Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/2425/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 10.06.2025. Зареєстровано: 10.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/345/235/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025090000000340

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/2425/25 
		Провадження № 1-кп/345/235/2025
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		10.06.2025                             м. Калуш
		 
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
		у складі:    головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання        ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		       обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 6 кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000340 від 12.05.2025 р. по обвинуваченню: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Калуш Івано-Франківської області, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК України, -
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_4 вчинила незаконне переправлення особи через державний кордон України, організувала незаконне переправлення особи через державний кордон України, керувала такими діями та сприяла їх вчиненню наданням засобів та усуненням перешкод, також використала завідомо підроблені документи.
		 
		Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин:
		 
		Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України введено воєнний стан. На момент вчинення злочину, воєнний стан в Україні продовжував діяти.
		Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії права і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб врегульовано положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Так, пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, пов`язані із встановленням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливості в`їзду і виїзду, обмеженням свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства.
		У відповідності до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону України встановлено, що Військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України: «Про оборону України»; «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, п. 1 Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено та впроваджено проведення загальної мобілізації.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021 затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан». Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
		Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби Безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України  без дозволу відповідного керівника).
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону України  граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу  60 років.
		Правилами перетинання державного кордону України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 передбачено виключний перелік громадян України, які мають право виїжджати за межі України в період дії воєнного стану.
		Так згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1044 від 10.09.2022 про зміни, що вносяться доПравил перетинання державного кордону громадянами України, абзац 8 п. 2-1 викладений у наступній редакції: у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які потребують постійного догляду, у супроводі одного із членів сім`ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв`язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду.
		Таким чином на підставі вищевказаних норм, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30  34, 38, 39, 41  44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, заборонено виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		Вищевказані обмеження перетину кордону зумовили громадян України до вчинення систематичних незаконних перетинів державного кордону України до країн Європейського союзу.
		Так, на початку грудня 2023 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , яка достовірно знала про неможливість виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, виник злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення через державний кордон України свого сина ОСОБА_5 , 2000 року народження.
		З цією метою ОСОБА_4 вирішила придбати для себе завідомо підроблені медичні документи, з метою подальшого їх використання при перетинні державного кордону України її військовозобовязаним сином ОСОБА_5 .
		Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 за допомогою соціальних мереж підшукала невстановлену особу, яка може виготовити висновок лікарсько-консультативної комісії та висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, без проходження лікарсько консультативної комісії та за відсутності умов які б надавали їй можливість отримати такий висновок на законих підставах. ОСОБА_4 надала вказаній невстановленій особі свої анкетні відомості, необхідні для виготовлення підробленого висновку лікарсько-консультативної комісії та висновку про наявність порушень функцій організму.
		На початку грудня 2023 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу зупинки громадського транспорту неподалік приміщення залізничного вокзалу в м. Івано-Франківську, отримала для себе вказані підроблені офіційні документи з метою їх використання.
		У подальшому 18.01.2024 о 16 год. 33 хв. ОСОБА_4 , з метою організації незаконного перетину державного кордону України її сином ОСОБА_5 , разом з ним прибула до пункту пропуску «Красноїльськ» Чернівецької області та надала працівнику пункту пропуску ДПС України завідомо підроблені медичні документи на своє ім`я, а саме: висновок лікарсько-консультативної комісії, висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі, нібито видані комунальним некомерційним підприємством «Снятинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Снятинської міської ради.
		При цьому ОСОБА_4 повідомила неправдиві обставини нібито наявної в неї хвороби та про необхідність її супроводу сином ОСОБА_5 .
		Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 її військовозобов`язаний син разом з нею незаконно перетнув державний кордон України, як особа, яка супроводжує одного із членів сім`ї першого ступеня споріднення, що потребує постійного догляду.
		Того ж дня 18 січня 2024 року о 19 год. 15 хв. через пункт пропуску «Порубне» Чернівецької області, ОСОБА_4 без будь-якої сторонньої допомоги повернулась на територію України.
		За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню наданням засобів та усуненням перешкод, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.
		Окрім цього досудовим розслідуванням встановлено, що на початку грудня 2023 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення через державний кордон України свого сина ОСОБА_5 , 2000 року народження.
		Достовірно знаючи, що на період дії правового режиму воєнного стану військовозобов`язаним чоловікам заборонено виїзд за межі України на загальних підставах, ОСОБА_4 вирішила придбати для себе завідомо підроблені медичні документи, з метою подальшого їх використання при перетинні державного кордону України її військовозобовязаним сином ОСОБА_5 .
		З цією метою ОСОБА_4 , перебуваючи по місцю свого проживання, що в 
		 АДРЕСА_1 за допомогою соціальних мереж підшукала невстановлену особу, яка може виготовити висновок лікарсько-консультативної комісії та висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі, без проходження лікарсько консультативної комісії та за відсутності умов, які б надавали їй можливість отримати такий висновок на законих підставах. ОСОБА_4 надала вказаній невстановленій особі свої анкетні відомості, необхідні для виготовлення підробленого висновку лікарсько-консультативної комісії та висновку про наявність порушень функцій організму.
		На початку грудня 2023 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу зупинки громадського транспорту неподалік приміщення залізничного вокзалу в м. Івано-Франківську, отримала для себе вказані підроблені офіційні документи з метою їх використання.
		Реалізуючи свій умисел, 18.01.2024 о 16 год. 33 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в пункті пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон України «Красноїльськ» Чернівецької області та достовірно знаючи, що її син ОСОБА_5 є військовозобов`язаним, який не зможе покинути території України на загальних підставах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які можуть настати після їх вчинення, діючи умисно, пред`явила працівникам ДПС України завідомо підроблений висновок лікарсько-консультативної комісії та висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 631 від 05 грудня 2023 року на своє ім`я, внаслідок чого ОСОБА_5 зміг незаконно перетнути державний кордон України.
		За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
		Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй правопорушень визнала повністю та щиро розкаялася. Підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, пояснивши, що вона дійсно діяла з метою незаконного переправлення через державний кордон України свого сина  ОСОБА_5 . З цією метою вона прийняла рішення придбати завідомо підроблені медичні документи на своє ім`я. 18.01.2024 ОСОБА_4 , з метою незаконного переправлення через держаний кордон свого військовозобов`язаного сина, подала у пункті пропуску «Красноїльськ» підроблені медичні документи та повідомила неправдиві відомості про стан свого здоров`я. Завдяки цьому її син незаконно перетнув кордон як супроводжуючий, а вже того ж дня вона самостійно повернулася в Україну через пункт пропуску «Порубне». Просить суд суворо її не карати та врахувати стан її здоров`я, а саме наявність тяжкого захворювання та те, що її чоловік захищає Україну у складі Збройних сил України та вважається зниклим безвісти. 
		Прокурор ОСОБА_3 просить суд визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покраання наступним чином: за ч. 1 ст. 332 КК України  3 роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 358 КК України  1 рік обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, просить призначити ОСОБА_6 остаточне покарання  3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України просить звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши їй іспитовий термін, строком на два роки. Долю речових доказів просить вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України. До набрання вироком законної сили просить залишити в силі забезпечення кримінального провадження в тому числі запобіжний захід.
		З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьоїстатті 349 Кримінально процесуального кодексу Українисуд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи те, що обвинувачена та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження письмових доказів та на підставі ч. 3ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченої.
		Так як вина обвинуваченої  ОСОБА_4 у вчинених нею кримінальних правопорушеннях у судовому засіданні доведена повністю, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 332 КК України, так як вона вчинила незаконне переправлення особи через державний кордон України, організувала незаконне переправлення особи через державний кордон України, керувала такими діями та сприяла їх вчиненню наданням засобів та усуненням перешкод, а також за ч. 4 ст. 358 КК України - використала завідомопідроблені документи. 
		До обставин, які пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		Крім того, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання те, що вона раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, наявність тяжкого захворювання, та те, що її чоловік захищає Україну у складі Збройних сил України та вважається зниклим безвісті.
		Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено. 
		Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судима.
		Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченій  ОСОБА_6 у відповідності зі ст.65ККУкраїни суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, а також обставини, які обтяжують покарання, позицію прокурора.
		Відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Згідно із ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		З урахуванням викладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тому призначає їй покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, саме такого покарання буде необхідно і достатньо для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нею нових злочинів, так як іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
		Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти її виправленню та буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. 
		Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану у вигляді особистого зобов`язання.
		Судові витрати відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 394-395? Ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 4 ст. 358 КК Україниі призначити їй покарання:
		- за ч. 1 ст. 332 КК України  3 роки позбавлення волі; 
		- за ч. 4 ст. 358 КК України  1 рік обмеження волі.
		Згідноч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання - 3 роки позбавлення волі.
		На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає наступні покладені на неї обов`язки, передбаченіст. 76 КК України:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану у вигляді особистого зобов`язання.
		Речові докази по справі:
		-мобільний телефон «Samsung Galaxy Not 9» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 в захисному чохлі синього кольору - після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_6 ;
		-паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_8 , серії та номером НОМЕР_5 - після вступу вироку в законну силу вважати повернутим останній.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
		Вирок суду відповідно до ч. 2 ст.394КПКУкраїни не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...