Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/264/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.
Дата набрання законної сили: 10.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/650/158/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000011

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 650/264/24
		провадження № 1-кп/650/158/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		09 червня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		із секретарем  ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 22023230000000011 за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Дунаївці Хмельницької області, документованої паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 14 лютого 2001 року Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області, проживаючої на час вчинення злочину та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України,
		 
		встановив:
		 
		Ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України та Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах міжнародно визнаного державного кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року застосування російською федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року та істотно порушило чинний на момент початку збройної агресії Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією від 31 травня 1997 року.
		У світлі положень IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, одним із наслідків збройної агресії російської федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України.
		Виходячи з положень резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262, "Стан справ у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)" A/RES/71/205 (2016), A/RES/72/190 (2017), A/RES/73/263 (2018), A/RES/74/168 (2019), A/RES/75/192 (2020), а також "Проблеми мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частини Чорного та Азовського морів" A/RES/73/194 (2018), A/RES/74/17 (2019), A/RES/75/29 (2020), вони підкреслюють нелегітимність проведення в Автономній Республіці Крим референдуму, визнають Автономну Республіку Крим та місто Севастополь територією, тимчасово окупованою російською федерацією, і закликають міжнародне співтовариство не визнавати будь-яку зміну статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя на основі результатів зазначеного референдуму.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнається, що росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		Рішенням Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення російської федерації на територію України.
		Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
		Збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, після того як президент російської федерації ОСОБА_6 оголосив про початок так званої «спеціальної воєнної операції» проти України.
		Російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-УІІ), тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією території України, визначених ч. 1 ст. З цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
		Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
		Так, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації та підконтрольні їм учасники незаконних збройних формувань шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини території України, в тому числі і Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.
		Згідно з указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, відповідно до Закону України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022, станом на 10.12.2022 у переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) у розділі «VIII Херсонська область» у п. 1 зазначено Бериславський район: Новорайська сільська територіальна громада.
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», початок тимчасової окупації Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області датується 09.04.2022, а завершення - 11.11.2022.
		Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, представниками збройних формувань російської федерації всупереч законного порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Бериславського району Херсонської області цілеспрямовано було створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію - «Военно-гражданская администрация Бериславского административного района Херсонской области», в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
		При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави, а також підприємств, установ та організацій на тимчасово окупованій території, в тому числі с. Максима Горького Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, державних підприємствах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. 
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи громадянкою України, фактично проживаючи на території с. Максима Горького Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, усвідомлюючи, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, а порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, об`єктивно розуміючи зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування російської федерації, шляхом вчинення воєнного нападу 24.02.2022, захопили Бериславський район Херсонської області і всупереч законного порядку створили підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію  «Военно-гражданская администрация Бериславского административного района Херсонской области», усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, приблизно в травні-червні 2022 року прийняла пропозицію осіб із числа представників окупаційної влади держави-агресора російської федерації та добровільно зайняла посаду так званої «секретаря Максимогорьковского сельского совета», а 12 липня 2022 року прийняла пропозицію осіб із числа представників окупаційної влади держави-агресора російської федерації та добровільно зайняла посаду так званої «главы Максимогорьковского сельского совета», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		ОСОБА_5 , зайнявши вищевказану посаду у незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі, здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зокрема:
		організовувала формування апарату так званого «Максимагорьковского сельского совета», комунальних підприємств та установ;
		виконувала обов`язки щодо виконання функцій, пов`язаних з вирішенням питань щодо оформлення та виплати російських пенсій та російської грошової допомоги населенню громади, прийняття та оформленням заявок на такі виплати;
		зверталась до так званого «главы Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области» ОСОБА_8 з питань сприяння розмінуванню сільськогосподарських ділянок, що обумовлювало залучення до виконання вказаних завдань російського окупаційного контингенту;
		здійснювала контроль щодо забезпечення функціонування житлово-комунальної сфери;
		проводила збори мешканців с.Максима Горького Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, під час яких, всупереч існуючому законному адміністративно-територіальному поділу, ініціювала питання виходу с. Максима Горького з меж Новорайської сільської територіальної громади.
		На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченої зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією всього належного їй майна. Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання. Судові витрати стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		Захисник у судовому засіданні просив призначити обвинуваченій найменш суворий вид покарання, посилаючись на неможливість достеменно встановити, чи вчиняла вона інкриміновані дії добровільно.
		Обвинувачена насудове засіданняне з`явилася,досудове розслідуванняу даномукримінальному провадженні,відповідно доухвали слідчогосудді Центральногорайонного судуміста Миколаєвавід 05січня 2024року усправі №490/9290/23проведено успеціальному порядку,а судовийрозгляд справиздійснений успеціальному судовомупровадженні,за їївідсутності,відповідно доухвали Великоолександрівськогорайонного судуХерсонської областівід 15квітня 2024року,у зв`язкуз чимсуд констатує,що якстороною обвинуваченняв ходіздійснення спеціальногодосудового розслідування,так ісудом вході здійсненняспеціального судовогопровадження (inabsentia),були здійснені всі можливіпередбачені закономзаходи щододотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченої та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченій, брав участь у кожному судовому засіданні, в якому здійснювався розгляд справи по суті. Жодних зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.
		Впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченої до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5КПК України (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим обвинувачена вважається належним чином ознайомленою з їх змістом.
		Після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження та до ухвалення вироку у справі обвинувачена до суду не з`являлася та не була до нього доставлена, що свідчило про відсутність підстав для переходу суду до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
		З матеріалів справи суд також встановив, що обвинувачена мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6Європейської Конвенціїз правлюдини та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченої, яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (частина третя статті 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Отже, зважаючи на виконання судом усіх передбачених наведеними положеннями кримінального процесуального законодавства вимог щодо проведення спеціального судового провадження, кримінальне провадження здійснено за відсутності обвинуваченої, а обставини причетності останньої до інкримінованого їй кримінального правопорушення, перевірені у відкритому судовому засіданні, із дотриманням засад кримінального провадження та за активної участі захисника. 
		Вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується такими наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023230000000011 від 05 січня 2023 року кримінальне провадження було розпочато за інформацією про можливу причетність громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, за відсутності будь-якого примусу, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, приблизно в травнічервні 2022 року прийняла пропозицію осіб із числа представників окупаційної влади держави-агресора російської федерації та добровільно зайняла посаду так званої «секретаря Максимогорьковского сельского совета», а 12 липня 2022 року  пропозицію про зайняття посади так званої «главы Максимогорьковского сельского совета», пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 Кримінального кодексу України.
		Відповідно до рапорта про виявлення кримінального правопорушення викладено, що в ході забезпечення контррозвідувального захисту національних інтересів держави здобуто достовірні відомості про співпрацю мешканки Херсонської області ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зі Збройними Силами російської федерації в умовах збройного конфлікту, розпочатого 24 лютого 2022 року.
		У рапорті зазначено, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану активізувала власну діяльність, яка полягала у створенні умов для забезпечення режиму окупації, зокрема добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.
		З`ясовано, що ОСОБА_5 за відсутності будь-якого примусу надала згоду та у червні 2022 року (дата уточнюється) була затверджена на посаді так званого «секретаря сільської ради» села Максима Горького Бериславського району Херсонської області від окупаційної влади, а 11 липня 2022 року наказом № 19 так званої «Військово-цивільної адміністрації Бериславського адміністративного району Херсонської області» затверджена на посаді так званого «голови сільської ради» вказаного населеного пункту.
		У рапорті також зазначено, що до повноважень ОСОБА_5 на зазначеній посаді належали: організація формування апарату окупаційного органу влади, видання організаційних розпоряджень, забезпечення обігу російського рубля, сприяння переходу місцевих суб`єктів господарювання на російську систему реєстрації та оподаткування, контроль за забезпеченням функціонування житлово-комунальної сфери населеного пункту тощо.
		У зв`язку з викладеним у рапорті зазначено про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 Кримінального кодексу України («колабораційна діяльність»), та необхідність направлення матеріалів до слідчого відділу Управління СБУ в Херсонській області для початку досудового розслідування.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 06 березня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_9 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка у період окупації військовослужбовцями рф села Максима Горького погодилась на співпрацю з окупаційною владою та зайняла посаду так званого «голови сільської ради» села Максима Горького Бериславського району.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 06 березня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_10 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як свою односельчанку, яка під час окупації села Максима Горького Бериславського району зайняла посаду так званого «голови Максима Горьковської сільської ради» при окупаційній владі.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 06 березня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_11 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка була головою так званої «сільської ради» села Максима Горького Бериславського району Херсонської області від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 06 березня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_12 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала громадянку України ОСОБА_5 як особу, яка в період окупації військовослужбовцями рф Бериславського району зайняла посаду голови села ОСОБА_13 від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 29 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_14 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як так званого голову сільської ради села Максимогорського Бериславського району Херсонської області від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 29 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_15 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 як так званого голову сільської ради села Максима Горького Бериславського району Херсонської області від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 29 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_16 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнала ОСОБА_5 , місцеву жительку села Максима Горького, яка в період окупації населеного пункту зайняла посаду голови Максима Горьківської сільської ради від окупаційної влади.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 29 травня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, свідок ОСОБА_17 серед осіб, представлених для впізнання на фотознімках, впізнав ОСОБА_5 як так званого голову сільської ради села Максима Горького Бериславського району Херсонської області від окупаційної влади за загальними рисами.
		Відповідно до протоколу огляду від 29 червня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023230000000011 оглянуто паперовий пакет Національної поліції України коричневого кольору, в якому виявлено поліетиленовий прозорий файл з 6 аркушами формату А4. Перші два аркуші скріплені між собою металевою скобою канцелярського степлера. Відповідно до протоколу огляду місця події від 22 червня 2023 року вказані документи були виявлені при проведенні огляду території магазину по вул .Урожайній в с. Максима Горького Бериславського району Херсонської області.
		На першому аркуші міститься документ з назвою «ХОДОТАЙСТВО» №197/22 від «Главы Военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области» ОСОБА_8 , адресований «ВПУ ГВ с ЮГ». Документ виготовлений на одному аркуші паперу формату А4 білого кольору друкованим способом, у верхній частині має зображення герба російської федерації та найменування: «ВОЕННО-ГРАЖДАНСКАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ БЕРИСЛАВСКОГО РАЙОНА ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ». У нижній частині документа проставлений відбиток круглої печатки червоного кольору із зображенням герба російської федерації, підпис та ініціали. Документ містить друкований текст: «Прошу Вас оказать содействие в рассмотрении заявления от граждан. Заявление прилагается.», а також рукописний текст кульковою ручкою синього кольору: « ОСОБА_18 ! Работа национальной гвардии не оказывает содействие в разминировании обьектов территорий. Соответствующие функции делегированы военной комендатуре Херсонской области. Она организует разминирование инженерными подразделениями Вооруженных Сил Российской Федерации. Опыт имеют. C уважением Старший ОСОБА_19 , 2 июля 2022 года», підпис.
		Другий аркуш  документ з назвою «ЗАЯВЛЕНИЕ» від 01.06.2022, виготовлений на бланку формату А4 білого кольору рукописним способом кульковою ручкою синього кольору. У верхній частині документа зазначено адресата та прізвище й ініціали заявника: «Главе военно-гражданской администрации Бериславского района Херсонской области ОСОБА_8 . Очаковской Марии Васильевны с. Максима Горького секретарь сельского совета». Документ містить рукописний текст: «Прошу Вашего участия в вопросе разминирования сельскохозяйственных угодий в связи с уборкой урожая. Визуально обнаружены металические предметы в полях. Состояние их неизвестно.». У нижній частині документа зазначено дату «01.06.2022», підпис та ініціали « ОСОБА_5 », а також реєстраційні реквізити «вх №197/22 от 01.07.2022».
		Третій аркуш  документ з назвою «ХОДАЙСТВО» від 13.07.2022, виготовлений на одному аркуші паперу формату А4 білого кольору друкованим способом. У верхній частині документа зазначено адресата та прізвище й ініціали заявника: «Главе военно-гражданской администрации Бериславского района Херсонской области ОСОБА_8 . Секретаря Максимогорьковского сельского совета ОСОБА_5 ». Документ містить друкований текст: «Максимогорьковская громада сельского секретаря выступает против обьединения в Новорайскую териториальную громаду согласно протокола собрания населения 12.07.2022 в пользу функциональных обьязаностей Максимогорьковского сельского совета. Протокол с подписями жителей села Максима Горького прилагается.». У нижній частині документа зазначено дату «13.07.2022», підпис та ініціали « ОСОБА_5 ».
		Четвертий аркуш  документ з назвою «ПРОТОКОЛ от 12.07.2022 О объединении в териториальную громаду», виготовлений на одному аркуші паперу формату А4 білого кольору друкованим способом. Документ містить текст: «Присутствующие: 159 человек. Повестка дня: 1. Обединение в териториальную громаду. 2. О работе КП в составе сельского совета. Выступили: секретарь сельского совета ОСОБА_5 о обединении в териториальную громаду. Голосовали: "За" нет; "Против" - 115 человек, "Воздержались" - 44 человека. Слушали: ОСОБА_20 о работе комунального предприятия в составе сельского совета. Голосовали: "За" - 115 человек; "Против" нет; "Воздержались" - 44 человека.». У нижній частині документа зазначено посаду «Секретарь сельского совета», підпис та ініціали « ОСОБА_5 », а також ініціали та підписи так званих членів: « ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ».
		П`ятий аркуш  аркуш паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою на бланку з заголовком «Сельский Совет Максимо-Горьковский». Документ містить рукописний текст російською мовою щодо даних по сільській раді. У графі «Явки, пароли, контакты лиц, которые готовы сотрудничать» зазначені прізвища та ініціали: « ОСОБА_5 НОМЕР_2 глава, ОСОБА_23 НОМЕР_3 секретарь, ОСОБА_24 НОМЕР_4 медсестра, ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ».
		Шостий аркуш  аркуш паперу формату А4 білого кольору з друкованим текстом. У верхній частині документа зазначено адресата та прізвище й ініціали заявника: «Главе военно-гражданской администрации Бериславского района Херсонской области ОСОБА_8 ОСОБА_28 сельского совета». Документ містить друкований текст та табличні дані російською мовою. У нижній частині документа зазначено посаду «Глава Максима-Горьковского сельского совета», ініціали « ОСОБА_5 », підпис відсутній.
		Також у протоколі зазначено, що документ з назвою «ЗАЯВЛЕНИЕ» від 01.06.2022 (другий аркуш) було вилучено для проведення почеркознавчої експертизи. Інші документи запаковані в зворотній послідовності у паперовий пакет Національної поліції України коричневого кольору в якості додатку до протоколу огляду від 22.06.2023 та опечатані підписом прокурора.
		Вказані документи визнані речовими доказами відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 19 жовтня 2023 року 
		Відповідно до протоколу обшуку від 06 жовтня 2023 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2023 року, за адресою: Херсонська область, Бериславський район, село Максима Горького, вулиця Горького, 15 (місце проживання ОСОБА_5 ), під час обшуку в будинку у коробці з документами виявлено 16 аркушів зі зразками почерку та підпису ОСОБА_5 , які вилучено та запаковано до сейф-пакету. Також в одній із кімнат будинку виявлено 5 грошових купюр номіналом 50 рублів, 6 грошових купюр номіналом 100 рублів та одну грошову купюру номіналом 500 рублів, які вилучено та запаковано до сейф-пакету. У приміщенні літньої кухні виявлено та вилучено 48 примірників газети «Надніпрянська правда» від 04 серпня 2022 року та 65 примірників газети «Надніпрянська правда» від 21 липня 2022 року, які запаковані до сейф-пакету.
		Відповідно до протоколу огляду від 06 жовтня 2023 року оглянуто та зафіксовано вміст трьох сейф-пакетів Національної поліції України.
		Перший сейф-пакет (№ PSP 1130378) містив грошові купюри банку росії на загальну суму 1350 рублів: 1 купюра номіналом 500 рублів, 6 купюр номіналом 100 рублів, 5 купюр номіналом 50 рублів.
		Другий сейф-пакет (№ WAR 1608488) містив 48 примірників газети «Надднепрянская правда» № 6 від 04.08.2022 року. Газета виготовлена на папері газетного типу, надрукована за допомогою кольорового друку, має в собі російську символіку та пропагандистські матеріали.
		Третій сейф-пакет (№ WAR 1608489) містив 65 примірників газети «Надднепрянская правда» № 5 від 21.07.2022 року. Газета виготовлена на папері газетного типу, надрукована за допомогою кольорового друку, має російську символіку та пропагандистські матеріали.
		Вказані документи визнані речовими доказами відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 06 жовтня 2023 року. Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року, на вказані предмети накладено арешт. 
		Відповідно до протоколу огляду від 09 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 22023230000000011, оглянуто публікацію в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 Під час огляду встановлено, що у публікації міститься фотографія громадянки України ОСОБА_5 біля новорічної ялинки та текст: «Ця … так вправно догоджала рашистам, що її тепер назначили старостою села Максима Горького!», а також посилання на профіль користувача у соціальній мережі Facebook та контакт для надання додаткової інформації.
		У протоколі зазначено, що публікація датована ІНФОРМАЦІЯ_5 о 15:59 годині. Під час огляду публікацію збережено у форматі HTML-файлів та архівовано на ресурсі archive.today. Вказані дані записані на DVD-R диск, долучений до протоколу як додаток 1.
		Відповідно до протоколу огляду від 09 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 22023230000000011 оглянуто публікацію в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 Під час огляду встановлено, що у публікації міститься фотографія громадянки України ОСОБА_5 та текст: « ОСОБА_29 . Повідомляли раніше! Призначена старостою села ОСОБА_13 . Публікуємо фотодоказ! Очаковська Марія доповідає про обстановку в селі гауляйтеру району костіку андрію!». Також зазначено посилання на профіль користувача у соціальній мережі Facebook та контакт для надання додаткової інформації.
		У протоколі зазначено, що публікація датована ІНФОРМАЦІЯ_7 о 15:55 годині. Під час огляду публікацію збережено у форматі HTML-файлів та архівовано на ресурсі archive.today. Вказані дані записані на DVD-R диск, долучений до протоколу як додаток 1.
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-23/4046-ПЧ від 15 листопада 2023 року, виданого Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, досліджено заяву від імені ОСОБА_5 від 01 червня 2022 року та встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 після основного тексту поданої заяви виконано ОСОБА_5 особисто. Вартість експертизи склала 5736 грн.
		Дослідження було проведено із використанням вільних зразків підпису ОСОБА_5 , виконаних фарбою речовинного синього кольору. Серед документів, які містили такі зразки, зазначено: повідомлення про дату початку відпустки від 14 червня 2021 року; посадову інструкцію від 4 січня 2021 року; персональне попередження від 30 жовтня 2020 року; акт приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 30 січня 2012 року; акт інвентаризації земельної ділянки; акт приймання-передачі комунального майна від 25 серпня 2020 року; квитанцію на суму 96,09 грн; схему земельної ділянки; довідку зі штампом виконавчого комітету від 09 грудня 2020 року; план земельної ділянки; акт обстеження земельної ділянки від 16 травня 2018 року; довідку зі штампом виконавчого комітету від 09 грудня 2020 року; акт обстеження земельної ділянки; довідку про право власності; схему пайової земельної ділянки; а також інші документи, що містили необхідні підписи. Усі ці документи були оглянуті судом під час судового засідання у кримінальній справі.
		Під час дослідження вказаних доказів жодна із сторін не заявила про недотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.
		Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показів яких вбачається причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_30 повідомив, що працював старостою у селі до війни, а під час окупації був інспектором Новорайської сільської ради. Під час допиту свідок зазначив, що у його селі старостою до початку окупації була інша особа, а ОСОБА_5 обійняла посаду голови сільської ради вже після приходу російських військ.
		Свідок пояснив, що після приходу так званих «денеерівців» у село приблизно у квітні  травні 2022 року місцевих жителів збирали у центрі села, вимагали їжу, а згодом у травні у село зайшли регулярні російські війська.
		Свідок повідомив, що після окупації ОСОБА_5 підходила до нього і пропонувала зайняти посаду голови сільської ради, а вона залишалася б старостою. Свідок відмовився від цієї пропозиції.
		Свідок зазначив, що ОСОБА_5 особисто працювала у селі, організовувала діяльність і виконувала певні функції. Водночас він не знав, хто її на це призначив.
		Свідок також повідомив, що ОСОБА_5 займалася роздачею гуманітарної допомоги, пенсій у російських рублях, організацією виплат, а також виплачувала гроші людям, які допомагали після обстрілів (зокрема 10 тисяч рублів).
		Свідок зазначив, що ОСОБА_5 пропонувала йому роботу голови сільради, проте він відмовився, а також що вона організовувала інші збори та роботи у селі, зокрема прибирання уламків після обстрілів та інші завдання.
		Свідок ОСОБА_12 повідомила, що проживає в селі Максима Горького з 2016 року. Вона зазначила, що знає ОСОБА_5 як односельчанку та за її посадою у сільській раді, де Очаковська працювала землевпорядником.
		Свідок зазначила, що після початку окупації ОСОБА_5 не виїжджала з села, залишалася там. За словами свідка, ОСОБА_5 була представлена як голова сільської ради ОСОБА_13 . Це сталося під час приїзду ОСОБА_31 (заступника голови окупаційної адміністрації) та військовослужбовців рф на БТРі, які провели збори та представили ОСОБА_5 людям як голову сільської ради.
		Свідок розповіла, що під час цього представлення люди були оточені солдатами зі зброєю. ОСОБА_32 сказала людям, що якщо вони не підтримають ОСОБА_5 , їм не буде надана гуманітарна допомога. ОСОБА_5 плакала і просила людей підтримати її.
		Свідок підтвердила, що ОСОБА_5 займалася роздачею гуманітарної допомоги, а також організовувала роздачу грошових виплат у російських рублях. Свідок зазначила, що ОСОБА_5 під час окупації залучала людей для працевлаштування в школу, дитячий садок, а також планувала відправити дітей на відпочинок до Криму, однак батьки відмовилися.
		Свідок повідомила, що ОСОБА_5 безпосередньо приходила до неї з пропозицією щодо роботи, але вона відмовилася.
		Свідок також зазначила, що ОСОБА_5 організовувала агітацію за участь у так званому «референдумі» на підтримку росії. ОСОБА_5 приходила додому до свідка і закликала голосувати за росію, а також казала, що тут України більше не буде. Свідок повідомила, що ОСОБА_5 погрожувала, що без її підтримки людям буде складно жити і гуманітарної допомоги вони не отримають.
		Свідок підтвердила, що ОСОБА_5 разом з донькою, свахою та військовими організовувала дворові обходи та збирала підписи під час проведення так званого «референдуму».
		Свідок зазначила, що ОСОБА_5 після обстрілу сільради організувала свою роботу у медпункті, а також що вона пропонувала людям оформлювати документи на російський лад.
		Свідок ОСОБА_9 повідомив, що проживає у селі Максима Горького Бериславського району Херсонської області. Він зазначив, що знайомий з ОСОБА_5 з дитинства як із працівницею сільської ради, яка займалася земельними питаннями.
		Свідок пояснив, що під час окупації села у лютомуберезні 2022 року російські війська зайшли до села, при цьому вони використовували техніку та мали відмінні знаки розпізнавання (прапори та пов`язки).
		Свідок повідомив, що у червні або липні 2022 року у село приїхала ОСОБА_32 , заступник голови військової адміністрації Бериславського району, разом з військовослужбовцями рф на БТРі. ОСОБА_32 представила ОСОБА_5 як голову сільської ради ОСОБА_13 .
		Свідок зазначив, що під час окупації ОСОБА_5 займалася організацією роботи так званої сільської ради та намагалася набрати працівників. Вона особисто пропонувала свідку роботу, але він відмовився від пропозиції. ОСОБА_5 також кілька разів пропонувала свідку допомогти із забезпеченням водопостачання у селі, однак він відмовлявся.
		Свідок повідомив, що ОСОБА_5 займалася гуманітарною допомогою (продукти, товари) та співпрацювала з окупаційною адміністрацією, зокрема отримувала товари від військових рф.
		Свідок підтвердив, що ОСОБА_5 організовувала збори у селі, у тому числі для прибирання території після обстрілів, а також проводила інші зустрічі, де закликала людей підтримувати діяльність окупаційної влади.
		Свідок зазначив, що ОСОБА_5 займалася підготовкою до так званого «референдуму» та організовувала збір підписів. За його словами, ОСОБА_5 залучала свою доньку, невістку та ще одну жінку для обходів дворів із військовослужбовцями рф.
		Свідок також повідомив, що ОСОБА_5 пропонувала людям оформлювати документи на російський лад, а також повідомляла про необхідність отримання російського паспорта для отримання пенсій та соціальних виплат.
		Свідок ОСОБА_14 , жителька села Максима Горького, Бериславського району Херсонської області, пояснила, що вона знала ОСОБА_5 , яка до окупації працювала у сільській раді на посаді землеупорядника. Свідок розповіла, що 24 лютого 2022 року її сестра зателефонувала їй і сказала, що почалася війна. Вранці 22 березня вона бачила військову техніку російської федерації, яка рухалася трасою повз село. Техніка в`їхала в село в кінці березня.
		ОСОБА_14 зазначила, що після окупації ОСОБА_5 приходила до неї додому і пропонувала вийти на роботу кухарем у школу. Свідок відмовилася, пославшись на проблеми зі здоров`ям та необхідність дочекатися української влади. ОСОБА_5 відповіла їй грубо, зневажливо кажучи, що вона (свідок) «не дочекається своїх».
		Свідок також повідомила, що ОСОБА_5 проводила збори, на яких представляла себе секретарем від Бериславської військової адміністрації. Пізніше її представили як голову сільської ради від окупаційної влади. Очаковська організовувала набір штату, а також видачу гуманітарної допомоги, грошей і пропонувала людям отримати російські паспорти.
		Йорж ОСОБА_33 також підтвердила, що ОСОБА_5 ходила по хатах з пропозиціями роботи і закликала людей підписати документи на так званий «референдум». Вона пропонувала їй особисто роботу у школі, від якої свідок відмовилася. ОСОБА_5 також організовувала видачу гуманітарної допомоги та продуктів у магазині й у приміщенні ФАПу. Пенсії і грошові виплати здійснювала Очаковська, зокрема у рублях.
		ОСОБА_14 пояснила, що особисто її не змушували, але вона боялася, тому що бачила, як ОСОБА_5 приходила у супроводі озброєних військових. Вона вважає, що ОСОБА_5 діяла добровільно, а її діяльність як старости села під час окупації мала ознаки співпраці з окупаційною владою.
		Свідок ОСОБА_10 , жителька села Максима Горького, Херсонської області, повідомила суду, що вона дізналася про початок війни наприкінці березня, коли російські війська почали заходити на територію України. До того часу у селі окупантів не було. Перші російські війська зайшли в село у березні 2022 року, вони були з позначками «зет» та «в».
		ОСОБА_34 розповіла, що ОСОБА_5 працювала у сільській раді землеупорядником ще до окупації. Під час окупації ОСОБА_5 зайняла посаду секретаря військової адміністрації Бериславського району, про що сама повідомила людям під час зборів села у червні 2022 року.
		ОСОБА_5 організовувала збори та сходки, на яких пояснювала, що буде виконувати обов`язки голови сільської ради та закликала допомагати їй. Вона казала, що якщо не буде співпраці, люди не отримають гуманітарної допомоги та пенсій, і що України більше тут не буде, буде росія. ОСОБА_5 особисто організовувала роздачу гуманітарної допомоги та грошей пенсіонерам у рублях.
		Свідок підтвердила, що ОСОБА_5 пропонувала працевлаштування, намагалася організувати роботу школи та дитячого садка, але багато людей відмовлялися. Вона також займалася збором підписів під час так званого «референдуму» і закликала голосувати за росію. Чорна зазначила, що сама особисто бачила, як ОСОБА_5 супроводжували військові.
		ОСОБА_10 також повідомила, що ОСОБА_5 видавала гуманітарну допомогу у магазині, а потім у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту. Вона видавала пенсії пенсіонерам, але не всім, і не інвалідам, якщо ті не були на обліку.
		Свідок також зазначила, що ОСОБА_5 казала людям, що «росія тут назавжди», і що української влади тут не буде. ОСОБА_5 пояснювала, що їй потрібно годувати свою сім`ю, тому вона погодилася співпрацювати з окупантами.
		ОСОБА_10 вважає, що ОСОБА_5 діяла добровільно і свідомо співпрацювала з окупаційною владою.
		Свідок ОСОБА_11 , житель села Максима Горького, Херсонської області, повідомив суду, що він дізнався про початок війни та про те, що російські війська зайшли на територію України, наприкінці березня 2022 року. За його словами, в центрі села російські військові організували збори, куди запросили жителів. Там, у його присутності, прибули на БТР та вийшли військові разом з ОСОБА_35 .
		На цих зборах ОСОБА_36 представила ОСОБА_5 як голову сільської ради від окупаційної влади. Під час зборів ОСОБА_36 та військові повідомили людям, що України тут більше не буде, буде росія. ОСОБА_5 на цих зборах просто стояла і слухала.
		Свідок підтвердив, що ОСОБА_5 після призначення виконувала функції голови сільської ради, організовувала гуманітарну допомогу, а також займалася забезпеченням працівників водопостачанням. Вона проводила збори та закликала людей до співпраці. Свідок зазначив, що він бачив, як ОСОБА_5 організовувала працевлаштування деяких односельців (зокрема, колишніх працівників сільради та школи), а також водія.
		Свідок повідомив, що ОСОБА_5 займалася збором підписів для проведення так званого «референдуму», а також роздавала російські пенсії, пропонуючи людям отримати грошову допомогу в рублях. Він підтвердив, що вона отримувала та роздавала гуманітарну допомогу (продукти, цукор, крупи) у приміщенні колишнього магазину та у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.
		Свідок зазначив, що ОСОБА_5 організовувала видачу російських пенсій (по 10 тисяч рублів) тим, хто оформив документи. Він також зазначив, що ОСОБА_5 залучала до своєї діяльності власну дочку та іншу рідню, а також набирала співробітників для виконання функцій при окупаційній владі.
		Він також повідомив, що ОСОБА_5 намагалася організувати відкриття школи, проте більшість учителів відмовилися. У відповідь на це вона сказала, що якщо вчителі не погодяться, то приїдуть військові та проведуть «розмову». Свідок також зазначив, що ОСОБА_5 пересувалася селом пішки або на велосипеді.
		На запитання суду щодо мотивів дій ОСОБА_5 свідок відповів, що на його думку, вона діяла добровільно та усвідомлено співпрацювала з окупаційною владою.
		Свідок ОСОБА_15 повідомила суду, вона проживає у селі Максима Горького, де також проживала ОСОБА_5 . Свідок зазначила, що знає ОСОБА_5 вже близько двадцяти років. За словами свідка, до початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 працювала у сільській раді на посаді землевпорядника.
		Після захоплення села російськими військовими, ОСОБА_5 почала співпрацювати з окупаційною владою. Зокрема, свідок зазначила, що ОСОБА_5 проводила збори в центрі села, де обговорювалися питання водопостачання та електропостачання. Також свідок чула, що ОСОБА_5 організовувала видачу гуманітарної допомоги, включаючи російські рублі та продукти харчування.
		Свідок повідомила, що особисто не отримувала від ОСОБА_5 гуманітарну допомогу і не брала участі у цих заходах. Однак вона бачила, що люди збиралися та розписувалися у списках, отримуючи допомогу. Свідок зазначила, що ОСОБА_5 організовувала ці заходи в приміщенні колишнього магазину та у фельдшерсько-акушерському пункті.
		Також свідок повідомила, що бачила дочку ОСОБА_5 , яка допомагала їй у видачі допомоги, а також сина та невістку. За словами свідка, ОСОБА_5 під час окупації пропонувала односельцям посади в органах окупаційної влади. Деякі люди погоджувалися, інші відмовлялися. ОСОБА_5 також проводила агітацію щодо участі у так званому «референдумі» і закликала голосувати за приєднання Херсонської області до росії.
		Свідок зазначила, що до її будинку ОСОБА_5 не приходила особисто, бо знала, що вона (свідок) проти окупаційної влади. Також свідок повідомила, що ОСОБА_5 проводила роботу із залучення людей до виконання функцій окупаційної влади, зокрема роздавала зарплати тим, хто погодився працювати.
		Свідок додала, що ОСОБА_5 організовувала збори, ходила по дворах і закликала підтримати російську владу. Крім того, ОСОБА_5 сприяла оформленню російських пенсій (у розмірі близько 10 тисяч рублів) для місцевих жителів, для цього люди подавали документи.
		Свідок також підтвердила, що ОСОБА_5 сама брала участь у видачі гуманітарної допомоги та зборі підписів для так званого «референдуму». Вона вважала, що ОСОБА_5 діяла свідомо і добровільно, оскільки організовувала роботу системно та неодноразово, а також агітувала односельців долучатися до діяльності окупаційної влади.
		Свідок ОСОБА_16 повідомила суду, що вона проживає у селі Максима Горького та працює вихователькою у дитячому садку в цьому ж селі. З ОСОБА_5 вона познайомилася через роботу, оскільки остання працювала у сільській раді, і вони часто перетиналися у зв`язку з робочими питаннями.
		Свідок підтвердила, що під час повномасштабного вторгнення у 2022 році вона залишалася проживати у селі Максима Горького, яке було окуповане російськими військовими приблизно у березні. Російські військові мали відповідні символи, техніку та прапори.
		На запитання прокурора свідок повідомила, що особисто не бачила моменту призначення ОСОБА_5 на посаду голови сільської ради, але чула від односельців, що таке призначення відбулося під час сходки в центрі села, коли російські військові на БТР оточили селян і представили ОСОБА_5 як голову сільської ради. На думку свідка, ОСОБА_5 добровільно погодилася на цю посаду.
		Свідок розповіла, що після цього випадку ОСОБА_5 приходила до неї особисто з проханням підписати документ для створення так званої «сільської ради» під юрисдикцією окупаційної влади. Свідок відмовилася підписувати будь-які документи.
		Свідок також підтвердила, що ОСОБА_5 пояснювала їй, що за російської влади буде легше працювати і що все буде організовано згідно з російським законодавством. Свідок зазначила, що під час окупації ОСОБА_5 набирала працівників у «сільську раду», у тому числі свою дочку на посаду секретаря та ОСОБА_37 на посаду соціального працівника.
		Крім того, свідок повідомила, що ОСОБА_5 займалася організацією виплати російських пенсій та видачею гуманітарної допомоги. Проте особисто свідок або її мати цю допомогу не отримували.
		Свідок зазначила, що вважає ОСОБА_5 причетною до організації та проведення так званого «референдуму», оскільки коли після звільнення села українськими військами у будинку ОСОБА_5 були знайдені агітаційні матеріали російською мовою.
		На запитання захисту свідок підтвердила, що під час окупації не спілкувалася з ОСОБА_5 , окрім випадку, коли та приходила просити підписати документ. Свідок вважає, що ОСОБА_5 діяла добровільно та свідомо обійняла посаду в окупаційній адміністрації.
		Також, на судовому засіданні були досліджені показання свідків отримані не шляхом їх безпосереднього допиту судом під час судового засідання, а у порядку частини одинадцятоїстатті 615КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		У вказаному порядку досліджені показання свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які були допитані під час досудового розслідування 30 січня 2023 року, що підтверджується протоколами допиту свідків від цієї дати, а також змістом DVD-R дисків, доданих до протоколів допиту, які були розпаковані в присутності учасників справи та відтворені в залі суду.
		Таке рішення було судом ухвалене у зв`язку з неможливістю забезпечення прибуття зазначених свідків до зали суду з об`єктивних причин, а саме: ОСОБА_40 ІНФОРМАЦІЯ_8 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_9 на військову службу за мобілізацією 4 серпня 2023 року та направлений до військової частини НОМЕР_5 ; ОСОБА_41 ІНФОРМАЦІЯ_10 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_9 на військову службу за мобілізацією 09 квітня 2024 року та направлений до військової частини НОМЕР_6 .
		Вказані обставини підтверджуються довідкою ІНФОРМАЦІЯ_11 , долученою до матеріалів справи.
		Так, відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_42 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що він 30 січня 2023 року надав такі показання. 
		Свідок зазначив, що у березні 2022 року розпочалася окупація села Максима Горького Бериславського району Херсонської області. Спочатку у село заходили окремі групи піхоти, які пересувались пішки, а пізніше  велика кількість техніки (приблизно 300 одиниць), яка зупинилася біля перевалки.
		Свідок повідомив, що приблизно наприкінці травня або на початку червня 2022 року ОСОБА_5 почала виконувати обов`язки старости села, тобто очолила окупаційний орган влади. За словами свідка, перед тим до ОСОБА_5 приїжджали представники незаконних збройних формувань («денеерівці») на захопленому транспорті та спілкувалися з нею, щось записували у документах.
		Свідок пояснив, що ОСОБА_5 організовувала видачу гуманітарної допомоги населенню, привозила продукти з ОСОБА_43 та займалася видачею грошових коштів у розмірі 10 тисяч рублів, збираючи при цьому паспортні дані та підписи отримувачів. Виплата здійснювалася у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту, який використовувався окупантами як сільська рада.
		Свідок вказав, що ОСОБА_5 залучала місцевих жителів до виконання робіт у селі, наприклад, прибирання території після обстрілів, ремонт електромережі та водопостачання, у тому числі копання ям для заміни стовпів. Свідок підтвердив, що особисто отримав від ОСОБА_5 одноразову виплату в сумі 10 тисяч рублів.
		Свідок також повідомив, що ОСОБА_5 брала участь у підготовці та проведенні так званого «референдуму» щодо приєднання території до російської федерації. Свідок зазначив, що ОСОБА_5 особисто закликала його голосувати за росію, пояснюючи, що України тут більше не буде.
		Свідок додав, що донька ОСОБА_5 разом зі свахою ОСОБА_44 та представниками окупаційної влади ходила по дворах та збирала підписи. За його словами, при голосуванні спочатку його прізвища у списках не було, проте йому запропонували записати дані вручну та проголосувати, після чого він поставив галочку, а його бюлетень опустили у контейнер.
		Свідок повідомив, що ОСОБА_5 займалася виплатою російських пенсій у селі тричі, особисто організовувала прийом паспортних даних та видачу коштів російськими рублями.
		Відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_38 , який відбувся 30 січня 2023 року та був зафіксований за допомогою технічних засобів відеофіксації, свідок надав такі показання.
		Свідок повідомив, що проживає в селі Максима Горького Бериславського району Херсонської області з 1974 року. Він зазначив, що 24 лютого 2022 року перебував у місті Бериславі, де бачив бойові дії та обстріли, зокрема на Антонівському мосту та в районі Шилової балки.
		Свідок повідомив, що 22 березня 2022 року в село Максима Горького зайшли російські війська з символом «Z», при цьому, за його словами, це був штаб дивізії, і на території села також перебували військові з іншими символами.
		Свідок зазначив, що після заходу російських військ у селі була створена окупаційна влада. Представником окупаційної влади в селі була ОСОБА_5 , яка представлялася як староста сільської ради.
		Свідок повідомив, що мав один особистий контакт з ОСОБА_5 , коли її син, ОСОБА_23 , передав йому повідомлення, що мати викликає його в сільраду. Свідок прийшов у приміщення ФАПу, де на той момент знаходилася сільрада, і ОСОБА_5 запропонувала йому роботу охоронцем (сторожем) у школі для нагляду за будівлею та запропонувала зарплату у розмірі 10 тисяч рублів. Також вона попросила його надати паспорт. Свідок відмовився від пропозиції, зарплати та передачі паспорта і більше не контактував із нею.
		Свідок пояснив, що така пропозиція роботи та виплати зарплати в російських рублях відбулася у кінці серпня 2022 року.
		Крім того, свідок повідомив, що ОСОБА_5 займалася виплатами пенсій пенсіонерам та малозабезпеченим особам у російських рублях, а також привозила та видавала гуманітарну допомогу. Свідок вказав, що ОСОБА_5 наймала на роботу свого племінника ОСОБА_9 як водія водоката та ОСОБА_45 для виконання робіт у парку та обрізки дерев.
		Свідок також зазначив, що ОСОБА_5 організовувала роботи із встановлення блоків для обмеження руху танків по селу та оплачувала працю місцевих жителів за вантажно-розвантажувальні роботи. За його словами, це було зроблено для того, щоб ускладнити рух російської техніки територією села.
		На запитання щодо мотивів ОСОБА_5 свідок висловив припущення, що вона добровільно погодилася на таку діяльність.
		Будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань з приводу порядку відтворення відеозапису допитів вказаних свідків та їх змісту від учасників справи не надійшло.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченій злочин було вчинено і остання є винною у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.
		Наявність в діях обвинуваченої прямого умислу на вчинення інкримінованого злочину, а саме на добровільне прийняття посади у незаконному органі влади, створеному окупаційною адміністрацією російської федерації, встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про очевидне розуміння обвинуваченою факту окупації вказаної території, яка мала відкритий характер, факту незаконності створення та роботи окупаційних адміністрацій та підпорядкованих їм органів влади, яка діяла на відповідній території, необхідності вчинення особою активних дій, спрямованих на забезпечення діяльності незаконного органу влади, виконання функцій представницької та виконавчої влади від імені окупаційної адміністрації, покладення на неї у зв`язку з цим відповідних обов`язків та наділення повноваженнями, що не охоплювалися діючим в Україні законодавством, що призвело до фактичного виконання завдань окупаційної адміністрації держави-агресора, не прихованою співпрацею із представниками окупаційної влади від російської федерації, яка офіційно визнана країною-агресором не лише на території України, а й більшістю країн світу та міжнародними організаціями.
		Крім того, обвинувачена на момент окупації с. Максима Горького та перед вчиненням злочину була місцевою мешканкою, тобто вона була обізнана щодо законної влади від України, яка діяла на відповідній території, а отже очевидно розуміла незаконність вчинених нею дій, які були спрямовані на створення ознак зовнішньої легітимності для громадян рф та забезпечення діяльності окупаційного органу влади, що в свою чергу передбачало чітке розуміння нею наслідків, які вони мали зумовити та правових процедур, які при цьому мали бути застосовані до таких осіб. Крім того, з боку офіційних представників України неодноразово через засоби масової інформації громадянам України, які залишились на тимчасово окупованій території, роз`яснювалось про те, що дії, спрямовані на співпрацю з окупаційною владою, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
		Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної поведінки обвинуваченої, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
		Крім того, як встановлено із пояснень свідків, ОСОБА_5 не проявляла ознак пригнічення, поганого настрою, виконання покладених на неї обов`язків суто формально. Навпаки, свідки бачили, що ОСОБА_5 активно брала участь у роботі так званої «сільської ради», вчиняла дії, спрямовані на забезпечення функціонування окупаційної адміністрації, організацію місцевого самоврядування та реалізацію політики окупаційної влади, проявляла ініціативність у виконанні своїх обов`язків, активно комунікувала з представниками окупаційної влади, підписувала документи та організовувала заходи від імені так званої окупаційної адміністрації.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, як тих, які були допитані безпосередньо під час судового засідання, так і тих, які були допитані під час досудового розслідування у порядку частини одинадцятої статті 615 КПК України,та відтворенів залісуду,які єпослідовними,узгодженими міжсобою таіншими обставинамипідтвердженими письмовимидоказами,які,на думкусуду,є належнимита допустимими,не викликаютьсумнівів уїх достовірності,у зв`язкуз чимїх слідпокласти воснову обвинувальноговироку,суд дійшоввисновку,що намомент вчиненнязлочину територіяс.Максима ГорькогоБериславського районуХерсонської областібула тимчасовоокупованою,на нійбуло сформованоокупаційний органвлади,підконтрольний державі-агресоруросійській федерації,а обвинувачена,будучи громадянкоюУкраїни табезсумнівно обізнаноюпро вказаніобставини,добровільно вчинилавказані дії,які судкваліфікує за частиною п`ятою статті 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме  добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд дійшов таких висновків. 
		Положеннями частин першої,другої статті50КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до частини другоїстатті 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 3частини першоїстатті 65КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень частини п`ятоїстатті 12КК України та санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Отже, при визначенні обвинуваченій виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про її особу, яка раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, на момент окупації проживала в населеному пункті в якому і вчинила дії щодо сприяння функціонуванню окупаційного органу влади та виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, характеризується за місцем проживання посередньо, не притягувалася до кримінальної відповідальності.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд, відповідно до пункту 11частини першоїстатті 67КК України, визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Зважаючи на те, що обвинувачена, як громадянка України, вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні своїми діями державі-агресору в утвердженні незаконної окупаційної влади на території України, що порушило незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України, а також враховуючи вчинення обвинуваченою вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування її у тяжкому матеріальному стані, інші обставини, які б об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, її перевиховання та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення їй основного покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк  десять років, та додаткового покарання, у виді конфіскації всього майна, яке є її власністю, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування стаття 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг строком на п`ятнадцять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинене кримінального правопорушення.
		Доводи захисника щодо недостатності наведених доказів для призначення обвинуваченій максимально суворого покарання суд відхиляє як безпідставні, оскільки обставини кримінального провадження та сукупність досліджених доказів беззаперечно вказують на наявність у діях обвинуваченої прямого умислу на добровільне співробітництво з окупаційною владою держави-агресора та активну участь у функціонуванні незаконних органів влади. Суд бере до уваги, що злочин вчинено у період воєнного стану, в умовах збройної агресії проти України, що значно підвищує його суспільну небезпечність та вимагає суворої реакції держави. Обвинувачена своєю діяльністю фактично сприяла закріпленню та зміцненню влади окупаційної адміністрації на частині території України, тим самим підривала основи державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу України. Будучи громадянкою України та місцевою мешканкою, вона обізнано й добровільно займала керівну посаду у незаконному органі влади та реалізовувала надані їй організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки. При цьому судом не встановлено жодних обставин, які б могли пом`якшити її відповідальність чи свідчили б про наявність тяжкого матеріального або іншого виняткового стану, який змусив би її діяти у спосіб, що порушує кримінальне законодавство. Навпаки, обвинувачена діяла свідомо, без примусу, проявляючи ініціативу та сприяючи діяльності окупаційної влади. З огляду на викладене, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк  десять років, з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування строком на п`ятнадцять років, відповідає принципам справедливості та загальнонаціональному інтересу захисту безпеки держави, а також є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
		З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що ухвалоюслідчого суддіЦентрального районногосуду містаМиколаєва від05січня 2024року усправі №490/9290/23стосовно обвинуваченої,за їївідсутності,було обранозапобіжний західу видітримання підвартою, без зазначення строку дії такої ухвали.
		Зважаючи на обставини справи, призначене обвинуваченій покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, а також відсутність останньої на проголошенні вироку, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті100КПК України, а відповідно до частини другоїстатті 124КПК України процесуальні витрати слід відшкодувати шляхом стягнення з обвинуваченої на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року № 490/9290/23 на: 16 аркушів документів зі зразками почерку та підпису ОСОБА_5 , які запаковано до сейф пакету PSP1130378; 5 грошових купюр номіналом по 50 російських рублів, 6 грошових купюр номіналом по 100 російських рублів, 12 грошових купюр номіналом по 500 російських рублів, які вилучено та запаковано до сейф пакету НПУ WAR1608490; 48 примірників газети «надднепрянская правда» від 04.08.2022, які вилучено та запаковано до сейф пакету WAR1608488; 65 примірників газети «надднепрянская правда» від 21.07.2022, які вилучено та запаковано до сейф пакету WAR1608489 - залишити.
		Арешт накладенийухвалою слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від03січня 2024року №490/9290/23на транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», 2006 року випуску, синього кольору, об`єм двигуна 1598, VIN-код НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , шляхом заборони розпорядження ним та його відчуження, залишити.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винноюу вчиненнізлочину,передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний стосовно ОСОБА_5 ,  залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_5 , обраховувати з моменту її затримання в порядку виконання вироку суду.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року № 490/9290/23 на: 16 аркушів документів зі зразками почерку та підпису ОСОБА_5 , які запаковано до сейф пакету PSP1130378; 5 грошових купюр номіналом по 50 російських рублів, 6 грошових купюр номіналом по 100 російських рублів, 12 грошових купюр номіналом по 500 російських рублів, які вилучено та запаковано до сейф пакету НПУ WAR1608490; 48 примірників газети «надднепрянская правда» від 04.08.2022, які вилучено та запаковано до сейф пакету WAR1608488; 65 примірників газети «надднепрянская правда» від 21.07.2022, які вилучено та запаковано до сейф пакету WAR1608489 - залишити.
		Арешт накладенийухвалою слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від03січня 2024року №490/9290/23на транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», 2006 року випуску, синього кольору, об`єм двигуна 1598, VIN-код НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , шляхом заборони розпорядження ним та його відчуження, залишити.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 5736 грн.
		Речові докази: 16 аркушів документів зі зразками почерку та підпису ОСОБА_5 , які запаковано до сейф пакету PSP1130378; 48 примірників газети «надднепрянская правда» від 04.08.2022, які вилучено та запаковано до сейф пакету WAR1608488; 65 примірників газети «надднепрянская правда» від 21.07.2022, які вилучено та запаковано до сейф пакету WAR1608489; «ХОДОТАЙСТВО» №197/22 від 01.07.2022; «ЗАЯВЛЕНИЕ» від 01.06.2022; «ХОДАЙСТВО» від 13.07.2022; «ПРОТОКОЛ от 12.07.2022 О объединении в териториальную громаду»; аркуш паперу формату А4 білого кольору з рукописним текстом, нанесеним кульковою ручкою на бланку з заглавною назвою «Сельский Совет Максимо-Горьковский»; аркуш паперу формату А4 білого кольору з друкованим текстом, у верхній частині якого міститься найменування адресату та прізвище ініціали заявника, «Главе военно-гражданской администрации Бериславского района Херсонской области ОСОБА_8 ОСОБА_5 главы ОСОБА_28 »  залишити в матеріалах справи.
		Речові докази: 5 грошових купюр номіналом по 50 російських рублів, 6 грошових купюр номіналом по 100 російських рублів, 12 грошових купюр номіналом по 500 російських рублів, які вилучено та запаковано до сейф пакету НПУ WAR1608490  конфіскувати в дохід держави.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями частини третьоїстатті 323 і статті 297-5КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:              ________________                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...