Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/7110/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/308/737/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024072210000245

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/7110/25
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 червня 2025 року                                м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю секретаря судових засідань  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42024072210000245 від 25.06.2024, відносно: 
		ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Хмельницької області, Новоушицького району, с. Пилипи Хребтіївські, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину та перебуває у декретній відпустці, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 190 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшов обвинувальний акт з додатками разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072210000245 від 25.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 190 КК України.
		Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 190 КК України, а саме в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану та заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб.
		З 01.02.2024 по 18.02.2024 молодший сержант ОСОБА_4 проходила службу на посаді  старшого спеціаліста служби охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_1 , з 19.02.2024 по 31.03.2024 перебувала на посаді старшого водія 2 відділення 1 взводу охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 . В подальшому, з 01.04.2024 по 01.10.2024 ОСОБА_4 пербувала на посаді старшого водія 1 відділення 1 взводу охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .
		Так, у період з 06.03.2024 по 01.07.2024 ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, в умовах правового режиму воєнного стану, не бажаючи переносити труднощі військової служби,з метою тимчасового ухилення від несення обов`язків військової служби, а також з метою незаконного заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 за сприяннядостовірно невстановленої групиосібздійснила обман командування вказаної військової частини, зокрема, повідомила неправдиві відомості про наявність поважних причин відсутності їїу цей період на військовій службі, а саме: про перебування на лікуванні у зв`язку з вагітністю, що не відповідало дійсності, перебуваючи весь цей час за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Таким чином, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та будучи обізнаною із порядком проходження та несення внутрішньої служби, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України», діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та свідомо бажаючи їх настання, в умовах правового режиму воєнного стану, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасового ухилення від несення обов`язків військової служби, а також з метою незаконного заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 , здійснила обман командування даної військової частини, за сприяннядостовірно невстановленої групиосіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділено в кримінальне провадження№12025070000000232 від 09.05.2025, зокрема повідомила неправдиві відомості про наявність поважних причин відсутності її у цей період на військовій службі, а саме: про нібито перебування на лікуванні у зв`язку з вагітністю, що не відповідало дійсності, перебуваючи у період з 06.03.2024 по 01.07.2024 за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України, тобто ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
		Крім цього, у військовослужбовця військової служби, яка перебувала у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.03.2024, виник злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майномгрошовими коштами військової частини НОМЕР_1 , які призначалися для виплати грошового забезпечення ОСОБА_4 , як військовослужбовцю за період з 06.03.2024 по 01.07.2024.
		Таким чином, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх шахрайських дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою неправомірного заволодіння чужим майном - грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 , які призначалися для виплати грошового забезпечення ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у зв`язку з перебуванням військовослужбовця за місцем несення служби здійснюється виплата грошового забезпечення, за сприяннядостовірно невстановленої групиосіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження за №12025070000000232 від 09.05.2025, ввела в оману командування даної частини, зокрема повідомила неправдиві відомості про наявність поважних причин відсутності її у цей період на військовій службі, а саме про перебування на лікуванні у зв`язку з вагітністю, що не відповідало дійсності, перебуваючи весь цей час за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого остання продовжувала отримувати грошове забезпечення від військової частини НОМЕР_1 , як військовослужбовець, чим ввела в оману командування військової частини НОМЕР_1 про нібито існування законних підстав отримання грошового забезпечення як військовослужбовця, внаслідок чого остання безпідставно отримала грошове забезпечення за період з 06.03.2024 по 01.07.2024 у розмірі 87049,72 грн. (вісімдесят сім тисяч сорок дев`ять гривень сімдесят три копійки), які використала на власний розсуд, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб.
		З угоди про визнання винуватості вбачається наступне.
		Угода про визнання винуватості (далі - Угода) укладена 22 травня 2025 року у місті Ужгород між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 . Угода про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
		Угода містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; істотні для цього кримінального провадження обставини; беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення; узгоджене сторонами покарання та згода обвинуваченої на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди для сторін, наслідки невиконання угоди. Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора, обвинуваченого, захисника). 
		Пунктом 7 Угоди визначено міру покарання узгоджену сторонами:
		 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України обвинуваченій необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;
		 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України обвинуваченій необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно слід призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Також сторонами погоджено застосування норм ст. 75 КК України, у зв`язку з чим вони дійшли згоди про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та застосуванням судом іспитового строку, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та особу обвинуваченої, а саме те що, остання раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, яка потребує постійного догляду, зокрема, у зв`язку з сенсоневральною глухотою (двобічна вроджена приглуховість).
		У судовому засіданні прокурор також зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченій міру покарання, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості.
		Захисник у судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд її затвердити, оскільки при складанні даної угоди були дотриманні вимоги, передбаченніКПК України, та права його підзахисної.
		У судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень беззастережно визнала та просила суд затвердити укладену між нею та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
		Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченої, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно дост.468КПКУкраїни у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 2 ст.469КПКУкраїни угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
		Відповідно до ч. 5 ст.469КПКУкраїни угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		В силу положення ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів та ч. 4 ст.409КК України  до тяжкого злочину.
		Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачена, визначена в межах санкцій ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 409 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.
		Окрім того, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст. 394, ст.424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, положення ч.4ст.474 КПК України, зокрема, те, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1ст.476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачена ОСОБА_4 погоджується з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода, укладена 22 травня 2025 року у місті Ужгород між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 . про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачена визнала вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
		Таким чином, за вказаних обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях і кваліфікує дії останньої за ч. 4 ст. 409 КК України, а саме як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану та за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб.
		Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4  не встановлено. 
		До обставин, які пом`якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Згідно зі ст.65КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченої ОСОБА_4 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості та визначене в межах санкції ч. 2 ст.190КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, та визначене в межах санкції ч. 4 ст. 409 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно слід призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, звільнивши останню від реального відбуття покарання із визначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, поклавши на неї обов`язки, передбачені ч.1 ст.76КК України строком на 2 роки.
		Відповідно до ч. 4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Арешт накладений в межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2025 року (справа №308/11936/24) підлягає скасуванню.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні  не заявлений.
		Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд - 
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 травня 2025 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024072210000245 від 25.06.2024року.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання:
		- за ч. 2 ст.190Кримінального кодексуУкраїни у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік; 
		- за ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на на 5 (п`ять) років, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України.
		Відповідно до ст.76КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 , такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженої.
		Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2025 року на речі, які було вилучено 20.01.2025 в ході проведення обшуку, а саме: мобільний телефон iphone, моделі 15, іmei НОМЕР_2 в якому наявна смі карта мобільного оператора з номерои НОМЕР_3 , з кодом доступу 111111 та мобільний телефон марки Infiniх, моделі Х6816D, imei 1) НОМЕР_4 , 2) НОМЕР_5 з сім картою мобільного оператора НОМЕР_6 з кодом доступу 1111, які належать ОСОБА_4 .
		Речові докази: 
		-мобільний телефонiphone,моделі 15,іmei НОМЕР_2 в якомунаявна сімкарта мобільногооператора зномерои НОМЕР_3 ,з кодомдоступу 111111та мобільнийтелефон маркиInfiniх,моделі Х6816D,imei1) НОМЕР_4 ,2) НОМЕР_5 з сімкартою мобільногооператора НОМЕР_6 з кодомдоступу 1111,які належать ОСОБА_4   вважати повернутими власнику .
		 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя Ужгородського 
		міськрайонного суду
		Закарпатської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...