Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/1363/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 12.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/610/141/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226060000078

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа№ 610/1363/25 
		Провадження № 1-кп/610/141/2025 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2025 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника- адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія кримінальне провадження №12022226060000078 від 02.11.2022 за обвинуваченням  ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ахангоран Ташкентської області Узбекистану, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
		у вчиненнікримінального правопорушення-проступку,передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. 
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі  рф) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час представники влади рф, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали воєнний конфлікт проти України, а саме: віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (далі  зс рф) на територію України.
		24 лютого 2022 року на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в АР Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України.
		Так,громадянин України ОСОБА_4 з 02 березня 2022 року перебував в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, тобто на території, яка знаходилась під тимчасовою окупацією держави-агресора.
		Приблизно в середині червня 2022 року, більш точна дата та час не встановлені, ОСОБА_4 в розмовах з мешканцями міста Балаклія, які відвідували заклад харчування «Лагуна», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він був керуючим, агітував відвідувачів укладати трудові договори з окупаційною владою міста Балаклія. 
		Крім того, ОСОБА_4 , звертаючись до відвідувачів закладу, розповідав, що з «приходом російської федерації життя в місті налагодиться», «Україна нас покинула і не повернеться», «влада рф в місті Балаклія тепер назавжди і ми повинні пристосовуватися до законодавства рф та «нових порядків», які вводить влада російської федерації», «росія подбає про нас і не залишить у біді», закликав бути «лояльними до нової влади та збройних сил росії». 
		Також в кінці серпня 2022 року, більш точна дата та час не встановлені, ОСОБА_4 закликав відвідувачів закладу харчування «Лагуна» відвідати святкування Дня міста Балаклія, яке влаштовуватиметься за підтримки окупаційної влади рф 28.08.2022, при цьому висловлювався, що «нова влада при російській федерації навіть вирішила влаштувати святкування до дня міста Балаклія 28.08.2022».
		Крім того, ОСОБА_4 28.08.2022 під час святкування «Дня міста», влаштованого окупаційною владою рф у місті Балаклія, близько 10:00 год., більш точний час не встановлений, під час спілкування з відвідувачами заходу публічно заперечував агресію зс рф в Україні, виправдовував їх дії, визнаючи правомірною цю агресію, закликав до підтримки збройних сил російської федерації та окупаційної влади.
		Допитаний під час судового розгляду обвинувачений вину свою визнав, розкаявся, та пояснив, що під час окупації міста Балаклія державою-агресором з 02 березня 2022 року проживав в місті, нікуди не виїжджав. З дозволу власників кафе «Лагуна» спочатку охороняв приміщення, а потім відкрив цей заклад харчування. Під час роботи кафе він агітував відвідувачів укладати трудові договори з окупаційною владою, бо вважав, що влада рф назавжди і потрібно прилаштовуватися до нових порядків. Також закликав відвідувачів святкувати день міста, яке влаштовує окупаційна влада, а під час святкування 28 серпня 2022 року публічно заперечував агресію рф в Україні, виправдовував їх дії, закликав до підтримки збройних сил та окупаційної влади.
		Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 111-1 КК України як публічні заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України та публічні заклики громадянина України до підтримки дій держави-агресора.
		Вину ОСОБА_4 по цій кваліфікації суд вважає доведеною.
		Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Тобто, суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.
		Призначаючи покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 111-1 КК України, відноситься до кримінальних проступків, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, проживає в м. Балаклія Харківської області, за місцем проживання на території Балаклійської міської ради Харківської області характеризується посередньо, як особа, яка до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, в громадському житті міста участі не приймає, на обліках у лікаря- психіатра, лікаря- нарколога та в органах пробації не перебуває, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 , за мобілізацією та на військову службу за контрактом цим відділом не призивався.
		Під час досудового розслідування та в судовому засіданні свою провину визнав, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається обставиною, що пом`якшує покарання.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання йому можливо призначити покарання у мінімальному розмірі санкції.
		 
		П. 1 ч. 1 ст.49КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 
		два роки у разі вчинення проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
		Кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 111-1 КК України відноситься до кримінальних проступків, за яке передбачено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, тобто менш суворе, ніж обмеження волі.
		Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено ним в серпні 2022 року, строк притягнення його до кримінальної відповідальності сплив у серпні 2024 року.
		Крім того, матеріалами справи підтверджено, що строк давності, встановлений ст. 49 КК України, не призупинявся та не переривався.
		Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
		Обвинуваченому роз`яснена можливість звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
		ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
		Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		 
		Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, на теперішній час минуло більше двох років з дня вчинення ним кримінального правопорушення, він не ухилявся від суду та не вчинив нового нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше двох років, заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставах ст. 49 КК України, суд призначає покарання та на підставі ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України звільняє його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України 
		Керуючись ст. ст. 44, 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання  позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років.
		На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Кримінальне провадження закрити.
		Речові докази про справі - DVD-R диск з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Судові витрати на залучення експертів відсутні.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...