Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/10021/25 1-кс/947/5715/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 10.06.2025. Зареєстровано: 11.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: 11-сс/813/938/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024162270000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-сс/813/938/25
		Справа № 947/10021/25      1-кс/947/5715/25 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 травня 2025 року                                                                м. Одеса
		Одеський апеляційний суд в складі:
		головуючий суддя ОСОБА_2 
		судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
		за участі:
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисникаОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваногоОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, в рамках кримінального провадження№42024162270000001, внесеного до ЄРДР 19 січня 2024 року,-
		 
		установив:
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення.
		Оскаржуваною ухвалою було частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури  ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваногоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 червня 2025 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень.
		Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Крім того, характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, розмір предмету кримінального правопорушення, встановлені процесуальні ризики, а також майновий стан підозрюваного та його родини, свідчить про виключний випадок, що дозволяє при визначенні підозрюваному розміру застави вийти за межі її розміру, передбаченого законом для осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		На вказану ухвалу захисникОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вказують на те, що оскаржена ухвала є незаконною та такою, підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
		- недоведеність прокурором під час розгляду клопотання наданими ним доказами обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, інкримінованих кримінальних правопорушень. Підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК України). Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ч. 4 ст. 17 КПК України). Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 КК України може бути вчиненні лише з прямим умислом та лише з корисливим мотивом, існування якого в обов`язковому порядку мають довести представники сторони обвинувачення. Тобто особа наперед, до підписання будь-яких договорів має свідомо посягати на чуже майно з метою обернення його на свою користь чи користь інших осіб, при цьому усвідомлюючи заподіяння потерпілому майнової шкоди як наслідок своїх дій. У іншому випадку такі правовідносини містять виключно цивільний/господарський характер. Разом з тим, у самій підозрі зазначено, що у підозрюваного начебто виник умисел під час виконання робіт, а не до підписання договору підряду.Для кваліфікування за ч. 4 ст. 191 КК України повинен простежуватися реальний зв`язок із воєнним станом. Вчинення майнового злочину в умовах воєнного стану може мати місце, наприклад, у районах вогневого ураження, тимчасової окупації або проходу військ, а також і поза межами згаданих районів або з використанням умов воєнного стану, відносно відповідних осіб/організацій тощо. Докази, які надані для обґрунтування підозри є недопустимими доказами;
		- недоведеність прокурором під час розгляду клопотання наданими ним доказами обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПКУкраїни, і на які вказує прокурор. Підозрюваний ОСОБА_7  є громадянином України, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей  ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ,має бізнес в Україні, що свідчить про міцні соціальні зв`язки; не має незнятої чи непогашеної судимості, є особою з інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням, неодноразово нагороджений подяками за професійну діяльності;
		-прокурором не доведено виключність випадку застосування суми застави понад визначену норму;
		- обов`язок, який покладений оскаржуваною ухвалою, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, не може бути застосовано до ОСОБА_7 , оскільки, останній зареєстрований у Одеській області, смт. Суворове, а проживає у Одеській обл., м. Ізмаїл, а орган досудового розслідування знаходиться у м. Одесі. Таким чином, на вчинення кожної процесуальної дії ОСОБА_7 змушений отримувати спеціальний дозвіл на відлучення від населеного пункту, що в умовах невідкладності накладає додаткове навантаження на підозрюваного та є недоцільним. Більш того, основним видом отримання доходу ОСОБА_7 є здійснення професійної підприємницької діяльності на території, що не обмежується м. Ізмаїл та він має постійно покидати межі міста для контролю будівництва.
		Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави відносно ОСОБА_7 .
		 
		Позиції учасників апеляційного розгляду.
		Захисник у судовому засіданні у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив задовольнити.
		Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, в якій, заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
		Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи і заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.
		 
		Мотиви апеляційного суду.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
		Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		Як убачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали.
		Під час апеляційного розгляду встановлено, щоСУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024162270000001, внесеного до ЄРДР 19 січня 2024 року.
		У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного, оскільки 17 квітня 2025 року складено та вручено останньому письмове повідомлення про підозру, згідно з яким він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 191 КК України, за кваліфікаційними ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в у мовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікаційними ознаками: внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою собою завідомо неправдивих документів (а.с.147-152 т.1).
		За версією органу досудового розслідування, яка викладена у клопотанні,25.04.2023 між КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради в особі генерального директора ОСОБА_13 (замовник) та ПП «Васольбудстрой» (зареєстровано за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Задунаївка, вул. Миру,164), в особі директора ОСОБА_7 (підрядник) укладено договір підряду № 10-0423 про проведення капітального ремонту частини приміщень консультативно-діагнастичного відділення поліклініки (літ. А) КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради» з метою розміщення КТ за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.
		Відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з ня його припинення або скасування» від 12.10.2022 №1178 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 000 грн., послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 000 грн., робіт, вартість яких становить або перевищує 1 500 000 грн, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у випадку, якщо публічні закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюється для будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі, подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів.
		Відповідно до положень вказаного Договору, підрядник ПП «Васольбудстрой» зобов`язується у відповідності до умов договору виконати роботи з «Капітального ремонту частини приміщень консультативно-діагнастичного відділення поліклініки (літ. А) КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради» з метою розміщення КТ за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, код ДК 021:2015 45453000-7, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити.
		Відповідно до п. 2.8 розділу 2 «Порядок виконання та приймання-передачi виконаних робіт» Договору, приймання-передача робіт здійснюється за Актом приймання-передачi виконаних робіт форми № КБ-2в (далі - Акт) i Довідками вapтості виконаних будівельних робіт i витрат форми №КБ-3 (Далі - Довідки). Після завершення виконання робіт Підрядник передає Замовнику два примірники Акту. Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання Акту перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам Договору та підписує Акт, після чого повертає один екземпляр Акту Підряднику або надає Підряднику мотивовану письмову відмову від підписання Акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню Підрядником за його рахунок протягом тepміну, вказаного сторонами в Акті усунення недоліків, з моменту отримання письмової відмови Замовника. Акт при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків Підрядником.
		Відповідно до п 3.1, розділу 3 «Ціна Договору» Договору, Договірна ціна є динамічною, та загальна вартість проведення робіт складає 1 379 912, 81 грн.
		Відповідно до п 6.1, розділу 6 «Права та обов`язки сторін» Договору, Замовник зобов`язаний: 6.1.1. Своєчасно i в повному обсязі оплачувати виконанні роботи; 6.1.2. Приймати виконані роботи, згідно акту КБ-2в та КБ-3; 6.1.3. Обсяг виконаних робіт та вартість приймається i підписується відповідальним інженером з технічного нагляду.
		Відповідно до п 10.1, розділу 10 «Строк дії Договору» Договору, даний договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань по Договору.
		Форма акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 мають статус примірних форм первинних документів з обліку в будівництві, які наведено в додатку Т та додатку У до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
		Під будівельними роботами мають на увазі будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.
		Відповідно до п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт обов`язковий при визначені вартості будівництва об`єктів, які споруджують за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Також п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що при визначені вартості виконаних обсягів робіт і проведені взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т та у додатку У.
		У період з 25.04.2023 по 08.09.2023 силами та засобами ПП «Васольбудстрой», виконано роботи з капітального ремонту частини приміщень консультативно-діагнастичного відділення поліклініки (літ. А) КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради» з метою розміщення КТ за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.
		У подальшому, ОСОБА_7 перебуваючи на території Одеської області (більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), у період часу з 25.04.2023 по 08.09.2023 (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, маючи умисел на заволодіння коштами КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків, керуючись корисливим мотивом, вніс до актів приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-2в) № 1 за квітень 2023 року від 27.04.2023 та акту примірної форми КБ-2в № 2 за травень-червень 2023 року від 08.09.2023, приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві відомості про види та вартість робіт, які фактично не виконувались та витрати на матеріали, які фактично не використовувались, завищивши обсяги фактично понесених ПП «Васольбудстрой» витрат на суму 311 765, 26 грн, які засвідчив власним підписом від імені Підрядника та разом з фінансово-бухгалтерською документацією передав до КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради, що за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, з метою безпідставного перерахування бюджетних коштів на рахунок ПП «Васольбудстрой» у розмірі 311 765, 26 грн, спричинивши збитки «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на вказану суму.
		Крім того, у період часу з 25.04.2023 по 08.09.2023 ОСОБА_7 перебуваючи на території Одеської області (більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків, керуючись корисливим мотивом, вніс до акту приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-2в) № 1 за квітень 2023 року від 27.04.2023 та акту примірної форми КБ-2в №2 за травень-червень 2023 року від 08.09.2023 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-3), завідомо неправдиві відомості про види та вартість робіт, які фактично не виконувались та витрати на матеріали, які фактично не використовувались, завищивши обсяги фактично понесених ПП «Васольбудстрой» витрат на суму 311 765, 26 грн, які засвідчив власним підписом.
		Таким чином, на думку сторони обвинувачення, на підставі вказаних документів, що містили завідомо недостовірні відомості, КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на розрахунковий рахунок ПП «Васольбудстрой» НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» безпідставно перераховано бюджетні кошти у загальній сумі 311 765, 26 грн.
		При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		На думка апеляційного суду, зазначені у клопотанні обставини підозри, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. На думку апеляційного суду, встановлені факти та інформація можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, щоОСОБА_7 , про підозру якого йдеться, міг вчинити інкриміновані кримінальні правопорушення, у вчиненні яких йому було повідомлено про підозру в рамках вказаного кримінального провадження.
		При цьому, на даному етапі від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). 
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії (ч.2 ст.177 КПК України).
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
		Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, у даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики, передбачені пунктами 1,3 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, характеру та ступеню суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його сімейний, майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
		Колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення довела у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і на які вказувала сторона обвинувачення. Тому твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про відсутність у матеріалах клопотання доказів, що підтверджують наявність встановлених слідчим суддею ризиків, на переконання колегії суддів є безпідставними.
		У той же час, в апеляційній скарзі сторона захисту наводить перелік обставин, які слідчий суддя в силу приписів ст. 178 КПК України мав би врахувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , зокрема, захисники посилається на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки ( має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має бізнес в Україні, не має незнятої чи непогашеної судимості, є особою з інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням, неодноразово нагороджений подяками за професійну діяльності). Все це у сукупності, за переконанням захисника, мало б переконати слідчого суддю про необхідність відмовити у застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , однак, у світлі інкримінованих обставин справи, зазначене не є настільки переконливими обставинами, що могли б знизити встановлені ризики до маловірогідних чи до їх виключення. 
		На переконання апеляційного суду, досліджені під час судового засідання та встановлені слідчим суддею ризики свідчать, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
		Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
		Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
		Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.
		Згідно усталеної практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
		Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчим суддею при визначенні розміру застави враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , сімейний та майновий стан, інші характеризуючи відомості, надані сторонами, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Вищевказані обставини, як вірно встановив слідчий суддя, дають підстави при визначені розміру застави вийти за межі, встановлені п. 2 ч.1 ст. 182 КПК України, тобто застосувати виключний випадок.
		Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що з огляду на матеріальне становище ОСОБА_7 (відповідно аналізу банківських рахунків ПП «Васольбудстрой» керівником якого є ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_7 , останній з 2022 року отримав грошові кошти в сумі 13 071 900 грн. у якості оплати за товари, з подальшим переказом на власні рахунки), досліджене вище, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, застава у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень, є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків і не є непомірною для нього.
		Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною, достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
		Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, в рамках кримінального провадження №42024162270000001, внесеного до ЄРДР 19 січня 2024 року,- залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		ОСОБА_2                         ОСОБА_3                         ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...