Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/11187/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/947/83/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018161010000179

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       Справа № 520/11187/18
		Провадження № 1-кп/947/83/25
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		11.06.2025 року
		 
		 
		 
		1. ВСТУПНА ЧАСТИНА 
		Київського районного суду м. Одеси, у складі:
		Головуючого судді                        - ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря                 - ОСОБА_2 ,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161010000179 від 09.05.2018 року у відношенні:
		        ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липецьке Котовського району Одеської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України;
		       Сторони кримінального провадження:
		прокурори                 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		обвинувачений - ОСОБА_3 ,
		захисників                 - ОСОБА_12 , 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		2.1Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.
		Так ОСОБА_3 будучи старшим слідчим відділу з розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, тобто являючись відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення  особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у порушення  статей 19,68 Конституції України, статей 3,22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1,2,18,23 Закону України «Про національну поліцію», обґрунтовано розраховуючи, що підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України прокуратурою Одеської області буде визначена за відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області та в подальшому здійснення досудового розслідування буде доручено слідчим цього відділу, 07.05.2018 близько 09.00 год. та 10.05.2018, близько 16.00 год., перебуваючи поблизу будівлі відділу з розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, виказав громадянину ОСОБА_13 та громадянці ОСОБА_14 , відповідно, незаконну вимогу надати йому неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових коштів в сумі 5000 доларів США, що станом на 10.05.2018 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 131095 грн., за вплив на прийняття слідчими та керівниками відділу з розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Національної поліції в Одеській області, зокрема, начальником відділу ОСОБА_15 , а також прокурорами і керівниками прокуратури Одеської області та її структурних підрозділів, зокрема, начальником відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_16 , які відповідно до примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, рішення про не притягнення громадянина ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України, з погрозою вчинення дій з використанням свого впливу у разі відмови, та у наступному, 11.05.2018, близько 16.30 год., діючи з тих же мотивів, у встановлений ним спосіб, залучити до своєї злочинної діяльності адвоката ОСОБА_17 , який не був обізнаний про злочинний намір особистого збагачення ОСОБА_3 , вимагав та одержав через адвоката ОСОБА_17  від громадянки ОСОБА_14  для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1034 долари США, що станом на 11.05.2018 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 27083 грн. за вплив на прийняття слідчими та керівниками відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, зокрема, начальником відділу ОСОБА_15 , а також прокурорами і керівниками прокуратури Одеської області, зокрема, начальником відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_16 , рішення про не притягнення громадянина ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України.
		За таких обставин, стороною обвинувачення дії  ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
		 
		2.2. Позиція сторони обвинувачення.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_13 , з яких вбачається, що у нього в 2017 році було ДТП в м. Рені, в даному ДТП він був свідком, ДТП було смертельне, двоє постраждалих, приблизно один рік його ні хто не викликав. Приблизно другого травня йому подзвонив ОСОБА_3 , що йому негайно треба приїхати в м. Одеса і це в його інтересах. Він дав адрес куди треба було приїхати, приїхавши на місце він зателефонував ОСОБА_3 , який повідомив йому, що треба чекати годину. Потім обвинувачений вийшов до нього на вулицю і вони разом піднялись до кабінету, перед кабінетом він вимкнув свій телефон і сів за стіл перед ним, обвинувачений дав йому книгу читати, він ні чого не розумів. ОСОБА_3 повідомив йому, що передбачено позбавлення волі. Потім він вийшов на вулицю чекав, обвинувачений сказав, що його зроблять винним у ДТП і треба платити гроші. Він спитав у ОСОБА_3 скільки треба платити коштів, на що обвинувачений, спитав скільки коштує його машина, він сказав, що приблизно 2500. ОСОБА_3 повідомив, що потрібно в два рази більше, тому що з іншої сторони платять гроші, щоб він був винним у ДТП. Він повідомив ОСОБА_3 , що в нього не має 5000 тисяч. Після цього він все розповів своїй сестрі ОСОБА_18 , вона сказала, що треба їхати в м. Одесу і вона сама буде розмовляти з обвинуваченим, це було приблизно дев`ятого травня, він повідомив, що гроші треба для прокурора, судді. Коли вони приїхали в м. Одесу у них грошей не було. Сестра особисто дзвонила ОСОБА_3 , всю розмову він не чув, але у нього питала чи будуть гарантії, якщо вони сплатять гроші. Обвинувачений повідомив, що справа на теперішній час не в нього, але буде в нього і він все вирішить. Після розмови з обвинуваченим сестра, сказала, що треба писати заяву в прокуратуру, вони пішли в прокуратуру написали заяву. Сестра взяла номер телефона ОСОБА_3 і вже сама почала з ним зустрічатися. Він більше не зустрічався з обвинуваченим. Під час розмови з обвинуваченим він йому повідомив, що він слідчий по його справі, про ДТП ОСОБА_3 ні чого не питав, будь-яких документів у нього не підписував.;
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_17 , який показав, що приблизно в травні 2018 року йому зателефонувала жінка, сказала, що їй потрібна допомога по ДТП, він в цей час був в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 в судовому засіданні. Він намагався перенести зустріч з нею на інший день, але вона сказала, що це невідкладно і запропонував приїхати в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дана жінка була йому не знайома, спочатку вони розмовляли на другому поверсі на лавочці, вона повідомила, що справа не її, вона стосується її брата, брат був учасником ДТП і є ризик того, що йому повідомили про підозру. Потім вони пішли в кафе і продовжили бесіду, вона все розповіла, на що він погодився їй допомогти, назвав суму гонорару його. Він поцікався у неї чому вона ходить, а не брат, прізвище брата начебто ОСОБА_19 . Вона сказала, що брата відправила додому, вона не хоче, щоб він розраховувався, він не благополучний і вона йому не довіряє. Вона сказала, що вона працює нянею у заможній родині і вони завтра їдуть за кордон, тому вона хоче розраховуватися з ним, після чого встала і вийшла, одразу зайшли співробітники ІНФОРМАЦІЯ_6 , стали проводити слідчі дії. З обвинуваченим він фактично не знайомий, бачив один раз, відомо, що є такий слідчий, контактів з ним не було. Коли працював в прокуратурі він записував всі телефоні слідчих в телефон. ОСОБА_13 це може брат жінки, знайоме прізвище, з ним не знайомий. Він чув про його справу, вона стара, начебто по цій справі скасували підозру. ОСОБА_18 це сестра ОСОБА_13 , яка йому дзвонила та зустрічалась. Одинадцятого травня він з нею зустрічався, як вона просила. Вона просила, щоб він її вислухав та допоміг брату, під завершення їхньої спільної розмови, вирішили про договір, який він повинен був підписати з її братом. Вона повідомила, що брата зараз не має в м. Одесі і не встигне приїхати, тому він підпише його наступного дня, а вона оплатить його послуги. З ОСОБА_18 він зустрічався приблизно в обід спочатку в суді, потім пішли до кафе, де фактично і був затриманий. Співробітникам одразу повідомив, що він адвокат, попросив, щоб приїхав його адвокат та представники ради адвокатів. Гроші які передала ОСОБА_18 це була оплата за його послуги по розв`язанню справи. Він з ОСОБА_3 ні про яку співпрацю не домовлявся. Фактично гроші були вже його, але ОСОБА_18 шахрайка там були купюри по одному долару і одна купюра сто доларів.;
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_20 , який показав, що він був присутній у якості понятого, з ним був ще ОСОБА_21 , під час затримання ОСОБА_3 біля церкви юридичної академії. Був зупинений автомобіль обвинуваченого, сказали, що він в якихось неправомірних діях, начебто він взяв гроші для чогось. Прокурор щось зачитав ОСОБА_3 після чого був оглянутий автомобіль і особисті речі. Був складений протокол ні в нього, ні у ОСОБА_3 зауважень не було. В протоколі його підпис. Під час затримання у ОСОБА_3 було вилучено пістолет, ніж та посвідчення, грошей при ньому не було, були якісь дрібні гроші.;
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_22 , який показав, що він був запрошений у якості понятого під час затримання ОСОБА_3 . Підпис в протоколі його, в нього ні яких зауважень не було, від інших учасників в його присутності також ні яких зауважень не було. У обвинуваченого вилучався пістолет, службове посвідчення, особисті речі.;
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_23 , який показав, що одинадцятого травня 2018 року до нього на АДРЕСА_3 підійшов працівник поліції і попросив бути понятим, він погодився і вони поїхали на місце. Старший слідчий ОСОБА_24 зачитав права, це відбувалось в кафе на вул. Варненська, за столом сидів молодий чоловік в нього на столі лежала папка та чорний чемодан. Під час огляду були виявлені долари США, мобільний телефон, кількість грошей не пам`ятає, були номіналом сто доларів та по долару. Був присутній адвокат та представник ради адвокатів, військовий прокурор, два співробітника ІНФОРМАЦІЯ_6 , зауважень не було. Людину яку обшукували та його адвокат записували свої зауваження в протокол, співробітники ради адвокатів все знімали на відео. В протоколах наданих для огляду підписи його.;
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_25 , який показав, що він працює в прокуратурі Одеської області. 10 травня 2018 року десь в обідній час йому зателефонував начальник і розповів, що на стадії досудового розслідування є матеріали по ДТП, назвав учасників ДТП та автомобілі. Після чого сказав, що досудове розслідування затягується, по справі два трупи, він хоче направити як керівник слідчого відділу матеріали в прокуратуру області, для з`ясування підсудності. На зазначене прохання погодився, сказав передати матеріали до прокуратури, що буде вивчати. ОСОБА_3 привіз зазначені матеріали до прокуратури області, враховуючи, що канцелярія вже не працювала, він розписався, що отримав матеріали кримінального провадження, він матеріали вивчив. Потім йому зателефонували з військової прокуратури і повідомили, що слідчий ОСОБА_3 затриманий. Після цього по вказаним матеріалам було визначено підслідність за слідчим управлінням поліції, під керівництвом Одеської області. З ОСОБА_3 він був знайомий 2-3 тижня, він був слідчим Овідіопольського району, потім перевівся, спілкувались по двом провадженням. ОСОБА_3 не звертався з проханням визначити підсудність за слідчим управлінням. Матеріали були направленні до м. Києва, здається не повертались. Два органи могли розслідувати зазначену справу це Ізмаїльське відділення та Одеське управління поліції. Справу він не витребував, її направив начальник слідчого управління, справа важка тому, що два трупа. Справу могли повернути, могли передати слідчому управлінню, про, що і було прийнято рішення.; 
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_14 , яка показала, що 02 травня 2018 року її братові ОСОБА_13 подзвонили людина, представилась ОСОБА_3 , слідчим по ДТП, брат проходив свідком по справі в ДТП, запросив до себе в управління. Вона поїхала разом з братом на вул. Корольова, брат пішов до слідчого, де ОСОБА_3 повідомив, що буде вести його справу, як слідчий. Зі слів брата їй відомо, що ОСОБА_26 дав йому кримінальний кодекс, щоб він подивився скільки йому світить, що брат винний в ДТП в якому загиблі дві людини. Потім вони вийшли на вулицю і слідчий сказав, що перекваліфікує справу, що брат буде винним. Слідчий сказав, що може йому допомогти, що потрібні гроші, брат спитав скільки потрібно грошей? Слідчий спитав у брата скільки коштує його машина, на що брат відповів приблизно 2500. Слідчий сказав, що потрібно в два рази більше, що над ним стоять людини. Дав братові дві доби, 10 травня вони повинні були знайти гроші, це все вона знала зі слів брата. Її брат і слідчий вийшли з ДАІ, це був обвинувачений ОСОБА_26 , якого вона впізнає. Вони разом з братом поїхали до дому, думали, що робити з цією ситуацією, розуміли, що брат не винний в ДТП. ОСОБА_26 казав, що подзвонить брату з іншого телефону і запитає, чи знайшли гроші. Треба було п`ять тисяч доларів. 10 травня вони поїхали в м. Одесу, чекали дзвінка, але ні хто не дзвонив. Брат сам зателефонував ОСОБА_26 , він сказав, що його не має на місці, буде через 30 хвилин, чекали ні хто не прийшов, ще раз зателефонували ОСОБА_26 , він сказав перейти через дорогу в кафе. Вони пішли в кафе, обвинувачений повідомив, що він буде вести справу, що брат винний і він хоче допомогти йому. Вона запитала скільки потрібно грошей, ОСОБА_26 підтвердив, що потрібно п`ять тисяч доларів, ці гроші потрібні для прокурора, судді, його керівника і експерта. Щоб брат не був винним йому треба з усіма домовитись. На питання чи точно він буде вести справу брата, він сказав, що справа зараз не в нього але сто відсотків буде в нього і він буде її вести. ОСОБА_26 сказав, що гроші зараз не візьме, що він подзвонить. Наступного дня він зателефонував сказав, щоб приїжджали в місто, біля ДАІ він дав телефон і сказав, щоб вона подзвонила адвокату, тільки не називала його призвіща. Адвокат ні чого не знав і не розумів, тому вона була вимушена назвати призвіще ОСОБА_26 , адвокат сказав, що знає ОСОБА_26 , не хай вона приїжджає в суд. З початку вони піднялись на другий поверх, потім пішли в кафе, адвокат сказав, що співпрацює з слідчим ОСОБА_26 і що він допоможе їй. Вона спитала скільки це буде коштувати, адвокат сказав, що шість тисяч доларів, вона в свою чергу почала говорити, що домовленість була за п`ять, адвокат сказав, що буде шість треба домовлятись з суддею, прокурором, начальником. Вона повідомила адвокату, що в неї тільки п`ять тисяч, він сказав, що через два тижні може завести йому тисячу ще. ОСОБА_26 сказав, що він ознайомлений зі справою, справа перебуває в прокуратурі і воно точно попаде до нього, щоб вона не хвилювалась він буде її тримати в курсі. П`ять тисяч доларів це її особисті кошти, вона їх передала адвокату. В правоохоронні органи вона звернулась, тому що боялась за брата, його могли посадити у в`язницю. В м. Рені вона звернулась до адвоката він порадив їй звертатися до ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою на слідчого, але заяву писали до військової прокуратури.; 
		-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який показав, що він був керівником підрозділу слідчого управління, по узгодженню з прокурором було прийнято рішення всі кримінальні справи за ч. 3 ст. 286 КК України направити до прокуратури області для вирішення питання про підсудність. Кримінальне провадження було з Ренійського відділення поліції, автомобілі були Ваз та Фольксваген загинуло дві людини. При розподілі кримінальних проваджень зазначається багато фактів, воно могла потрапити до іншого слідчого, не обов`язково до ОСОБА_26 . Була його резолюція для ОСОБА_26 підготувати справу для направлення в прокуратуру області.  ОСОБА_3  відвіз справу в прокуратуру Одеської області за його вказівкою, супровідний лист підписував він. Навантаження на слідчих була приблизно однакова. Дана справа була направлена на експертизу, не факт, що справа після експертизи повернулась би до того самого слідчого.  ОСОБА_26 до нього не звертався з проханням передати вказану справу йому.;        
		-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161010000179 від 09.05.2018 року, відповідно до якого 09.05.2018 року службова особа одного з правоохоронних органів Одеської області вимагає неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_28 за не вчинення в його інтересах як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. З правовою кваліфікацією ст. 368 ч. 3 КК України.; 
		-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161010000179 від 09.05.2018 року, відповідно до якого 09.05.2018 року, фабула: майор поліції ОСОБА_3 будучи старшим слідчим ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто являючись відповідно до п. 2 Примітки до ст. 386 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з єдиним злочиним наміром незаконного збагачення шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди, у порушення ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ст.ст. 1, 2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію» 07.05.2018 близько 09:00 годині та 10.05.2018 близько о 16:00 годин, перебуваючи поблизу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 , виказав громадянину ОСОБА_13 та громадянці ОСОБА_14 відповідно, прохання надати неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових коштів у сумі 5000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ становить 130950 гривен), за вчинення в інтересах ОСОБА_13 та громадянки ОСОБА_14 , як тих, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не притягнення громадянина ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160400000695 від 11.11.2016 року за ч. 3 ст. 286 КК України, з погрозою вчинення дій з використанням свого службового становища у разі відмови, та у наступному 11.05.2018 близько 16:30 годин, діючи з тих же мотивів, у встановлений ним особисто спосіб - через адвоката ОСОБА_17 , одержав від громадянки ОСОБА_14 для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1034 долари США (що за офіційним курсом НБУ станом на 11.05.2018 року склало 27088,74 грн.) за вчинення в інтересах третьої особи - ОСОБА_13 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не притягнення вказаного громадянина до кримінальної відповідальності в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні . № 12016160400000695 від 11.11.2016 року за ч. 3 ст. 286 КК України.
		-Постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.05.2018 року.;
		-Постанова про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні та призначення старшого прокурора групи від 14.05.2018 року.;
		-Постанова про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні та призначення старшого прокурора групи від 13.07.2018 року.;
		-Постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 09.05.2018 року.;
		-Постанова про визначення групи слідчих від 11.05.2018 року.;
		-Постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 10.05.2018 року.;
		-Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 10.05.2018 року.;
		-Заява від 09.05.2018 року з якої вбачається, що громадянин ОСОБА_13 просить прийняти заходи до слідчого ОСОБА_3 , який виказав вимогу надати йому кошти в сумі п`ять тисяч доларів США, щоб він не був винуватим у ДТП по якому він проходив як свідок.;
		-Заява від 09.05.2018 року з якої вбачається, що громадянка ОСОБА_14 просить застосувати міри до слідчого ОСОБА_3 , який виказав вимогу надати йому кошти в сумі п`ять тисяч доларів США, щоб її брат ОСОБА_13 не був винуватим у ДТП по якому він проходив як свідок.;
		-Протокол проведення слідчого експерименту від 19.06.2018 року з додатком у вигляді фото таблиці.;
		-Протокол проведення слідчого експерименту від 19.06.2018 року з додатком у вигляді фото таблиці.;
		-Протокол огляду місця події від 11.0502018 року.;
		-Протокол обшуку від 11.05.2018 року з додатком у вигляді флеш-накопичувача.;
		-Заява від 11.05.2018 року громадянина ОСОБА_29 з якої вбачається, що не заперечує проти проведення слідчих дій на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».;
		-Зауваження до протоколу обшуку від 11.05.2018 року.;
		-Клопотання про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи від 14.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 15.05.2018 року.;
		-Клопотання про арешт майна від 14.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 23.05.2018 року.;
		-Протокол огляду від 15.05.2018 року.;
		-Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.05.2018 року з додатком у вигляді CD-диска.;
		-Протокол обшуку від 11.05.2018 року.;
		-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160400000695 від 11.11.2016 року з правовою кваліфікацією: ст. 286 ч. 3 КК України.;
		-Копія журналу обліку вихідних та внутрішніх документів.;
		-Супровідний лист від 10.05.2018 року.;
		-Зауваження адвоката ОСОБА_30 до протоколу обшуку від 11.05.2018 року з додатком у вигляді флеш-накопичувача.;
		-Протокол огляду від 29.05.2018 року.;
		-Клопотання про проведення обшуку від 10.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.05.2018 року.;
		-Постанова про призначення групи прокурорів які здійснюють повноваження у кримінальному провадженні від 15.05.2018 року.;
		-Клопотання про тимчасовий доступ до охоронюваної таємниці, її огляд, дослідження від 22.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 29.05.2018 року.;
		-Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.06.2018 року.;
		-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.07.2018 року з додатком у вигляді CD-диска.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 21.05.2018 року.;
		-Протокол огляду від 06.07.2018 року з додатком у вигляді CD-диска.;
		-Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 22.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.06.2018 року.;
		-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.06.2018 року.;
		-Протокол огляду від 06.07.2018 року з додатком у вигляді CD-диска.;
		-Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 22.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.06.2018 року.;
		-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.06.2018 року.;
		-Протокол огляду від 06.07.2018 року з додатком у вигляді CD-диска.;
		-Клопотання про тимчасовий доступ до охоронюваних законом таємниці, її огляд, дослідження та фіксацію від 29.05.2018 року.;
		-Клопотання про призначення судово-хімічної експертизи від 15.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.05.2018 року.;
		-Висновок №18-2173 криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЕРДР №42018161010000179 від 08.06.2018 року з якого вбачається, що на наданих на дослідження десяти купюрах номіналом 100 доларів США, кожна серіями: KB 59707839M, KB 88089079I, HF 67538587B, KI 02142644 A, BB 52620693B, HB 65678297M, FB 91373725A, HE 27925292C, HD 12403618B, KL 27222236D та тридцяті чотирьох купюрах номіналом один долар США, кожна серія: G07463778H, K88976872A, B81202964F, F76530925R, G06053140A, J70962589A, F05277843H, B93424873J, D21255168E, C46544582D, F27797805L, B20720553J, E37923087E, E36006573D, B33731393J, F60473701C, L56071924B, B49207771F, D22353353F, J75705678A, J68335524C, F52730069A, H43596714B, B95589385K, B06776018B, B13261116L, G07580759D, D22353356F, B25414360H, A41415395D, D05526993G, L71710027D, B08008360H, B34344297F, на момент дослідження, є спеціальна хімічна речовина (спецбарвник) - люмінесцентний порошок, який має загальну родову належність зі спеціальную хімічною речовиною (спецбарвником) - люмінесцентним порошком, наданим для порівняльного дослідження в якості зразка спец барвнику « Світлячок - М ».;
		-Клопотання про призначення судово-технічної експертизи від 15.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2018 року.;
		-Висновок експерта №18-2451 від 26.06.2018 року з якого вбачається, що надані на експертизу грошові банкноти номіналом: 100 доларів США, кожна серіями: KB 59707839M, KB 88089079I, HF 67538587B, KI 02142644 A, BB 52620693B, HB 65678297M, FB 91373725A, HE 27925292C, HD 12403618B, KL 27222236D та тридцяті чотирьох купюрах номіналом один долар США, кожна серія: G07463778H, K88976872A, B81202964F, F76530925R, G06053140A, J70962589A, F05277843H, B93424873J, D21255168E, C46544582D, F27797805L, B20720553J, E37923087E, E36006573D, B33731393J, F60473701C, L56071924B, B49207771F, D22353353F, J75705678A, J68335524C, F52730069A, H43596714B, B95589385K, B06776018B, B13261116L, G07580759D, D22353356F, B25414360H, A41415395D, D05526993G, L71710027D, B08008360H, B34344297F, виготовлені кожна на підприємстві, що здійснює випуск державних грошових знаків і цінних паперів США та є грошовими банкнотами Федеральної резервної системи США.;
		-Клопотання про призначення експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису від 25.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2018 року.;
		-Висновок №№18-2232,2692,2693,2758/07,18-2616,2617/09 експертизи відео-звукозапису від 27.06.2018 року з якого вбачається, що при відтворенні наявних на наданих для дослідження носіях звуко- та відео-звукозаписів голос диктора, тотожній голосу ОСОБА_3 , експертом зареєстрований звукозаписах двох розмов. Для фіксації кожної з цих розмов застосовувалися два різних записуючих пристрої. Перша розмова записана на DVD-R з реєстраційним номером 65/4/52/553 від 07.05.2018 в файлах «Track 3 (18Tra11_0041 - 18Tra11_0045).wav» (звукозапис) і «180511_1342_ch1.avi» (відео-звукозапис). Друга розмова записана DVD-R з реєстраційним номером 65/4/52/554 від 07.05.2018 в файлах «Track 3 (18Tra10_0201 - 18Tra10_0218).wav» (звукозапис) і «180510_1722_ch1.avi» (відео-звукозапис). Дослівний зміст обох розмов наведено експертом у додатку №2 до цього висновку на рівні суб`єктивного його сприйняття, а хід кожної розмов проілюстровано окремими кадрами відповідних відеозаписів. Чоловічій голос диктора, тотожній голосу ОСОБА_3 , у додатку №2 позначений «Ч1», а жіночій голос співрозмовниці цього диктора позначено «Ж1».;
		- Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 29.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 29.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 29.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 21.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 21.05.2018 року.;
		-Постанова про визнання предметів речовими доказами та подальше їх зберігання від 17.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.05.2018 року.; Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.05.2018 року.;
		-Заява громадянина ОСОБА_13 від 09.05.2018 року.;
		-Заява громадянки ОСОБА_14 від 09.05.2018 року.;
		-Протокол добровільного надання грошових коштів від 11.05.2018 року.;
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіоконтролю» за 10.05.2018 року, стосовно ОСОБА_3 ;
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «відео контролю особи» за 11.05.2018 року, стосовно ОСОБА_14 ;
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «відео контролю особи» за 10.05.2018 року, стосовно ОСОБА_3 ;
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіоконтролю» за 11.05.2018 року, стосовно ОСОБА_3 ;
		-Протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів від 11.05.2018 року.;
		-Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 14.05.2018 року;
		-Протокол за результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіоконтролю» за 11.05.2018 року, стосовно ОСОБА_14 ;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 12.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 23.05.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 18.06.2018 року.;
		-Постанова про продовження строку досудового розслідування від 07.07.2018 року.;
		-Постанова про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 02.07.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 10.08.2018 року.;
		-Ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.07.2018 року.;
		-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.07.2018 року.;
		-Копії кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12016160400000695 від 11.11.2016 року за правовою кваліфікацією ст. 286 ч.3 КК України.;
		-Протокол огляду від 07.08.2018 року з додатком CD-диском.;     
		2.3 Позиція сторони захисту.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 , вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України не визнав та надав наступні покази. Він тривалий час працював на посаді слідчого по справах пов`язаних з ДТП. Його керівник надав справу для ознайомлення, справа була важка. Коли отримав справу подзвонив ОСОБА_31 , а іншій водій був поза зоною. Приблизно сьомого травня, йому зателефонував ОСОБА_32 і сказав, що хоче приїхати, ознайомитись зі справою. Він приїхав ознайомився зі справою, повідомив йому, що потрібно брати йому адвоката. Десятого травня йому знов подзвонили, це була жінка, сестра ОСОБА_32 , зустрівся з нею на вулиці, вона сказала, що в неї є три тисячі доларів і вона хоче вирішити питання з ним, він відмовився. Дванадцятого травня дана жінка подзвонила і приїхала, він їй порадив взяти адвоката по ДТП. Вона сказала, що ні кого не знає, він дав їй адвоката. Жодної справи з Одеської обласної прокуратури до суду не направляв. З ОСОБА_35 ні яких стосунків не було, він з ним не працював, його бачив на слідчих експериментах, тому дав його телефон, сестрі ОСОБА_19 . ОСОБА_36 ні яких грошей йому не давала, йому взагалі не відомо, що на той час когось затримували з грошима. Всі події відбувались в травні 2018 року. Перебуваючи на спорт майданчику приїхали працівники поліції і затримали його, при ньому були тільки особисті гроші. Будь-яких інших грошових коштів при ньому не було. 
		В судових дебатах захисник ОСОБА_12 просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_3 з підстав викладених в письмових дебатах, на підставі п.1 ч. 1. Ст. 284 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а саме: 
		?не встановлено ознак безпідставного виклику ОСОБА_13 у будь-якому процесуальному статусі в рамках вказаного провадження, а тим паче будь-яких ознак вимагання у останнього грошових коштів;
		?не встановлено зв`язок ОСОБА_3 з адвокатом та будь які домовленості з останнім;
		?не встановлено факт отримання грошових коштів ОСОБА_3 , або будь-ким іншим для ОСОБА_3 ;
		?не встановлено, яким саме чином, ОСОБА_3 , повинен був отримати гроші та в якої сумі;
		?не встановлено будь-яких ознак зловживання впливом збоку ОСОБА_3 , так як не доведено стороною обвинувачення та не отримано жодного доказу, як само та на кого саме з «осіб уповноважених на виконання функцій держави» він взагалі міг вплинути.
		?не доведено, що кримінальне провадження, начебто за вирішення якого ОСОБА_3 вимагав гроші у ОСОБА_13 взагалі знаходилось в його провадженні та на час вказаних подій знаходилось в прокуратурі Одеської області.
		?Жодним чином не доведено та суду не надано відповідних документів чи доказів, що підтверджують процесуальну можливість керівників структурних підрозділів прокуратури Одеської області та прокурорів ІНФОРМАЦІЯ_3 визначати підслідність особисто у кримінальних провадженнях, в яких вони не здійснюють безпосередньо процесуальне керівництво. 
		?не встановлено, що слідчий ІНФОРМАЦІЯ_11 був знайомий чи перебував під впливом ОСОБА_3 . Це також підтверджено стороною обвинувачення.
		?не встановлено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_15 давав чи міг надати доручення ОСОБА_3 , письмове доручення на проведення розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні. Це підтверджується матеріалами, зібраними стороною обвинувачення, а саме - при проведенні обшуку слідчим службового кабінету в якому перебував ОСОБА_3 було вилучено супровідний лист до прокуратури Одеської області, та витяг з ЄРДР, відповідно до якого кримінальне провадження № 12016160400000695 від 11.11.2016 року за ознаками кримінального провадження передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України ніколи в його провадженні та провадженні ІНФОРМАЦІЯ_13 не перебувало, що виключає можливість будь-якого впливу збоку ОСОБА_3 на будь-кого з колег, та підтверджує відсутність повноважень розслідувати дане провадження чи приймати в ньому будь-які рішення.
		?Крім того в діях ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вбачаються усі ознаки провокації злочину, які були взяті під контроль працівниками правоохоронних органів тощо. 
		2.4 Висновки Суду, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких Суд відкидає докази обвинувачення.
		Вислухавши показання обвинуваченого, свідків, дослідивши надані сторонами провадження докази, взявши до уваги доводи сторони обвинувачення та захисту, повно та всесторонньо оцінивши всі обставини у сукупності, Суд за своїм внутрішнім переконанням, виходячи із засад їх допустимості, достатності, достовірності та належності, аналізуючи їх у сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, з урахуванням наданих доказів, дійшов стійкого переконання, що безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті в суді, стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, за кваліфікуючими ознаками ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. 
		Зокрема кримінально-процесуальне законодавство не закріплює стандартів доказування, проте із положень чинного КПК України прослідковується їх зміст.
		Так, із частини другої статті 17 КПК України можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який, з огляду на частину першу цієї статті, має бути усунутий шляхом доведення вини особи у порядку передбаченому КПК України, тобто виключно доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 85,86 КПК України. 
		Згідно ст.2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що передбачено ст. 25 КПК України.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.
		У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України, зокрема, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Частиною 3 ст. 369-2 КК України, серед іншого, встановлено наступний склад злочину - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
		За ст. 369-2 КК отримання неправомірної вигоди відбувається виключно за вчинення протиправного впливу, наслідком якого може бути прийняття відповідного рішення іншою особою, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Отримання неправомірної вигоди відбувається не для наступної передачі коштів іншій особі, яка уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме за здійснення впливу на таку особу.
		Суб`єктивна сторона одержання неправомірної вигоди характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.
		З огляду на вищевикладене, а також в аспекті кримінально-правової оцінки дій, інкримінованих обвинуваченому, за ч. 3 ст. 369-2 КК України, одержання неправомірної вигоди виключно за вчинення протиправного впливу, наслідком якого є прийняття відповідного рішення іншою особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, а саме: за вплив на прийняття слідчими та керівниками ІНФОРМАЦІЯ_14 зокрема, начальником відділу ОСОБА_15 , а також прокурорами і керівниками прокуратури Одеської області, зокрема, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16 , рішення про не притягнення громадянина ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України, поряд з доведенням інших елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, мають складати основу обвинувачення і бути підтверджені в ході судового розгляду справи належними і достатніми доказами.
		При цьому, обвинувачення повинно довести "кожний факт", пов`язаний зі злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
		Надаючи оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до наявних в матеріалах кримінальної справи витягів з ЄРДР № 42018161010000179 дата реєстрації 09.05.2018 року о 13:04:23 годині, дата реєстрації провадження: о 14:12:12 годині. Правова кваліфікація ст. 368 ч. 3 КК Україна. Заявник або потерпілий: Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. В фабулі зазначено: службова особа одного з правоохоронних органів Одеської області вимагає неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_28 за не вчинення в його інтересах як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Орган досудового розслідування: ІНФОРМАЦІЯ_15 .
		Також в матеріалах справи наявний повністю ідентичний витяг, відмінність його лише, що органом досудового розслідування: Слідчий відділ УСБУ в Одеській області.
		Згідно з витягом з ЄРДР № 42018161010000179 дата реєстрації 09.05.2018 року о 13:04:23 годині, дата реєстрації провадження: о 14:12:12 годині. Правова кваліфікація ст. 368 ч. 3 КК Україна. Заявник або потерпілий: Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. В фабулі зазначено: майор поліції ОСОБА_3 будучи старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області, тобто являючись відповідно п. 2 Примітки до ст. 36 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди, у порушення ст. 19, 68 Конституції України, ст. 3, 22 ЗУ «Про запобігання корупції», ст. 1,2,18,23 ЗУ «Про національну поліцію», 07.05.2018 близько 09:00 години та 10.05.2018 близько 16:00 годин, перебуваючи поблизу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_16 за адресою: АДРЕСА_4 , виказав громадянину ОСОБА_13 та громадянці ОСОБА_14 , відповідно, прохання надати неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових коштів у сумі 5000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ становить 130950 грн.) за вчинення в інтересах ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України, з погрозою вчинення дій з використанням свого службового становища у разі відмови, та у наступному 11.05.2018 близько о 16:30 годин, діючи з тих же мотивів, у встановлений ним особисто спосіб - через адвоката ОСОБА_17 , одержав від громадянки ОСОБА_14 для себе неправомірно вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1034 долари США (що відповідно до офіційних даних НБУ становить 27088,74 грн.) за вчинення в інтересах третьої особи - ОСОБА_13 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не притягнення у кримінальному проваджені №12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України. Орган досудового розслідування: слідчий відділ УСБУ в Одеській області. 
		Крім того наявний витяг з ЄРДР № 42018161010000183 дата реєстрації 10.05.2018 року о 17:33:30 годині, дата реєстрації провадження: о 18:30:13 годині. Правова кваліфікація ст. 368 ч. 3 КК Україна. Заявник або потерпілий: Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. В фабулі зазначено: службова особа одного з правоохоронних органів Одеської області вимагає неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_28 за не вчинення в його інтересах як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Орган досудового розслідування: слідчий відділ УСБУ в Одеській області.
		Відповідно до постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 09.05.2018 заступник військового прокурора Південного регіону розглянувши матеріали кримінального провадження № 42018161010000179 від 09.05.2018 року доручено здійснення (проведення) досудового розслідування по даному кримінальному провадженню слідчому відділу УСБ України в Одеській області. Аналогічна постанова від 10.05.2018 року є також по кримінальному провадженню № 42018161010000183 від 10.05.2018 року.
		Відповідно до постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 10.05.2018 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону об`єднав в одне провадження матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42018161010000179 та № 42018161010000183на підставі ч. 1 ст. 217 КПК України.
		Згідно постанови про визначення групи слідчих від 11.05.2018 року по кримінальному провадженню № 42018161010000179 від 09.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України були визначені наступні слідчі з числа співробітників слідчого відділу УСБ України в Одеській області, а саме: ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 . Старшим групи визначити слідчого ОСОБА_45 . Аналогічна постанова від 11.05.2018 року є по кримінальному провадженню № 42018161010000183 від 10.05.2018 року.
		Відповідно до клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.05.2018 року відносно громадян: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , а саме: аудіо, відео контролю особи; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентськими номерами телефонів; спостереження за особою за місцем мешкання її фактичного знаходження, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Вказані клопотання були підписані слідчим ОВС слідчого відділу УСБ України в Одеській області ОСОБА_46 погоджено прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного гарнізону ОСОБА_5 . 
		Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 10.05.2018 року вказані клопотання були в повному обсязі задоволені. У кримінальному провадженні № 42018161010000179 від 09.05.2018 року надані дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_18 .
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
		       Суд окремо звертає увагу, органи досудового розслідування в особі слідчого звертались з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до обвинувального акту обвинуваченою особою є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Статтею 110 КПК установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова вбачається із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК у  взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.
		Зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні. Отже, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК.
		Таким чином, процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.
		При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню.
		Згідно ч. 3 ст. 246 КПК Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов`язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		В аспекті застосування приписів ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК у взаємозв`язку з  положеннями ст. 110 цього Кодексу недотримання процедури залучення слідчого свідчить про порушення належної правової процедури і тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і  основоположних свобод права на справедливий суд.
		Такого правового висновку, який є обов`язковим для судів України дійшла ОП ККС ВС у постанові від 04.10.2021 року у справі № 724/86/20.
		В даному кримінальному провадженні суд констатує факт, що у слідчого відділу УСБ України в Одеській області ОСОБА_39 на момент звернення з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій 10.05.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_10 були відсутні повноваження на таке звернення. 
		Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		В силу ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		На вказані обставини наголошено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, відповідно до якого визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні данні, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
		З огляду на викладене суд приходить до висновку, що протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіо контролю» за 10.05.2018року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2018 року. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «відео контролю» за 10.05.2018року, стосовно ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2018 року. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіо контролю» за 11.05.2018року, стосовно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 від 13.05.2018 року - з відповідною інформацією за результатами проведення вищезазначених негласних - слідчих (розшукових) дій, є недопустимими доказами, оскільки здобуті внаслідок істотного порушення гарантій отримання доказів, передбачених Конституцією України, міжнародними договорами щодо прав та свобод людини. Ці обставини є безумовною підставою для визнання їх недопустимими, в частині щодо проведення НСРД відносно ОСОБА_3 .
		На підтвердження визнання вище зазначених доказів, які були долучені прокурором суд також констатує той факт, що у клопотаннях слідчого ОСОБА_39 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.05.2018 року, якій діяв в даному проваджені без повноважень, просить надати дозвіл на проведення НСРД стосовно ОСОБА_3 , тобто стосовно іншої особи.
		    В ухвалах ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10 травня 2018 року надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій за ст. 260, 269 КПК України відносно ОСОБА_3 , про що суд мав можливість впевнитись під час дослідження документів наданих стороною обвинувачення. Постанова про уточнення анкетних даних в справі відсутня.
		Також стороною обвинувачення в якості доказів пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 , надані: протокол добровільного надання грошових коштів від 11.05.018 року та протокол огляду та вручення грошових коштів від 11.05.2018 року з додатком.
		Відповідно до ч. 2 ст. 106, ч. 1 ст. 273 КПК України огляд заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів та їх вручення є процесуальною дією, яка входить до складу негласної слідчої (розшукової) дії, зокрема контролю за вчиненням злочину, та проводиться з метою попередньої ідентифікації цих коштів з подальшим використання, як засобу під час проведення відповідної негласної слідчої дії, а тому вказаний протокол є недопустимим доказом, оскільки в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що НСРД в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , здобуті внаслідок істотного порушення гарантій отримання доказів, передбачених Конституцією України, міжнародними договорами щодо прав та свобод людини.
		Тому суд вважає, що протокол добровільного надання грошових коштів від 11.05.018 року та протокол огляду та вручення грошових коштів від 11.05.2018 року з додатком є недопустимим доказом та не може бути покладений в основу обвинувального вироку, на підставі принципу "отруйного дерева" (або "ефект доміно"), згідно з яким визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі (рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", "Фефілов проти Росії").
		Також в судовому засіданні стороною захисту було заявлено, що відносно ОСОБА_3 була здійснена провокація злочину, для перевірки вказаних доводів судом було встановлено наступне.
		За правилами частини 3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем, усі здобуті в такий спосіб докази та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Баннікова проти Російської Федерації" від 4 листопада 2010 року, "Веселов та інші проти Російської Федерації" від 2 жовтня 2010 року, "Матановіч проти Хорватії" від 4 квітня 2017 року, "Раманаускас проти Литви" від 20 лютого 2018 року.
		Європейський суд з прав людини розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від дозволеної поведінки правоохоронних органів під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях.
		Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати чи було слідство "по суті пасивним", чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення.  
		Згідно доктрини міжнародного права Європейський суд з прав людини на сторону обвинувачення покладається обов`язок доведення в національному суді, що розглядає справу, відсутності підбурювання як ключової ознаки провокації злочину. Держава в особі прокуратури повинна довести в суді відсутність протиправних дій щодо обвинуваченого в контексті відповідних статей державного обвинувачення. Суспільний інтерес не може виправдати використання доказів, отриманих за допомогою провокації. Обов`язок суду полягає у здійсненні належного судового контролю за належним виконанням прокуратурою цього обов`язку.
		Таким чином, докази, отриманні шляхом провокації не можуть бути використані у судочинстві, оскільки це є порушення п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через порушення принципу справедливості.
		Визначаючи роль правоохоронних органів при розслідуванні цього кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , суд вважає, що правоохоронні органи не обмежились при цьому пасивним розслідуванням, а штучно створили відповідні умови для вчинення злочину з метою його подальшого викриття, тобто даний злочин був фактично змодельований правоохоронними органами. Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
		Так, судом було встановлено, що в матеріалах кримінального провадження немає доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 раніше вчиняв злочини, зокрема пов`язані з корупцією, відсутня така інформація. 
		Судом встановлено, що первина реєстрація в ЄРДР за № 42018161010000183, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі матеріалів правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. 
		Оцінюючи з правової точки зору первину кваліфікацію щодо штучного завищення кваліфікації органом досудового розслідування, що призвело до незаконності проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно нього, суд дійшов наступних висновків.
		Так, відповідно до ч.5 ст.214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості, зокрема, про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		Аналогічні положення містяться в п.1 гл.2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення).
		Згідно п.2 гл.1, п.7 гл.2 Розділу ІІ Положення, до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно п.14 гл.2 Розділу ІІ Положення, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення , в обов`язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
		До того ж, відповідно вимог ст.214 КПК України, джерелом отримання відомостей про вчинення кримінального правопорушення може слугувати саме заява особи про вчинення злочину, а рапорт є лише формою повідомлення працівника правоохоронного органу свого керівництва про певні обставини і не може підміняти собою вказану заяву.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що досудове розслідування відносно ОСОБА_3 за ознаками ч.3 ст.368 КК України розпочато без достатніх на те підстав, і було направлено на штучне створення умов для проведення відносно нього НС(Р)Д з огляду на те, що ст.246 КПК України визначено можливість надання дозволу на проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні лише щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, а ч.3 ст.369-2 КК України, по якій в послідуючому ОСОБА_3 оголошено про підозру, такою не являється.
		Судом також констатується факт, що основною доказовою базою сторона обвинувачення ґрунтує на даних протоколів, складених за результатами негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-та відеоконтролю, в ході яких було зафіксовано розмови між обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_14 та передачу неправомірної вигоди.
		Проте прокурором під час з`ясування обставин скоєння інкримінованого кримінального правопорушення  ОСОБА_3 не надав належних доказів про відкриття вище зазначених матеріалів. 
		Суд акцентує увагу про недопустимість таких доказів з огляду на те, що стороні захисту у повному обсязі вони не відкривалися.
		Відповідно до п. п. 5.1., 5.2., 5.9., 5.10. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5, постанова прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню. Засекречування таких матеріальних носіїв інформації здійснюється слідчим, прокурором, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слідчим суддею шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу грифа секретності. Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.
		При цьому прокурор або за його дорученням слідчий після закінчення досудового розслідування повинен відкрити такі матеріали та надати доступ до них іншій стороні кримінального провадження. В іншому випадку в силу ч. 12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в таких матеріалах, як докази.
		За таких обставин, відповідно до п. 5.30. Інструкції, до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, однак такий доступ до додатків на проведення негласних слідчих дій: аудіо-, відео контролю за особою стороні захисту наданий не був.
		Не відкриті стороні захисту в порядку ч. 2 ст. 290 КПК України долучені до кримінальної справи прокурором , надані суду стороною обвинувачення, а саме: 
		- DVD-R з реєстраційний номер 65/4/52/553 від 07.05.2018)
		- DVD-R з реєстраційним номером 65/4/52/554 від 07.05.2018.
		З огляду на викладене суд приходить до переконання, що результатами негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-та відео контролю по даному кримінальному провадженню здобуті з порушенням норм КПК України і не можуть бути використані як доказ. 
		Також, суд вважає необхідним зазначити, що хоча досудове розслідування відносно ОСОБА_3 розпочато за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, спочатку на підставі компетентної особи правоохоронного органу, як зазначено в витязі ЄРДР, в подальшому вже на підставі заяви ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , не містить викладу обставин цього кримінального правопорушення, що є порушенням вищевказаних вимог закону.
		Проте заява від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були подані в ІНФОРМАЦІЯ_19 від 09.05.2018 року. 
		Відповідно до рапорту складеному ст. оперуповноваженим 1 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_48 , погодженого його безпосереднім керівництвом від 08.05.2018 року про обставини викладені вище, стосовно вимагання ОСОБА_3 з громадянин ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
		В ході судового розгляду свідок ОСОБА_14 під час допиту показала, що після розмови ОСОБА_3 з її братом вона була ініціатором дзвінків та зустрічей з ОСОБА_3 , під час зустрічей саме вона просила ОСОБА_3 вирішити питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності її брата ОСОБА_13 .
		Вище викладена обставина також підтверджується протоколом огляду від 06.07.2018 року вбачається, що предметом огляду є з`єднання абонентів НОМЕР_1 (користувався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з наступними номерами телефонів: НОМЕР_2 (користувався ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ), НОМЕР_3 (користувалась ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ), НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (користувався ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ) Так з аналізу зазначеного протоколу відбувались з`єднання між абонентськими номерами, які належали ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , ОСОБА_14 проте ініціатором дзвінків ОСОБА_3 були саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 згідно роздруківки, зазначені дзвінки активно відбувались 10.05.2018, 11.05.2018 року протягом всієї доби. 
		Суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були повністю підконтрольні правоохоронним органам та носили провокацію злочину, дана обставина підтверджується вище викладеним обставинами та відповідно до ухвал слідчого суді апеляційного суду Одеської області від 10.05.2018 року були надані дозволи: на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Аналогічні ухвали були видані відносно громадян ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_18 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , які судом вже визнані неналежним доказом по справі.
		З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 не обмежилися пасивним розслідуванням діяльності ОСОБА_3 , а вплинули на нього, підбуривши до вчинення злочину, тобто дії працівників правоохоронних органів вийшли за межі пасивного розслідування діяльності, а отже доводи обвинуваченого та його захисника, стосовно здійснення відносно ОСОБА_3 провокації злочину є повністю обґрунтованими. Натомість прокуратура не спростувала доводів захисту та не довела, що факту підбурення не було. Тому суд вважає недопустимим притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності в аспекті практики Європейського суду з прав людини.
		Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , оскільки як зазначено вище, суд вважає, що останні були "негласними агентами правоохоронних органів", які і спровокували злочин. Крім того інші свідки в судовому засіданні нічого не повідомили стосовно отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди. Навпаки всі свідки, а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , в ході їх допиту однозначно стверджували, що ОСОБА_3 будь-яким чином не впливав на них. 
		Відповідно до показів свідків ОСОБА_49 , ОСОБА_22 під час затримання ОСОБА_3 у нього працівниками правоохоронних органів були виявлені лише особисті речі: пістолет, документи та власні кошти. 
		Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що правоохоронні органи не обмежились пасивним розслідуванням даного кримінального провадження, не приєднались до ймовірної протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , а разом зі свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_13 самі спровокували дану справу.
		Згідно з положеннями ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.05.2018 року, який був розпочатий о 16:30 та закінчений о 19:39 та протоколу обшуку від 11.05.2018 року вбачається, що було проведено огляд приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 », в приміщенні якого знаходився адвокат ОСОБА_17 був проведений обшук того ж приміщення та адвоката ОСОБА_17 в результаті якого було вилучено гроші кошти в сумі 1034 долари США. 
		Під час дослідження судом вище зазначених протоколів, судом встановлено та ні ким з учасників кримінального провадження не спростовано, що на початку проведення огляду приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 » слідчим в ОВС УСБУ ОСОБА_46 було повідомлено раду адвокатів Одеської області про проведення обшуку адвоката ОСОБА_17 , що підтверджується участю адвоката ОСОБА_50 - представника ради адвокатів при проведенні вище вказаних слідчих дій. Тобто фактично, слідчий ОСОБА_51 провів затримання адвоката ОСОБА_17 , повідомив про це раду адвокатів Одеської області, однак протокол затримання згідно ст. 208 КПК України не склав, та не надав йому можливості реалізувати свої права які виникають внаслідок затримання, що письмово засвідчив представник ІНФОРМАЦІЯ_21 у своїх запереченнях наданих до протоколу огляду та протоколу обшуку від 11.05.2018.  
		Як зазначено вище, при проведенні огляду а потім і обшуку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОСОБА_17 вже був фактично затриманий, але в протоколі огляду не зазначено, що він бере участь у вказаній слідчій дії як підозрюваний, якому слідчий зобов`язаний роз`яснити права і обов`язки, передбаченіст.42 КПК України.
		Відповідно до вимог частин 1, 3 - 5ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
		Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		З відеозапису огляду та обшуку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 », відтвореного в судовому засіданні, встановлено, що 11.05.2018 року ОСОБА_17 о 16:30 годин фактично затриманий до початку обшуку, або одночасно із початком огляду, оскільки у протоколі огляду зазначено, що огляд розпочато також о 16:30 годин.
		Враховуючи вимоги закону, а також вищевказане, слід дійти висновку, що вже до початку огляду слідчим, адвокат ОСОБА_17 був фактично затриманий уповноваженою службовою особою, яка, по-перше, права, передбачені кримінально процесуальним кодексом  не повідомила та не роз`яснила, зокрема, про його право брати участь у проведенні огляду, надавати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, по-друге, почав огляд та обшук.
		Згідно із пунктами 3,4 ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод у випадку порушення права особи на захист, отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		Отже, як зазначено вище, фактичне затримання адвоката ОСОБА_17 , огляд та обшук кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та особистий обшук ОСОБА_17 були проведені з істотними порушеннями вимог КПК України, а сам протокол огляду та обшуку від 11.05.2018 року та здобуті у результаті огляду докази, треба оцінювати, як недопустимі докази в розумінні ч.1, п. 1,2 ч. 2 ст.87 КПК України.
		Також суд Виходячи з вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, а також зазначеної практики Європейського суду з прав людини, необхідно визнати недопустимими доказами, речові докази (1034 доларів США), а також висновок експерта № 18-2151 від 26.06.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_22 . Тому як, дані докази є похідними від протоколу обшуку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 11.05.2018.
		Органом досудового слідства та прокурором під час судового розгляду не доведений зв`язок між обвинуваченим ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_17 навпаки дана обставина спростовується показами ОСОБА_17 в судовому засіданні, що він з обвинуваченим не спілкувався, відомо, що є такий слідчий, будь яких контактів з ним не було. Дана обставина також підтверджується протоколом огляду від 06.07.2018 року вбачається, що предметом огляду є з`єднання абонентів НОМЕР_1 (користувався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з наступними номерами телефонів: НОМЕР_2 (користувався ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ), НОМЕР_3 (користувалась ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ), НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (користувався ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ). Так з аналізу зазначеного протоколу між абонентськими номерами, які належали ОСОБА_3 та ОСОБА_17 взагалі відсутні з`єднання. 
		Під час судового розгляду прокурором не надано інших обгрунтованних доказів, які підтверджував би зв`язок між ОСОБА_17 та ОСОБА_3 .
		Суд звертає увагу, що однією з обов`язкових ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, є те, за що особа одержує неправомірну вигоду. За ст. 369-2 КК отримання неправомірної вигоди відбувається виключно за вчинення протиправного впливу, наслідком якого може бути прийняття відповідного рішення іншою особою, яка уповноважена на виконання функцій держави.
		Разом з тим, у пред`явленому обвинуваченні зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 являючись відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при цьому суть поняття "вплив" та "спосіб вчинення даного злочину" не розкриті, що є необхідним та невід`ємним елементом складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК, а саме об`єктивною стороною.
		Також в обвинуваченні, пред`явленому ОСОБА_3 , не відображено те, що останній міг якимось чином вживати заходів та (або) вплив по відношенню до слідчих та керівниками відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, зокрема, начальником відділу ОСОБА_15 та прокурорами і керівниками прокуратури Одеської області та її структурних підрозділів, зокрема, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16 . Це в свою чергу свідчить про те, що в обвинувальному акті стороною обвинувачення не зазначено та жодним чином не доведено, що обвинувачений взагалі мав можливість або вчиняв будь-який вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
		Так само у пред`явленому ОСОБА_3 обвинувачені не зазначено, та не доведено будь-яким належними та допустимими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, яким чином він, як старший слідчий ІНФОРМАЦІЯ_16 , завдяки своєму становищу, міг вплинути чи вплинув на начальника ІНФОРМАЦІЯ_16 або на начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у який саме спосіб, зокрема використовуючи свій службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою.
		Отже, стороною обвинувачення не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що у ОСОБА_3 є можливості, пов`язані з його службовими повноваженнями, здійснювати вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		Одержання неправомірної вигоди суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України характеризується зв`язком із майбутнім впливом на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Разом із тим, під час досудового розслідування та судового розгляду прокурором не доведений факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.05.2018 року у ОСОБА_3 не виявлено предмету злочину у вигляді грошових коштів, відповідно за вплив на яких обвинувачений отримав грошові кошти.
		В матеріалах кримінального провадження наявні долучені прокурором наступні докази: супровідний лист від 10.05.2018 року за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_15 про направлення для вивчення та подальшого визначення підслідності кримінального провадження № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України в прокуратуру Одеської області, отримав зазначену справу прокурор ОСОБА_25 10.05.2018 року. Копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня від 15.05.2018 року з якої вбачається, що кримінальне провадження № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України доручено здійснення досудового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_13 . 
		В матеріалах справи відсутні документально підтвердженні докази, а саме: постанова про призначення групи слідчих по кримінальному провадженню № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України де був зазначений слідчим ОСОБА_3 , також відсутнє доручення про проведення слідчих дій ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України.
		Крім того суд враховує покази свідка ОСОБА_15 , який під часу допиту в судовому засіданні повідомив, що кримінальне провадження № 12016160400000695 від 11.11.2016 за ч. 3 ст. 286 КК України була направлена на експертизу, не факт, що справа після експертизи повернулась би до СВ, тому як справа була ще направлена для вивчення та визначення підслідності. За його наказом справу відвіз ОСОБА_3 до прокуратури Одеської області. 
		Також в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_25 , який показав, що йому зателефонував начальник СВ і розповів, що на стадії досудового розслідування є матеріали по ДТП, назвав учасників ДТП та автомобілі. Після чого сказав, що досудове розслідування затягується, по справі два трупи, він хоче направити як керівник слідчого відділу матеріали в прокуратуру області, для з`ясування підсудності. На зазначене прохання погодився, сказав передати матеріали до прокуратури, що буде вивчати. ОСОБА_3 привіз зазначені матеріали до прокуратури області, враховуючи, що канцелярія вже не працювала, він розписався, що отримав матеріали кримінального провадження. 
		Під час допиту свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що кримінального провадження відносно її брата ОСОБА_13 в провадженні ОСОБА_3 не перебувало.
		За таких обставин, підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2КК України, не вказує не лише на спосіб впливу, але навіть не містить конкретних обставин, які були достовірно документально відомі стороні обвинувачення. На переконання суду, за встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення є суперечливим і таким, що допускає неоднозначне тлумачення, не містить способу, порядку та можливостей впливу обвинуваченого на посадових осіб у сфері транспорту ІНФОРМАЦІЯ_13 та на начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , таке формулювання обвинувачення є занадто узагальненим і абстрактним, по суті лише відтворює диспозицію частини третю ст. 369-2 КК України, не містить повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, що не відповідає правовим позиціям, викладеним у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини.
		Судом ретельно дослідженні докази наявні в матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_3 визнані недопустимими доказами, здобутими з порушенням норм кримінального провадження. 
		Всі інші докази які були добуті органом досудового слідства та долучені прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_3 кожен окремо або в сукупності між собою будь-яким чином не доводять винуватості ОСОБА_3 носять лише процесуальні рішення або констатує заяви свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , що суд не може взяти до уваги як безперечні докази інкримінуємого ОСОБА_3 кримінального правопорушення. 
		Після аналізу та оцінки кожного з наданих стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності зібраних доказів -а також достатності та взаємозв`язку для правильного встановлення всіх обставин, що входять у предмет доказування в кримінальному провадженні, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
		У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, п.18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Відповідно до ч. ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підстав яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Положеннями ч.1 ст.91 КПК України зокрема передбачено, що у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		Згідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Ст. 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Особа не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення. Всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.
		У відповідності зі ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК України - особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обов`язок доказування події кримінального правопорушення та вини особи покладається на сторону обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні.
		За положеннями ч. 4 статті 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи, не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Стаття 29 Конституції України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.
		Статтею 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		В той же час, статтею 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи вимоги положень ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено - кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме після засудження судом.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право кожного на справедливий суд та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
		Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення - вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Ключовими принципами статті 6 Конвенції є - верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
		Право на суд охоплює надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.
		Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
		Так, у справі Delcourt v. Belgium ЄСПЛ зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
		У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 Протоколу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
		Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд - є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Протоколу 1 Конвенції, не є абсолютним : воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Протоколу 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №688/788/15-к, провадження №51-597км17) у рішенні від 04.07.2018 року вказав: «Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону».
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди - не доведена на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні зазначеного обвинуваченого ОСОБА_3 є склад вказаного кримінального правопорушення.
		За таких обставин, відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України, суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід постановити виправдувальний вирок, оскілки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України.
		 
		2.5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався Суд.
		 
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертиз на загальну суму 35178 гривень, суд вважає за доцільне відшкодувати за рахунок держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування та судового розгляду, підлягають скасуванню.
		На підставі вищевикладеного, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст.8, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 9, 18, 100, 124, 129, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395, 615 КПК України, Суд -
		 
		3. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч.3 ст.369-2 КК України та виправдати його, на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не обирався.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року - з грошових коштів у сумі 7070 гривен, а саме: купюри номіналом 500 гривен, їх серії та номер: СБ5346326, ЛД4484710, ВХ4556139, УД4484090, ФД5987992, МВ2310944, СЗ5848787; купюри номіналом 200 гривен, їх серії та номер: КЛ7609200, ЕЄ7639943, СЖ0454113, ТД5221140, КБ8580728, КН1670041, СЛ7487060, СЗ5952970, ПГ0898210, СМ6462483, ЕА1615503, ЄЄ7437413, ПА4286180, КЕ5895609, ЗА727914; купюри номіналом 100 гривен, їх серії та номер: СИ8334141, МР5201735, ЕЄ2690696, КП0036536, ЕЮ8984516; купюра номіналом 20 гривен, серія та номер: ТН6641286; купюри номіналом 10 гривен, серії та номер: ХВ5343923, НБ7741475; купюри номіналом 5 гривен, серія та номер: УК1766869, УА9420933; купюри номіналом 2 гривні, серія та номер: ТБ6896133, ТГГ8953739, РА8614004; купюри номіналом 1 гривня, серія та номер: СЄ0674732, УЄ3567941, УЗ6494574, СЕ8885152, УР7204276; купюра номіналом 5 доларів США, серія та номер МВ57457973С; мобільний телефон Meizu EMEIL: НОМЕР_6 , EMEIL2: НОМЕР_7 ; повернути ОСОБА_3 .
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року - з мобільного телефону НТС ІМЕІ: НОМЕР_8 , S/N HC38DMM02199 сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » НОМЕР_9 , яка знаходилась в вказаному мобільному телефоні, пластикова карта оператора мобільного зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_25 » із сім-картою № НОМЕР_10 (номер телефону НОМЕР_11 ); повернути ОСОБА_3 .
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2018 року - з грошових коштів номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 10 (десяти) купюр, серії та номерів: KB59707839M, KB880890791I, HF67538587B, KI02142644A, BB52620693B, HB65678297M, FB91373725A, HE27925292C, HD12403618B, KL27222236D; грошові кошти номіналом 1 (один) долар США у кількості 34 (тридцяти чотирьох) купюр, серії та номерів: G07463778H, K88976872A, B81202964F, F76530925R, G06053140A, J70962589A, F05277843H, B93424873J, D21255168E, C46544582D, F27797805L, B20720553J, E37923087E, E36006573D, B33731393J, F60473701C, L56071924B, B49207771F, D22353353F, J75705678A, J68335524C, F52730069A, H43596714B, B95589385K, B06776018B, B13261116L, G07580759D, D22353356F, B25414360H, AA41415395D, L71710027D, B08008360H, B34344297F; повернути ОСОБА_14 .
		Мобільний телефон темно-сірого кольору з написом на задній кришці «Мі», сім-карту з написом «МТС», яка знаходилась в телефоні темно-сірого кольору з написом на задній кришці «Мі», сім-карта з написом « НОМЕР_12 », яка яка знаходилась в телефоні темно-сірого кольору з написом на задній кришці «Мі»; повернути ОСОБА_17 . 
		Інші речові докази зберігати в матеріалах кримінального провадження. 
		Процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертиз на загальну суму 35178 гривень відшкодувати за рахунок держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
		            Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
		 
		Головуючий суддя                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...