Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/5295/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 11.06.2025. Зареєстровано: 12.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/953/819/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025221130000908

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/5295/25 
		н/п 1-кп/953/819/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       
		   "11" червня 2025 р. м. Харків
		 
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130000908 від 26.05.2025, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, з вищою освітою, яка працює на посаді завідуючої відділення жіночої консультації, лікаря-акушера-гінеколога, лікаря з ультразвукової діагностики КНП «Міська поліклініка № 24» Харківської міської ради, заміжньої, яка на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України,
		та Угоду про визнання винуватості від 29.05.2025, укладену між прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		підозрюваної  ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Громадянка України ОСОБА_3 , будучи мешканкою м. Харків, у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24.02.2022, за відсутності патріотичних переконань, вирішила стати на шлях протиправної діяльності та вчиняти протиправні дії проти основ національної безпеки України, пов`язані з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за наступних обставин.
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку, в тому числі Указом Президента України ОСОБА_6 № 4220-IX від 15.01.2024 строком на 90 діб на всій території України.
		У свою чергу ОСОБА_3 перебуваючи в Україні, була достовірно обізнана про особливий правовий режим воєнного стану, який введено в Україні з 24.02.2022 у зв`язку зі збройною агресіє рф, та настанням особливого періоду з моменту оголошення рішення про мобілізацію, який передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 
		Згідно п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Пунктами 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.
		Під час досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений період часу, однак не пізніше 24.09.2024, виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Після цього, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що він є особою призовного віку та підлягає мобілізації на особливий період і не має законних підстав для отримання відстрочки від призову, вступив у злочинну змову зі своєю матір`ю  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України спрямованої на мобілізацію населення, порядок якої визначений Законом України «Про оборону», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тощо, з метою відшукання вагітної громадянки України та подальшого вмовляння останньої, за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вже є батьком двох неповнолітніх дітей, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_7 , після реєстрації його відповідними державними органами як батька дитини, фактичним батьком якого він не являвся та не являється, зможе скористатися правом на відстрочку від призову, з підстав визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як багатодітний батько, не маючи на те законних підстав.
		Так, з метою реалізації свого злочинного наміру спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_7 доручив своїй матері ОСОБА_8 відшукати вагітну громадянку України та вмовити зазначену особу, за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини ОСОБА_7 .
		В свою чергу ОСОБА_8 , знаючи, що ОСОБА_3 , працює лікарем-акушером-гінекологом КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР і має доступ до медичних даних вагітних жінок, залучила останню в якості пособника для виконання спільних злочинних дій та доручила їй відшукати вагітну громадянку України та вмовити зазначену особу, за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_8 .
		Після чого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність намірів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , та маючи злочинний умисел, спрямований на пособництво у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, погодилась на виконання зазначеного злочинного доручення, яке надійшло від ОСОБА_8 .
		У подальшому, ОСОБА_3 , використовуючи своє службове становище завідуючої відділення жіночої консультації, лікаря-акушера-гінеколога КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР, маючи доступ до медичних даних вагітних жінок, які перебувають на обліку у КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР, відшукала вагітну громадянку України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та використовуючи свій авторитет завідуючої відділення жіночої консультації, лікаря-акушера-гінеколога, вчинюючи психологічний тиск на ОСОБА_9 , сприяючи виконанню спільного злочинного з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 умислу, вмовила ОСОБА_9 за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вже є батьком двох неповнолітніх дітей, що у подальшому надавало можливість ОСОБА_10 скористатися правом на відстрочку від призову, з підстав визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як багатодітний батько, не маючи на те законних підстав.
		Таким чином, громадянкою ОСОБА_3 були створені зі свого боку всі необхідні умови для подальшого сприяння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Продовжуючи свою спільну злочинну діяльність з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яка охоплена єдиним умислом, ОСОБА_3 , перебуваючи на своєму робочому місці у КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР, під час здійснення прийому ОСОБА_9 30.10.2024 повідомила останній обставини та порядок дій, які ОСОБА_9 повинна вчинити для отримання грошової винагороди за здійснення запису у свідоцтві про народження майбутньої дитини у якості батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, з метою досягнення спільної злочинної мети, спрямованої на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_3 , 30.10.2024, під час прийому ОСОБА_9 , використовуючи власний мобільний телефон з номером НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила останній, що вона відшукала необхідну вагітну жінку та передала свій мобільний телефон ОСОБА_9 для продовження бесіди між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , під час якої ОСОБА_8 повідомила обставини та порядок дій, які ОСОБА_9 повинна вчинити для отримання грошової винагороди за здійснення запису у свідоцтві про народження майбутньої дитини у якості батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Під час зазначеної бесіди, ОСОБА_9 , надала свою згоду на запис у якості батька своєї новонародженої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого спільного з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом створення умов для ухилення ОСОБА_7 від призову на військову службу в особливий період, 13.12.2024 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , під час зустрічі з ОСОБА_9 передала останній частину грошової винагороди у розмірі 400 доларів США, для того, щоб після пологів, у свідоцтві про народження дитини, як батька, ОСОБА_9 вказала ОСОБА_7 , який вже має двох неповнолітніх дітей. Також ОСОБА_8 , запевнила ОСОБА_9 , що їй (до досягнення народженою нею дитиною трирічного віку), щомісяця ОСОБА_8 буде передавати певну грошову суму у якості «допомоги на утримання дитини».
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом створення умов для ухилення ОСОБА_7 від призову на військову службу в особливий період, ОСОБА_8 29.12.2024, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , у відділенні оператора надання поштових послуг «Нова Пошта» здійснила переказ грошових коштів у сумі 4200 грн. до відділення оператора поштового зв`язку «Нова пошта» за адресою м. Харків, пров. Пискунівський, 4, на ім`я ОСОБА_9 в якості частини грошової винагороди для того, щоб після пологів, у свідоцтві про народження дитини, як батька, ОСОБА_9 вказала ОСОБА_7 , який вже має двох неповнолітніх дітей. 
		У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом створення умов для ухилення ОСОБА_7 від призову на військову службу, 10.03.2025 прибула до Центру надання адміністративних послуг Київського району м. Харкова, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , для здійснення реєстраційних дій щодо народженої 24.02.2025 ОСОБА_9 дитини, для чого подала до ЦНАП Київського району м. Харкова заздалегідь підготовлені документи, а саме: 
		- Нотаріально посвідчену довіреність, яка видана від ОСОБА_7 , якою останній уповноважує свою мати, ОСОБА_8 , здійснити дії пов`язані із визнанням батьківства дитини, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка народжена ОСОБА_9 ;
		- Нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_7 про визнання батьківства щодо дитини, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка народжена ОСОБА_9 , та внесення відомостей про батька ( ОСОБА_7 ) до актового запису про народження дитини. 
		Після подання документів про реєстрацію народження дитини, протиправна діяльність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , спрямована на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, була припинена працівниками правоохоронних органів.
		Дії ОСОБА_12 суд кваліфікує за ч.5 ст.27, ч. 1 ст. 114-1 КК України як пособництво у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		29.05.2025 між прокурором у кримінальному провадженні  прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025221130000908 від 26.05.2025 - з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 - з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості.
		 
		В угоді про визнання винуватості визначено, що:
		- підозрювана ОСОБА_3 під час досудового розслідування добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні нею кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.114-1 КК України, а саме у вчиненні пособництва у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період за обстави та у спосіб, які викладені у пункті 1 (першому) зазначеної угоди;
		- підозрювана ОСОБА_3 дає правдиві показання по суті провадження та у подальшому зобов`язується активно сприяти досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні № 42024222010000188 від 25.09.2024 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (26.05.2025 матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_3 виділені в окреме провадження (№12025221130000908) з матеріалів досудового розслідування, внесених 25.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222010000188);
		підозрювана ОСОБА_3 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.114-1 КК України та щиро кається.
		Сторони погоджуються пропонувати суду:
		- визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити останній судом покарання, з урахуванням положень ст. ст. 4, 5 КК України у відповідності до санкції ч. 1 ст.114-1 КК України, яка діяла на час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення - у вигляді 5 років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України (звільнення від відбуття покарання з випробуванням) з покладенням обов`язків, передбачених положеннями ст. 76 КК України.
		Під час підготовчого судового засідання прокурор, підозрювана ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 просили суд прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості від 29.05.2025.
		Під час підготовчого судового засідання прокурор, підозрювана ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили суд прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості від 29.05.2025.
		Враховуючи, що між прокурором та обвинуваченими досягнуто угоди про визнання винуватості, суд розглядає кримінальне провадження відповідно до положень ст.472, ч.4 ст.474, ст.475 КПК України.
		Вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали, суд приходить до таких висновків.
		Згідно із п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Вимогами ч. 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо: тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Згідно із вимогами ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ч 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України, є тяжким злочином.
		Згідно із вимогами ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Підозрювана ОСОБА_3 повністю визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України, та погоджується на призначення узгодженого покарання, що вона особисто підтвердила під час підготовчого судового засідання.
		Підозрювана ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та положенням закону.
		Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчинення підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
		Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
		Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, інтересам суспільства, держави та даними про особу підозрюваної, а також загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угод про визнання винуватості.
		Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. Водночас обставин, які б підсилювали суспільну небезпеку вчиненого порівняно з типовими діяннями, що кваліфікуються за відповідною нормою закону про кримінальну відповідальність, за результатами судового розгляду не встановлено.
		Суд враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_3 , яка раніше не судима, заміжня, має постійне місце проживання, працює на посаді завідуючої відділення жіночої консультації, лікаря-акушера-гінеколога, лікаря з ультразвукової діагностики КНП «Міська поліклініка № 24» Харківської міської ради, заміжньої, яка на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої.
		Обставинами, які пом`якшують покарання підозрюваної ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активе сприяння розкриттю злочину.
		Обставиною, що пом`якшує покарання підозрюваної ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини підозрюваною, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій та готовність понести заслужене покарання, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового провадження, про що зазначається стороною обвинувачення та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
		Разом з цим, визнання о підозрюваною своєї вини та надання правдивих показань під час досудового розслідування та судового розгляду не підтверджує наявність такої обставини, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , як активне сприяння досудовому розслідуванню/розкриттю злочину.
		Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.04.2021 у справі № 263/15605/17.
		Обставин, які обтяжують покарання підозрюваної ОСОБА_3 , не встановлено.
		Виходячи з наведеного, дотримуючись принципів законності, справедливості й індивідуалізації, суд вважає за можливе відповідно до умов угоди призначити підозрюваній ОСОБА_3 покарання у мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України і на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнити її від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 зазначеної статті. Відповідне покарання і порядок його відбування, на переконання суду, будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченої і запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, досягнення чого можливе без ізоляції ОСОБА_3 від суспільства.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Крім того, вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд зазначає, що стосовно ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2025 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 10.06.2025. Клопотань про продовження дії запобіжного заходу до суду не надходило.
		 
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 314, 373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.05.2025 у кримінальному провадженні № 12025221130000908 від 26.05.2025, укладену між прокурором у кримінальному провадженні  прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4  з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_3 за участю захисника  адвоката ОСОБА_5  з іншого боку.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не обирати.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений:
		1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...