Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/2587/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 10.06.2025. Зареєстровано: 10.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/398/356/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025121060000217

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №: 398/2587/25
		провадження №: 1-кп/398/356/25
		ВИРОК
		Іменем України 
		"10" червня 2025 р. м. Олександрія
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 08.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121060000217, відносно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 26.12.2005 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
		- 18.05.2006 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.ст.70, 71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі;
		- 20.08.2010 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.3 ст.187, ч.3 ст.357, ч.3 ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- 19.03.2025 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 60 НМДГ;
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , в порушення п.п. 1, 2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 17.10.1992 р. №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року № 622, що регулює порядок поводження з цими предметами, вчинив умисні протиправні дії з незаконного носіння, зберігання та збуту вибухової речовини та вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу. 
		У виконання злочинного задуму, наприкінці січня 2025 року, більш точної дати та часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 , проходячи вздовж проїзної частини Дніпровського шосе в місті Олександрія Олександрійського району Кіровоградської області, в траві помітив господарську сумку в якій було загорнуто 5 предметів, зовні схожих на корпуси гранат типу «Ф-1», 5 підривачів типу УЗРГМ та один протитанковий гранатомет РПГ-22, які ОСОБА_4 вирішив незаконно придбати.
		У цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на привласнення знайдених бойових припасів, вибухових пристроїв. Реалізовуючи свої злочинні умисні дії ОСОБА_4 , узяв господарську сумку з його вмістом до рук, таким чином незаконно придбав, знайдені бойові припаси, вибухові пристрої та без передбаченого законом дозволу, залишив їх при собі, після чого, без передбаченого законом дозволу, почав умисно зберігати вищевказані предмети.
		У цей день, продовжуючи свої умисні злочинні дії, ОСОБА_4 , переніс незаконно придбані 5 гранат, 5 підривачів та 1 протитанковий гранатомет РПГ-22 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Продовжуючи свої умисні злочинні дії, наприкінці січня 2025 року, ОСОБА_4 , без передбаченого законом дозволу, зберігав знайдені бойові припаси, вибухові пристрої в приміщенні погребу, розташованого на території свого подвір`я будинку АДРЕСА_1 , до виявлення працівниками поліції. 
		В період часу з 17:01 год. по 18:04 год. 28.02.2024 року, в ході проведення санкціонованого обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в чорному рюкзаку, на сходах до підвального приміщення (погріб), було виявлено і вилучено 1 корпус бойової осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та 1 засіб підриву, а саме уніфікований бойовий підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, які конструктивно поєднуються між собою по різьбовому з`єднанню та у зібраному стані являють собою вибухові пристрої, що належать до категорії боєприпасів, придатні до здійснення вибуху після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля на підривачі, відноситься до категорії боєприпасів, які ОСОБА_4 зберігав за місцем проживання, без передбаченого законом дозволу.
		Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
		В подальшому ОСОБА_4 , в порушення п.п. 1, 2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 17.10.1992 р. №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року № 622, що регулює порядок поводження з цими предметами, вчинив умисні протиправні дії з незаконного збуту вибухової речовини та вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу. 
		Наприкінці січня 2025 року, після того, як ОСОБА_4 незаконно придбав вибухові пристрої, у останнього виник злочинний умисел на збут вищевказаних предметів, обіг яких заборонений законом.
		З цією метою, ОСОБА_4 почав пошук осіб, яким міг збути за грошові кошти бойові припаси, вибухові пристрої. Так на початку лютого 2025 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 , якому запропонував придбати корпуси гранат типу «Ф-1», на що останній погодився, домовившись про умови подальшого збуту.
		Реалізуючи свої умисні злочинні дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, ОСОБА_4 вчинив незаконне поводження з вибуховими пристроями, а саме: 16.02.2025 року в період часу з 11:45 год. по 12:00 год. в лісопосадці, яка розташована в кінці вулиці Пушкіна місті Олександрія Кіровоградської області, збув ОСОБА_6 , до якого застосовано заходи безпеки, шляхом забезпечення конфіденційних відомостей, діючої на добровільних засадах, в порядку та на умовах передбачених чинними нормативно-правовими актами, 4 корпуси бойових ручних осколкових гранат оборонної дії типу Ф-1 та 4 засобів підриву, а саме уніфіковані бойові підривачі ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які конструктивно поєднуються між собою по різьбовому з`єднанню та у зібраному стані являють собою вибухові пристрої, що належать до категорії боєприпасів, придатні до здійснення вибуху після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля на підривачі, відноситься до категорії боєприпасів, на загальну суму 2000 гривень.
		Після вчинення злочинних дій, ОСОБА_4 отримавши грошові кошти у сумі 2000 гривень, покинув місце злочину.
		Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив незаконний збут вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
		Крім того, ОСОБА_4 , в порушення п. п. 1, 2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 17.10.1992 р. №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року № 622, що регулює порядок поводження з цими предметами, вчинив умисні протиправні дії з незаконного, носіння, зберігання та збуту вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу. 
		Наприкінці січня 2025 року, після того, як ОСОБА_4 незаконно придбав вибухові пристрої, у останнього виник злочинний умисел на збут вищевказаних предметів, обіг яких заборонений законом.
		З цією метою, ОСОБА_4 почав пошук осіб, яким міг збути за грошові кошти вибухові пристрої. Так наприкінці лютого 2025 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 , якому запропонував придбати один протитанковий гранатомет РПГ-22 виробництва Болгарії, на що останній погодився, домовившись про умови подальшого збуту.
		Реалізуючи свої умисні злочинні дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, ОСОБА_4 вчинив незаконне поводження з вибуховими пристроями, а саме: 28.02.2025, в період часу з 11:00 год. по 11:15 год., ОСОБА_4 , в заздалегідь обумовленому ним місці, а саме в лісосмузі поблизу вулиці Чапаєва міста Олександрія Кіровоградської області, збув ОСОБА_6 , до якого застосовано заходи безпеки, шляхом забезпечення конфіденційних відомостей, діючої на добровільних засадах, в порядку та на умовах передбачених чинними нормативно-правовими актами, один протитанковий гранатомет РПГ-22 виробництва Болгарії. Даний предмет представляють собою вибуховий пристрій, що відносяться до категорії боєприпасів на загальну суму 7000 гривень.
		Після вчинення злочинних дій, ОСОБА_4 отримавши грошові кошти у сумі 7000 гривень, покинув місце злочину.
		Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив незаконний збут вибухового пристрою, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
		Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4  надійшов до суду 01.05.2025 року разом з угодою про визнання винуватості, у зв`язку з чим відповідно до ч.2 та 3 ст.474 КПК України, розгляд угоди проведений судом під час підготовчого судового засідання.
		30.04.2025 року між прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 якому на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
		Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, при цьому обвинувачений у повному обсязі висунутого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання. 
		Так, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
		Також сторони дійшли до спільної згоди, про необхідність вирішення долі речових доказів, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, та відшкодування обвинуваченим судових витрат.
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання. При цьому вказав, що обвинувачений щиро покаявся у скоєному злочині, активно сприяв його розкриттю, визнав вину у вчиненому злочині.
		Обвинувачений ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин. Йому зрозумілі наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди.
		Захисник - адвокат ОСОБА_5 просила затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона укладена в інтересах її підзахисного з дотриманням вимог чинного законодавства.
		Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
		Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Укладена уцьому кримінальномупровадженні угодапро визнаннявинуватості відповідаєвимогам п.2ч.1ст.468,ч.ч.2,4,5ст.469,ст.472,ч.ч.4,6ст.474КПКУкраїни, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст.474 КПК України в суді не встановлена, зокрема:
		- дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу;
		- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
		- міра покарання у виді 3 років позбавлення волі узгоджена сторонами, відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, скарг на антигромадську поведінку якого за місцем меншання не надходило, на облікув закладахз наданняпсихіатричної допомогине перебуває,з 2009року перебуваєна облікуу лікарянарколога зприводу психічнихта поведінковихрозладів внаслідок вживанняопіоїдів,синдром залежності, осудний, офіційно не працевлаштований, наявність обставин, що пом`якшують покарання, до яких відносяться щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та обставин, які обтяжують покарання, до яких відносяться вчинення злочину повторно, а тому є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів та є справедливою.
		Отже, підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п.1 - 6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає за можливе затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
		Майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана. Цивільний позов не заявлено.
		Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат на підставі ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4  на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на проведення судових експертиз: №СЕ-19/112-25/2377/-ВХТвід 26.02.2025року у розмірі 6367,20 грн.; №СЕ-19/112-25/2957/-ВХТ від 06.03.2025 року у розмірі 6367,20 грн.; №СЕ-19/112-25/2959/-ВХТ від 07.03.2025 року у розмірі 5571,30 грн.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
		Керуючись ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду від 30.04.2025 року, укладену між прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 про визнання винуватості.
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в загальному розмірі 18305,70 грн. (вісімнадцять тисяч триста п`ять гривень 70 копійок).
		Речові докази по кримінальному провадженню:
		- спец пакет Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА 5605061 з об`єктами дослідження (залишки гранат та запалів), в якому міститься і первинне пакування після проведення експертного дослідження № СЕ-19/112-25/2959-ВТХ, спец пакет Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА 5605058 з об`єктами дослідження(залишки гранат та запалів), в якому міститься і первинне пакування після проведення експертного дослідження № СЕ-19/112-25/2377-ВТХ, спец пакет Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА 6167798 з об`єктами дослідження (залишки гранатомету RPG-22), в якому міститься і первинне пакування після проведення експертного дослідження № СЕ-19/112-25/2957-ВТХ, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП за квитанцією від 13.03.2025 року, номер книги обліку речових доказів:597, порядковий номер:695  знищити;.
		- грошові кошти в сумі 1500 гривень номіналом по 500 гривень з серійними номерами ЄЗ6915081, ЄА0905908, ГЛ4585591, які передані на зберігання до уповноваженого банку АТ КБ «ПриватБанк» 01001 Україна, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д (постанова про визнання речових доказів від 28.02.2025 року, постанова про здачу на зберігання речових доказів від 06.03.2025 року) - у порядку, передбаченому ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати в дохід держави; 
		- рюкзак чорного кольору з написом «САТ», мішок білого кольору, сумку господарську синього кольору, які відповідно до розписки від 04.04.2025 року передано на зберігання ОСОБА_4  залишити за належністю ОСОБА_4 .
		Вирок суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційногосуду через Олександрійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вирокунегайно післяйого проголошеннявручити обвинуваченому,прокурору. 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...