Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/848/25 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.
Дата набрання законної сили: 09.06.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Апеляційне провадження № 33/824/2566/2025                    
		Справа № 758/848/25                                                           
		Головуючий в суді І інстанції Казмиренко Л.В.
		Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем   України
		 
		09 червня 2025 року                                                                                  
		м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Максименко Юлії Петрівни, розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Максименко Юлії Петрівни на постанову Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.1, 2.5 ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Постановою Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 12.1 та 2.5 ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн. на користь держави.
		 
		ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 30 грудня 2024 року о 22:27 в м. Київ по вул. Вишгородська, 5 керував транспортним засобом марки Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Білицька в сторону вул. Вишгородська із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився на безперервну відеофіксацію б/к 473609, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Крім того, 30 грудня 2024 року о 22:27 в м. Київ, вул. Вишгородська, 5 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Білицька в сторону вул. Вишгородська, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на електроопору. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
		 
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Максимова Ю.П. в електронній формі подала апеляційну скаргу 23 квітня 2025 року, в якій просила поновити строк на оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року, визнавши причину пропуску строку поважною, скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року та закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
		Вказувала, що провадження у даній справі було відкрито судом за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак в матеріалах справи знаходилися ще протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209224 від 31 грудня 2024 року за порушення ст. 124 КУпАП та постанова серії ЕНА № 376197 від 31 грудня 2024 року за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП. Ані у відкритому доступі в ЄДРСР, ані в електронному кабінеті користувача в підсистемі «Електронний суд» немає ухвали про об`єднання розгляду цих матеріалів, немає і окремих проваджень про їх розгляд.
		Вказувала, що судом не було розглянуто жодного з клопотань, поданих захисником, серед яких пояснення ОСОБА_1 щодо обставин справи, клопотання про повне дослідження матеріалів справи, клопотання про залучення прокурора та клопотання по закриття провадження в справі; в постанові суду про розгляд цих клопотань не зазначено. 
		Крім того судом не надано можливості взяти участь в судовому засіданні. Максимовою Ю.П. як захисником було подано клопотання про участь у справі в режимі відеоконференцзв`язку на 27 лютого 2025 року, однак на вказаний час ніхто на зв`язок не вийшов. Пізніше 27 лютого 2025 року о 16:53 їй зателефонувала помічниця судді та повідомила, що суддя в той час була тимчасово непрацездатною і судове засідання відкладене на 28 березня 2025 року, на що захисник відразу повідомила, що не зможе взяти участь в цьому судовому засіданні, оскільки зайнята у іншій справі, та подала відповідне клопотання про відкладення судового засідання з відповідними доказами, однак це клопотання було судом проігноровано.
		Щодо відсутності у ОСОБА_1 підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, вказувала, що судом всупереч ст. 7, 9 КУпАП належним чином не з`ясовано обставини справи, розглянуто справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, наявних в справі.
		Зазначала, що в матеріалах справи відсутній відеозапис, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 , як і будь-які документи, що підтверджують факт керування. Згідно відеоматеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що патрульні поліцейські підійшли до ОСОБА_1 о 00:32, щоб дізнатися, чому він у комендантську годину перебуває у громадському місці, і він їм повідомив, що чекає їх вже більше двох годин, щоб зафіксувати ДТП.
		ОСОБА_1 повідомив патрульним, що вийшов на прогулянку близько 22:30, о приблизно о 22:40, дійшовши до місцевого скверу, побачив, що поза межами проїжджої частини стоїть авто з явними ознаками ДТП. Підійшовши ближче, він побачив, що автомобіль схожий на той, що перебуває на балансі його військової частини, де він проходить службу. Однак ОСОБА_1 не був в цьому впевнений, оскільки він не має посвідчення водія, не керує транспортними засобами та за ним не закріплені автомобілі у військовій частині. Військова частина НОМЕР_2 знаходиться у АДРЕСА_1 , що і підтверджувало те, що автомобіль міг пересуватися по м. Київ. Оглянувши все довкола місця події, він побачив, що поряд з авто знаходяться речі, схожі на військові, і біля них лежав один ключ, як він зрозумів, від цієї машини. Так як сквер є публічним місцем, задля попередження крадіжки речей з автомобіля чи самого авто, він поклав собі в кишеню знайдений ключ, після чого о 22:43 зателефонував на гарячу лінію 102 та повідомив про ДТП. Поки ОСОБА_1 чекав патрульний екіпаж, він зателефонував до свого побратима по службі та розповів, що побачив авто, схоже на те, що перебуває на балансі їх військової частини, та речі в авто, які вказували на відношення водія до військової служби. Побратим погодився приїхати, щоб перевірити, чи це дійсно так.
		Патрульний екіпаж поліцейських прибув на місце події о 00:32, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи. Весь цей час майже дві години ОСОБА_1 чекав їх, охороняючи авто. Але, як виявилося, патрульні поліцейські прибули не на виклик з гарячої лінії 102, а через те, що побачили ОСОБА_1 у парку в комендантську годину. За цей час ОСОБА_1 , чекаючи патрульних, замерз та був знервований халатністю до роботи з боку поліцейських, а тому висловив їм своє справедливе обурення. Після прибуття патрульних поліцейських приїхав і побратим по службі ОСОБА_1 , який підтвердив, що дане авто дійсно стоїть на балансі їх військової частини.
		В ході огляду місця події та допиту ОСОБА_1 патрульні почали підозрювати, що це він скоїв ДТП, але це все заперечувалось, як вбачається з відеозаписів. З самого початку відеозапису ОСОБА_1 поясняв, що не керував авто та просто чекав патрульних, яких викликав о 22:43. Між ОСОБА_1 та поліцейськими дійсно виникла словесна перепалка, в силу психологічно напруженої обстановки. Після чого патрульні почали проявляти упередженість до ОСОБА_1 . Також ними з самого початку було відмічено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що ОСОБА_1 і сам не заперечував.
		Крім того, були певні непорозуміння через те, що ОСОБА_1 є громадянином республіки білорусь, що призвело до мовних непорозумінь. Після того, як один з патрульних повідомив ОСОБА_1 , що отримав відеозапис з камер відеоспостереження, де на великій швидкості він скоює ДТП, збиваючи електроопору, ОСОБА_1 зрозумів, що поліцейські упереджені до нього і будуть схиляти до визнання скоєння адміністративних правопорушень. Патрульні поліцейські почали тиснути на ОСОБА_1 , по декілька раз вимагаючи документи, які він неодноразово показував, потім незаконно почали проводити огляд його речей. Весь цей час ОСОБА_1 виконував їх вказівки та надавав документи, пояснення і повторював, що він не був водієм автомобіля.
		Наголошувала, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував автомобілем. У даній справі ОСОБА_1 є свідком події, перехожим, який викликав поліцію на місце ДТП, тому його відмова від огляду на стан алкогольного сп`яніння являється цілком правомірною.
		Щодо невірного застосування норм права при складанні протоколів, пояснювала, що ОСОБА_1 під час надання пояснень щодо події, повідомив, що являється військовослужбовцем ЗСУ, та показав свій військовий квиток. З урахуванням норм ст. 266-1 КУпАП, патрульні поліції взагалі не мали повноважень складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки це відноситься до повноважень іншого органу.
		Щодо порушення при складенні протоколів, вказувала, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст. 266 КУпАП, і після того, як ОСОБА_1 повідомив, що є громадянином республіки білорусь, поліцейськими не було запропоновано викликати перекладача. Також, було порушено норми ст. 264 КУпАП. Як вбачається із відеоматеріалів справи, не було встановлено власника автомобіля, поняті при огляді також були відсутні.
		На відеозаписі зафіксовано огляд особистих речей ОСОБА_1 , однак ані огляд транспортного засобу, ні особистий огляд не були зафіксовані в протоколі.
		Також на відеозаписі о 01:44 патрульні внесли неправдиві відомості щодо обставин події. Вони зафіксували, що самі виявили місце ДТП, ігноруючи звернення ОСОБА_1 . На гарячу лінію 102.
		О 01:50 патрульним поліцейським було підтверджено командиром батальйону, в якому проходить службу ОСОБА_1 , у телефонній розмові, що за ним ніяке авто не закріплене, тому він не міг керувати транспортним засобом, який перебуває на балансі частини.
		У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого стану сп`яніння чи перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачене Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого стану сп`яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 1452/735. Однак, відсутній акт медичного огляду, передбачений додатком 3 до Інструкції.
		Наводила зміст ст. 8, 62 Конституції України, судову практику ЄСПЛ, вказувала, що судом допущено спрощений підхід до розгляду справи, оскільки судом в постанові не було встановлено фактичні обставини правопорушення, а суд послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та обґрунтував вину лише на формально перелічених документах, тобто не виконав свої безпосередні функції щодо повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, та навіть не надав стороні захисту можливості підготувати належний захист та правову позицію, що є неприпустимим. Натомість суд обрав обвинувальну позицію щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянув справу та виніс постанову, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Щодо наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, вказувала, що постанова суду першої інстанції надійшла до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» лише 01 квітня 2025 року о 23:44, що потребувало часу для підготовки належного захисту, тому 08 квітня 2025 року захисником було вперше подано апеляційну скаргу, яку було їй повернуто постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року в зв`язку із недолученням до апеляційної скарги договору про надання правничої допомоги ОСОБА_1 , яку отримано захисником 21 квітня 2025 року. В зв`язку з винесенням цієї постанови нею було пропущено строк на апеляційне оскарження. 
		Наголошувала, що постанова Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскарження її вкрай необхідно для забезпечення прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності. В суді першої інстанції розгляд цієї справи взагалі не проводився, тому для встановлення істини необхідний перегляд справи в апеляційний інстанції.
		 
		Вирішуючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.
		Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
		Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
		 
		З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови захисник Максимова Ю.П. пропустила з поважних причин, оскільки розгляд справи 28 березня 2025 року відбувався за відсутності ОСОБА_1 та його представника, в зв`язку з чим вперше апеляційна скарга подана Максимовою Ю.П. 08 квітня 2025 року з пропуском одного дня на апеляційне оскарження, який сплив 07 квітня 2025 року, зазначену апеляційну скаргу постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року було повернуто особі, яка її подала, в зв`язку з недолученням до апеляційної скарги належних документів на підтвердження повноважень на надання правової допомоги ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді.
		За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.
		 
		Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Максимової Ю.П., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
		 
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
		 
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		 
		Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
		 
		Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
		 
		Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції визнав доведеним те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні цих адміністративних правопорушень підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, зокрема: даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209215 від 31 грудня 2024 року, ЕПР1 № 209224 від 31 грудня 2024 року, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 31 грудня 2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, даними схеми ДТП, де зазначено місце зіткнення транспортного засобу, його розташування, перелік видимих пошкоджень, даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3761697 від 31 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 126 КУпАП (водій керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії); оглянутими відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що на виклик про ДТП приїжджають працівники поліції за адресою м. Київ, вул. Вишгородська, парк, де стоїть розбите авто, поряд чоловік, який представився ОСОБА_1 , повідомив, що викликав працівників поліції, чекає біля 2,5 годин, автомобілем не керував. В подальшому не повідомляє, хто водій. Однак працівники поліції показують йому відео і вказують, що є відео, де ОСОБА_1 виходить з даного автомобіля з водійського місця. В подальшому ОСОБА_1 пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 сказав, що проходити огляд не буде.
		 
		Між тим, такий висновок зроблений судом на підставі неповно досліджених доказів та внаслідок їх неналежної оцінки і погодитись з цим висновком неможливо.
		 
		За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об`єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб`єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
		 
		Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об`єктивної сторони зокрема.
		 
		Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
		Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
		 
		Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		 
		Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
		У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
		Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
		Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
		 
		Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
		 
		Разом із тим, судом першої інстанції під час розгляду справи не звернуто увагу, що з доказів, наявних в матеріалах справи, не вбачається, що транспортний засіб знаходився під керуванням ОСОБА_1 , оскільки із відеозапису вбачається, на місці події працівники поліції прибули після завершення події дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 знаходився при цьому поза салоном транспортного засобу та повідомив працівникам поліції, що не є водієм, а лише забезпечує збереження транспортного засобу до прибуття працівників поліції, яких, за його словами, він викликав. При цьому впродовж усього відеозапису з бодікамер працівників поліції, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування ним транспортним засобом. 
		 
		Таким чином, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських не було зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції і у нього працівниками поліції безпосередньо після зупинки транспортного засобу виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.
		 
		Натомість інспектором поліції ініційовано притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та за ст. 124 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
		 
		Судом першої інстанції при перегляді зазначеного відеозапису встановлено, що на виклик про ДТП приїжджають працівники поліції за адресою м. Київ вул. Вишгородська, парк, де стоїть пошкоджений транспортний засіб, поряд з яким знаходиться чоловік, який представився ОСОБА_1 . Повідомив, що викликав працівників поліції, чекає біля 2,5 годин, автомобілем не керував. В подальшому не повідомляє, хто був водієм, однак працівники поліції демонструють йому відео і вказують, що є відео, де ОСОБА_1 виходить з даного автомобіля з водійського місця. В подальшому ОСОБА_1 пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 повідомив, що проходити огляд не буде.
		 
		При цьому на відеозаписі, події на якому досліджувались судом, не зафіксовано, який саме відеозапис працівник поліції демонструє ОСОБА_1 як факт керування транспортним засобом, а отже, суд першої інстанції виходив із припущення про наявність такого відеозапису, його належність та достовірність як доказу. 
		 
		Разом із тим, судом першої інстанції не надано належної оцінки відеозапису з камер спостереження, долученого до матеріалів справи, з якого вбачається, що 12 грудня 2024 року о 22:27 транспортний засіб, різко повертаючи ліворуч, з`їжджає з проїзної частини та здійснює зіткнення з електроопорою на території парку, після чого зупиняється. Через деякий час з автомобіля виходить водій, однак встановити ані особу даного водія, ані марку, модель і номер транспортного засобу, зафіксованому на відеозаписі, не вбачається за можливе через віддаленість транспортного засобу від камери та темний час доби.
		Інших належних доказів, які би підтверджували обставини дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортного засобу Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 , а також, що водієм даного транспортного засобу був саме ОСОБА_1 , який би допустив порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу, матеріали справи не містять.
		 
		Керування транспортним засобом також є об`єктивною стороною правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у особи, яка не виконує функції водія, не виникає обов`язку на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак доказами, наявними в матеріалах справи, факт керування ОСОБА_1 автомобілем Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 не підтверджується.
		 
		Наведених обставин суд першої інстанції не врахував, в зв`язку з чим неправильно застосував ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і безпідставно наклав на ОСОБА_1   адміністративне стягнення за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
		 
		Всупереч положень ст. 62 Конституції України суд першої інстанції витлумачив сумніви щодо винуватості ОСОБА_1 не на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а натомість фактично перебрав на себе функції обвинувачення, зробивши висновок про встановлення його винуватості.
		 
		У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		 
		Дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, слід визнати, що вони є суперечливими, а тому не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 12.1 ПДР та скоєння порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		Апеляційний суд також враховує і погоджується з доводами апеляційної скарги, що всупереч ст. 264 КУпАП ані огляд транспортного засобу, ані огляд особистих речей ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не зафіксовані.
		 
		За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		 
		Що стосується доводів апеляційної скарги захисника у частині того, що працівниками поліції порушені вимоги, передбачені ст. 266-1 КУпАП, оскільки до ОСОБА_1 , який повідомив працівникам поліції, що є військовослужбовцем ЗСУ, та показав свій військовий квиток, повинен бути застосований окремий порядок огляду, а протоколи про адміністративне правопорушення не мали складатися взагалі, суд апеляційної інстанції відхиляє  їх як необґрунтовані, з огляду на положення ст. 255 КУпАП, якою визначено осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. 
		Так, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст. 124, 130).
		 
		Крім того, апеляційний суд не може погодитися з безпідставними доводами апеляційної скарги, що після встановлення того, що ОСОБА_1 є громадянином республіки білорусь, поліцейські не запропонували йому викликати перекладача, з огляду на те, що о 01:27 працівники поліції запитували, чи не потребує ОСОБА_1 послуг перекладача. Крім цього, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 вільно спілкується з працівниками поліції, підтримуючи з ними діалог впродовж всього відеозапису.
		 
		Враховуючи, що фактично медичного огляду ОСОБА_1 не проводилося в зв`язку з його відмовою від такого огляду, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це передбачено додатком 3 до Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2025 року № 1452/735.
		 
		Апеляційний суд відхиляє як нічим не підтверджені припущення доводи апеляційної скарги, що на відеозаписі працівники поліції зафіксували, що самі виявили місце дорожньо-транспортної пригоди, ігноруючи звернення ОСОБА_1 на гарячу лінію 102. Так, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 дійсно викликав працівників поліції за обставин, повідомлених ним на відеозаписі.
		 
		Втім, такі помилкові доводи не впливають на доведеність та обґрунтованість апеляційної скарги в цілому та не змінюють висновків апеляційного суду про необхідність скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
		Поновити захиснику Максименко Юлії Петрівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року.
		Апеляційну скаргу захисника Максименко Юлії Петрівні задовольнити.
		Постанову Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.1 та 2.5 ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення п. 12.1 та 2.5 ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                              Кашперська Т.Ц.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...