Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/8046/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/755/1138/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025101110000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/8046/25
		1-кп/755/1138/25
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"12" червня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді                  ОСОБА_1 , 
		секретаря                          ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025101110000007 від 05.01.2025 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 338 КК України, 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
		за участю:
		прокурора                          ОСОБА_5 ,
		захисника                         ОСОБА_6 ,
		законного представника          ОСОБА_7 ,
		обвинувачених                 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,
		 
		 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
		Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам президент рф (далі - рф), а також інші невстановлені представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил рф (далі по тексту -ЗС рф) на територію України.
		Так, 24.02.2022 року на виконання вказаного наказу військовослужбовці ЗС рф, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях, здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		До участі у військовій агресії рф проти України керівництвом окупаційної адміністрації рф задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102 - IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
		Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Також, 24.02.2024 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Розуміючи викладені обставини, у невстановлений час та місці, але не пізніше 29.12.2024 року, у невстановленої особи, яка представилась « ОСОБА_8 », якій відомо про збройний напад рф на Україну, будучи негативно налаштованою відносно держави Україна, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел, направлений на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у тому числі шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Надалі, у невстановлений час та місці, але не пізніше 29.12.2024 року, невідома особа, яка представилась « ОСОБА_8 », спланувала досягнути поставленої мети за рахунок підшукання та надання завдань особам з числа громадян України, здатним вчиняти протиправні діяння на території України, зокрема міста Києва, а також організувала оплату за виконання на території України підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Переслідуючи вказаний злочинний умисел, у невстановлений час та місці, але не пізніше 29.12.2024 року, невідома особа, яка представилась « ОСОБА_8 », зв`язалася з громадянином України ОСОБА_3 у мессенджері «Telegram» та запропонувала йому за винагороду, у розмірі еквівалентній 1000 доларів США, здійснити підпал автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Після цього, у невстановлений час та місці, але не пізніше 03.01.2025 року, громадянин України ОСОБА_3 , запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 спільно вчинити підпал автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, при цьому розповів усі особливості вчинення зазначеного підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань. На вказану пропозицію ОСОБА_4 , діючи умисно, розуміючи протиправність вказаних дій, погодився. Після чого невстановлена особа, яка представилася « ОСОБА_8 », за допомогою месенджеру «Telegram» детально проконсультував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо алгоритму дій для вчинення підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, які за грошову винагороду мали знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля, місцевості розташування та після цього переслати вказані фото/відеоматеріали невстановленій особі, яка представилася « ОСОБА_8 ». Після виконання вказаних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали б отримати подальші рекомендації щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксації його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після вчинення кримінального правопорушення.
		Крім того, з метою організації оплати за вчинення на території м. Києва підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, від невстановленої особи, яка представилася « ОСОБА_8 », як оплату частини обумовленої суми винагороди та витрат на підготовку підпалу військового автомобіля на розрахунковий рахунок  ОСОБА_3   НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк»,  04.01.2025 року о 00 годині 00 хвилин надійшли 4 000 грн та 05.01.2025 року о 00 годині 00 хвилин надійшли 4 000 грн, а також на розрахунковий рахунок ОСОБА_4   НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Сенс Банк», 04.01.2025 року о 12 годині 37 хвилин надійшла 1 000 грн, тобто на загальну суму 9 000 грн.
		При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відомо про наслідки вчинення такого підпалу, а саме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Надалі, переслідуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 відшукали військовий автомобіль «Mitsubishi L200» з реєстраційним знаком НОМЕР_3 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває у користуванні військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_9 . Використовуючи власний мобільний телефон «Moto g32» IMEI: НОМЕР_5 IME2: НОМЕР_6 , ОСОБА_3 04.01.2024 року близько 13 мессенджеру «Телеграм», направив відеозапис із зображенням вказаного автомобіля невстановленій особі, яка представилася « ОСОБА_8 », та переконавшись, що вказане авто може належати Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням така особа дала вказівку ОСОБА_3 спалити автомобіль.
		ОСОБА_3 , переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, перебуваючи у магазині ТОВ «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 56, прим. 242, 04.01.2025 року о 14:08:47 год., придбав дві пляшки «Розчинника Уай-Спірит-АС Хімекспрес 1 л».
		У подальшому, 05.01.2025 року близько 00 годин 20 хвилин, діючи умисно, на виконання вказівки невстановленої особи, яка в месенджері «Телеграм» представилася « ОСОБА_8 », та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_3 , розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, облив розчинником Уай-Спірит-АС автомобіль «Mitsubishi L200» з реєстраційним знаком НОМЕР_3 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснив його підпал.
		У той же час, 05.01.2025 року близько 00 годин 20 хвилин, на виконання вказівки невстановленої особи, яка представилася « ОСОБА_8 », та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_4 , здійснив відеозапис підпалу вказаного автомобіля, використовуючи мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13» (ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 ), та за допомогою мессенджеру «Телеграм», відправив відеозаписи з підпалом вказаного авто невстановленій особі, яка представилася « ОСОБА_8 ».
		Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи у АДРЕСА_3 , близько 00 години 20 хвилин 5 січня 2025 року, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, здійснили дії, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалу військового автомобіля, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, здійснили дії, які полягають в умисному пошкодженні чужого майна, шляхом підпалу.
		Крім того, 05.01.2025 року близько 00 години 15 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу входу до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району» за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 9-Г, побачив на фасаді будинку за вказаною адресою розміщений на флагшткові Державний Прапор України.
		У цей же час у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на вчинення публічної наруги над державним символом, а саме Державним Прапором України, тобто вчинення дій, направлених на підрив авторитету української держави. 
		На виконання свого умислу, ОСОБА_3 , діючи умисно, заліз на перило пандуса, розташованого за вказаною адресою, зірвав Державний Прапор України, який знаходився у відповідному тримачі, прикріпленому до фасаду будівлі, та кинув його на східці, розміщені біля входу до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району». Після цього, в присутності сторонніх осіб, показово для інших, облив його запалювальною сумішшю «Уай-Спірит-АС», яку заздалегідь придбав у магазині ТОВ «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 56, прим. 242, та підпалив його, чим здійснив наругу над державним символом, а саме Державним Прапором України.
		Отже, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи у м. Києві по вул. Пантелеймона Куліша, буд. 9-Г, близько 00 години 15 хвилин 5 січня 2025 року, діючи умисно, здійснив дії, які полягають у вчиненні публічної наруги над Державним Прапором України.
		Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що з вересня 2024 року проживав у м. Києві та перебував у скрутному матеріальному становищі, тому шукав будь-який підробіток у мережі «Інтернет», працював на будівництвах. У грудні 2024 року побачив в мережі «Інтернет» оголошення про підробіток та написав про те, що він зацікавлений у такій роботі. У подальшому, за допомогою мессенджеру «Telegram» з ним зв`язався невідомий чоловік, який представився « ОСОБА_8 », повні анкетні дані якого йому не відомі, та запропонував йому за грошову винагороду у розмірі 2500 доларів США здійснити підпал автомобіля Збройних Сил України, на що, після тижня вагань та роздумів він погодився та запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 спільно вчинити вказані дії, на що той також погодився. У подальшому « ОСОБА_8 » за допомогою месенджеру «Telegram», детально проконсультував їх щодо алгоритму дій для успішного вчинення підпалу автомобіля Збройних Сил України, зокрема вони мали знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля, місцевості розташування та після цього переслати вказані фото/відеоматеріали « ОСОБА_8 », після чого мали б отримати подальші рекомендації щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксації його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після вчинення кримінального правопорушення, крім того в якості завдатку « ОСОБА_8 » було перераховано грошові кошти у сумі 4 000 грн, водночас ОСОБА_4 було перераховано 1 000 грн завдатку, після чого, реалізуючи вказівки « ОСОБА_8 », вони відшукали військовий автомобіль «Mitsubishi L200» з реєстраційним знаком НОМЕР_3 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, використовуючи власний мобільний телефон «Moto g32», він здійснив відеозапис вказаного авто та, використовуючи мессенджер «Телеграм», направив відзняте відео « ОСОБА_8 », який дав вказівку спалити його, після чого він у магазині ТОВ «Епіцентр К», що за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 56, прим. 242, придбав дві пляшки «Розчинника Уай-Спірит-АС Хімекспрес 1 л», після чого вони підійшли до вказаного автомобіля, він облив його розчинником та здійснив його підпал, у той же час ОСОБА_4 здійснив відеозапис вказаного підпалу авто та, використовуючи мессенджер «Телеграм», відправив відзняті відео з підпалом вказаного авто «ОСОБА_8», після чого той перерахував ще 4000 грн і попрохав підпалити двері адміністративної будівлі, а саме ЖЕКу, крім цього зазначив, що заплатить додатково 500 доларів США за підпал Державного Прапору України, на що він погодився, ОСОБА_10 не ставив про це до відома, та, реалізуючи вказівку « ОСОБА_8 », 05.01.2025 року у нічний час доби він, перебуваючи поблизу входу до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району» за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 9-Г, побачив на фасаді будинку за вказаною адресою, розміщений на флагшткові Державний Прапор України, після чого, маючи на меті знищити його, він заліз на перило пандуса, зірвав Державний Прапор України та кинув його на східці, після цього облив його запалювальною сумішшю та підпалив. Пізніше « ОСОБА_8 » мав перерахувати залишок обумовленої суми грошових коштів за вчинені дії, однак цього не зробив, у той же час вони були затримані працівниками правоохоронних органів. Окрім того, ОСОБА_3 зазначив, що жалкує про свій вчинок, учинив указані дії з метою заробити грошей, оскільки він з багатодітної сім`ї, є внутрішньо переміщеною особою та перебуває в скрутному матеріальному становищі. 
		Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що знайомий ОСОБА_3 , оскільки разом працювали на будівництві, той запропонував йому за грошову винагороду, на виконання вказівок невідомого чоловіка на ім`я « ОСОБА_8 », спільно з ним вчинити підпал військового автомобіля, на що він ( ОСОБА_10 ) погодився, після чого « ОСОБА_8 », за допомогою месенджеру «Telegram», детально проконсультував їх щодо алгоритму дій для успішного вчинення підпалу автомобіля Збройних Сил України, зокрема вони мали знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля, місцевості розташування та після цього переслати вказані фото/відеоматеріали « ОСОБА_8 », після чого мали б отримати подальші рекомендації щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксації його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після вчинення кримінального правопорушення, крім того в якості завдатку « ОСОБА_8 » було перераховано ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 4 000 грн, водночас йому ( ОСОБА_4 ) було перераховано 1 000 грн завдатку, після чого, реалізуючи вказівки « ОСОБА_8 », вони відшукали військовий автомобіль «Mitsubishi L200» з реєстраційним знаком НОМЕР_3 , що знаходився за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 10, після чого, використовуючи власний мобільний телефон, ОСОБА_3 здійснив відеозапис вказаного авто та, використовуючи мессенджер «Телеграм», направив відзняте відео « ОСОБА_8 », який дав вказівку спалити його, після чого ОСОБА_3 у магазині ТОВ «Епіцентр К», що за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 56, прим. 242, придбав дві пляшки «Розчинника Уай-Спірит-АС Хімекспрес 1 л», після чого вони підійшли до вказаного автомобіля, ОСОБА_3 облив його розчинником та здійснив його підпал, у той же час він ( ОСОБА_4 ) здійснив відеозапис вказаного підпалу авто та, використовуючи мессенджер «Телеграм», відправив відзняті відео з підпалом вказаного авто «ОСОБА_8», після чого він (« ОСОБА_8 ») попрохав підпалити ще двері адміністративної будівлі, на що вони погодились та, реалізуючи вказівку « ОСОБА_8 », 05.01.2025 року у нічний час доби направились до ЖЕКу за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 9-Г, де ОСОБА_3 мав підпалити вхідні двері, водночас він ( ОСОБА_4 ) мав фіксувати це на камеру мобільного телефона, проте про наміри ОСОБА_3 спалити Державний Прапор України він ( ОСОБА_4 ) не знав і не приймав участь у його підпалі, бачив як ОСОБА_11 у його присутності зірвав з будівлі прапор і підпалив його. Пізніше « ОСОБА_8 » мав перерахувати залишок обумовленої суми грошових коштів, однак цього не зробив, у той же час вони були затримані працівниками правоохоронних органів. 
		Таким чином, показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їхньої позиції. 
		Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
		При ухваленні вироку відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. 
		Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. 
		На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні наступних кримінальний правопорушень: у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України; в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України; у публічній нарузі над Державним Прапором України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК України.
		Крім того, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні наступних кримінальний правопорушень: у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України; в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого і тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його неповнолітній вік на час вчинення кримінальних правопорушень та стан здоров`я.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданої шкоди, вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
		Так, суд не знаходить підстав визнавати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки така обставина врахована під час кваліфікації дій обвинуваченого. 
		Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 338 КК України у виді позбавлення волі за кожне кримінальне правопорушення окремо, а остаточне покарання призначити на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.
		Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, позицію потерпілого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75, 104 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його молодий вік та стан здоров`я.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданої шкоди.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
		Так, суд не знаходить підстав визнавати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки така обставина врахована під час кваліфікації дій обвинуваченого. 
		Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі за кожне кримінальне правопорушення окремо, а остаточне покарання призначити на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.
		Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, позицію потерпілого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		 
		Також необхідно вирішити питання, що стосується майна, на яке накладено арешт. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України. У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 338 КК України, та призначити йому покарання: 
		- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
		- за ч. 1 ст. 338 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. 
		Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
		Покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання: 
		- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
		Покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Заставу у розмірі 121 120 грн, внесену 05.03.2025 року за ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.02.2025 року, після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю. 
		Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме:
		- 21 204 грн за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 537/25-54 від 31.03.2025 року;
		- 14 262 грн 40 коп. за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи № 57/2 від 04.04.2025 року;
		- 8 914 грн за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи № 56/2 від 24.02.2025 року.
		Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року та ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року, скасувати.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
		- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13» ІМЕI1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , сім-карту НОМЕР_9 , банківську карту «Sense bank» НОМЕР_10 , банківську карту «monobank» НОМЕР_11 , банківську карту ПриватБанк «Універсальна» НОМЕР_12 , банківську карту ПриватБанк «Для виплат» НОМЕР_13 , куртку чорного кольору, баф чорного кольору, мобільний телефон «Moto g32» ІМЕI1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , баф червоного кольору, штани чорного кольору «Take Over», двостороння чорно-сіра куртка, кросівки сірого кольору «New Balance S30», шапка червоного кольору, залишити власнику; 
		- обгорілі рештки Державного Прапору України, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...