Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/569/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Порушення правил водіння або експлуатації машин.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/497/126/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162270000707

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		12.06.2025 
		Справа №497/569/25
		Провадження №1-кп/497/126/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   12.06.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
		законного представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162270000707 від 01.12.2023 року відносно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Котловина Ренійського району Одеської області, зі слів  українську розуміє, є інспектором прикордонної служби 3-ї категорії  обіймає посаду водія відділення логістики ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 "(тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , звання - "молодший сержант", УБД, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
		- який обвинувачується за ст.415 ч.1 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		   01.12.2023р. о 16:52 годині в м.Болград Одеської області обвинувачений ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби за контрактом, в ході виконання своїх військових службових обов`язків на посаді інспектора прикордонної служби 3-ї категорії - водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 - у спеціальному званні «молодший сержант», діючи з недбалістю, у порушення вимог ст.ст.3,65,68 Конституції України, ст.ст.11,13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п.31,241,243,244,246, 251, 252,255,259 «Настанови з автомобільної служби», затвердженої наказом Міністра оборони СРСР від 01.09.1977 № 225, яка діє і на теперішній час, Наказу Міністра оборони України від 10.01.1995 №10 «Про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України», у сутінкову пору доби і в умовах необмеженої видимості, будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами категорій «А1», «А», «В1», «В», «С1», «С» та «D», керуючи технічно справною військовою транспортною машиною ГАЗ-2705 з державним реєстраційним знаком В11345В  яка є військовим майном військової частини НОМЕР_2 і призначена для перевезення особового складу, рухаючись, по вул. Віктора Оцерклевича з боку вул.Інзовська в бік вул.25 Серпня, та під`їжджаючи до перехрестя з проспектом Соборний, в`їжджаючи на нерегульований пішохідний перехід, - грубо порушив вимоги п.1.5.п.2.3.(б), п.12.1, п.18.1 «Правил дорожнього руху України», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України), а саме, - під час руху проявив необережність у виді кримінальної протиправної самовпевненості, тобто, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, легковажно розраховував на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку для руху, не загрожувати життю та здоров`ю громадян, не завдавати матеріальних збитків та не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не стежив за дорожньою обстановкою, у зв`язку з чим відповідно не відреагував на її зміну, при під`їзді до нерегульованого пішохідного переходу не був вкрай уважним, отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки у виді виходу пішохода на проїжджу частину пішохідного переходу, не вжив заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації, а навпаки, за відсутністю будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху транспортного засобу, яким керував - аж до його зупинки, - не надав дорогу пішоходу. Внаслідок чого - в`їхав на пішохідний перехід та допустив наїзд на пішохода - малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який переходив зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу обвинуваченого, проїзну частину нерегульованому пішохідному переході - по вул.Віктора Оцерклевича  що був позначений дорожніми знаками 5.38.1 «Пішохідний перехід» та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР України.
		   Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку важкого ступеню з вогнищем геморагічного забою в лівій лобній частці, з ділянками внутрішнє-мозкового крововиливу в правій скроневій частці, уламкового перелому правої тім`яної кістки з розповсюдженням лінії перелому на піраміду праної скроневої кістки, супроводжувалась крововиливом між м`якою та павутинноподібною оболонками в проекції намету мозочка, підапоневротичного крововиливу м`яких тканин лобної, скроневої, тім`яної та потиличної областей справа, саден та ран голови, ускладнилась комою 1-го ступеню, відкритого перелому правої плечової кістки на межі середньої та нижньої третин зі зміщенням уламків, рани та садна правого плеча, закритої травми грудної клітки - забою нижньої частки лівої легені, закритого перелому правої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням кісткових уламків, закритого перелому тіла та верхньої гілки правої лобкової кістки без зміщення кісткових фрагментів, ускладнились травматичним шоком. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини кузова автомобіля га дорожнє покриття в умовах ДТП (наїзд автомобіля на пішохода) 01.12.2023 і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
		   Всі вищевикладені невідповідні та протиправні дії водія ОСОБА_6 та порушення ним вимог п.1.5, п.2.3.(6), п.12.1, п.18.1 ІІДР України, - знаходяться в причинному зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у виді тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
		   Таким чином, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.415ч.1 КК України  за правовою кваліфікацією: порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		   Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6 свою вину у скоєному визнав в повному обсязіта підтвердив суду обставини, викладені в обвинувальному акті,пояснивши, що він в той день заступив зранку на чергування, а після обіду відвозив прикордонників на чергову зміну - що входить до кола його обов`язків, і, оскільки вже було доволі темно, але ще не були увімкнені вуличні ліхтарі, він, під`їжджаючи до пішохідного переходу, доречи, пригальмувавши, оскільки довелося поступитися дорогою на вимогу ПДР вантажному автомобілю, що під`їхав до перехрестя і мав перевагу, бо був праворуч від його, обвинуваченого, автомобіля та виїжджав на перехрестя, тому, з-за цього автомобіля і з-за сутінок, - він, обвинувачений, й не побачив малолітню дитину  приблизно 7-8років, який вискочив на пішохідний перехід дуже швидко з-за того вантажного автомобіля, вдарився об його, обвинуваченого автомобіль - капот чи ліхтар  він не знає, і дитину відкинуло назад. Він, обвинувачений, відразу ж зупинився, намагався надати дитині допомогу, покликав на допомогу людей, що опинилися поруч і сам попросив викликати швидку допомогу. Після того, як карета швидкої відвезла дитину до лікарні  він, обвинувачений, надавав дитині через її батьків посильну допомогу на лікування, вибачився перед ними, і вони його пробачили. Наразі з хлопчиком все добре, він повністю одужав. Він також просить не призначати занадто суворого стягнення.
		   Законний представник малолітнього потерпілого - ОСОБА_5 - у судовому засіданні надав суду пояснення, аналогічні поясненням обвинуваченого, повідомивши, що в той день, надвечір, його син попросився до магазину, який розташований в їхньому ж будинку, і тому він, представник, дитині дозволив і навіть не уявляв, що дитина побіжить через дорогу, адже не просила про це дозволу і йому не дозволялося самому перетинати дорогу, в нього не було на одязі світловідбивних наліпок. наразі з дитиною все добре, обвинувачений надав всю необхідну матеріальну допомогу для лікування дитини, тому він, представник потерпілого, претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, покарання залишає на розсуд суду відповідно до чинного законодавства, просить суворо його не карати, вважає, що ДТП сталася через роковий збіг обставин, і вина обвинуваченого мінімальна.
		   Прокурор,підтримавши обвинуваченняу судовомузасіданні,зазначив,що винаобвинуваченого ускоєнні  кримінального правопорушення  порушенні правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження  доведена в ході судового засідання в повному обсязі належними та допустимими доказами у сукупності, які узгоджуються між собою, а дії обвинуваченого  ОСОБА_6  кваліфіковані правильно за ст.415ч.1 КК України, та надав суду письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, які були досліджені в ході судового засідання, а саме:
		- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про злочин до ЄРДР за №12023162270000707 01.12.2023р.;
		-постанову про визнання речовим доказом та долучення його до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні від 01.12.2023р.;
		- технічний талон транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_3 ;
		- ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18.12.2023 року про накладення арешту на а/м;
		- акт № 23-6208 здачі-приймання висновку експерта № 23-6208;
		- акт № 24-4934 здачі-приймання висновку експерта № 24-4934;
		- посвідчення водія ОСОБА_6 ;
		- та документи, що характеризують особу обвинуваченого:
		- службове посвідчення ПС № 135462 ОСОБА_6 ;
		- витяг з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №323-ОС від 22.07.2021 року;
		- медична характеристика ОСОБА_6 ;
		- витяг із наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 514-ОС від 27.10.2022 року на 1арк., запит слідчого №16-05-50323-24 від 15.11.2024 року до КНП «Одеський обласний медичний центр психологічного здоров`я» Одеської обласної ради;?
		- вимога ГУОІ в м. Київ, УОІ ГУІIIІ в Одеській області - згідно яких ОСОБА_8 не притягувався раніше до будь-яких видів відповідальності;
		- скан-копії переказу грошових котів на рахунок ОСОБА_9 та інші письмові докази (щодо особи обвинуваченого і потерпілої та повноважень учасників судового засідання), - що були зібрані в ході досудового розслідування, досліджені в ході судового засідання судом і долучені до матеріалів судової справи  які є належними, допустимими, і щодо яких не надходило клопотань від учасників судового засідання про визнання неналежними і недопустимими.
		   Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті 415ч.1 КК України, за якою  ОСОБА_8 обвинувачується і якою кваліфіковані його дії  у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік і з щомісячним відрахуванням 20% з суми грошового забезпечення в дохід держави.
		   Обвинувачений в останньому слові пояснив, що вину визнає, а в дебатах - не заперечував проти думки прокурора щодо виду і міри покарання. 
		   Законний представника потерпілого - ОСОБА_5 - також у дебатах не заперечував проти думки прокурора щодо виду і міри покарання покарання, стверджував, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.
		   Вислухавшипрокурора та обвинуваченого, оцінивши надані судупояснення усукупності знаданими судуписьмовими доказами,що були досліджені в ходісудового засіданнята якіповністю узгоджуються між собою,суд дійшоввисновку,що винаобвинуваченого  ОСОБА_8 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення доведена вповному обсязівищезазначеними,а такожіншими доказами,що були надані суду ідослідженів ходісудового засідання,а діїобвинуваченогоправильно кваліфіковані за ст.415 ч.1КК Україниза кваліфікуючимиознаками: порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		   Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_8  відповідно до ст.66 КК України  суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування потерпілим завданого збитку, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та незалишення постраждалого в біді, наявність в обвинуваченого на утриманні своїх неповнолітніх дітей, та наявність статусу УБД  його участь у 2022-му році в бойових діях з російськими окупантами.
		   Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , передбачених ст.67 КК України  судом не встановлено.
		   Відповідно до ст.ст.50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		   Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості.
		   Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином, позитивну характеристику, його вік, стан здоров`я, наявність роботи - службу в ЗСУ, а саме те, що він згідно медичної характеристики має задовільний стан здоров`я, а також те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, а також - наявність пом`якшуючої обставини: те, що обвинувачений щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину та його дієве каяття - надання потерпілим допомоги, у т.ч. матеріально відшкодував шкоду, спричинену його діями. Також суд враховує позицію законного представника потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого та просить його суворо не карати і, врахувати, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем і служить Батьківщині у захисті від окупантів під час оборони від російського збройного вторгнення.
		   Згідно висновки досудової доповіді Ізмаїльського РВ№1 філії ДУ"Центр пробації" в Одеській області від 09.06.2025р. - обвинувачений  ОСОБА_8 оцінюється як правопорушник з низьким рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів та низьким ступенем небезпечності для суспільства.
		   А тому, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_8 покарання йому підлягає призначенню в межах санкції ч.1 ст.415 КК України - у виді службового обмеження з відрахуванням в дохід держави 10-ти відсотків з сум грошового забезпечення - враховуючи наявність кількох обставин, що значно пом`якшують покарання та наявність в нього своїх двох малолітніх дітей.
		   Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки інше покарання не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі обвинуваченого та ступеню його вини.
		   Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
		   Процесуальні витратипідлягають стягненню з обвинуваченого  в сумі вартості здійснених експертних судових досліджень - 17417,44грн. (6058,24грн.+1193,85грн.).
		   Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		   Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не вбачається.
		   Згідно ст.615ч.15КПК України,в умовахдії воєнногостану післяскладання тапідписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		   Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.58ч.2,415ч.1 КК України, 100,369 ч.1, 373ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.415ч.1 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік, - з щомісячним відрахуванням в дохід держави 10 % з його грошового забезпечення відповідно до ч.2 ст.58 КК України.
		       Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.
		       Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.12.2023 у справі №947/37964/23 на автомобіль «ГАЗ-2705» з державним номерним знаком НОМЕР_3 та вважати його повернутим власнику.
		       Стягнути з засудженого ОСОБА_6 процесуальні витрати за здійснення двох судових експертиз  в сумі 17417 (сімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 44 копійки (на р/рахунок UA088999980313040106000015660, отримувач - ГУК в Одеській області/м.Болград, ЄДРПОУ 37607526, банк - Казначейство України (ЕАП), код банку -899998, код класифікації доходів бюджету -24060300).
		   Роз`яснити засудженому, що, відповідно до ч.2ст.58 КК України, під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання
		   Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...