Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 235/3720/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 11.06.2025. Зареєстровано: 12.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/208/515/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024050000001055

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 235/3720/24 
		провадження № 1-кп/208/515/25 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		 
		 
		09 червня 2025 р. м. Кам`янське
		 
		Заводський районний суд м. Камянського в складі колегії суддів: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_8 ,
		захисника  ОСОБА_9 (в режимі ВКЗ),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань 09.04.2024 року за № 22024050000001055, за обвинувальним актом відносно: 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця міста Донецьк, раніше не судимого, неодруженого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні немаючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст.111, ч.7 ст. 111-1 КК України,
		            
		ВСТАНОВИВ:
		   Колегія суддів визнає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
		Відповідно до ст. ст. 2, 65, 68, 73 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов?язком громадян України. Кожен зобов?язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		   Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки
		24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		   Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		   Статтями 124, 125, 128 Конституції України передбачено, що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
		   Відповідно до ст. ст. 17, 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов?язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		   Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно - територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		   Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		   Упродовж 2013 року у зв?язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва збройних сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		   Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку
		України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і збройних сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
		   Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та збройних сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		   При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		   З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалось для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов?язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		   Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника Генерального Штабу Збройних Сил РФ ОСОБА_10 перед академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву «доктрина Герасимова», де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнних заходам прихованого характеру.
		   У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення
		схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та збройних сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		   Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до колишнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
		   Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося
		спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
		   Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та збройних сил РФ серед інших територій України, які були об?єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації, що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ збройних сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
		   Також представниками влади і збройних сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
		   У березні-квітні 2014 року в населених пунктах Луганської та Донецької областей розпочалася збройна агресія РФ шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів Збройних Сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		   В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «О поддержке акта о государственной независимости Донецкой Народной Республики», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецкая Народная Республіка» (далі - «ДНР»).
		   В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних об?єднань і підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 N? 2268-VIII, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 N? 254-VIII та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 N? 1680-VII визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України, бюджетні установи України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 N? 595, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		   До складу «ДНР-ЛНР» увійшли громадяни України та РФ, а також представники ряду злочинних громадських організацій, зокрема «Народное ополчение Донбасса», «Оплот» тощо. На території окупованої частини Донецької області учасники даного псевдодержавного утворення займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративих будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких та особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
		   Основним напрямом діяльності «ДНР-ЛНР» є насильницька зміна повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території і державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР-ЛНР», яке ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визнано терористичною організацією.
		   У свою чергу громадянин України ОСОБА_8 , маючи достатній життєвий досвід для усвідомлення фактів активної підривної діяльності РФ проти України шляхом окупації частини Донецької та Луганської областей, після захоплення частини Донецької та Луганської областей членами терористичної організації «ДНР-ЛНР», 28 липня 2014 року, діючи умисно добровільно залишився на тимчасово окупованій території Донецької області та добровільно вступив до «383 Шахтарської Дивізії ДНР», яка знаходиться в місті Донецьк, де його було призначено на посаду стрілка з присвоєнням звання «рядовий», видачею військового одягу, стрілецької зброї автомата «Калашникова АК-74» та боєкомплекту до нього.
		   Після цього в листопаді 2014 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 було передислоковано в район селища Піски Донецької області у складі батальйону «Восток».
		   Надалі, в період з 02.01.2015 по 03.03.2015 ОСОБА_8 був передислокований до «Донецького аеропорту» з метою підкріплення батальйонів «Восток», «Спарта», «Сомалі». Після цього ОСОБА_8 було переведено до місця дислокації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для відпочинку і проходження військової підготовки.
		   В червні 2015 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 добровільно вступив на службу до так званої «Народної міліції ДНР», військова частина N? НОМЕР_1 , де підписав контракт на один рік та був призначений на посаду стрілка. Далі ОСОБА_8 було переведено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , військова частина N? 08815, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 .
		   Надалі, в серпні 2015 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 у складі НОМЕР_2 окремої стрілецької бригади Територіальної оборони було направлено на позиції поблизу селища Олександрівка та селища Оленівка Донецької області, де останній займався будівництвом фортифікаційних споруд та здійснював оборону позицій. На вказаному напрямку ОСОБА_8 перебував до 06.03.2022.
		   Також, з 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення Збройних Сил рф (далі - ЗС РФ), яке керівники РФ назвали переміщенням військових підрозділів у межах звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об?єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території АРК і м. Севастополя, після чого 18.03.2013 РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		   Одночасно з цим протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об?єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують. Внаслідок військових дій у період із травня по серпень 2014 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		   Надалі, 24.02.2022, президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції. Після цього близько четвертої години ранку того ж дня 3С РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об?єктів по всій території України. З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту. 
		   24 лютого 2022 року указом Президента України N? 64/2022 у зв?язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента N? 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента N? 259/2022 від 18.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента N? 341/2022 від 17.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента N? 757/2022 від 07.11.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента N? 58/2023 від 06.02.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента N?254/2023 від 01.05.2023 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента N?734/2023 від 06.11.2023 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України N? 49/2024 від 05.02.2024 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
		    ОСОБА_8 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов?язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2,3 ст.1 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов?язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах військового стану, умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - РФ.
		   Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 07.03.2022 по 29.03.2022 ОСОБА_8 перебував в районі міста Волновахи Донецької області, де в складі 3 окремої стрілецької бригади Територіальної оборони, яка знаходиться в місті Донецьк, здійснював наступально-штурмові дії з метою захоплення міста Волновахи Донецької області.
		   Надалі, в кінці травня 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 було передислоковано до селища Володимирівка Донецької області, де останній перебував до кінця листопада 2022 року більш точний час органом досудового розслідування не встановлено). Протягом вказаного періоду ОСОБА_8 займався інженерними роботами, а саме: готував окопи, готував фортифікаційні споруди, вогневі позиції з метою недопущення прориву сил ЗС України.
		   Після цього в кінці листопада 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 було передислоковано на вогневі позиції поблизу селища Благодатне Донецької області. Основними завданнями протягом вказаного періоду були підготовка окопів, підготовка фортифікаційних споруд та вогневих позицій. На вказаному напрямку ОСОБА_8 перебував до 19.09.2023.
		   У період з 20.09.2023 по 25.11.2023 ОСОБА_8 проходив військову підготовку поблизу селища Сартана Донецької області, де займався вогневою, тактичною та медичною підготовкою.
		   Надалі, в кінці березня 2024 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 був передислокований до селиша Старомихайлівка Мар?янського району Донецької області з метою проведення наступально-штурмових дій на вказаному напрямку.
		   04.04.2024 ОСОБА_8 отримав бойовий наказ на штурм позицій поблизу селища Старомихайлівка Мар?янського району Донецької області, з метою захоплення вогневих позицій ЗС України та подальшим утриманням позицій, для цього йому була видана вогнепальна зброя та боєкомплекти до неї. Проте, внаслідок невдалих штурмових дій 04.04.2024 ОСОБА_8 було взято в полон військовослужбовцями ЗС України поблизу міста Красногорівка Покровського району Донецької області.     
		   Крім того, починаючи з 15.03.2022 громадянин України ОСОБА_8 , добровільно, діючи умисно, перебуваючи у м Донецьк, за власною ініціативою, був зарахований до незаконного збройного формування, створеного на тимчасово окупованій території  НОМЕР_2 окремої стрілецької бригади Територіальної оборони, військова частина N? 08815, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою допомоги у веденні бойових дій протии Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		   Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 15.03.2022 по 29.03.2022 ОСОБА_8 перебував в районі міста Волновахи Донецької області, де в складі 3 окремої стрілецької бригади Територіальної оборони, здійснював наступально-штурмові дії з метою захоплення міста Волновахи Донецької області.
		   Надалі, в кінці травня 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 було передислоковано до селища Володимирівка Донецької області, де останній перебував до кінця листопада 2022 року більш точний час органом досудового розслідування не встановлено). Протягом вказаного періоду ОСОБА_8 займався інженерними роботами, а саме: готував окопи, готував фортифікаційні споруди, вогневі позиції з метою недопущення прориву сил 3С України. Після цього в кінці листопада 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 було передислоковано на вогневі позиції поблизу селища Благодатне Донецької області. Основними завданнями протягом вказаного періоду були підготовка окопів, підготовка фортифікаційних споруд та вогневих позицій. На вказаному напрямку ОСОБА_8 перебував до 19.09.2023.
		   У період з 20.09.2023 по 25.11.2023 ОСОБА_8 проходив військову підготовку поблизу селища Сартана Донецької області, де займався вогневою, тактичною та медичною підготовкою.
		   Надалі, в кінці березня 2024 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 був передислокований до селища Старомихайлівка Мар?янського району Донецької області з метою проведення наступально-штурмових дій на вказаному напрямку.
		   04.04.2024 ОСОБА_8 отримав бойовий наказ на штурм позицій поблизу селища Старомихайлівка Мар?янського району Донецької області, з метою захоплення вогневих позицій ЗС України та подальшим утриманням позицій, для цього йому була видана вогнепальна зброя та боєкомплекти до неї. Проте, внаслідок невдалих штурмових дій 04.04.2024 ОСОБА_8 було взято в полон військовослужбовцями ЗС України поблизу міста Красногорівка Покровського району Донецької області.
		Відповідно до положеньстатті 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_8 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 30 квітня 2024 року.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.ч. 1,2ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив, що визнає пред`явлене прокурором обвинувачення. Зазначив, що 28 липня 2014 року, він добровільно залишився на тимчасово окупованій території Донецької області та добровільно вступив до «383 Шахтарської Дивізії ДНР», яка знаходиться в місті Донецьк, де його було призначено на посаду стрілка з присвоєнням звання «рядовий», видачею військового одягу, стрілецької зброї автомата «Калашникова АК-74» та боєкомплекту до нього. В листопаді 2014 року його було передислоковано в район селища Піски Донецької області у складі батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».    Надалі, в період з 02.01.2015 по 03.03.2015 він був передислокований до «Донецького аеропорту» з метою підкріплення батальйонів «Восток», «Спарта», «Сомалі». Після цього його було переведено до місця дислокації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для відпочинку і проходження військової підготовки. В червні 2015 року він добровільно вступив на службу до «Народної міліції ДНР», після чого його було переведено до бригади Територіальної оборони, військова частина N? 08815, яка знаходилась у м. Донецьк. В подальшому поблизу селища Олександрівка та селища Оленівка Донецької області, займався будівництвом фортифікаційних споруд та здійснював оборону позицій. З 2022 року він перебував в районі міста Волновахи Донецької області, де здійснював наступально-штурмові дії з метою захоплення міста Волновахи Донецької області. Надалі, в кінці травня 2022 року йог було передислоковано до селища Володимирівка Донецької області, де він займався інженерними роботами, а саме: готував окопи, готував фортифікаційні споруди, вогневі позиції. Вже наприкінці 2022 року його було передислоковано на вогневі позиції поблизу селища Благодатне Донецької області. Далі у період з вересня 2023 по грудень 2023 він проходив військову підготовку поблизу селища Сартана Донецької області, де займався вогневою, тактичною та медичною підготовкою.    Надалі, в кінці березня 2024 року він базувався біля селиша Старомихайлівка Мар?янського району Донецької області з метою проведення наступально-штурмових дій на вказаному напрямку. Та 04.04.2024 отримав бойовий наказ на штурм позицій поблизу селища Старомихайлівка Мар?янського району Донецької області, з метою захоплення вогневих позицій ЗС України та подальшим утриманням позицій. Проте його було взято в полон військовослужбовцями ЗС України поблизу міста Красногорівка Покровського району Донецької області. Зазначає, що був вимушений піти проходити службу у незаконних збройних формуваннях через скрутне матеріальне становище та тяжку хворобу батька. У скоєному розкаюється.
		Окрім повного визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_8 в пред`явленому обвинуваченні, його вина також підтверджується сукупністю наступних доказів досліджени безпосередньо у судовому засіданні, які колегія суддів приймає до уваги.
		Так, відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 11.04.2024 та фототаблиці до нього, свідок ОСОБА_11 вказав, що впізнає серед представлених фото, а саме на фото №1 ОСОБА_8 , за сукупністю ознак зовнішності (а.с. 33-35, т. 1).
		З протоколу огляду від 11.04.2024 вбачається, що після взяття в полон ОСОБА_8 при ньому були виявлені наступні документи: паспорт громадянина України, картка платника податків ДНР на його ім`я, паспорт громадянина РФ серії № НОМЕР_3 на його ім`я, «уведомление о регистрации в системе индивидуального (персонифицированного) учета (АДИ-РЕГ) виданий на ім`я ОСОБА_8 (а.с. 36-38, т. 1). 
		Як видно з протоколу огляду від 29.04.2024 та результатів фотофіксації сторінки у Інтернет-браузері за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 зафіксовано розміщену статтю під назвою ДНР: В шахтерскую дивизию ежедневно прибывает до 30 добровольцев від 12.07.2014 року (а.с. 39-44, т.1).
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 11.04.2024 року, ОСОБА_8 зазначив про обставини участі в проходженні ним військової служби в ЗС РФ, при цьому вказавши на супутниковій карті місця де вступив на військову службу та потрапив у полон. Скріншоти карти роздруковані та додані до протоколу проведення слідчого експерименту. Хід проведення слідчого експерименту збережено на оптичний диск DVD-R , який також долучений до протоколу (а.с. 47-51, т. 1).
		Аналізуючи вищезазначені докази відповідно дост. 94 КПК Україниз точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, судова колегія приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч.ч. 1,2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК Українизнайшло своє підтвердження, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинені обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальні правопорушення вірно кваліфіковані, а саме: державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту; державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в умовах воєнного стану, та колабораційну діяльність, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України, що полягало у добровільній участі в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території.
		Відповідно до вимог статей50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
		Пом`якшуючою обставиною по справі є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
		Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, колегія суддів відповідно до ст. ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, відсутність, наявність обставин, що пом`якшують або обтяжують його покарання.
		Так, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до особливо тяжких злочинів.
		Дані про особу обвинуваченого вказують, що останній під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, раніше не судимий.
		Отже, враховуючи фактичні обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх суспільне значення, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність обставин які його пом`якшують, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 основне покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 111 КК Україниу вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, без конфіскації майна, за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 11 КК України у вигляді бозбавлення волі в межах саннції статті, з конфіскацією майна, за вчинення злочину передбаченого ч. 7 ст. ст. 111-1 КК України, у вигляді позбавлення волі в межах передбачених санкцією статі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, з призначенням остаточного покарання відповідно до ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Підстав для застосування ст.ст.69,75,76 КК Українипри призначені ОСОБА_8 покарання, колегія суддів не вбачає.
		Санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК Українипередбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, яке є обов`язковим.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 додаткове покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг та враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаних статей.
		Також, колегія суддів при прийнятті рішення враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії ІНФОРМАЦІЯ_61 від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбаченіст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
		В даному випадку колегія суддів вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг в Україні.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати, відповідно до ч. 3ст. 55 КК України, з моменту відбуття основного покарання.
		Крім того, санкцією ч. 1 ст. 111 та ч. 7ст.111-1 КК Українипередбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом. Однак ч. 2 ст. 111 КК України передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		Тобто, законодавець наділив суд, виходячи з фактичних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного та інших обставин, які мають значення для правильного призначення покарання, дискреційними повноваженнями, щодо застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Статтями51та52 ККвстановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, є конфіскація майна.
		Відповідно до положеньст. 59 ККпокарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
		Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частиніКК.
		Саме таке покарання, на думку колегії суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_8 . Призначення вказаного покарання також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості вчиненого, обставинам кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст.50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		Водночас, оскільки колегія суддів дійшла висновку про призначення ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу фактичного виконання даного вироку.
		Цивільний позов не заявлявся, речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, колегія суддів - 
		 
		   УХВАЛИЛА: 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 111 КК України, ч. 2 ст. 111 КК Українита ч. 7ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання за:
		ч. 1 ст. 111 КК Україниу вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		ч. 2 ст. 111 КК Україниу вигляді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
		ч. 7 ст. 111-1 КК Україниу вигляді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років.
		На підставі ч. 1ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді 15 (п`ятднадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду на протязі 30 днів із дня його проголошення через Заводський районний суд м. Кам`янського. 
		Копіювироку негайнопісля йогопроголошення вручитиобвинуваченому тапрокурору. 
		 
		Головуючий суддя                 ОСОБА_1  
		 
		Суддя          ОСОБА_3 
		 
		Суддя ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...