Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/23314/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 11.06.2025. Зареєстровано: 11.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/761/15677/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025110000000376

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/23314/25
		Провадження № 1-кс/761/15677/2025
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       09 червня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025110000000376 за ч. 3 ст. 362 КК України
		ВСТАНОВИЛА
		В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025110000000376 за ч. 3 ст. 362 КК України.
		Клопотання мотивоване тим, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025110000000376 від 13.05.2025 за ч. 3 ст. 362 КК України.
		У клопотанні прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП в Київській області з філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» надійшло звернення директора вказаної установи про те, що група осіб, за попередньою змовою, вчинили несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, а саме: на підставі завідомо розробленої технічної документації, що містила в собі недостовірні відомості щодо конфігурації земельних ділянок та просторової орієнтації із зазначенням координат поворотних точок земельних ділянок, про що внесли відомості до Державного земельного кадастру, чим заподіяли значну шкоду.
		Відповідно до інформації філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» встановлено факт самовільного зайняття земель лісогосподарського призначення в кварталі 73 виділу 5 Ірпінського (Приміського) лісництва Макарівського надлісництва Філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», які територіально знаходяться в Білогородській територіальній громаді (с. Святопетрівське), Бучанського адміністративного району, Київської області.
		Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:03:005:0130, 3222485800:03:005:5048 частково накладаються на квартал 73 виділу 5 Ірпінського (Приміського) лісництва ДП «Київський лісгосп», не надавали жодних погоджень на вилучення, чи зміну цільового призначення земельних лісових ділянок (переведення до інших категорій), що розташовані в кварталі 73 виділа 5 Приміського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2014 року в адміністративних межах Білогородської територіальної громади Бучанського адміністративного району Київської області.
		В подальшому, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222485800:03:005:0130 площею 0.1998 га. та 3222485800:03:005:5048 площею 0.0562 га. були об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером: 3222485800:03:005:0500. 
		20.05.2025 року проведено огляд земель лісового фонду, а саме кварталу 73, виділ 5 Ірпінського (Приміського) лісництва Макарівського надлісництва Філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», що знаходяться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, перехрестя вулиці Святогорівська - провулок Лісний, в результаті якого встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером: 3222485800:03:005:0500 накладається на 5 виділ 73 кварталу земель лісового фонду. 
		Відповідно до Витягу з картографічної бази даних матеріалів лісовпорядкування ВО «Укрдержліспроект» встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером: 3222485800:03:005:0500 розташована в межах земель лісового фонду.
		За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власниками земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:03:005:0500 являються ОСОБА_4 (розмір частки ) та ОСОБА_5 (розмір частки ). 
		Прокурор у клопотанні зазначає, що з урахуванням викладеного вище та з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а також запобігання можливості псування, перетворення, відчуження земельних ділянок, для збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки. 
		Прокурор у судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомлений.
		В той же час, на електронну пошту суду прокурор ОСОБА_6 , скерував заяву з додатками, у якій просив розглянути клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025110000000376 від 13.05.2025 за ч. 3 ст. 362 КК України без його участі, зазначив, що клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
		З огляду на обставини викладені у клопотанні, його розгляд здійснюється без виклику володільця майна відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, якою визначено можливість розгляду клопотання прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. 
		Дослідивши клопотання, додані на його обґрунтування матеріали, документи, що надійшли на адресу суду, слідча суддя приходить до наступного висновку.
		Із матеріалів клопотання вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025110000000376. 
		30.05.20255 постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , земельну ділянку з кадастровим номером: 3222485800:03:005:0500, визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
		Як на мету накладення арешту прокурор посилається на необхідність збереження речових доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
		Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
		Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
		Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:  1) правову підставу для арешту майна;  2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);  3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України);  3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);  4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);  5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;  6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
		За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання на даному, почаьковому етапі досудового розслідування обґрунтовано необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
		Дослідивши матеріали клопотання, слідчою суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор. 
		Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення клопотання та накладення арешту на майно, шляхом заборони розпорядження та відчуження, в той же час в іншій частині клопотання залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
		ПОСТАНОВИЛА
		Клопотання прокурора задовольнити частково.
		Накласти арешт на із забороною відчуження та розпорядження, в тому числі із забороною органам місцевого самоврядування та органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно - будівельного контролю та нагляду, видачу та погодження містобудівної документації, що передбачена ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншим законодавством у сфері містобудівної діяльності, на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222485800:03:005:0500, площею 0,2559 га.
		В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		                  Слідча суддя          ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...