Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/3312/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 12.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/296/551/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025060640000095

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/3312/25 
		1-кп/296/551/25 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		12 червня 2025 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060640000095 від 08.03.2025 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердичів, Бердичівського району, Житомирської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, незаміжньої, не працюючої, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
		- 21.06.2023 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України до позбавлення волі на термін 05 років, на підставі ст.75 КК України звільнена з іспитовим строком 2 роки 6 місяців,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1,3 ст.357 КК України,
		 ВСТАНОВИВ:
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 , маючи не зняту судимість за вчинення корисливого злочину проти власності, та перебуваючи на іспитовому строці, на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила та у період запровадженого в Україні воєнного стану, повторно, вчинила корисливий злочин проти власності.
		Так, 07.03.2025 близько 18 години 40 хвилин ОСОБА_6 перебувала у торгівельному центрі «Житній», що за адресою: м. Житомир, площа Житній ринок, 1, де помітила раніше не знайому ОСОБА_4 , яка користувалась терміналом самообслуговування для поповнення банківського рахунку, після чого поклала залишок грошових коштів до своєї сумки.
		У цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, а саме жіночої сумки, яка була при ОСОБА_4 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 стала переслідувати ОСОБА_4 , вулицями міста Житомира, яка йшла до себе додому, до будинку АДРЕСА_3 .
		У подальшому, ОСОБА_6 , близько 18 год. 48 хв перебуваючи між під`їздами №1 та № 2 будинку АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, користуючись сприятливою обстановкою та відсутністю сторонніх осіб, усвідомлюючи те, що її дії залишаються поміченими, наблизилась до ОСОБА_4 та відкрито, шляхом ривків почала виривати сумку з рук останньої.
		У результаті своїх протиправних дій ОСОБА_6 подолала опір ОСОБА_4 та переслідуючи корисливий мотив відкрито заволоділа її сумкою, у якій знаходились грошові кошти в сумі 35000 грн; 2 пластикові платіжні банківські картки АТ «Укрсиббанк», відкриті на підставі договорів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_4 , та які згідно із Законом України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні послуги», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про банки та банківську діяльність», і примітки до ст.200 КК України є офіційними документами, тобто електронними платіжними документами, засобом доступу до банківського рахунку, а також паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , який є офіційним документом, та відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ є універсальним документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
		Викравши у вказаний спосіб сумку з грошовими коштами, платіжними картками та паспортом громадянина України, що належать ОСОБА_4 , ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення залишила, розпорядилась викраденим майном на власний розсуд та не вчинила жодних дій щодо повернення документів.
		Так, у зазначений спосіб ОСОБА_6 , спричинила потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 35 000 гривень, а також викрала її документи.
		Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_6 добровільно визнала провину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, прокурор під час визначення порядку дослідження доказів по справі просив суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом потерпілої та обвинуваченої, дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченої.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 надала суду наступні покази. З потерпілою знайома не була. Під вечір вона продавала квіти, потім ялинки, підвипила трохи перед святом. За потерпілою йшла від ринку десь 250 метрів, після чого шляхом ривка викрала у неї сумку. У сумці були гроші, гаманець, паспорт, картки. На наступний день працівники поліції її знайшли в підвалі, там вона переховувалася та була одна. Раніше була в цьому підвалі, оскільки там проживала, коли продали її квартиру. Працівники поліції вилучили 13.000 грн., які були при ній, решту вкрадених грошей потратила на їжу та випивку.
		Потерпіла ОСОБА_4  в судовому засіданні надала наступні покази. Обвинувачену ОСОБА_6 вона не знає і вони ніколи не були знайомі. 07.03.2025 року близько 18.00 год потерпіла була у торгівельному центрі «Житній ринок» на торгівельній площі, поклала гроші на картку «УкрСиббанк» 5 000 грн. і залишилось 35.000 грн в сумці, гроші з сумки не витягувала, бо велика сума, і було багато людей перед святом. Потерпіла закрила сумку і пішла у напрямку дому. Вийшла на вул. Хлібну, пройшла прохід до свого будинку, потім повернула до під`їзду. Вже темніло на вулиці, сумка висіла в неї на зігнутій руці, почала шукати ключі, декілька кроків залишилось до під`їзду і в цей час, хтось її ззаду схопив, вона присіла і її «повалили» на землю. Потерпіла побачила обличчя і волосся людини, яка на неї напала, про що повідомила поліцейським. Обвинувачена вигнула потерпілій руку. ОСОБА_4 побігла за обвинуваченою, але не наздогнала. Далі потерпіла зателефонувала сусідці, яка відкрила їй двері в під`їзд і викликала швидку та поліцію. 
		Щодо міри покарання обвинуваченій, потерпіла просила призначити сурове покарання.
		Відповідно до вимог процесуального законодавства судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Обвинувачена ОСОБА_6 зазначила, що зміст ч. 3 ст. 349 КПК України їй зрозумілий, заперечень проти не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким нею оспорюються, вона не має.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Таким чином, враховуючи покази обвинуваченої, які відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються, виходячи з того, що судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, суд вважає винність обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень доведеною та кваліфікує її дії за:
		- ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану;
		- ч. 1 ст. 357 КК України викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів;
		- ч. 3 ст. 357 КК України - незаконне заволодіння паспорта.
		Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої відповідно до ст.66 КК України є визнання вини, щире каяття.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій ОСОБА_6 слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до тяжкого злочину, даними про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка незважаючи на те, що свою вину визнала у повному обсязі, вже притягувалася до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, яке вчинено з корисливих мотивів, не працевлаштована та не має постійного джерела доходу, вчинила кримінальне правопорушення під час іспитового строку, що вказує про небажання останньої стати на шлях виправлення, незаміжня, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується негативно, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, тому суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої.
		Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_6 вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 21.06.2023 року було визнано винною за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Протягом невідбутої частини покарання ОСОБА_6 вчинила нові кримінальні правопорушення, а тому суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 71, ч.2 ст. 72 КК України за сукупністю вироків у виді позбавлення волі, частково приєднавши до покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_4 завдано майнової шкоди на загальну суму 35000 гривень, яка відшкодована частково шляхом повернення грошових коштів у розмірі 13000 гривень.
		Арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.03.2025 року на кепку чорного кольору з написом «NY» білого кольору - підлягає скасуванню.
		Арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.03.2025 року на жіночу сумку чорного кольору з металевою вставкою, на якій міститься напис «Jenny Fairy»; жилетку синього кольору з написом «Glo story»; джинси синього кольору з написом «boohoo»; кросівки синього та чорного кольорів з логотипом марки «Puma», 37 розміру; мобільний телефон марки «Redmi A1» IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі чорного кольору, в середині якого наявна сім-карта з номером мобільного телефону НОМЕР_5 - підлягає скасуванню.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
		Питання стосовно речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-
		 УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України та призначити їй покарання:
		-за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк 01 (один) рік;
		-за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк 01 (один) рік;
		-за ч.4 ст. 186 КК України у виді 07 (семі) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 07 (семі) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_6 цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 21.06.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 07 (семі) років 01 (одного) місяця позбавлення волі.
		Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, починаючи з часу затримання з 08.03.2025 по день набрання вироком законної сили виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили в разі закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або до ухвалення рішення апеляційної інстанції, у разі подання апеляційної скарги на вирок суду, якщо його не скасовано, але не довше 60 днів з дня проголошення вироку. 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.03.2025 року на кепку чорного кольору з написом «NY» білого кольору.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.03.2025 року на жіночу сумку чорного кольору з металевою вставкою, на якій міститься напис «Jenny Fairy»; жилетку синього кольору з написом «Glo story»; джинси синього кольору з написом «boohoo»; кросівки синього та чорного кольорів з логотипом марки «Puma», 37 розміру; мобільний телефон марки «Redmi A1» IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі чорного кольору, в середині якого наявна сім-карта з номером мобільного телефону НОМЕР_5 .
		Речові докази: 
		- кепку чорного кольору з написом «NY» білого кольору, жіночу сумку чорного кольору з металевою вставкою, на якій міститься напис «Jenny Fairy»; жилетку синього кольору з написом «Glo story»; джинси синього кольору з написом «boohoo»; кросівки синього та чорного кольорів з логотипом марки «Puma», 37 розміру; мобільний телефон марки «Redmi A1» IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі чорного кольору, в середині якого наявна сім-карта з номером мобільного телефону НОМЕР_5  повернути за належністю власнику ОСОБА_6 ;
		- грошові кошти в сумі 13000 грн  залишити в користуванні власника ОСОБА_4 ;
		- 4 DVD-R диски  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику, направити потерпілій. 
		 
		 
		   Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...