Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/3643/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 12.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2025.
Дата набрання законної сили: 15.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/946/381/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162150001175

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/3643/25 
		Провадження № 1-кп/946/381/25 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		12 червня 2025 року                             м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
		у складі: головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001175, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, студента 1 курсу ДІ НУ «ОМА», не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , законна представниця ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 
		інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_7 , представник ОСОБА_8 .
		Потерпілий ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення та розпискою, звернулися до суду із заявами про проведення судового розгляду без їх участі, у потерпілого відсутні будь-які претензії матеріального та морального характеру, у зв`язку з відшкодуванням шкоди в повному обсязі, також просив звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого та його представника з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без їх участі. У судове засідання також не з`явилися представники служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, відділу ювенальної превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області та уповноваженого органу з питань пробації, про дату, час та місце проведення судового розгляду також були повідомлені належним чином, що підтверджується розписками про отримання повідомлень. За змістом ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 496, ч. 1 ст. 500, а також ч. 3 ст. 327 КПК, участь вказаних представників не є обов`язковою.
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.31.08.2024 близько 18:15 год. ОСОБА_3 , не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, керуючи технічно справним автомобілем марки «Hyundai» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Кишинівській з боку вул. Шкільної в напрямку вул. Запорозьких козаків в м. Ізмаїлі Одеської області, в порушення вимог п. 1.5., підп. «а» п. 2.1., підп. «б» п. 2.3., підп. «б» п.8.4. та п. 16.11. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі  ПДР), при виїзді на перехрестя з вул. Збройних сил України, яка по відношенню до вул. Кишинівської є головною дорогою (перед перехрестям на вул. Кишинівській встановлений дорожній знак 2.1 «Дати дорогу»), діючи з необережності, не був уважним та не надав перевагу в русі автомобілю марки «Citroen» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який наближався до вказаного перехрестя по вул. Збройних сил України по головній дорозі з боку просп. Незалежності, в результаті чого на перехресті ОСОБА_3 скоїв з ним зіткнення.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зубоподібного відростку другого шийного хребця (С2, аксіс, лат.  axis), який відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. 
		2.Своїми діями  ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.286 КК, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
		   
		Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 286.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
		1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, 
		…
		2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, 
		караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
		5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення та щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, спосіб, яким він здійснив дорожньо-транспортну пригоду. Так, обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду пояснив, що 31.08.2024 він мав перевірити працездатність автомобіля, який належить його батькові, а саме чи заведеться автомобіль після довгого простою. Після того, як вони з товаришем завели автомобіль, то він вирішив проїхатися на автомобілі навколо дому щоб перевірити його працездатність. При цьому посвідчення водія він не отримував. Під час того, як він рухався по вул. Кишинівській, то на перехресті з вул. Запорізьких козаків він не помітив дорожній знак «Дати дорогу» та виїхав на перехрестя, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем під керуванням потерпілого, що рухався по головній дорозі зліва від нього. Внаслідок ДТП потерпілий отримав травму. Із самого початку його родина надала потерпілому матеріалу допомогу на лікування, а через час потерпілому також сплачено суму коштів, яку він назвав в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Він зрозумів свою помилку, в майбутньому не допустить такої поведінки. 
		6.Згідно 1.5. ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. 
		7. Відповідно до підп. «б» п. 2.3. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
		8.Згідно з підп. «а» п. 2.1. водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
		9.Відповідно ж до підп. «б» п. 8.4. ПДР дорожні знаки поділяються на групи: знаки пріоритету, встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
		10.А згідно з п. 16.11. ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перетину проїжджих частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. 
		11.Таким чином, досліджені обставини провадження дозволяють суду дійти висновку про те, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, діючи з необережності, порушив п. 1.5., підп. «а» п. 2.1., підп. «б» п. 2.3., підп. «б» п. 8.4., п. 16.11. ПДР, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому, та ці суспільно небезпечні наслідки перебувають у прямому причинно-наслідкову зв`язку з порушенням обвинуваченим ОСОБА_3 . ПДР. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчинені ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		12.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
		13.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст.92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		 
		Мотиви призначення покарання
		14.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		15.Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		16.Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		17.Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		18.Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст. 75 КК, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, але й інші обставини справи.
		19.При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, відповідно до якої якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		20.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин.
		21.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		22.Суд враховує те, що склад вчиненого ОСОБА_3 злочину хоча й відносяться до кваліфікованого, тобто до складу злочину з обтяжуючими обставинами, але внаслідок нього смерть людини не настала, що також є однією з кваліфікуючих ознак ч. 2 ст. 286 КК. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив необережний тяжкий злочин, внаслідок якого потерпілому було заподіяно тяжке тілесне ушкодження, і на даний час стан його здоров`я є задовільним, потерпілий сам пересувається та повернувся до повноцінного життя, хоча й має деякі негативні наслідки для здоров`я внаслідок ДТП.
		23.Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		24.Щодо особи винного, то ОСОБА_3 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатр не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, виховується у повній родині.
		25.Суд також враховує і позицію потерпілого ОСОБА_7 , який просив суд не позбавляти волі обвинуваченого, і виявив бажає, щоб його звільнили від відбування покарання з випробуванням та встановленням мінімального іспитового строку, оскільки обвинуваченим ОСОБА_3 та його батьками повністю відшкодовані всі матеріальні збитки, крім того обвинувачений та його батьки надавали йому допомогу в придбанні ліків, продуктів харчування, іншого обладнання та транспортуванні до медичних закладів за весь період лікування, у зв`язку з чим претензій ані морального, ані матеріального характеру у нього немає. 
		26.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого  ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як низькі. Органом пробації зроблений висновок про те, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
		27.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його молодого віку, позитивної характеристики, того, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв його розкриттю, добровільно відшкодував завдані збитки, вчинив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, низького ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, думки потерпілого ОСОБА_7 , який просив суд не позбавляти волі обвинуваченого, а також того, що у обвинуваченого відсутні обставини, які обтяжують покарання, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому основного покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції ч. 2 ст. 286 КК з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування основного покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК. Суд дійшов висновку, що призначення такого основного покарання зі звільненням від його відбування та додаткового покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке основне покарання зі звільненням від його відбування та таке додаткове покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
		28.Також суд вважає, що з урахуванням встановлених судом обставин та даних досудової доповіді виправленню ОСОБА_3 сприятиме додатково покладені обов`язки, передбачені п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		29.При цьому судом враховані висновки Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду щодо визначення виду та міри покарання (постанови Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №337/3654/16-к, від 28.05.2020 у справі №753/13972/17 та від 06.08.2020 у справі №759/13520/18).
		30.Враховуючи суспільно-небезпечні наслідки, що настали внаслідок кримінально протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 у виді спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, що настали внаслідок грубого порушення ПДР через свідомого та відкритого ігнорування ПДР обвинуваченим, у тому числі і щодо керування транспортним засобом без посвідчення водія, що безпосередньо впливає на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що суд звільняє ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, а не призначає реальне покарання у виді позбавлення волі, на думку суду, обвинуваченому має бути призначене додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке сприятиме його виправленню та запобігання нових кримінальних правопорушень не тільки обвинуваченим, а й іншими особами. Відсутність у обвинуваченого права керування транспортними засобами не може бути перешкодою в призначенні цього виду покарання, оскільки, з урахуванням тяжкості і характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також принципів співмірності та справедливості покарання, його все ж слід тимчасово відсторонити від керування транспортними засобами. Так, Конституційний Суд України в абз. 5 п/п. 4.1. п.4. Рішення від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
		Крім того, в цьому аспекті суд також враховує висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо правозастосування положень статей 55, 286, 286-1 КК, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, згідно якому особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		31.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався. Від прокурора клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не надходило. 
		32.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових інженерно-транспортних експертиз №СЕ-19/116-24/18481-ІТ від 24.10.2024 в сумі 4775,4 грн, №СЕ-19/116-24/18475-ІТ від 24.10.2024 у сумі 4775,4 грн, №СЕ-19/116-24/18501-ІТ від 24.10.2025 в сумі 15 918 грн, №СЕ-19/116-25/237-ІТ від 17.01.2025 в сумі 4775,4 грн, а всього підлягає стягненню 30244,20 грн.
		33.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК. 
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
		2.У відповідності до ст.ст. 75, 104 КК ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить систематично (три та більше) правопорушень, що потягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		3.В силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_3 обов`язки, що передбачені ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК, а саме:
		    періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
		 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		 виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		4.Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 12 червня 2025 року.
		5.Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК, строк додаткового покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
		6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у загальній сумі 30244,20 грн (тридцять тисяч двісті сорок чотири гривень 20 коп.).
		7.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.09.2024, скасований частково ухвалами слідчого судді від 04.03.2025 та від 25.03.2025, скасувати у повному обсязі, та автомобіль марки «Citroen» державний номерний знак НОМЕР_2  вважати повернутим потерпілому ОСОБА_7 , а автомобіль марки «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_1  вважати повернутим ОСОБА_3 та поновити право його відчуження.
		8.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		9.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК.
		10.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		11.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		12.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...