к
		Провадження № 1-кп/348/2/25
		 
		 
		09 червня 2025 року     м.Надвірна
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді     - ОСОБА_1 ,
		 секретаря          - ОСОБА_2 ,
		з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
		представника потерпілого:
		ДП «Івано-Франківське 
		лісове господарство»    - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
		її захисника, адвоката    - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальне провадження №12013090200000232 від 09.02.2013 року про обвинувачення:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення - спеціаліста-землевпорядника Зеленської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, на даний час - працюючої по тимчасових заробітках, одруженої, на утриманні немає нікого,несудимої, українки, громадянки України,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинуваченій ОСОБА_5 , було пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту: ОСОБА_5 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
		Злочин нею вчинено при наступних обставинах.
		22.04.2004 року згідно розпорядження Зеленської сільської ради № 19 від 22.04.2004 року та станом на час скерування обвинувального акту до суду, ОСОБА_5 перебувала на посаді спеціаліста-землевпорядника Зеленської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.
		Згідно п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Статтею 12 Земельного кодексу України (чинною на момент вчинення злочину) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
		У відповідності до посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника сільської ради, з якою ОСОБА_5 була ознайомлена, спеціаліст-землевпорядник приймає участь у встановленні та погодженні меж земельних ділянок в натурі при оформлені документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, реалізує на території сільської ради державну політику з використання та охорони земель, здійснює контроль за використанням та охороною земель державної та комунальної власності, додержанням землевласниками та користувачами земельного та екологічного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання, організовує здійснення заходів щодо відновлення корисних властивостей земельних ділянок, бере участь у складанні планово-картографічних матеріалів, готує та виносить на розгляд сільської ради пропозиції щодо, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
		Таким чином, обвинувачена ОСОБА_5 , як спеціаліст-землевпорядник Зеленської сільської ради була службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
		В ході досудового розслідування встановлено, що 14.04.2011 року розпорядженням Надвірнянської районної державної адміністрації у власність ОСОБА_7 передано земельну ділянку, площею 0,5956 га., для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до рішення Надвірнянської районної ради №191-15/2001 від 24.05.2001 року, сесією погоджено вилучення земельної ділянки з Хрипелівського лісництва, квартал 44 виділ 5, площею 0,6000 га. угіддя - пасовище. Рішенням Зеленської сільської ради №10-30/2010 від 19.08.2010 року погоджено дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 , площею 0,5956 га., для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Став Хрипелів» за межами населеного пункту с.Зелена Надвірнянського району, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення. На підставі даного рішення та заяви ОСОБА_7 Надвірнянською РДА видано розпорядження №363 від 24.12.2010 року, згідно якого надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 площею 0,5956 га., для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Став Хрипелів» за межами населеного пункту с.Зелена Надвірнянського району.
		26.08.2010 року, обвинувачена ОСОБА_5 обіймаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Зеленської сільської ради, будучи державним службовцем, тобто службовою особою, наділеною організаційними функціями, з використанням свого службового становища усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, порушуючи нормативні документи, які регламентують порядок надання земельних ділянок, ст.ст.118, 122 ЗК України та свою посадову інструкцію, достеменно знаючи, що частина земельної ділянки площею 0,2118 га. із 0,5956 га. належить Хрипелівському лісництву ДП «Івано-Франківське лісове господарство», незаконно погодила картографічні матеріали та визначення межівників, а саме: акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_7 від 26.08.2010 року, акт прийому-передачі межових знаків від 26.08.2010 року та земельно-кадастровий план, які по координатах не відповідають тій земельній ділянці, що була вилучена із земель Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», квартал 44 виділ 5, площею 0,6000 га. угіддя - пасовище та передана в землі запасу сільськогосподарського призначення, що підтверджено актом перевірки Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 03.07.2013 року.
		Внаслідок зловживання ОСОБА_5 службовим становищем, із державної власності Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство» неправомірно було вилучено земельну ділянку площею 0,2118 га. і надано у приватну власність ОСОБА_7 , що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, яка, відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку ТОВ «Буковина Експерт», становить 56479 грн. 03 коп., що більш ніж у сто разів, на момент вчинення кримінального правопорушення, перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Обвинувачена  ОСОБА_5  в процесі розгляду даного кримінального провадження свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала.
		Суду пояснила, що на посаді землевпорядника Зеленської с/ради вона працювала з 22 квітня 2004 року по червень 2018 року. Зазначає, що на час інкримінованого їй кримінального правопорушення в неї посадових обов`язків не було, тому вона виконувала письмові вказівки та розпорядження голови с/ради. Посадова інструкція, на яку посилається сторона обвинувачення, була затверджена пізніше.
		Пригадує, що житель с.Зелена ОСОБА_7 дійсно звертався в Зеленську с/раду із заявою про дозвіл на приватизацію земельної ділянки, якою він користувався. Користуючись записами з погосподарських книг, відповідними рішеннями, що були на той час в с/раді, картою формування території ради і матеріалами інвентаризації, що були зроблені МП «Геоінформ», яке здійснювало обміри земельної ділянки, було прийняте рішення про надання дозволу ОСОБА_7 на виготовлення технічної документації. Якихось інших загальних інвентаризаційних матеріалів в с/раді на той час не було. Загальна площа цих земельних ділянок збігалася з тою, що була облікована в книгах. Також було рішення про надання цих земельних ділянок покійному тестеві ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , спадкоємцем якого є ОСОБА_7 і сесією було прийняте рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації.
		В подальшому, виготовлена технічна документація погоджувалася межівниками, виготовлялося викопіювання з карти формування районного земельного відділу. Однак один межівник - ОСОБА_9 не погоджувала межу. Даний спір розглядала с/рада, так як на той час юридично земельна ділянка була в межах населеного пункту. 
		З огляду на те, що в межах населеного пункту в них немає земель ні Надвірнянського, ні Івано-Франківського лісгоспів, вона, як спеціаліст-землевпорядник, навіть не підозрювала, що там можуть бути землі державної форми власності, тобто ДП "Івано-Франківське лісове господарство". Цей спір розглядався неодноразово. Коли вже завершувалася приватизація земельної ділянки ОСОБА_7 , а саме на її думку тоді, коли здавали обмінний файл в Надвірнянський р-нний земельний відділ, тоді виявилося, що ця земельна ділянка виходить за межі населеного пункту.
		Відповідно ОСОБА_7 знову звернувся в Зеленську с/раду з заявою про погодження дозволу на виготовлення проекту відведення щодо надання земельної ділянки у власність. 
		Зазначає, що на той момент, коли с/рада опрацьовувала документи на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_7 , всі факти свідчили про те, що вона (земельна ділянка) входить в межі населеного пункту, тобто є землею комунальної власності і Зеленська с/рада безпосередньо мала повноваження щодо відведення чи вилучення цих земель. Коли виявилося, що вона виходить за межі населеного пункту, а виявлено це було на підставі координат, які виготовив підрядчик - МП "Геоінформ", що проводив обміри. Тобто, вони (МП "Геоінформ") встановлювали координати на підставі яких ділянка садилася на карту формування і було видно чи вона в межах населеного пункту, чи за межами. Коли з`ясувалося, що земельна ділянка за межами населеного пункту, с/рада прийняла рішення про погодження дозволу на виготовлення проекту відведення. Цим рішенням Зеленська с/рада не заперечувала, що особа, фізична чи юридична, отримує у власність чи користування дану земельну ділянку.
		Стверджує, що ДП "Івано-Франківське лісове господарство" користується земельними ділянками які розташовані на території Зеленської с/ради без будь-яких правовстановлюючих документів. В загальнодержавному звіті форми 6-зем такого користувача, як ДП "Івано-Франківське лісове господарство" немає, межі земельних ділянок не були винесені в натурі (на місцевості), тим більше закоординовані. А в 2010 році встановити межі лісгоспу було складно.
		Після того, як почалося відведення земельної ділянки на яку претендував ОСОБА_7 , як такої, що за межами населеного пункту, Зеленська с/рада і вона в тому числі, не долучалися до розробки цього проекту. Це повноваження виключно Надвірнянської РДА. Яким чином винна вона, навіть якщо частина земельної ділянки і була захоплена - не знає.
		Разом не заперечує ту обставину, що 26.08.2010 року ставила свій підпис як спеціаліст-землевпорядник Зеленської с/ради в акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_7 та акті прийому-передачі межових знаків, бо була впевнена, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту. А в с/раді перевірити де знаходиться земельна ділянка можливості не було.
		Вважає, що досудове слідство було проведено упереджено, тому що комісійне обстеження земельної ділянки проводилося без її участі, а також без огляду належних картографічних матеріалів. Яким чином виносились межі земельної ділянки лісгоспу в натурі (на місцевості) і на підставі яких документів ніхто із допитаних в судовому засіданні свідків так і не сказав. Так само незрозуміло чому до обстеження була залучена та сама землевпорядна організація (МП «Геоінформ), що раніше виготовляла технічну документацію ОСОБА_7 .
		Вважає що на той час вона не була тією посадовою особою, яка могла представляти функції держави, бо за межами населеного пункту - це землі державної власності, розпорядником яких, в даному випадку, є Надвірнянська РДА. 
		Крім того вказала, що ОСОБА_7 до цього часу продовжує користуватися даною земельною ділянкою в тих самих межах, тобто ситуація залишилася така ж як і була.
		Вона підписувала акт встановлення меж, однак його не мали долучати до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки проект відведення за межами населеного пункту повинен був виготовлятися з самого початку (проведення обмірів, погодження меж і.т.д.).
		Стверджує, що тоді була тенденція, що для відведення земельної ділянки за межами населеного пункту також потрібно було погодження с/ради.
		Крім того межі лісгоспу в натурі (на місцевості) не були винесені, квартальних стовпчиків не було, також ділянка ОСОБА_7 межувала з земельними ділянками ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , її рельєф і контури мінялися в зв`язку з проходженням поряд дороги, яка в подальшому розширювалася та наявністю річки, русло якої також змінювалося. 
		Всі ці обставини в сукупності, на її думку, утруднювали встановлення належного користувача даної земельної ділянки.
		Просила суд постановити щодо неї виправдальний вирок.
		Аналогічну позицію висловила і захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , адвокат  ОСОБА_6 .
		Зокрема всвоїй промовівказала,що наїї думку під час розгляду даного кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про причетність обвинуваченої ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй злочину, тому також просила суд виправдати її.
		Крім того, просила суд визнати недопустимими ряд наданих органами досудового слідства доказів, про що вона 03.03.2025 року подала відповідне клопотання, яке долучене до матеріалів кримінального провадження, в якому обгрунтувала їх недопустимість.
		Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого: ДП «Івано-Франківське лісове господарство» -  ОСОБА_4  судупояснив,що вінз липня2009року працюєна посаділісничого Хрипелівського лісництва ДП "Івано-Франківське лісове господарство".
		В його обов`язки, як керівника лісництва входить охорона та захист лісового фонду. При проведенні оглядів і обслуговування лісу він користується книгою таксаційного опису та планшетами, як картографічними матеріалами. Там визначені площі земельних ділянок, які є в користування лісгоспу.
		Вказав, що під час процедури приватизації земельної ділянки, що в с.Зелена в урочищі "Став Хрипелів" з`ясувалось, що її частина належить ДП "Івано-Франківське лісове господарство". Це було виявлено працівниками правоохоронних органів, які довели до відома Хрипелівське лісництво та лісгосп.    Йому також відомо, що в Хрипелівському лісництві жодної земельної ділянки не вилучалося. Лісовпорядкування проводилось в 2009 році. Пригадує, що спеціаліст-землевпорядник Зеленської с/ради ОСОБА_5 була при обмірах спірної земельної ділянки, але не пам`ятає, чи вона щось підписувала.
		Коли встановлювалося захоплення земельної ділянки був присутній о/у СДСБЕЗ Надвірнянського РВ УМВС ОСОБА_11 , голова Зеленської с/ради, представник лісгоспу, інженер ОСОБА_12 , інших учасників він не пам`ятає. ОСОБА_12 провів зйомку земельної ділянки. 
		Про підписання акту узгодження меж між Зеленською с/радою і ДП "Івано-Франківське лісове господарство" - йому невідомо.
		Вказав, що лісгосп на даний час претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_5 - спеціаліста-землевпорядника Зеленської с/ради Хрипелівське лісництво ДП "Івано-Франківське лісове господарство"- не має.
		У прийнятті рішення по вказаному кримінальному провадженні він, як представник потерпілого ДП "Івано-Франківське лісове господарство" покладається на розсуд суду.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка - головний спеціаліст міськрайонного управління Держгеокадастру у Надвірнянському р-ні та м. Яремчому -   ОСОБА_13 суду повідомив, що в його компетенцію входило надання викопіювання земельної ділянки щодо відведення її жителю с. Зелена, Надвірнянського р-ну, Івано-Франківської області - ОСОБА_7 , на підставі клопотання проектної організації МП "Геоінформ". Він згідно наказу керівництва, надавав дане викопіювання з карти формування території. На даному викопіюванні вказувалось цільове призначення земельної ділянки, її розташування. Ця земельна ділянка розташована в урочищі "Став Хрипелів" с.Зелена. Надвірнянського р-ну, Івано-Франківської області. Координати земельної ділянки надавав проектант, а він наносив їх на карту формування населених пунктів. Викопіювання з карти формування території потрібно було для того, щоб комісія при розгляді бачила де розташована земельна ділянка.
		Оскільки він не міг відобразити дану земельну ділянку на карті, то виїжджав на місце в урочище "Став Хрипелів" с.Зелена. Там оглянувши земельну ділянку з`ясував, що вона знаходиться за межами населеного пункту. Це було в вересні, однак якого року вже не пригадує. 
		Стверджує, що коли він проводив викопіювання, землевпорядник ОСОБА_5 була з ним на місці. Разом з тим, точно сказати не може чи повинен спеціаліст-землевпорядник підписувати акт, якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.
		А якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, то розпорядником землі на той час була Надвірнянська РДА.
		Свідок  ОСОБА_7  суду пояснив, що обвинувачену ОСОБА_5 знає, як спеціаліста-землевпорядника Зеленської с/ради.
		Вказав, що земельну ділянку загальною площею 0,5956га лісокомбінат (лісгосп) передав Зеленській с/раді десь в 2001 році. Це він з`ясував у Хрипелівському лісництві. Він дану земельну ділянку, якою користується з 1974 року, приватизував. В процесі приватизації ним даної земельної ділянки приїжджали два землеміри з МП «Геоінформ", які обміряли земельну ділянку. Чи була при обмірах землевпорядник ОСОБА_5 він вже не пригадує. Йому відомо, що коли він звернувся з заявою в Зеленську с/раду про приватизацію земельної ділянки, вона належала с/раді. Чи підписував якісь документи (акти) з лісгоспом - не пам`ятає.
		Разом з тим зазначає, що акт встановлення меж і передачу земельних знаків підписував. 
		Свідок  ОСОБА_14  суду повідомила, що вона працює провідним спеціалістом в міськрайонному управлінні Держгеокадастру у Надвірнянському р-ні та м. Яремчому.
		Обвинувачену ОСОБА_5 знає як спеціаліста-землевпорядника Зеленської с/ради, стосунки з нею робочі. Коли мали місце дані події (2010 рік) вона ( ОСОБА_14 ) також працювала на цій посаді. В її обов`язки входила перевірка технічної документації та проектів відведення, одержання в Головному управлінні Держгеокадастру в Івано-Франківській області бланків державних актів, а також отримання готових заповнених державних актів.
		Вказала, що технічну документацію на земельну ділянку ОСОБА_7 , що в ур. "Став Хрипелів" с. Зелена вона перевіряла. Зауважень до вказаної документації у неї не було, оскільки вона(документація) містила необхідний пакет документів.
		В проекті відведення земельна ділянка була за межами населеного пункту. В технічну документацію входив акт встановлення та узгодження зовнішніх земельної ділянки ОСОБА_15 та акт прийому-передачі межових знаків. Цей акт підписував власник ОСОБА_7 , спеціаліст -землевпорядник Зеленської с/ради - ОСОБА_5 .
		Однак, оскільки земельна ділянка знаходилася за межами населеного пункту, погоджувати межі мав відділ земельних ресурсів, а не спеціаліст-землевпорядник с/ради. 
		В даному проекті землеустрою довідки лісгоспу та планчика не було. Викопіювання робилося на підставі даних проектної організації.
		Вона на місце розташування земельної ділянки не виїжджала. В даному випадку на місце виходив їх працівник ОСОБА_13 .
		Підтвердила, що якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, то с/рада не може видавати акти погодження меж, документи про передачу межових знаків.
		Свідок  ОСОБА_16  вказав, що на даний час працює завідувачем Зеленської ветеринарної дільниці.
		З 2006 року по листопад 2010 року обіймав посаду голови Зеленської с/ради.
		Пригадує, що дійсно житель с.Зелена ОСОБА_7 звертався в с/раду щодо приватизації земельної ділянки в ур."Став Хрипелів" с. Зелена Надвірнянського р-ну. Землевпорядником тоді вже працювала ОСОБА_5 , яка займалася всіма питаннями що стосуються землі. Підписувала деякі документи від імені Зеленської с/ради, зокрема і акти узгодження меж. Також землевпорядник готувала матеріали з земельних питань на сесію с/ради.
		Про факт передачі земельних ділянок з держлісгоспу Зеленській с/раді - не пам`ятає.
		За його каденції, на його думку, межі населеного пункту с.Зелена вже були встановлені.
		Свідок  ОСОБА_12  суду повідомив, що він працює провідним інженером в ДП "Івано-Франківське лісове господарство". Стосунки з обвинуваченою ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_4 виробничі. В його обов`язки входить таксація лісу, обміри земельних ділянок лісових господарств.
		Пам`ятає, що була створена комісія по визначенні меж земельної ділянки Хрипелівського лісництва ДП "Івано-Франківське лісове господарство".
		А він,як інженер,геодезичними інструментамимав встановитиці межі.При встановленнямежі вінтакож використовувавпланшет,який склалалісовпорядкувальна експедиція. Зазначає, що на момент обстеження квартальна сітка (квартальні стовпчики) була(були) на місці. А від квартального стовпчика можна зробити прив`язку для обміру земельної ділянки.
		При обмірах земельної ділянки було багато людей, однак хто саме вже не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. Під час перевірки він визначив межі земельної ділянки лісгоспу, забив кілки.
		За результатами роботи, він як член комісії, підписав акт обстеження, винесення в натурі та обміру земельної ділянки
		Крім того межі Хрипелівського лісництва були встановлені лісовпорядкувальною експедицією в 2009 році.
		Присутні були всі особи, що зазначені в акті і входили в комісію.
		З показань свідка  ОСОБА_17 встановлено,що з 2010 року і станом на липень 2013 року він був директором МП "Геоінформ". Підприємство займалося виготовленням технічної документації про передачу земельної ділянки у власність, договорами оренди земельних ділянок, розробляли проекти відведення земельних ділянок, тобто весь комплекс землевпорядних робіт.    
		На той час в провадженні міліції перебувала якась кримінальна справа і вони (працівники міліції) попросили його винести в натурі (на місцевості) земельну ділянку, що в урочищі "Став Хрипелів" с. Зелена, яку МП "Геоінформ" міряло ще раніше.
		Тому він та державний інспектор у сфері державного контролю за використання та охороною земель - ОСОБА_18 , голова Зеленської с/ради, хтось з лісників, два працівники міліції та ОСОБА_7 вийшли на місце розташування земельної ділянки що в урочищі "Став Хрипелів" с. Зелена.
		ОСОБА_7 показав межуземельної ділянки,яку вінобробляє.На підставінаявного державногоакту вонивинесли йогоземельну ділянку в натурі(намісцевості). А лісники, що були присутні, по планшету виносили в натурі(на місцевості) контури земельної ділянки держлісгоспу ( де їхня ділянка проходить), намалювали схему.
		Відповідно, був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який він і всі учасники підписали.
		Пам`ятає, що роботи по виготовленню проекту відведення земельної ділянки МП "Геоінформ" виконувало ОСОБА_7 десь в 2009-2010 роках. ОСОБА_7 приніс йому рішення про дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. По контуру вони забили межові знаки і тоді вже по цьому робили зйомку. 
		Стверджує, що питання чи знаходиться земельна ділянка в межах населеного пункту чи ні, визначає с/рада. А потім ще претендент на земельну ділянку бере викопіювання з земельного відділу.
		Однак при виготовленні проекту виявили, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. Акт про встановлення меж в процесі виготовлення проекту був підписаний головою с/ради та спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_5 , а фактично мав би підписувати голова Надвірнянської РДА. Однак цей акт на підпис в Надвірнянську РДА вони не давали.
		На його думку, якщо спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_5 підписувала даний акт, то вона мала перевірити де знаходиться дана земельна ділянка (належність земельної ділянки, межівників, викопіювання, інші документи).
		Для виготовлення проекту землеустрою йому потрібний пакет документів, однак оцінку чи ці документи достовірні працівники МП "Геоінформ" не перевіряють.
		Він був на даній земельній ділянці тільки тоді, коли до нього прийшли працівники міліції для винесення її меж в натурі (на місцевості).
		З показань допитаного в судовому засіданні свідка  ОСОБА_19  вбачається, що він працював геодезистом в МП "Геоінформ". Як геодезист він проводить теодолітну зйомку, фіксує кути повороту, прив`язки для встановлення меж. Ствердив, що зйомку ОСОБА_7 в урочищі "Став Хрипелів", що в с. Зелена він робив ще в 2007 році, а в 2010 році документація йому ( ОСОБА_7 ) була видана на руки. Використовував також карти розташування території, однак де їх брав- не пригадує.
		При проведенні цих зйомок був власник - ОСОБА_7 , а також хтось з лісгоспу, хто саме не пригадує. Кому належить ця земельна ділянка, чи Зеленській с/раді, чи Хрипелівському лісництву ДП "Івано-Франківське лісове господарство", вони не встановлювали.
		Свідок  ОСОБА_20 суду повідомив, що 28.10.2010 року приступив до виконання обов`язків голови Зеленської с/ради. Зазначає, що на сьогоднішній день для вирішення земельних питань с/рада користується картою формування території та генеральними планами, які вже є застарілими.
		На його думку чітко встановити межі земель населеного пункту та лісгоспу не можна. На сьогоднішній день ДП "Івано-Франківське лісове господарство", вже виготовило державний акт на право користування лісовим масивом, що переданий з Надвірнянського держлісгоспу і частина земельних ділянок, які є в користуванні того чи іншого користувача відносяться до лісового фонду.
		Є карта, однак по ній чітко не можна встановити межі населеного пункту. Також в наявності є план лісовпорядкування за 2009 рік. Про передачу земель з лісгоспу в Зеленську с/раду йому відомо, що вона проводилась десь в 90-х роках, однак він ситуацією не володіє. Розпорядниками земель за межами населеного пункту с.Зелена є Надвірнянська РДА.
		Коли він прийшов на посаду голови Зеленської с/ради спеціалістом- землевпорядником ОСОБА_5 вже працювала.
		Про земельну ділянку в урочищі "Став Хрипелів", зазначив, що дана земельна ділянка знаходиться впритул до меж населеного пункту, то є схил. Коли приїхали спеціалісти з працівниками міліції, землевпорядник ОСОБА_5 знаходилась у відпустці. Він теж був присутній при обстеженні. Стверджує, що вони спільно з працівниками лісового господарства встановлювали межі в натурі(на місцевості), бо мало місце захоплення земельної ділянки. Роботу виконували геодезисти.
		Разом з тим зазначив, що на даній земельній ділянці двічі був зсув грунту, була зміщена автомобільна дорога, а також від річки було відрізано 25 метрів охоронної зони, що могло вплинути точність визначення меж. Даний акт він підписав, однак чи підписував його на земельній ділянці чи в с/раді вже не пригадує.
		Допитаний за клопотанням обвинуваченої ОСОБА_5 свідок  ОСОБА_11  старший оперуповноваженийУСР ГУНПв Івано-Франківськійобласті судуповідомив,що натой часвін працювавоперуповноваженим СДСБЕЗНадвірнянського РВУМВС вІвано-Франківськійобласті. До них поступила оперативна інформація про порушення працівниками Зеленської с/ради земельного законодавства. Він безпосередньо здійснював супровід в даному кримінальному провадженні, залучав спеціалістів. За погодженням прокуратури було зареєстроване дане кримінальне провадження.
		Зазначив, що ще в 2004 році дана земельна ділянка в урочищі "Став Хрипелів" була вилучена. В подальшому вона приватизувалась жителем с.Зелена ОСОБА_7 .
		В ході перевірки даної оперативної інформації було встановлено, що частина земельної ділянки що приватизував ОСОБА_7 належала на праві користування ДП "Івано-Франківське лісове господарство". 
		Літом 2013року комісієюза участюспеціаліста МП"Геоінформ",державної інспекціїсільського господарствата  представників держлісгоспу на підставі матеріалів лісовпорядкування було виявлено накладення частини земельної ділянки на земельну ділянку ДП "Івано-Франківське лісове господарство", який був межівником. Погодження меж не проводилось.
		По матеріалах перевірки було встановлено, що спеціаліст-землевпорядник Зеленської с/ради ОСОБА_5 розглядала навіть якісь спірні питання по землі ДП "Івано-Франківське лісове господарство". Згідно матеріалів, які знаходилися в технічній документації, актів, було видно, що матеріали для рішень, що приймаються на сесії готує безпосередньо спеціаліст-землевпорядник.
		При встановленні меж земельної ділянки, що в с.Зелена в урочищі "Став Хрипелів" він особисто обміри не проводив, а тільки здійснював оперативний супровід, тому складений акт підписував.
		Поіменно хто був при обстеженні земельної ділянки та складанні акту не пам`ятає, однак були присутні всі особи зазначені в акті, який є в матеріалах справи.
		З показань свідка   ОСОБА_21 ,допитаного заклопотанням обвинуваченої ОСОБА_5  встановлено, що на час реєстрації даного кримінального провадження він працював на посаді заступника начальника СВ Надвірнянського РВ УМВС в Івано-Франківській області. Всіх нюансів даного кримінального провадження він не пам`ятає, оскільки воно було йому передане від іншого слідчого - ОСОБА_22 . В основу лягли матеріали перевірки державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області, яка виявила порушення. Він на місце події не виїжджав, це робив попередній слідчий, який в подальшому закрив кримінальне провадження, однак постанова була скасована прокурором, після чого матеріали передані йому.
		Йому прокуратурою були дані відповідні вказівки, які процесуальні дії слід робити по даному кримінальному провадженні, які він виконував. 
		Ствердив, що по матеріалах справи вбачалося, що було достатньо доказів для оголошення підозри саме спеціалісту-землевпоряднику Зеленської с/ради - ОСОБА_5 .
		В подальшому ним був складений обвинувальний акт, який затвердив прокурор ОСОБА_23 та скерував в Надвірнянський р-нний суд.
		Свідок  ОСОБА_10 , суду повідомив, що до нього прийшов його односельчанин жит. с.Зелена ОСОБА_7 і він йому підписав, як межівник, акт хоча права власності на свою земельну ділянку він( ОСОБА_10 ) не має, тільки користується нею. Більше нічого по суті кримінального провадження повідомити не зміг.
		В судове засідання викликався судовий експерт  ОСОБА_24  який роз`яснив, що відповідно до Перехідних положень ЗК і ЖК право постійного користування за лісгоспами закріплюється згідно матеріалів лісовпорядкування, тобто матеріали лісовпорядкування встановлюють правовий статус земельних ділянок, які є в постійному користуванні лісгоспів до того часу, поки не будуть виготовлені правовстановлюючі документи.
		Окрім показань обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілого, свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:
		- протокол огляду місцяподії від 27.06.2013 року та фототаблиця до нього, яким являється земельна ділянка, що знаходиться в с.Зелена, дільниця «Став», Надвірнянського району, Івано-Франківської області, поза межами населеного пункту. В ході проведення огляду встановлено, що дана земельна ділянка, площею 0,5956 га. була передана у приватну власність ОСОБА_7 , проте, по координатах вона не відповідає межам тієї земельної ділянки, що була вилучена із земель Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», квартал 44 виділ 5, площею 0,6000 га. угіддя  пасовище та передана в землі запасу сільськогосподарського призначення. 
		Отже, при проведенні обмірів встановлено неспівпадіння земельної ділянки (т.1 а.к.п.128-144);
		- рапорт оперуповноваженого СДСБЕЗ Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області (на даний час - Надвірнянський районний відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області) ОСОБА_11 від 08.02.2013 року, згідно якого, в процесі проведення оперативно-профілактичного відпрацювання території Надвірнянського району, Івано-Франківської області, було встановлено, що посадові особи Зеленської сільської ради, зокрема спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_5 , тобто обвинувачена по даному провадженні, незаконно погодила передачу земельної ділянки гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю с.Зелена, діл.Хрипелів, що в подальшому призвело до її приватизації останнім, яка частково належить до земель лісового фонду Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», квартал 44. Внаслідок зазначених незаконних дій державним інтересам було завдано шкоди (т.1 а.к.п.145);
		- характеристика, видана виконкомом Зеленської сільської ради від 22.07.2013 року на ім`я ОСОБА_5 , з якої вбачається, що остання з 22.04.2004 року і на момент її (характеристики) видачі працювала в Зеленській сільській раді - спеціалістом-землевпорядником, тобто перебувала на даній посаді і в період часу вчинення інкримінованих їй дій (т.1 а.к.п.149);
		- копія посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника Зеленської сільської ради, затвердженої наказомсільського голови №4 від 10.01.2011 року, в якій викладені в тому числі посадові обов`язки ОСОБА_5 як спеціаліста-землевпорядника сільської ради та відповідальність за їх невиконання чи неналежне виконання, з якою остання ознайомилась, що підтверджується її особистим підписом (т.1 а.к.п.152-155);
		- копія засвідчення від 22.04.2004 року про ознайомлення ОСОБА_5 із Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Головдержслужби України 23.10.2000 №58, яке (засвідчення) зберігається в особовій справі державного службовця (т.1 а.к.п.156);
		- копія розпорядження сільського голови Зеленської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 19 від 22.04.2004 року про призначення ОСОБА_5 на посаду спеціаліста-землевпорядника (т.1 а.к.п.157);
		- державний акт на право власності на земельну ділянку (архівним), виданим на ім`я ОСОБА_7 , площею 0,5956 га., кадастровий номер 2624082100:01:002:0027, що розташована: урочище Хрипелів, с.Зелена, Надвірнянського району Івано-Франківської області, тобто на земельну ділянку, частина якої, а саме площею 0,2118 га. відноситься до державної власності Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», проте, неправомірно була надана у приватну власність ОСОБА_7 , що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам (т.1 а.к.п.250);
		- висновк експерта №454/23-28 від 26.09.2024 року, відповідно до якого: 
		1. Земельна ділянка площею 0,5956 га, кадастровий номер 2624082100:01:002:0027, яка знаходиться в уч.»Став-Хрипелів», за межами населеного пункту с.Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області, частково накладається на землі Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», відповідно до фактичних меж даного лісництва.
		2. Площа часткового накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:002:0027 на землі Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», відповідно до фактичних меж даного лісництва, становить 0,2118 га.
		Також судом було досліджено речовий доказ: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для громадянина ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства в с.Зелена уч.Хрипелів, загальною площею 0,5956 га Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Зокрема: акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_7 від 26.08.2010 року та акт прийому-передачі межових знаків на зберігання гр. ОСОБА_7 від 26.08.2010 року, в яких є підписи спеціаліста-землевпорядника Зеленської с/ради - ОСОБА_5 (т.1 а.к.п.263, 269);
		Заслухавши показання обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілого, свідків, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до такого висновку:
		З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона вчинила умисні дії, що полягають у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
		Ч.1 ст.364 КК України (в редакції, чинній на час інкримінованого ОСОБА_5 обвинувачення) визначено відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
		Об`єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем виявляється у діянні яке:1) вчиняється з використанням влади або службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв`язку з виконанням нею службових обов`язків; 3) суперечить інтересам служби; 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться у причинному зв`язку із зазначеними наслідками.
		Конкретні форми здійснення діяння при службовому зловживанні досить різноманітні, оскільки цей злочин може вчинятися у різноманітних сферах діяльності апарату управління. Службове зловживання належить до злочинів із матеріальним складом і за ч.1 ст.364 КК України визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам фізичних осіб або державним, громадським інтересам чи інтересам юридичних осіб. Відсутність таких наслідків повинна оцінюватися за спрямованістю умислу винного і може свідчити про наявність або незакінченого злочину або дисциплінарного проступку.
		Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння (дія чи бездіяльність) вчиняється з прямим умислом, а психічне ставлення винного до наслідків може бути виявлене як у формі умислу, так і необережності. У цілому ж злочин, передбачений ст.364 КК України, визнається умисним. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони службового зловживання є певні мотиви: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб.
		При кваліфікації діяння за ст.364 КК достатньо встановити наявність у поведінці службової особи хоча б одного із зазначених мотивів. Відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ст.364 КК та свідчить лише про вчинення особою дисциплінарного проступку, а в окремих випадках - службової недбалості.
		Разом з тим, в ході розгляду даного кримінального провадження, на підставі наданих сторонами та досліджених судом доказів, не знайшло підтвердження те, що в діях ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбачений ч.1 ст.364 КК України зважаючи на наступне:
		Судом достовірно встановлено, що з 22.04.2004 року ОСОБА_5 призначено спеціалістом-землевпорядником Зеленської с/ради з посадовим окладом згідно із штатним розписом, як таку, що пройшла за конкурсом. Відповідно до ст.15 З-ну України "Про службу в органах місцевого самоврядування" їй присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується розпорядженням сільського голови Зеленської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 19 від 22.04.2004 року, копія якого долучена до матеріалів кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів справи та як вказала в своїх поясненнях обвинувачена ОСОБА_5 , на цій посаді вона працювала до червня 2018 року.
		В цей же день (22.04.2004 року) ОСОБА_5 підписала засвідчення про ознайомлення із загальними правилами поведінки державного службовця, які затверджені наказом Головдержслужби України 23.10.2000 року №58. 
		Таким чином, робота ОСОБА_5 спеціалістом-землевпорядником Зеленської с/ради регулювалася і З-ном України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (в редакції чинній на час її перебування на посаді), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної служби в органах місцевого самоврядування, що функціонує в інтересах(спільних інтересах) територіальних громад.
		До матеріалів справи долучена також копія посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника Зеленської с/ради, яка затвердженої наказомсільського голови №4 від 10.01.2011 року, в якій викладені посадові обов`язки ОСОБА_5 як спеціаліста-землевпорядника сільської ради та відповідальність за їх невиконання чи неналежне виконання, з якою остання ознайомилась, що підтверджується її особистим підписом.
		Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні заявила, що на час інкримінованого їй кримінального правопорушення в неї посадових обов`язків не було, бо посадова інструкція, на яку посилається сторона обвинувачення, була затверджена пізніше.
		Разом з тим не заперечує, що працювала у вказаний вище період часу в Зеленської с/раді на цій (спеціаліст-землевпорядник) посаді, виконувала вказівки та розпорядження голови с/ради та що підписувала акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_7 від 26.08.2010 року та акт прийому-передачі межових знаків на зберігання гр. ОСОБА_7 від 26.08.2010 року, оскільки була впевнена що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту. А в с/раді перевірити де знаходиться земельна ділянка можливості не було. Зазначила, що межі лісгоспу в натурі( на місцевості) не були винесені, квартальних стовпчиків не було, також ділянка ОСОБА_7 межувала з земельними ділянками ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , її рельєф і контури мінялися в зв`язку з проходженням поряд дороги, яка в подальшому розширювалася та наявністю річки, русло якої також мінялося, а всі ці обставини в сукупності утруднювали встановлення належного користувача даної земельної ділянки.
		Свідок ОСОБА_16 який перебував на посаді голови Зеленської с/ради з 2006 року по листопад 2010 року підтвердив, що землевпорядником в с/раді на час його каденції вже працювала ОСОБА_5 , яка займалася всіма питаннями що стосуються землі. Підписувала деякі документи від імені Зеленської с/ради, зокрема і акти узгодження меж. Також землевпорядник готувала матеріали з земельних питань на сесію с/ради.
		Свідок ОСОБА_17 , директор МП "Геоінформ" вказав, що якщо спеціаліст -землевпорядник ОСОБА_5 підписувала дані акти, то вона мала перевірити де знаходиться земельна ділянка (належність земельної ділянки, межівників, викопіювання, інші документи).
		Свідок ОСОБА_14 провідний спеціаліст в міськрайонному управлінні Держгеокадастру у Надвірнянському р-ні та м. Яремчому підтвердила, що оскільки земельна ділянка знаходилася за межами населеного пункту, погоджувати межі мав відділ земельних ресурсів, а не спеціаліст-землевпорядник с/ради та що якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, то с/рада не може видавати акти погодження меж, документи про передачу межових знаків.
		Зважаючи навикладені обставини,судом встановлено,що ОСОБА_5 працюючиспеціалістом-землевпорядникомЗеленської с/ради дійсно погодила картографічні матеріали та визначення межівників, а саме: акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_7 від 26.08.2010 року, акт прийому-передачі межових знаків від 26.08.2010 року та земельно-кадастровий план, які по координатах не відповідають тій земельній ділянці, що була вилучена із земель Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», квартал 44 виділ 5, площею 0,6000 га. угіддя - пасовище та передана в землі запасу сільськогосподарського призначення, що підтверджено актом перевірки Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 03.07.2013 року.
		Таким чином факт підписання вказаних вище актів спеціалістом-землевпорядником Зеленської с/ради ОСОБА_5 повністю знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
		Як видно із згаданого вище висновку експерта №454/23-28 від 26.09.2024 року- земельна ділянка площею 0,5956 га, кадастровий номер 2624082100:01:002:0027, яка знаходиться в уч.«Став-Хрипелів», за межами населеного пункту с.Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області, частково накладається на землі Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», відповідно до фактичних меж даного лісництва. А площа часткового накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:002:0027 на землі Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство», відповідно до фактичних меж даного лісництва, становить 0,2118 га. 
		Відповідно, як вбачається з обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, спричинена державним інтересам в особі Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство» шкода становить 56479 грн. 03 коп., що більш ніж у сто разів, на момент вчинення кримінального правопорушення, перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Разом з тим в процесі розгляду кримінального провадження з показаньпотерпілого, свідків, письмових документів не встанолено, що обвинувачена ОСОБА_5 вчиняла дані дії з корисливих мотивів, інших особистих інтересів чи в інтересах третіх осіб.
		Враховуючи вищезазначене, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши усі надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_5 вчинила зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
		Однак, судовим розглядом встановлено, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.367 КК України, а саме, як службову недбалість.
		Відповідно доч.1ст.367КК Українивизначено відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
		Службова недбалість це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчиняється тільки з необережності.
		З суб`єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
		Злочинна недбалість відрізняється від інших видів вини (прямого і непрямого умислу, злочинної самовпевненості) тим, що особа не передбачає настання суспільно небезпечних наслідків.
		Суб`єкт даного кримінального правопорушенняспеціальний, оскільки ними можуть бути тільки службові особи, тобто особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.
		Тобто, суб`єктом злочину за ст. 367 КК може бути будь-яка службова особа (частини 3 і 4 ст. 18 КК), тобто така, яка здійснює службову діяльність як у публічній, так і в приватній сфері.
		Склад злочину, передбаченого ст.367 КК України встановлює, що безпосереднім об`єктом злочину виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
		Крім того, об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст.367 КК) або тяжких наслідків (ч.2 ст.367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
		Таким чином,беручи доуваги вищевикладене,судом встановлено,що вдіях ОСОБА_5 наявні всіобов`язковіелементи складукримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.367КК України:1)вона єслужбова особа;2)свої службовіобов`язки виконаланеналежно черезнедбале чинесумлінне ставленнядо них;3) не передбачала,що врезультаті їїповедінки можебути завданоістотну шкоду,хоча повиннабула імогла цепередбачити 4) діями спричинені суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним державним інтересам; 3) наявний причинний зв`язок між діями та наслідками.
		Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_5 слід перекваліфікувати з ч.1 ст.364 КК України на ч.1 ст.367 КК України, так як неналежне виконання ОСОБА_5 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них призвело до завдання істотної шкоди інтересам потерпілого - Хрипелівському лісництву ДП «Івано-Франківське лісове господарство».
		Дана перекваліфікація в судовому порядку можлива тому, що кримінальні правопорушення передбачені ст.364 КК Українита ст.367 КК Україниє однорідними, оскільки відноситься до так званих спеціальних видів службових злочинів, вчинення яких також обумовлено службовим становищем суб`єкта, є нетяжкими злочинами та за їх вчинення передбачено однакові види кримінальної відповідальності.
		Крім того, відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішенні у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту», вимоги норм ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, суд приходить до переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч.1 ст.364 КК України.
		Зазначені докази зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою діяння за ознаками ч.1 ст.367 КК України, відповідають показанням представника потерпілого та свідків у даному провадженні.
		В ході судовогорозгляду всі учасники процесу погодились з дослідженим судом обсягом доказів, оскільки клопотань про дослідження доказів, що не були предметом розгляду не надходило, заперечень щодо неповноти з`ясування обставин під час розгляду в умовах закінчення з`ясування обставин кримінального провадження сторони також не заявляли.
		Судом розглянуті всі клопотання щодо забезпечення розгляду кримінального провадження доказами.
		Суд враховує докази, надані стороною обвинувачення, стороною захисту та докази, одержані в ході судового розгляду.
		Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно ст.85 КПК України докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		У відповідності до вимог ст.94 КПК України, суд оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили. При цьому має бути усунено всі розумні сумніви.
		Крім того, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведеннямає випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		При цьому, судвраховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129 Конституції України). Судом, на виконання вимог ч.1 ст.22 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, створено всі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Суд оцінює критично показання обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що вона не знає в чому її вина, а також доводи її захисника, адвоката ОСОБА_6 , яка також вважає, що в процесі розгляду даного кримінального провадження не здобуто доказів будь-якої вини ОСОБА_5 , оскільки такі твердження обвинуваченої повністю спростовуються письмовими матеріалами, які долучені до матеріалів кримінального провадження, поясненнями представника потерпілого і свідків, які є послідовними та логічними і не викликають сумнівів в їх правдивості та розцінює їх (показання обвинуваченої), як намагання ухилитися від покарання за скоєне, а позицію адвоката  як обраний нею спосіб захисту свого клієнта.
		Що стосується клопотання захисника обвинуваченої, адвоката ОСОБА_6 від 03.03.2025 року про визнання недопустимими доказів, а саме: акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 03.07.2013 року, акту обстеження, винесення в натурі та обміру земельної ділянки, яка по матеріалах лісовпорядкування 1996 року належала Хрипелівському лісництву ДП "Надвірнянського лісового господарства" від 27.06.2016 року та земельно- кадастрового плану, що тягне, на її думку, і недопустимість похідних доказів- документів, складених в ході проведеної перевірки комісією у складі представника вказаних установ, а також уповноваженого СДСБЕЗ в Івано-Франківській області ОСОБА_11 таких як акт обстеження, винесення в натурі та обміру земельної ділянки, яка по матеріалах лісовпорядкування 1996 року належала Хрипелівському лісництву ДП "Надвірнянське лісове господарство", земельно-кадастровий план "Накладення в ДСК-63 земельної ділянки Хрипелівського лісництва на земельну ділянку ділянку ОСОБА_7 , земельно-кадастровий план "Земельна ділянка, яка згідно матеріалів землевпорядкування 1996 року знаходилась у кварталі 44 виділ 5 Хрипелівського лісництва ДП "Надвірнянське лісове господарство", висновок про вартість об`єкта оцінки, виготовлений ТзОВ "Буковина експерт" щодо ринкової вартості частини земельної ділянки ОСОБА_7 , на яку Актом перевірки встановлено накладення земельної ділянки Хрипелівського лісництва площею 0,3838 га, суд констатує таке:
		Ч.1 ст.6 Закону України 565-ХІІ "Про міліцію" (який був чинний на момент інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення) визначено, що державні органи, громадські організації, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов`язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю.
		П.7 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №459 передбачено, що Держсільгоспінспекція України в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами та службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, міжнародними кваліфікаційними товариствами, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами і організаціями.
		Згідно п.4 даного Положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: 
		1) організовує та здійснює державний нагляд (контроль): 
		а) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару грунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення
		рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; 
		Також, відповідно до п.5 Положення Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов`язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України; отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань;
		Статтею 10 З-ну України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" закріплено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
		Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.
		Відповідно, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 03.07.2013 року отриманий в порядку, встановленому КПК.
		Що стосується недопустимості, на думку захисника обвинуваченої, акту обстеження, винесення в натурі та обміру земельної ділянки, яка по матеріалах лісовпорядкування 1996 року належала Хрипелівському лісництву ДП "Надвірнянського лісового господарства" від 27.06.2016 року та земельно-кадастрового плану суд зауважує наступне:
		Як вбачається з акту, винесення в натурі земельної ділянки було зроблене лісничим Хрипелівського лісництва ДП "Івано-Франківське лісове господарство" ОСОБА_4 та провідним інженером лісового господарства ДП "Івано-Франківське лісове господарство" ОСОБА_12 , а обміри даної земельної ділянки та прив`язку земельної ділянки до державної системи координат здійснив директором МП "Геоінформ" ОСОБА_17 . 
		Оперуповноважений СДСБЕЗ Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_11 будь-які процесуальні дії 27.06.2016 року на місці розташування земельної ділянки в урочищі "Став Хрипелів" с.Зелена не здійснював, а здійснював оперативне супроводження кримінального провадження, що передбачено ст.1, 9, 16 З-ну України "Про оперативно-розшукову діяльність", що він підтвердив в судовому засіданні, будучи допитаний в якості свідка.
		В свою чергу, земельно-кадастровий план креслив директор МП "Геоінформ" ОСОБА_17 , в компетенцію якого входило виготовлення проектів землеусрою, технічних звітів, земельно-кадастрових планів, оскільки МП "Геоінформ" здійснювало діяльність у сфері виконання землевпорядних робіт.
		Таким чином, на переконання суду, дані докази органом досудового розслідування були зібрані згідно вимог КПК України і, відповідно, не є підставою, як зазначає в своєму клопотанні захисник обвинувачено ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , для визнання недопустимими інших (похідних) доказів.
		Відтак суд не знаходить підстав для визнання недопустимими акту обстеження, винесення в натурі та обміру земельної ділянки, яка по матеріалах лісовпорядкування 1996 року належала Хрипелівському лісництву ДП "Надвірнянське лісове господарство", земельно-кадастрового плану "Накладення в ДСК-63 земельної ділянки Хрипелівського лісництва на земельну ділянку ділянку ОСОБА_7 , земельно-кадастрового плану "Земельна ділянка, яка згідно матеріалів землевпорядкування 1996 року знаходилась у кварталі 44 виділ 5 Хрипелівського лісництва ДП "Надвірнянське лісове господарство", висновку про вартість об`єкта оцінки, виготовлений ТзОВ "Буковина експерт" щодо ринкової вартості частини земельної ділянки ОСОБА_7 , на яку Актом перевірки встановлено накладення земельної ділянки Хрипелівського лісництва площею 0,3838 га. 
		При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненного кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України на момент його вчинення відносилось до злочинів невеликої тяжкості, на даний час  до нетяжких злочинів, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої: має постійне місце реєстрації та проживання, за якими характеризуються позитивно, на обліку впсихіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, її поведінку до і після вчинення злочину, ставлення до скоєного.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжуютьпокарання обвинуваченій ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, в межах, встановлених в санкції відповідної частини даної статті КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року), а саме у виді 1 року обмеження волі.
		Підстав для застосування ст.ст.69, 75КК України при призначенні ОСОБА_5 покарання, суд не вбачає.
		Щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_5 додаткового покарання, визначеного у санкції ч.1 ст.367 ККУкраїни (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року), а саме у видіпозбавленняправа обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю суд констатує наступне.
		Як зазначено вище, згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Частиною 2 ст.52 КК України визначено, що додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України, конфіскація майна.
		Відповідно до ч.3 вказаної статті, штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні так і додаткові покарання.
		Згідно із ч.1 ст.55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
		Частиною 3ст.55 КК Українизакріплено, щопри призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
		Враховуючи особуобвинуваченої,обставини вчиненнянею злочину,те щовчинення ОСОБА_5 злочину,передбаченого ч.1ст.367КК Українипов`язане самеіз їїперебуванням напосаді спеціаліста-землевпорядникаЗеленської сільськоїради Надвірнянськогорайону,Івано-Франківськоїобласті,однак данийзлочин неє умисним,судприходить довисновку пронеобхідність призначенняв даномувипадку ОСОБА_5 додаткового покаранняу виді позбавлення права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.
		На переконання суду, такий вид та розмір основного і додаткового покарань відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину та обставинам провадження, але й особі самої обвинуваченої, є обгрунтованим та буде відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, якапритягається до кримінальної відповідальності.
		Разом з тим, суд зазначає наступне:
		Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		Частиною 1 ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Крім того, у відповідності до ч.5 ст.74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
		Строк давності  це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
		   Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.
		Також, згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23.12.2005року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
		ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.367КК України,за якезгідно санкціївказаної частинистатті намомент йоговчинення,покарання передбачалосьу видіштрафу відп`ятдесяти доста п`ятдесяти неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абовиправними роботамина строкдо двохроків,або обмеженнямволі настрок дотрьох років,з позбавленнямправа обійматипевні посадичи займатисяпевною діяльністюна строкдо трьохроків, на даний час у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
		Відповідно доп.п.2,3ч.1ст.49КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
		Судом встановлено, що злочин, передбачений ч.1 ст.367 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , вона вчинила 26.08.2010 року. На момент спливу строку притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема і на час ухвалення даного вироку, від явки до органів слідства, прокурора та суду обвинувачена не ухилялася та не переховувалася, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення, не зупинявся та не переривався.
		Таким чином, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, на час ухвалення вироку  закінчився.
		В зв`язкуз наведеним,суд приходитьдо висновкупро необхідністьзвільнення ОСОБА_5 на підставіч.5 ст.74,п.2ч.1ст.49КК Українивід призначеногоїй покаранняза вчиненнязлочину,передбаченого ч.1ст.367КК Україниу виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк  1 (один ) рік, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Відносно запобіжного заходу, суд констатує наступне:
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід щодо обвинуваченої на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався. Отже, запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 на момент розгляду даного провадження  відсутній.
		Таким чином, взявши до уваги обставини вчинення злочину, особу обвинуваченої, а також те, що суд прийшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_5 від призначеного їй покарання у зв`язку із закінченням строків давності, суд приходить до висновку про можливість не обирати запобіжний захід обвинуваченій до вступу вироку в законну силу.
		Відшкодування судових витрат належить вирішити з додержанням вимог ст.124 КПК України.
		Разом з тим, у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, вирішенню підлягає питання щодо скасування арешту, накладеного на тимчасово вилучене майно.
		З даного приводу, суд констатує наступне:
		Згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_25 від 30.06.2016 року на земельну ділянку площею 0,5956 га, кадастровий номер 2624082100:01:002:0027, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , було накладено арешт у виді заборони розпоряджатися і користуватися вказаним майном.
		У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Тому, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_25 від 30.06.2016 року на земельну ділянку площею 0,5956 га, кадастровий номер 2624082100:01:002:0027, слід повністю скасувати.
		Питання щодо речових доказів належить вирішити керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні №12013090200000232 від 09.02.2013 року  не заявлявся.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 124,174, 369, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватоюу вчиненнізлочину,передбаченого ч.1ст.367КК Українита призначитиїй покарання(вредакції Закону№2341-ІІІвід 05.04.2001року)  1 (один) рік обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк  1 (один) рік.
		На підставі ч.5 ст.74, п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного їй покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1(один)рік, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу  не обирати.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , в користь держави  16719 (шістнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 14 коп. витрат за проведення у кримінальному провадженні №12013090200000232 від 09.02.2013 року судової земельно-технічної експертизи, висновок експерта №454/23-28 від 26.09.2024 року.
		Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_25 від 30.06.2016 року на земельну ділянку площею 0,5956 га, кадастровий номер 2624082100:01:002:0027, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпоряджатися і користуватися вказаним майном  скасувати.
		Речові докази: державний акт на право власності на земельну ділянку (з відміткою «архівний»), серії ЯЛ №277945 від 22.04.2011 року, виданий на ім`я ОСОБА_7 на земельну ділянку, площею 0,5956 га., кадастровий номер 2624082100:01:002:0027, що розташована: урочище Хрипелів, с.Зелена, Надвірнянського району Івано-Франківської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства та проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_7 , які згідно постанови слідчого Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_21 від 20.06.2016 року зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12013090200000232 від 09.02.2013 року (т.1 а.к.п.250, 251-279), післянабрання даним вироком законної сили  повернутивідділу Держземагентства у Надвірнянському районі Івано-Франківській області (на даний час - відділ у Надвірнянському районі Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м.Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, місцезнаходження: майдан Шевченка, 30, м.Надвірна, Івано-Франківська область).
		Вирок суду можебути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_5 втой самий строк з часу отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...