Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11208/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; щодо укладення, зміни, розірвання, виконання договорів купівлі-продажу та визнання їх недійсними.
Надіслано судом: 06.06.2025. Зареєстровано: 11.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2025.
Дата набрання законної сили: 05.06.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  910/11208/23 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.
		розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Фонду державного майна України
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 (у складі колегії суддів: Корсак В.А. (головуючий), Євсіков О.О., Алданова С.О.)
		та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 (суддя Шкурдова Л.М.) 
		про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декопарк"
		до Фонду державного майна України 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.онлайн"
		2. Дніпропетровська обласна прокуратура
		про визнання дій незаконними та визнання договору укладеним
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий виклад обставин, що передували прийняттю оскаржуваних рішень
		1.1. 14.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Декопарк" (далі - Позивач, ТОВ "Декопарк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - Відповідач, Фонд, Скаржник) про визнання дій Фонду щодо відміни електронного аукціону, який відбувся 26.05.2023, та ухилення від укладення договору купівлі-продажу незаконними і визнання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації укладеним у редакції, вказаній у прохальній частині позовних вимог.
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач за результатами електронного аукціону, після затвердження 06.06.2023 його результатів, був зобов`язаний у строк до 30.06.2023 включно укласти з Позивачем договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс". Позивач зазначає, що Відповідач ухилився від покладеного на нього законодавством обов`язку щодо укладення договору та, в порушення пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок), змінив статус аукціону після його проведення та визначення переможця, не опублікував відповідного рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону. Позивач зазначає, що порушення Відповідачем норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку призвело до порушення його прав та інтересів, що є підставою для їх захисту у судовому порядку.
		1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 та постановою Верховного Суду від 22.05.2025, позов задоволено у повному обсязі.
		1.4. Оскаржувані рішення обґрунтовані тим, що неукладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами електронного аукціону, обов`язковість укладення якого встановлена статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", порушує права та інтереси Позивача як переможця аукціону, а тому вони підлягають захисту шляхом укладення такого договору в судовому порядку.
		1.5. У подальшому 25.09.2024 Фонд подав до Господарського суду м. Києва заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2023 за нововиявленими обставинами з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, при цьому просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовної заяви ТОВ "Декопарк" відмовити у повному обсязі. 
		В обґрунтування заяви Відповідач зазначив, що кошти, сплачені переможцем електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" - ТОВ "Декопарк" на рахунок Фонду державного майна України, є коштами ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро", які отримані Позивачем за договором фінансового кредиту № ФК 23052023 від 23.05.2023. При цьому, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро", зокрема, була підсанкційна фізична особа, а надалі його дружина, а тому є ризики, що після підписання Акта приймання-передачі зазначеного об`єкта малої приватизації майно відчуженого державою підприємства, в разі нездійснення розрахунків ТОВ "Декопарк" з ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро" за договором фінансового кредиту, може перейти до осіб, пов`язаних з особою, відносно якої застосовано санкції РНБОУ. 
		2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025, у задоволенні заяви Фонду державного майна України про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі №910/11208/23 відмовлено повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 залишено без змін. 
		2.2. Суд мотивував ухвалу тим, що заявником не надано доказів існування нововиявлених обставин, які у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України були б істотними для зміни або скасування прийнятого у справі рішення. Будь-які ризики, на які посилається Фонд, відсутні, адже договір №  ФК23052023 від 23.05.2023, укладений між ТОВ "Декопарк" та ТОВ "Фінансова компанія "Капітал - Дніпро" та на підставі якого було надано кредит в розмірі 4  850  000 грн для придбання Позивачем об`єкта приватизації, вже виконаний, зокрема з огляду на повернення Позивачем кредитору (ТОВ "Фінансова компанія "Капітал - Дніпро") кредитних коштів 07.10.2024 у сумі 1 149 910,15 грн та 08.10.2024 року у сумі 3 700 089,85 грн, тобто у повному обсязі.
		2.3. Фонд не погодився з такими судовими рішеннями та скористався правом на їх касаційне оскарження.
		3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
		3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 15.05.2025 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		3.2. У своїй касаційній скарзі Відповідач просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 і постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання Фонду про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023, скасувати це рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		3.3. Доводами касаційної скарги Фонду є відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування пункту 11 частини другої статті 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо можливості визнання укладеним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації з особою, стосовно якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до вимог Закону України "Про санкції", а також з пов`язаною з нею особою, зокрема коли переможець електронного аукціону сплатив кошти за придбаний об`єкт, отримані від особи, на яку має прямий чи опосередкований вплив особа, щодо якої застосовано спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до вимог Закону України "Про санкції". 
		3.4. ТОВ "Декопарк" у наданому Суду відзиві на касаційну просить відмовити Фонду у її задоволенні.
		4. Позиція Верховного Суду
		4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		4.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника. Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 17.01.2023 у справі №  910/20309/21 та від 01.05.2024 у справі №  910/9635/22. 
		4.3. Предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 про відмову у задоволенні заяви Фонду про перегляд судового рішення від 12.09.2023 за нововиявленими обставинами.
		4.4. Розглянувши доводи касаційної скарги Відповідача колегія суддів зазначає наступне.
		4.5. Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами регулюється главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України та є особливим видом провадження у господарському судочинстві. Підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акта, встановлення порушення міжнародних зобов`язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		4.6. Згідно з частиною першою статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		4.7. Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
		4.8. За змістом частини третьої статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
		4.9. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
		4.10. Нововиявлена обставина - юридичний факт, який: 1) передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; 2) має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи; 3) існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; 4) не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
		4.11. При цьому необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
		4.12. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані суду сторонами (прокурором). Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої інстанції, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №   910/10784/18, від 17.01.2024 у справі №   910/542/21).
		4.13. Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		4.14. Отже, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
		4.15. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №  910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		4.16. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
		4.17. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		4.18. При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів, які здійснюють перегляд судових рішень, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
		4.19. Як вбачається з матеріалів справи, Фонд до своєї заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додав 1) свій наказ від 06.06.2023 про затвердження протоколу про результати електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації; 2) лист ТОВ "Декопарк" від 09.06.2023, з якого вбачається, що кошти, сплачені останнім як переможцем електронного аукціону, є коштами ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро", які отримані ТОВ "Декопарк" за договором фінансового кредиту №ФК 23052023 від 23.05.2023; 3) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро" від 12.06.2023, відповідно до якого кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро" є ОСОБА_1 (громадянин України; прямий вирішальний вплив) та ОСОБА_2 (громадянин Кіпру; непрямий вирішальний вплив, який здійснює через АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний Інвестиційний фонд "Технології" (код 40576305). 
		4.20. Наведене свідчить про те, що всі надані Відповідачем документи видані (06.06.2023, 09.06.2023, 12.06.2023) до пред`явлення позову у цій справі (14.07.2023) та задовго до ухвалення судового рішення (12.09.2023) та, у свою чергу, виключає будь-яке підтвердження такими доказами ознак нововиявлених обставин. 
		4.21. Також Фонд додатково зазначив про ніби то виявлення ним в ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро" ознак кредитора, до якого можуть бути застосовані обмеження, передбачені частиною другою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". При цьому заявник не зазначив та жодними доказами не довів причинно-наслідкового зв`язку ніби то виявлених ознак з необхідністю скасування остаточного судового рішення у цій справі №  910/11208/23.
		4.22. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується учасниками, санкції до ОСОБА_2 були застосовані у грудні 2023 року, тобто зазначеної заявником обставини не існувало на час розгляду справи та прийняття судового рішення у цій справі 12.09.2023. 
		4.23. Посилання Скаржника на те, що зазначена обставина виникла до перегляду справи у апеляційному порядку (до набрання чинності судовим рішенням 08.02.2024) Судом відхиляється, оскільки норми статті 320 Господарського процесуального кодексу України імперативно встановлюють існування нововиявленої обставини як підстави для перегляду судового рішення саме на час розгляду справи.
		Водночас Відповідач не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання при розгляді справи у суді апеляційної інстанції. 
		4.24. Колегія суддів додатково звертає увагу на встановлені судами попередніх інстанцій обставини того, що продаж об`єкта малої приватизації на аукціоні відбувся 26.05.2023, рішення у цій справі № 910/11208/23 ухвалено судом 12.09.2023, а санкції відносно ОСОБА_2 введено рішенням РНБОУ від 23.12.2023. У свою чергу договір про надання фінансового кредиту від 23.05.2023, укладений між ТОВ "Декопарк" та ТОВ "Фінансова компанія "Капітал - Дніпро", на підставі якого Позивачу було надано кредит в розмірі 4 850 000,00 грн для придбання об`єкта приватизації, вже виконано з огляду на повернення Позивачем кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Капітал - Дніпро" 07.10.2024 кредитних коштів у сумі 1  149  910,15 грн та 08.10.2024 року у сумі 3 700 089,85 грн, тобто до постановлення Господарським судом міста Києва оскаржуваної ухвали від 19.11.2024.
		Крім того суди встановили, що станом на 28.08.2024 (тобто до звернення Фонду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) ОСОБА_2 вже не є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Фінансова компанія "Капітал - Дніпро"
		4.25. В такий спосіб доводи касаційної скарги Фонду про ймовірність ризику у вигляді переходу права на об`єкт приватизації до підсанкційної чи пов`язаної з ним особи є необґрунтованими та не можуть слугувати підставами для перегляду судового рішення. Такі припущення Відповідача базуються виключно на можливому нездійсненні розрахунків за кредитним договором всупереч наявним у справі доказам його повного виконання.
		4.26. Суд застерігає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Тобто сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. 
		4.27. З урахуванням викладеного, господарські суди дійшли правильного висновку, що доводи і твердження заявника, якими він обґрунтовує наявність нововиявлених обставин для перегляду рішення у справі, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню всіма особами на території України, не відповідають фактичним обставинам справи, мають на меті переоцінку вже неодноразово встановлених судами обставин, свідчать про недобросовісність Відповідача та його намагання ухилитись від виконання судового рішення у справі. 
		4.28. Зважаючи на встановлену судами відсутність пов`язаності Позивача з підсанкційними особами Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку про застосування у спірних правовідносинах норм права, про які зазначає Скаржник.
		4.29. В такий спосіб, оскільки Скаржник не довів наявності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, що є необхідною умовою для перегляду судового рішення з підстав, визначених вказаною нормою, то зазначене виключає наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
		4.30. Інші доводи Скаржника висновків судів у оскаржуваних рішеннях не спростовують і зводяться виключно до незгоди з ними та до спонукання Суду до їх скасування. 
		4.31. За наведених обставин колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних Відповідачем ухвали та постанови.
		5. Висновки Верховного Суду
		5.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		5.2. Відповідно до частин першої та другої статті 300 Господарського процесуально кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		5.4. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		5.5. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.
		6. Розподіл судових витрат
		6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 320 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 у справі № 910/11208/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                В. Зуєв
		 
		 
		Судді                                                                                          І. Берднік
		 
		 
		                    І. Міщенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...